Ухвала

від 27.08.2024 по справі 922/2972/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про залишення без руху

"27" серпня 2024 р. м ХарківСправа № 922/2972/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

розглянувши матеріали

позовної заявиТовариства з обмеженою відповідальністю "Теріас", м. Харків до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент", м. Харків , 2. Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 про розірвання договору та усунення перешкод

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Теріас" (надалі - Позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області 22 серпня 2024 року із позовною заявою про: - розірвання договору спільного тимчасового безоплатного користування майном №395 від 08.08.2024 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент" (надалі - 1й Відповідач), Військовою частиною НОМЕР_1 (надалі - 2й Відповідач) та Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням (надалі - 3-я особа);

- Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ЕСВЕ Девелопмент (61045, м. Харків, вул. Клочківська, 244, код ЄДРПОУ 41832410) в особі будь-якого представника та Військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) в особі будь-якого представника, усунути перешкоди в користуванні ТОВ Теріас належною йому часткою наступних нежитлових будівель (приміщень):

- нежитлова будівля Літ. Н-1 загальною площею 182,1 кв.м., що розташована за: АДРЕСА_3 ;

- нежитлова будівля Літ. 0-1 загальною площею 44,6 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська. 1:

- нежитлова будівля Літ. М-1 загальною площею 16,8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- нежитлова будівля Літ. Л-3 загальною площею 526,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- нежитлова будівля Літ. К-1 загальною площею 477,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- нежитлові приміщення в Літ. А-3 загальною площею 3617,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- нежитлова будівля Літ. И-1 загальною площею 32,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- нежитлова будівля Літ. "3-2 загальною площею 498,8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 :

- нежитлова будівля Літ. П-5 загальною площею 31 679,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.

В ч. 3 ст. 162 ГПК України встановлено перелік того, що повинна містити позовна заява.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Судом встановлено, що позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідачів, третьої особи.

На підставі поданих матеріалів позовної заяви, судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання процесуальних вимог ч. 6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

З 18.10.2023 введено в дію Закон України № 3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", яким запроваджується обов`язкова для визначеного кола учасників судового процесу в господарських справах реєстрація та використання електронних кабінетів у ЄСІТС.

Відповідно до ч.6 ст.6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

При цьому суд звертає увагу позивача, що відповідно до абзацу 2 ч.6 ст.6 ГПК України процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат, чи уповноважена особа.

Суд зазначає, що Рішення Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у п. 24 встановлено, що підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Крім того, суд зазначає, що у відповідності до змісту ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з ч. 5 ст. 164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Подана до суду позовна заява підписана від імені позивача - директором ТОВ "Теріас" Белянська Л.О., без належного підтвердження достовірності, достатності доказів стосовно повноважень особи, що її підписала. Крім того, у суду виникає сумніви, що ОСОБА_1 є директором ТОВ "Теріас", оскільки з наданих копій нотаріальних договорів вбачається, що директором останнього є ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.2 ст.162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Статтею 44 ГПК України визначено процесуальну правоздатність та процесуальну дієздатність фізичних та юридичних осіб у господарському процесі.

Відповідно до ч.1 ст.56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч.3 ст.56 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу (ч.2 ст.58 ГПК України).

Відповідно до ч.5 ст.164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

За ч.2 ст.80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Отже, імперативною нормою визначений обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази.

Так, відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

За приписами ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Як вже зазначалось судом, із матеріалів позовної заяви, більшість доданих до неї в копіях документів засвідчені за підписом директора Л.О. Белянська, щодо доказів стосвно того, що директором позивача є Сидоренко І.М.

Тобто до суду не подано доказів на підтвердження повноважень вказаної особи як директора на момент засвідчення копій та подання позову.

Так, частина 1 ст.174 ГПК встановлює загальне правило, згідно з яким у випадку, якщо позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви суд першої інстанції постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху; поряд з цим, відповідно до п.1 ч.5 ст.174 ГПК суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Суд також вважає за доцільне зазначити на практику встановлену у постановах Верховного Суду від 13.07.2020 у справі №905/2203/19 та від 13.08.2021 у справі №910/21107/20 де зазначено, що процесуальний закон допускає дві форми поведінки суду у разі встановлення порушень/недоліків щодо особи/повноважень особи, яка підписала позовну заяву/заяву/скаргу тощо, а саме: залишення без руху позовної заяви/заяви/скарги із наданням заявнику строку для усунення відповідних недоліків або повернення цієї заяви.

З огляду на наведені положення процесуального закону, суд має залишити позовну заяву/заяву/скаргу без руху, відповідно до ч.1 ст.174 ГПК, у разі наявності у суду сумніву у достовірності, достатності та належності доказів стосовно повноважень особи, що її підписала, надавши заявнику строк для усунення відповідних недоліків; у протилежному випадку, зокрема за відсутності доказів повноважень особи, що підписала позовну заяву/заяву/скаргу, у суду відсутні підстави для залишення її без руху відповідно до положень ч.1 ст.174 ГПК, а суддя у цьому випадку, відповідно до п.1 ч.5 ст.174 цього Кодексу, повертає позовну заяву і додані до неї документи (постанови Верховного Суду від 25.11.2021 у справі №910/8486/21, від 16.02.2022 у справі №910/9150/21).

Враховуючи визначені підстави пункту 1 частини п`ятої статті 174 ГПК України, суд зазначає, що дана норма підлягає застосуванню в разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. При цьому, зазначених обставин суди не встановили, а фактично мали сумнів щодо достатності доказів на підтвердження наявності відповідних повноважень. До такого висновку дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 25.11.2021 у справі №910/8486/21, від 16.02.2022 у справі №910/9150/21, від 02.05.2024 у справі №915/1754/23.

Враховуючи передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду без реєстрації електронного кабінету юридичної особи, без надання належних та допустимих доказів, суд дійшов до висновку про залишення позову без руху. Досліджуючи наявність електронного кабінету у позивача, судом не виявлено її наявності.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Згідно ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6цього Кодексу.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення вищезазначених недоліків.

Керуючись статтями 6, 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Теріас" (вх. № 2972) - залишити без руху.

Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Теріас" строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п`ять) дні з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху (враховуючи поштовий перебіг) шляхом подання до суду:

- докази наявності електронного кабінету;

- відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін;

- виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на раніше на момент звернення до суду з позовом щодо керівника (директора, підписанта) ТОВ "Теріас";

- інші докази на підтвердження повноважень директора Белянської Л.О. на момент подання позову та засвідчення копій додатків до позову.

Роз`яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.

Також суд наголошує на необхідності дотримання сторонами вимог частини 6 статті 6 ГПК України в частині обов`язкової реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, та можливості ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами, а також зазначає про процесуальні наслідки, передбачені ГПК України, невчинення відповідних дій щодо реєстрації електронного кабінету.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвалу підписано 27.08.2024.

СуддяІ.П. Жигалкін