Рішення

від 13.08.2024 по справі 925/1181/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/1181/22

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Костянтина ДОВГАНЯ, із секретарем судового засідання Анастасії МИКОЛЕНКО, за участю представників: позивача (за первісним позовом) Оборського Я.В., адвоката за довіреністю (приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції), відповідача (за первісним позовом) Беленкової В.В., адвокат за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдінг

до Товариства з обмеженою відповідальністю Уманьгаз Збут

про стягнення 106 401 780,00 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Уманьгаз Збут

до Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдінг

про визнання частково недійсним правочину,

ВСТАНОВИВ:

07 листопада 2022 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдінг звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Уманьгаз Збут 106 401 780,00 грн. заборгованості по рамковому договору купівлі продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 з яких: 71304370,70 грн. основний борг, 13 669 401,79 грн. пеня, 997351,17 грн. 3% річних, 4 637848,53 грн. інфляційні та 15 792 807,81 грн. штраф.

Заявлені позовні вимоги первісний позивач обґрунтовує тим, що відповідач оплату за переданий газ своєчасно не здійснив та не виконав зобов`язання у визначений строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги п.4.4 Рамкового договору та п.12 Індивідуального договору.

Справа розглядається в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 23.02.2023 прийнято до розгляду заяву первісного позивача про збільшення позовних вимог на загальну суму 112 646 148,01 грн., у тому числі:

-основний борг у сумі 68 513 744,90 грн;

-пеня у сумі 19 242 537,97 грн;

-три проценти річних у сумі 1 523 832,74 грн;

-інфляційні втрати у сумі 7 573 224,59 грн;

- штраф у сумі 15 792 807,81 грн.

10.03.2023 відповідач за первісним позовом подав до суду відзив на позов з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, в якому просив суд відмовити у задоволенні заявлених вимог, а у разі прийняття судом рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних, пені та штрафу, зменшити її розмір на 95%.

25.04.2023 провадження у справі було зупинено у зв`язку з призначенням судової економічної експертизи, яку було доручено провести Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою суду від 11.12.2023 провадження у справі було поновлено.

15.01.2024 від ТОВ Уманьгаз Збут надійшла до суду зустрічна позовна заява до ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдінг про визнання частково недійсним правочину, а саме: визнати недійсним пункт 6.3 Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021.

Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що пункт 6.3 Рамкового договору не відповідає ч.1 ст.203 ЦК України, а також вимогам розумності і справедливості, проте Рамковий договір міг бути вчинений і без включення до нього умов, наведених в п.6.3 Рамкового договору.

Ухвалою суду від 06.02.2024 прийнято зустрічний позов ТОВ Уманьгаз Збут до ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдінг про визнання частково недійсним правочину для спільного розгляду з первісним позовом.

26 лютого 2024 року від позивача за первісним позовом надійшов відзив за зустрічну позовну заяву, в якому позивач висловився щодо права сторін на встановлення в умовах договору розміру неустойки та посилаючись на норми ст.231 ГК України зазначив, що у даній справі сторонами в умовах укладеного між позивачем та відповідачем Рамкового договору №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 передбачено застосування штрафних санкцій за порушення господарського зобов`язання та узгоджено розмір таких штрафних санкцій.

Як вказував первісний позивач, зокрема, згідно пункту 6.3. Рамкового договору за порушення Покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених Договором та/або Індивідуальним Договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення Покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5 (п`ять) робочих днів, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу.

В той же час, як зауважив первісний позивач, єдиним учасником ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», відповідно до п.6.1. його Статуту, є ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", що володіє часткою в розмірі 100% статутного капіталу Відповідача за зустрічним позовом. Функції з управління корпоративними правами у статутному капіталі ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" держава в особі Кабінету Міністрів України чи інших державних органів не здійснює, а, відповідно, відповідач за зустрічним позовом не є суб`єктом господарювання державного

сектору економіки.

Позивач за первісним позовом вважає, що умови п.6.3. Рамкового договору повністю відповідають положенням діючого законодавства.

Щодо права сторін на встановлення в договорі умов одночасного застосування пені та штрафу, первісний позивач посилаючись на правову позицію, викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19, наголошував на тому, що сторони договору, врегульовуючи між собою правовідносини, досягли згоди щодо його умов, тобто вільно, на власний розсуд визначили та погодили умови договору, підписавши його. У зв`язку з чим позивач за первісним позовом вважає зустрічні позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, оскільки на його думку, сторони правомірно встановили в положеннях Рамкового договору №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 (п.6.3. договору) умову щодо одночасного стягнення пені за кожен день прострочення платежу та штрафу у випадку порушення строків оплати більше ніж на 5 робочих днів.

20 березня 2024 року на адресу суду надійшла заява від позивача за зустрічним позовом про зміну підстав позову, в якій заявник просив суд визнати недійсним пункт 6.3 Рамкового договору купівлі продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 шляхом їх доповнення з тих підстав, що ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» входить до складу Групи «Нафтогаз», контроль над ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» здійснює АТ «НАК «Нафтогаз України». За інформацією, викладеною на офіційному сайті АТ «НАК «Нафтогаз України»: «Нафтогаз - це вертикально інтегрована група, що охоплює газовий бізнес від видобування до реалізації. Компанії, в яких Нафтогазу належать пакети акцій, є значними учасниками ринку газу та нафти. Близько 90% вартості активів та виручки групи припадає на газовий бізнес. Кожен напрям бізнесу обслуговують окремі компанії».

Група «Нафтогаз» здійснює діяльність із видобутку, імпорту та первинної реалізації природного газу на території України через суб`єктів господарювання, які входять до її складу, зокрема:

-АТ «Укргазвидобування» і ДАТ «Чорноморнафтогаз», які здійснюють діяльність із видобутку природного газу;

-суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність з імпорту природного газу на території України;

-ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», яке здійснює діяльність з оптової реалізації (постачання) природного газу (видобутого та імпортованого суб`єктами господарювання, що входять до складу Групи «Нафтогаз») промисловим споживачам, зокрема виробникам теплової енергії.

Отже, як зазначив позивач за зустрічним позовом, Група «Нафтогаз» здійснює діяльність на різних рівнях дистрибуції природного газу - від його видобутку до постачання споживачам (побутовим та не побутовим).

Позивач за зустрічним позовом вказував, що Група «Нафтогаз», до складу якої входить ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», є найбільшим власником ресурсу видобувного природного газу на території України, і враховуючи вертикальну інтеграцію Групи «Нафтогаз», ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» має стабільний доступ до основного ресурсу (сировини), порівняно з обмеженим доступом конкурентів на відповідному ринку, що свідчить про наявність у нього ринкової влади на ринку оптової реалізації (постачання) природного газу.

Позивач за зустрічним позовом зауважив, що ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» під час укладання договорів купівлі-продажу природного газу з виробниками теплової енергії, маючи ознаки монопольного (домінуючого) становища на ринку оптової реалізації (постачання) природного газу та користуючись наявною ринковою владою, встановило такі умови реалізації товару, які неможливо було встановити за умови існування значної конкуренції на ринку, що містить ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції (рекомендації АМКУ від 07.10.2021 №22-рк, на офіційного сайту АМКУ). Також, як зазначив позивач, на даний час об`єктом дослідження АМКУ є наявність у діях ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» різних підходів до формування ціни на природний газ для різних постачальників природного газу та укладення договорів на постачання природного газу, що містять дискримінаційні умови.

На думку позивача за зустрічним позовом, саме викладення в Рамковому договорі умови, зазначеної в п.6.3 та якою передбачається одночасне поєднання пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення та штрафу, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу, а також відсутність відповідного рівня відповідальності у Продавця у разі порушення ним строків виконання зустрічного зобов`язання за Рамковим договором з передачі природного газу Покупцю, було зумовлено нерівним становищем ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та ТОВ «Уманьгаз Збут» у спірних правовідносинах, внаслідок наявності у позивача ринкової влади на ринку оптової реалізації (постачання) природного газу. Тобто, як вважає позивач за зустрічним позовом, наведене свідчить про невідповідність умови Рамкового договору, викладеної в п.6.3, свободі договору як одній з загальних засад цивільного законодавства.

Ухвалою суду від 25.03.2024 прийнято до розгляду заяву представника позивача за зустрічним позовом про зміну підстав позову, підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у засіданні суду на 02 травня 2024 року.

Хід подальших процесуальних дій відображено в ухвалах суду, які містяться в матеріалах справи.

13.08.2024 в судовому засіданні представник позивача за первісним позовом заявлені збільшені позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити повністю, у задоволенні зустрічного позову просив суд відмовити повністю.

Представник відповідача за первісним позовом заперечував проти задоволення збільшених позовних вимог, а зустрічні позовні вимоги просив суд задовольнити повністю.

В порядку ст.240 ГПК України суд, після завершення розгляду справи, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, вислухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази та висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 20.11.2023 № 1102/1309/23-23, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 11.10.2021 між сторонами був укладений Рамковий договір купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ (далі - Рамковий договір).

Пунктом 1.1. цього Рамкового договору встановлено, шо цей договір (включаючи усі зміни та доповнення) регулює відносини Сторін щодо купівлі-продажу. передачі та прийому природного газу за угодою, шо надалі іменується - «Індивідуальний Договір». Форма Індивідуального Договору наведенау Додатку 1, шо є невід`ємною частиною Договору.

Індивідуальний договір повинен бути укладений з урахуванням умов цього договору, у письмовій формі та підписаний уповноваженими представниками Сторін, і складає невід`ємну частину цього договору (пункт 1.2. Рамкового договору).

Відповідно до пункту 1.3. Рамкового договору умовами Індивідуального Договору визначається Договірна ціна. Договірна вартість, Договірний обсяг, Періоди поставки, порядок оплати, Пункт поставки та інші умови, визначені згідно з цим Договором. У разі якщо інше не передбачено умовами Індивідуального Договору, застосовуються положення цього Рамкового Договору.

За умовами пункту 1.4. Рамкового договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю природний газ в обсягах та у строки, що погоджені Сторонами у відповідному Індивідуальному Договорі, а Покупець зобов`язується прийняти і своєчасно сплатити вартість такого обсягу газу у розмірі, строки та у порядку, що визначені відповідним Індивідуальним Договором та цим Рамковим Договором.

За умовами п.3.1 Рамкового договору Продавець передає Покупцеві природний газ у порядку та на умовах, визначених у Індивідуальному Договорі. Перехід права власності на природний газ відбувається на умовах, передбачених цим Договором, якщо інше не передбачено Індивідуальним Договором.

Передача та приймання природного газу здійснюється на ВТТ шляхом надання Сторонами Оператору ГТС торгових сповіщень на відчуження/набуття природного газу в Інформаційній платформі Оператора ГТС. відповідно до вимог Кодексу ГТС. Право власності на природний газ переходить від Продавця до Покупця у ВТТ (пункт 3.3. Рамкового договору).

Відповідно до положень пунктів 3.9. та 3.10. Рамкового договору після закінчення Періоду поставки, у якому була здійснена передача газу, але не пізніше 8-го числа місяця, наступного за Періодом поставки, якщо інше не передбачено Індивідуальним Договором, Продавець складає, підписує, скріплює своєю печаткою Комерційний акт та направляє на підпис Покупцю його скановану копію на електронну адресу Покупця вказану у Розділі 11 цього Договору. Комерційний акт вважається отриманим Покупцем в день направлення його Продавцем на електронну адресу Покупця, також Продавець надсилає на підпис Покупцю оригінали Комерційного акту у двох примірниках підписані та скріплені печаткою І Іродавця на поштову адресу Покупця вказану у Розділі 11 цього Договору.

Покупець підписує, скріплює печаткою (за наявності) отриману скановану копію Комерційного акту та направляє підписану ним скановану копію на електронну адресу Продавця вказану у Розділі 11 цього Договору. Покупець також підписує оригінал отриманого від Продавця Комерційного акту та повертає один примірник підписаного Покупцем Комерційного акту Продавцю, не пізніше 12-го числа місяця, наступного за Періодом поставки на поштову адресу Продавця, вказану у Розділі 11 цього Договору.

Продаж природного газу здійснюється за Договірною ціною, що встановлюється між Продавцем та Покупцем на умовах Індивідуального Договору (пункт 4.2. Рамкового договору).

Договірна вартість розраховується і підлягає сплаті в українських гривнях у безготівковій формі на рахунок Продавця. Договірна вартість кожного Договірного обсягу газу визначається на умовах Індивідуального Договору та округлюється до 2-х знаків після коми, (пункт 4.3 Рамкового договору).

Відповідно до пункту 4.4. Рамкового договору Покупець має здійснити оплату за природний газ на умовах, передбачених Індивідуальним договором.

Пунктом 6.3. Рамкового договору сторони узгодили, що за порушення Покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених Договором та/або Індивідуальним Договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення Покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5 (п`ять) робочих днів, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу.

11 жовтня 2021 між позивачем та відповідачем був укладений Індивідуальний договір №БГр-21/22-УГЗ до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.221 (далі - Індивідуальний договір).

Загальний період поставки - з жовтня 2021 по квітень 2022 (включно).

Плановий Договірний обсяг природного газу за Загальний період поставки складав 39 500.000 тис. куб.м. (п.3 Індивідуального договору).

П.7 Індивідуального договору передбачено, що протягом 3-х (трьох) робочих днів після отримання Продавцем Заявки, Сторони укладають відповідну Додаткову угоду до Індивідуального договору, в якій визначають Договірний обсяг природного газу на Період поставки, відповідно до поданої Заявки та його Договірну вартість.

П.8 Індивідуального договору сторони погодили, що договірна вартість газу за Період поставки розраховується як добуток Договірного обсягу відповідно до укладеної Сторонами Додаткової угоди та наданої Покупцем Заявки та Договірної ціни, визначеної в пункті 10 Індивідуального договору.

За змістом п.12 Індивідуального договору оплата Договірної вартості за відповідний Період поставки здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами на банківський рахунок Продавця протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів починаючи з дня, наступного за днем закінчення відповідного Періоду поставки.

Відповідно Додаткової угоди № 10-БГр-УГЗ від 11.10.2021 (в редакції додаткової угоди №1 від 28.10.2021) до Індивідуального договору №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 сторони домовились:

- пункт 1 Додаткової угоди №10-БГр-УГЗ від 11.10.2021 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Відповідно до пункту 3 Індивідуального Договору, обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки «Жовтень 2021» складає 3 250,000 тис.куб.м».

- пункт 3 Додаткової угоди №10-БГр-УГЗ від 11.10.2021 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за період поставки «Жовтень 2021» скіадає 20 095 833,33 грн без ПДВ, крім того ПДВ -4 019 166,67 гри., разом 24 115 000,00 грн.»

На підставі вимог п.п. 3.9. та 3.10. Рамкового Договору первісним позивачем був складений Комерційний акт приймання-передачі природного газу №1_10-БГр-УГЗ від 31.10.2021 за жовтень 2021 згідно умов Індивідуального Договору від 11.10.2021 №БГр-21/22-УГЗ.

Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2021 №1_10-БГр-УГЗ підписаний уповноваженою особою відповідача за первісним позовом та скріплений його печаткою.

Факт поставки природного газу за період поставки «Жовтень 2021» в обсязі 3 250,000 тис.куб.м на загальну суму 24 115 000,00 грн. підтверджується Комерційним актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2021 №1_10-БГр-УГЗ, підписаним уповеоваденими особами сторін.

На підставі Додаткової угоди № 11 -БГр-УГЗ від 22.10.2021 (в редакції додаткової угоди №1 від 26.11.2021) до Індивідуального договору №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 сторони домовились:

- викласти пункт 1 Додаткової угоди №11-БГр-УГЗ від 22.10.2021 до Індивідуального договору у такій редакції: «відповідно до пункту 3 Індивідуального договору обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки «Листопад 2021» складає 5 400,000 тис.куб.м»;

- пункт 3 Додаткової угоди №11-БГр-УГЗ від 22.10.2021 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки «Листопад 2021» складає 33 390 000,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 6 678 000,00 грн., разом 40 068 000,00 грн.»

Згідно п.п. 3.9. та 3.10. Рамкового Договору Позивачем був складений Комерційний акт приймання-передачі природного газу №1_11-БГр-УГЗ від 30.11.2021 за листопад 2021 відповідно до умов Індивідуального Договору від 11.10.2021 №БГр-21/22-УГЗ.

Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 №1_11-БГр-УГЗ підписаний відповідачем та скріплений його печаткою.

Факт поставки природного газу за період поставки "Листопад 2021 в обсязі 5 400,000 тис.куб.м на загальну суму 40 068 000,00 грн підтверджується Комерційним актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 №1_11-БГр-УГЗ, підписаним повноважними особами сторін.

Відповідно до Додаткової угоди №12-БГр-УГЗ від 22.11.2021 (в редакції додаткової угоди №1 від 24.12.2021) до Індивідуального договору №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 сторони домовились:

-пункт 1 Додаткової угоди №12-БГр-УГЗ від 22.11.2021 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Відповідно до пункту 3 Індивідуального Договору, обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у період поставки «Грудень 2021» складає 7 700,000 тис.куб.м».

-пункт 3 Додаткової угоди №12-БГр-УГЗ від 22.11.2021 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за період поставки «Грудень 2021» скіадає 47 611 666,67 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 9 522 333,33 грн., разом 57134 000,00 грн.»

Згідно п.п. 3.9. та 3.10. Рамкового Договору Позивачем був складений Комерційний акт приймання-передачі природного газу №1_12-БГр-УГЗ від 31.12.2021 за грудень 2021 відповідно до умов Індивідуального Договору від 11.10.2021 №БГр-21/22-УГЗ.

Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 №1_12-БГр-УГЗ підписаний відповідачем та скріплений печаткою.

Факт поставки природного газу за період поставки "Грудень 2021" в обсязі 7 700,000 тис.куб.м на загальну суму 57 134 000,00 грн. підтверджується Комерційним актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 №1_12-БГр-УГЗ, підписаним сторонами.

Відповідно до Додаткової угоди №01 -БГр-У ГЗ від 20.12.2021 (в редакції додаткової угоди №1 від 26.01.2022) до Індивідуального договору №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 сторони домовились:

- пункт 1 Додаткової угоди №01-БГр-УГЗ від 21.12.2021 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Відповідно до пункту 3 Індивідуального Договору, обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки «Січень 2022» складає 7 750,000 тис.куб.м».

-пункт 3 Додаткової угоди №01-БГр-УГЗ від 21.12.2021 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за період поставки «Січень 2022» складає 47 920 883,33 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 9 584 166,67 грн., разом 57 505 000,00 грн.»

Згідно п.п. 3.9. та 3.10. Рамкового Договору Позивачем був складений Комерційний акт приймання-передачі природного газу №1_01-БГр-УГЗ від 31.01.2022 за січень 2022 відповідно до умов Індивідуального Договору від 11.10.2021 №БГр-21/22-УГЗ.

Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 №1_01-БГр-УГЗ підписаний відповідачем та скріплений його печаткою.

Факт поставки природного газу за період поставки "Січень 2022"в обсязі 7 750,000 тис.куб.м на загальну суму 57 505 000,00 грн. підтверджується Комерційним актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 №1_01-БГр-УГЗ, підписаним сторонами.

Відповідно до Додаткової угоди №02-БГр-УГЗ від 20.01.2022 (в редакції додаткової угоди №1 від 28.02.2022) до Індивідуального договору №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 сторони домовились:

-пункт 1 Додаткової угоди №02-БГр-УГЗ від 21.01.2022 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Період поставки «Лютий 2022» складає 5 955,000 тис.куб.м».

-пункт 3 Додаткової угоди №02-БГр-УГЗ від 21.01.2022 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за період поставки «Лютий 2022» складає 36 821 750,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 7 364 350,00 грн., разом 44 186 100,00 грн.»

Згідно п.п. 3.9. та 3.10. Рамкового Договору позивачем був підготовлений Комерційний акт приймання-передачі природного газу №1_02-БГр-УГЗ від 28.02.2022 за лютий 2022 відповідно до умов Індивідуального Договору від 11.10.2021 №БГр-21/22-УГЗ.

Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 №1_02-БГр-УГЗ підписаний відповідачем та скріплений його печаткою.

Факт поставки природного газу за Період поставки "Лютий 2022" в обсязі 5 955,000 тис.куб.м на загальну суму 44 186 100,00 грн. визнається Відповідачем та підтверджується Комерційним актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 №1_02-БГр-УГЗ, підписаним сторонами.

Відповідно до Додаткової угоди №03-БГр-УГЗ від 22.02.2022 (в редакції додаткової угоди №1 від 22.03.2022 та №2 від 31.03.2022) до Індивідуального договору №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 сторони домовились:

-пункт 1 Додаткової угоди №ОЗ-БГр-УГЗ від 22.02.2022 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки «Березень 2022» складає 5 195,000 тис.куб.м».

-пункт 3 Додаткової угоди №ОЗ-БГр-УГЗ від 22.02.2022 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за період поставки «Березень 2022» складає 32 122 416,67 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 6 424 483,33 грн.. разом 38 546 900,00 грн.»

Згідно п.п. 3.9. та 3.10. Рамкового Договору Позивачем був підготовлений Комерційний акт приймання-передачі природного газу №1_ОЗ-БГр-УГЗ від 31.03.2022 за березень 2022 відповідно до умов Індивідуального Договору від 11.10.2021 №БГр-21/22-УГЗ.

Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 №1_ОЗ-БГр-УГЗ підписаний Відповідачем та скріплений його печаткою.

Факт поставки природного газу за Період поставки "Березень 2022"в обсязі 5 195,000 тис.куб.м на загальну суму 38 546 900,00 грн. визнається Відповідачем та підтверджується Комерційним актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 №1_ОЗ-БГр-УГЗ, підписаним зі сторони Позивача та Відповідача.

Відповідно до Додаткової угоди №04-БГр-УГЗ від 23.03.2022 (в редакції додаткової угоди №1 від 30.04.2022) до Індивідуального договору №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 сторони домовились:

-пункт 1 Додаткової угоди №04-БГр-УГЗ від 22.03.2022 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Період поставки «Квітень 2022» складає 3 975,000 тис.куб.м».

- пункт 3 Додаткової угоди №04-БГр-УГЗ від 22.03.2022 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуаіьного договору, що Договірна вартість за період поставки «Квітень 2022» складає 24 578 750,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 4 915 750,00 грн., разом 29 494 500,00 грн.»

Згідно п.п. 3.9. та 3.10. Рамкового Договору Позивачем був складений Комерційний акт приймання-передачі природного газу №1_04-БГр-УГЗ від 30.04.2022 за квітень 2022 відповідно до умов Індивідуального Договору від 11.10.2021 №БГр-21/22-УГЗ.

Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2022 №1_04-БГр-УГЗ підписаний відповідачем та скріплений його печаткою.

Факт поставки природного газу за Період поставки "Квітень 2022"в обсязі 3 975,000 тис.куб.м на загальну суму 29 494 500,00 грн. підтверджується Комерційним актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2022 №1_04-БГр-УГЗ, підписаним сторонами.

Судом встановлено, що ціна газу на періоди поставки жовтень-грудень 2021 та січень-квітень 2022 була врегульована відповідно до умов Індивідуального договору №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2022 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021.

Як зауважив первісний позивач, оплату за переданий газ відповідач за первісним позовом своєчасно не здійснив та не виконав зобов`язання у визначений строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 4.4 Рамкового договору та пункту 12 Індивідуального договору.

Сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за первісним позовом по Рамковому договору складає 71 304 370,70 грн.

Розрахунок суми основного боргу викладено у додатку до цього позову.

Факт часткової оплати відповідачем отриманого природного газу підтверджується листом АТ "ОЩАДБАНК» від 19.10.2022 №16/2-09/2349 з реєстром надходжень коштів та довідкою АБ "УКРГАЗБАНК" від 19.10.2022 №15932/24899/2022 з реєстром платежів, а також заявою ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" від 15.07.2022 про зарахування зустрічних однорідних вимог, доданими до даної позовної заяви.

Пункту 6.3. Рамкового договору сторони домовились, що за порушення Покупцем строків проведення розрахунків за природний газ. визначених Договором та/або Індивідуальним Договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення Покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5 (п`ять) робочих днів. Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу.

З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу первісного відповідача перед позивачем за Рамковим договором, розмір нарахованої позивачем пені за неналежне виконання відповідачем умов Рамкового договору за період з 18.03.2022 по 30.09.2022 склав 13 669 401,79 грн.

За порушення Покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5 (п`ять) робочих днів, первісний позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 15 792 807,81 грн, що становить 10 % від суми простроченого платежу.

Також, первісний позивач за прострочення виконання грошового зобов`язання нарахував відповідача за період з 18.03.2022 по 30.09.2022 - 997 351,17 грн 3% річних.

За період з 01.05.2022 по 30.09.2022 первісний позивач нарахував відповідачу 4 637 848,53 грн втрат внаслідок інфляції.

Загальна сума боргу відповідача перед позивачем станом на 30.09.2022 становила 106 401 780,00 грн.

Як зауважив первісний позивач, у період з 01.10.2022 по 31.12.2022 ТОВ "Уманьгаз Збут" було здійснено погашення (в т.ч. шляхом договірного списання коштів з банківського рахунку) суми основного боргу за Індивідуальним договором №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 на загальну суму 2 790 625,80 грн.

Вказана обставина підтверджується листом АТ "Ощадбанк" від 26.01.2023 №16/2-09/283 з реєстром перерахувань та довідкою АТ "Укргазбанк" від 31.01.2023 №15932/3684/2023 про рух грошових коштів.

Тобто, сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед первісним позивачем зменшилась на 2 790 625,80 грн і станом на 31.12.2022 становила 68 513 744,90 грн.

Водночас первісний позивач вважав за необхідне збільшити розмір позовних вимог в частині стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, надавши суду оновлений розрахунок, який включав вище перелічені нарахування по 31.12.2022 (включно).

З урахуванням заяви первісного позивача про збільшення розміру позовних вимог останній просив суд стягнути з відповідача за первісним позовом 112 646 148,01 грн, в тому числі:

- 68 513 744,90 грн основного боргу;

- 19 242 537,97 грн пені;

- 1 523 832,74 грн 3% річних;

- 7 573 224,59 грн інфляційних втрат;

- 15 792 807,81 грн штрафу.

Ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

За змістом статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ч.1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 526, 530, 549, 655, 692, 712 ЦК України містять такі положення.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до положень ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Згідно частин 1-2 статті 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Нормою ч.2 ст.218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ч. ч. 1,3,5 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Статтею 189 Господарського кодексу України встановлено, що ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Ціна є істотною умовою господарського договору.

Суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Відповідно до ст. 190 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Згідно з ч. 1ст. 191 Господарського кодексу У країни державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленоіму законодавством порядку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є сплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, а у продавця виникає зобов`язання передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов`язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

За приписами ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексу визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 та Індивідуального договору №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 (з додатковими угодами про внесення змін до нього та додатковими угодами про внесення змін до додаткових угод).

Частиною 2 статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, ціна газу на періоди поставки жовтень-грудень 2021 та січень-квітень 2022 була врегульована відповідно до умов Індивідуального договору №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021.

Плановий договірний обсяг природного газу за загальний період поставки складав 39 500,000тис.куб.м, у т.ч. за жовтень 2021 року - 3 000,000куб.м, за листопад 2021 року - 3 000,000куб.м, за грудень 2021 року - 8 000,000куб.м., за січень 2022 року - 8 000,000куб.м., за лютий 2022 року - 7 000,000куб.м., за березень 2022 року - 6 500,000куб.м., за квітень 2022 року - 2 000,000куб.м.

Договірна ціна природного газу, придбаний Покупцем на умовах вищевказаного Індивідуального Договору за загальний період поставки становив 7 420,00грн. з ПДВ за 1000куб.м.

Суд враховує, що оплата договірної вартості за відповідний період поставки здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами протягом 45 днів, починаючи з дня, наступного за днем закінчення відповідного періоду поставки. У випадку порушення Покупцем будь-яких зобов`язань, передбачених п.14 Індивідуального Договору, Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю штраф у розмірі 10% від Договірної вартості газу.

Крім того, в матеріалах справи містяться наявні Додаткові угоди до Індивідуального Договору №БГр-21/22-УГЗ від 11 жовтня 2021 року до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11 жовтня 2021 року, якими визначені обсяги природного газу, що був прийнятий Покупцем від Продавця за відповідний період поставки, договірна ціна природного газу за 1000куб.м та договірна вартість за ціна за відповідний період.

На підтвердження виконання умов Індивідуального Договору №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 до Рамкового Договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021, з врахуванням змін внесених Додатковими угодами, між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та ТОВ «Уманьгаз Збут» були оформлені Комерційні акти приймання-передачі природного газу за період жовтень 2021- квітень 2022 року на суму 291 049 500,00грн.

Також суд бере до уваги заяву ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої станом на 30.06.2022 ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» має грошове зобов`язання перед ТОВ «Уманьгаз Збут» у сумі 1 475 181,42грн., в свою чергу ТОВ «Уманьгаз Збут» має грошове зобов`язання на суму 75 329 627,98 грн., що виникло за Рамковим договором купівлі-продажу природного газу від від 11.10.2021 №2рд_БГр-УГЗ, строк виникнення зобов`язання настав.

Вищевказані зобов`язання є зустрічними та однорідними, строк виконання грошових зобов`язань у підприємств настав, тому ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» було заявлено про часткове припинення зобов`язання ТОВ «Уманьгаз Збут» у розмірі 1 475 181,42 грн. за рамковим договором купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021.

Суд зауважує, що заява про зарахування зустрічних вимог від 15.07.2022 в матеріалах справи не міститься.

Зокрема, первісний позивач як особа, яка вважає, що її право порушено, самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, покладений на господарський суд.

Визначення поняття доказів, вимоги щодо доказів, властивостей доказів та порядку їх оцінки урегульовано у главі 5 «Докази та доказування» 77 Господарського процесуального кодексу України .

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, змінено назву статті 79 ГПК з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Як зазначалося вище, ухвалою суду від 25.04.2023 клопотання відповідача за первісним позовом про призначення судово-економічної експертизи було задоволено та призначено судово-економічну експертизу у справі, проведення якої доручено судовим експертам Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На вирішення судово-економічної експертизи судом були поставлені такі питання:

1) чи підтверджується документально заявлена до стягнення Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" основна сума боргу за поставлений природний газ Товариству з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз Збут за Рамковим договором купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 та Індивідуальним договором № Бгр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 (з додатковими угодами про внесення змін до нього та додатковими угодами про внесення змін до додаткових угод) в цілому так і помісячно за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року?

2) чи підтверджується документально наявний в матеріалах справи розрахунок трьох відсотків річних за несвоєчасне погашення заборгованості згідно умов Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд__БГр-УГЗ від 11.10.2021 та Індивідуального договору № Бгр-21/22-УТЗ від 11.10.2021 (з додатковими угодами про внесення змін до нього та додатковими угодами про внесення змін до додаткових угод) за період з 18.03.2022 по 31.12.2022?

3) чи підтверджується документально наявний в матеріалах справи розрахунок пені за несвоєчасне погашення заборгованості згідно умов Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 та Індивідуального договору № Бгр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 (з додатковими угодами про внесення змін до нього та додатковими угодами про внесення змін до додаткових угод) за період з 18.03.2022 по 31.12.2022?

Судом досліджено висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у цій справі (від 20.11.2023 № 1102/1309/23-23), в якому містяться відповіді по вищевказаним (трьом) питанням.

Зокрема, висновок експерта по першому питанню за результатами дослідження наступний: «Підтверджується документально заявлена до стягнення Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» основна сума боргу за поставлений природний газ Товариства з обмеженю відповідальністю «Уманьгаз Збут» за Рамковим договором купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 та Індивідуальним договором №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 (з додатковими угодами про внесення змін до нього та додатковими угодами про внесення змін до додаткових угод) в цілому так і помісячно за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року, станом на 31.12.2022року у розмірі 68 513 744,90грн, у т.ч.

заборгованість за газ поставлений у лютому 2022 визначається у сумі 472 344,90грн,

заборгованість за газ поставлений у березні 2022 визначається у сумі 38 546 900,00грн,

заборгованість за газ поставлений у квітні 2022 визначається у сумі 29 494 500,0грн.».

По другому і третьому питаннях експерт надав відповіді у двох варіантах.

Суд бере саме до уваги та враховує експертний висновок по другому і третьому запитаннях - 1 варіант:

- по другому питанню: « З врахуванням Заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог 30.06.2022, не підтверджується документально наявний в матеріалах справи розрахунок трьох відсотків річних за несвоєчасне погашення заборгованості згідно умов Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 та Індивідуальним договором №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 (з додатковими угодами про внесення змін до нього та додатковими угодами про внесення змін до додаткових угод) за період з 18.03.2022 по 31.12.2022.

У такому разі, підтверджується документально розмір трьох відсотків річних за несвоєчасне погашення заборгованості згідно умов Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 та Індивідуальним договором №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 (з додатковими угодами про внесення змін до нього та додатковими угодами про внесення змін до додаткових угод) за період з 18.03.2022 по 31.12.2022 на суму 1 522 914,00 грн».

- по третьому питанню: «Зврахуванням Заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог 30.06.2022, не підтверджується документально, наявний в матеріалах справи розрахунок пені за несвоєчасне погашення заборгованості згідно умов Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 та Індивідуальним договором №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 (з додатковими угодами про внесення змін до нього та додатковими угодами про внесення змін до додаткових угод) за період з 18.03.2022 по 31.12.2022.

У такому разі, підтверджується документально розмір пені за несвоєчасне погашення заборгованості згідно умов Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 та Індивідуальним договором №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 (з додатковими угодами про внесення змін до нього та додатковими угодами про внесення змін до додаткових угод) за період з 18.03.2022 по 31.12.2022 на суму 19 212 226,10 грн».

За приписами ст.104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 910/21067/17.

Таким чином, висновок експерта № 1102/1309/23-23 за результатами судової економічної експертизи від 20.11.2023 приймається судом в якості належного та допустимого доказу.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання про доведеність первісним позивачем суми боргу в розмірі 68 513 744,90 грн та нарахованої за період з 18.03.2022 по 31.12.2022 пені в сумі 19 242 537,97 грн за неналежне виконання грошового зобов`язання по Рамковому договору.

Зобов`язання у відповідності з ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Прострочення виконання грошового зобов`язання у спірний період не заперечується відповідачем, підтверджується матеріалами справи.

Здійснений первісним позивачем розрахунок 3% річних за період з 18.03.2022 по 31.12.2022 в сумі 1523832,72 грн та втрат внаслідок інфляції в розмірі 7573224,59 грн суд вважає обґрунтованим та арифметично правильним.

Щодо заявлених вимог первісним позивачем одночасно пені і штрафу за порушення строків проведення розрахунків за природний газ в порядку п.6.3 Рамкового договору, суд приходить до наступного.

Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом частини першої та другої статті 217 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Положеннями статті 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а саме невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини першої статті 230 ГК України учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч.4 ст.231 ГК України).

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу та можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань надано сторонам частинами другою та четвертою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, а також приписами статті 546 ЦК України та статті 231 ГК України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

При цьому, сторони договору, врегульовуючи між собою правовідносини, досягли згоди щодо його умов, тобто вільно, на власний розсуд визначили та погодили умови договору, підписавши його.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що сторони правомірно встановили в положеннях Рамкового договору №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 (п.6.3. договору) умову щодо одночасного стягнення пені за кожен день прострочення платежу та штрафу у випадку порушення строків оплати більше ніж на 5 робочих днів.

Здійснений первісним позивачем розрахунок щодо стягнення пені і штрафу з відповідача за первісним позовом суд вважає арифметично правильним, і таким, що підлягає до задоволення.

Ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає збільшені позовні вимоги первісного позивача обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач за зустрічним позовом просив суд визнати недійсним пункт 6.3 Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 посилаючись на положення ст.231 ГК України, якими передбачено можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов`язань штрафних санкцій, що мають імперативний характер (тобто, їх розмір не може бути змінений за згодою сторін та не залежать від їх волевиявлення), а тому розмір штрафних санкцій за порушення умов Рамкового договору мав відповідати положенням ч.2 ст.231 ГК України, оскільки одним з учасників даного правочину був суб`єкт господарювання державного сектора економіки ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг". Проте, як зазначив позивач за зустрічним позовом, дана вимога чинного законодавства не була дотримана при укладенні вказаного правочину, а його сторони помилково керувались положеннями ч.4ст.231 ГК України, які не підлягали застосуванню для регулювання спірних правовідносин.

Суд, оцінивши викладені у зустрічному позову доводи, приходить до наступного.

Частинами 1, 2 статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу. При цьому, учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності (ст.2 ГК України).

Ч.1 ст.231 ГК України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до положень ч. 2 ст.231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті (ч.3 ст.231 ГК України).

Згідно ч.4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Ч.6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За змістом ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За правилами ч.2 ст.511 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Тобто, положеннями діючого законодавства прямо передбачено право сторін договору на встановлення в договорі розміру неустойки за порушення господарського зобов`язання.

Суд враховує, що визначений в нормах законодавства розмір неустойки у відповідності до ч.2 ст.511 ЦК України може змінюватись сторонами в умовах договорів, якщо така зміна не заборонена законом. При цьому, ч.2 ст.231 ГК України, на яку посилається позивач за зустрічним позовом, прямо передбачено право сторін встановлювати в умовах договору розмір неустойки за порушення господарського зобов`язання.

Оцінюючи вище викладене, суд вважає, що зазначений правовий механізм введено законодавцем для захисту прав суб`єктів державного сектору економіки та забезпечення можливості стягнення неустойки (штраф, пеня) з контрагентів за порушення господарських зобов`язань за відсутності відповідних положень в укладених сторонами договорах або інших нормах законодавства, про що вказано в ч.2 ст.231 ГК України, а саме те, що штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах.

З матеріалів справи вбачається, що сторони в умовах укладеного між позивачем та відповідачем Рамкового договору №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 передбачено застосування штрафних санкцій за порушення господарського зобов`язання та узгоджено розмір таких штрафних санкцій.

Зокрема, за умовами пункту 6.3. Рамкового договору за порушення Покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених Договором та/або Індивідуальним Договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення Покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5 (п`ять) робочих днів, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця додатково штраф, розмір якого

становить 10% від суми простроченого платежу.

Крім того, відповідно ч.1 ст.22 ГК України суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів.

Суд також враховує, що єдиним учасником ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", відповідно п.6.1. його Статуту, є ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", що володіє часткою в розмірі 100% статутного капіталу відповідача за зустрічним позовом.

Функції з управління корпоративними правами у статутному капіталі ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" держава в особі Кабінету Міністрів України чи інших державних органів не здійснює, і, відповідно, відповідач за зустрічним позовом не є суб`єктом господарювання державного сектору економіки.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання про те, що умови п.6.3. Рамкового договору повністю відповідають положенням діючого законодавства.

Таким чином суд, аналізуючи вище викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, дійшов висновку про недоведеність зустрічних позовних вимог позивача в заявлених ним межах та про відсутність існування правових підстав для їх задоволення.

За наведених вище обставин та з підстав, зазначених у зустрічній позовній заяві, з врахуванням наданих суду позивачем доказів в підтвердження наведених у зустрічній позовній заяві обставин, суд приходить до переконання, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв`язку з їх недоведеністю, в силу чого в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Оскільки первісний позов з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог судом задоволено повністю, то відповідно до положень ст.129 ГПК України з відповідача за первісним позовом на користь первісного позивача підлягають до стягнення витрати на оплату судового збору.

У зв`язку із відмовою у задоволенні зустрічного позову, судові витрати визначені ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст.ст. 233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Уманьгаз Збут (код ЄДРПОУ: 39711735; вул.Дерев`янка,19, м.Умань, Черкаська область, 20300) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдінг (код ЄДРПОУ: 42399676; вул.Шолуденка,1, м.Київ, 04116) - 112 646 148,01 грн., у тому числі:

- 68 513 744,90 грн (шістдесят вісім мільйонів п`ятсот тринадцять тисяч сімсот сорок чотири грн. 90 коп.) основного боргу;

- 19 242 537,97 грн (дев`ятнадцять мільйонів двісті сорок дві тисячі п`ятсот тридцять сім грн. 97 коп.) пені;

- 1 523 832,74 грн (один мільйон п`ятсот двадцять три тисячі вісімсот тридцять дві грн. 74 коп.) 3% річних;

- 7 573 224,59 грн (сім мільйонів п`ятсот сімдесят три тисячі двісті двадцять чотири грн. 59 коп.) інфляційних втрат;

- 15 792 807,81 грн (п`ятнадцять мільйонів сімсот дев`яносто дві тисячі вісімсот сім грн. 81 коп.) штрафу;

- 868 350,00 грн (вісімсот шістдесят вісім тисяч триста п`ятдесят грн) витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 26.08.2024.

Суддя Костянтин ДОВГАНЬ