Рішення

від 06.08.2024 по справі 925/775/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/775/24

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю прокурора Олійник І.А. та представників сторін:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Жашківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю Будкомплект СВГ

про стягнення 357 801,10 грн,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Уманської окружної прокуратури (вул. Гайдамацька, 16, м. Умань, Черкаська область, 20301, код ЄДРПОУ 02911119) звернувся в інтересах держави в особі Жашківської міської ради (вул. Захисників України, 17, м. Жашків, Уманський район, Черкаська область, 19201, код ЄДРПОУ 36000377) до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Будкомплект СВГ (вул. В. Чорновола, 9, м. Христинівка, Уманський район, Черкаська область, 20001, код ЄДРПОУ 33376260) в якому просить суд:

-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будкомплект СВГ (вул. В. Чорновола, 9, м. Христинівка, Уманський район, Черкаська область, 20001, код ЄДРПОУ 33376260) на користь Жашківської міської ради (вул. Захисників України, 17, м. Жашків, Уманський район, Черкаська область, 19201, код ЄДРПОУ 3600037) заборгованість за договором оренди земельної ділянки від 16.05.2009 у розмірі 357 801,10 грн (триста п`ятдесят сім тисяч вісімсот одна гривня 10 копійок), з яких: 255 128,06 грн (двісті п`ятдесят п`ять тисяч сто двадцять вісім гривень 06 копійок) основного боргу та 102 673,04 грн (сто дві тисячі шістсот сімдесят три гривні 04 копійки) штрафу;

-розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 16.05.2009 між Жашківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Будкомплект СВГ, право оренди за яким на земельну ділянку площею 0,65 га, кадастровий номер 7120910100:02:001:0006, зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.04.2014 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 346664871209);

-судові витрати стягнути з відповідача на користь Черкаської обласної прокуратури (бульвар Шевченка, 286, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 02911119, р/р UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ).

В обґрунтування позову прокурор вказав на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди землі від 16.05.2009 щодо повної та своєчасної сплати орендної плати за період за період з 01 січня 2021 року по 23 травня 2024 року з урахуванням залишку з 2020 року.

Ухвалою від 21 червня 2024 року Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, отримана представником відповідача за довіреністю 28.06.2024, що підтверджується витягом відстеження трекінгу відправлення Укрпошти (а.с. 78).

Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, відзив на позов або будь-які інші письмові заперечення по суті спору не надав.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У призначене судове засідання представник відповідача не з`явився, причини неявки не відомі.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

05 серпня 2024 року позивач через електронний суд подав заяву про проведення судового засідання без його участі. В заяві також зазначено, що позивач підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Відомості про вказані процесуальні дії занесені до протоколу судового засідання.

Заслухавши пояснення та обґрунтування позовних вимог прокурора, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

16.05.2009 між Жашківською міською радою та ТОВ «Будкомплект СВГ» укладено договір оренди земельної ділянки (далі за текстом - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору Жашківська міська рада (Орендодавець) згідно з рішенням сесії міської ради від № 41-22/V від 16.04.2009 «Про надання в оренду земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Будкомплект СВГ» в м. Жашкові по вул. Залізничній, 17-6, надає, а Орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 0,65 га під будівництво торгово-побутового комплексу та автостоянки, за рахунок земель сільськогосподарського призначення (пасовища) Жашківської міської ради в м. Жашкові, по вул. Залізнична, 17-Б.

В оренду передається вільна від забудови земельна ділянка загальною площею 0,65 га (п.п. 2, 3 Договору).

Відповідно до п. 5 Договору його укладено на 5 років з 16.05.2009 по 16.05.2014. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 6 Договору за оренду земельної ділянки Орендар сплачує орендну плату у грошовій формі відповідно до рішення сесії міської ради від 30.01.2009 року № 40-29/ V «Про затвердження ставок земельного податку та орендної плати за користування земельними ділянками у 2009 році» та від 05.06.2009 № 42-30/ V «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок», а саме - річна орендна плата за земельну ділянку 0,65 га встановлюється в розмірі 4 % від нормативно-грошової оцінки і становить: 10 196 грн 59 коп. (десять тисяч сто дев`яносто шість грн. 59 коп.)

Орендна плата за землю вноситься Орендарем щомісячно рівними частинами до 15 числа місяця, наступного за звітним на розрахунковий рахунок 33217812600067, місцевий бюджет 13050200, код 22809185, банк УДК Черкаської області, МФО 854018.

Розмір орендної плати переглядається у разі:

-зміни умов господарювання, передбачених договором;

-зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

-погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами;

-рішення сесії міської ради;

-в інших випадках, передбачених законом.

Початок сплати за орендовану земельну ділянку розпочинається не пізніше як через місяць після прийняття рішення про надання в оренду земельної ділянки.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

Згідно з п. 7 Договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва торгово-побутового комплексу та автостоянки.

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту технічної документації земельної ділянки. Підставою є рішення Жашківської міської ради від № 37-19/У від 26.11.2008 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Залізничній, 17-Б, ТОВ «Будкомплект СВГ».

Організація розроблення проекту відведення земельної ділянки і витрати, пов`язані з цим, покладаються на орендаря (п. 8 Договору).

Відповідно до п. 14 Договору його дія припиняється шляхом його розірвання за:

взаємною згодою сторін;

рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання Договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Відповідно до п. 15 Договору за невиконання або неналежне виконання Договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та умов цього Договору.

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка, розташована за адресою: вул. Залізнична, 17-Б, м. Жашків, Черкаської області, площею 0,65 га, має кадастровий номер 7120910100:02:001:0006.

16.05.2009 сторони підписали акт прийму передачі об`єкта оренди (земельної ділянки). Відповідно до п. 1 орендодавець передає земельну ділянку кадастровий номер 7120910100:02:001:0006, площею 0,65 га, яка розташована за адресою: вул. Залізнична, 17-Б, м. Жашкові, Черкаської області.

Право оренди відповідача на вищевказану земельну ділянку площею 0,65 га зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.04.2014 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 346664871209).

В подальшому до Договору укладено п`ять додаткових угод, а саме від 02.01.2013 № 1, від 16.06.2014 № 2, від 23.06.2018 № 3, від 20.06.2019 № 4, від 22.01.2021 № 5, якими продовжувався строк дії Договору та змінювались його умови в частині сплати орендної плати.

Зокрема, додатковою угодою від 23.06.2018 № 3 внесено зміни до п.п. 4, 6 та 9 Договору у зв`язку із зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та викладено їх в новій редакції.

Відповідно до п. 4 Договору в редакції додаткової угоди № 3 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.01.2017 становить 1140811 грн 53 коп (один мільйон сто сорок тисяч вісімсот одинадцять грн 53 коп.).

За оренду земельної ділянки Орендар сплачує орендну плату у грошовій формі, а саме річна орендна плата за земельну ділянку площею 0,65 га встановлюється в розмірі 9 % від нормативної грошової оцінки і становить з 01.01.2017 - 102 673 грн 04 коп. (сто дві тисячі шістсот сімдесят три грн 04 коп.) (абзац 1 п. 6 Договору в редакції додаткової угоди № 3).

Згідно з абзацом 10 пункту 6 Договору в редакції додаткової угоди № 3 у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором:

у 10-тиденний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим Договором;

стягується пеня у розмірі 0,3 % відсотків несплаченої суми за кожний день прострочення.

Додатковою угодою від 20.06.2019 № 4 строк дії договору продовжено до 16.05.2020. Інші умови Договору залишено без змін.

Додатковою угодою від 22.01.2021 № 5 продовжено строк дії Договору до 16.05.2025. Інші умови договору залишено без змін.

В позовній заяві прокурором зазначено, що в подальшому зміни до умов Договору в частині зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а відповідно розміру орендної плати, не вносились. Таким чином, останньою додатковою угодою до Договору, якою вносились зміни до його умов в частині розміру орендної плати, є додаткова угода від 23.06.2018 № 3. Річний розмір орендної плати за Договором становив 102 673, 04 грн, то її місячний розмір складав 8 556, 09 грн (102 673, 04 / 12). Відповідно до абзацу третього пункту шостого Договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації.

Відповідно до розрахунку Жашківської міської ради заборгованість з орендної плати за земельну ділянку площею 0,65 га, кадастровий номер 7120910100:02:001:0006, що знаходиться в м. Жашкові, по вул. Залізнична, 17-Б, за період з 01 січня 2021 року по 23 травня 2024 року з урахуванням залишку з 2020 року становить 255128,06 грн.

Оскільки відповідач свого обов`язку щодо своєчасної сплати орендної плати не виконав, прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини сторін виникли із договору оренди земельної ділянки від 16.05.2009, вимоги прокурора витікають із прав і обов`язків сторін за цим договором.

За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до зобов`язань найму (оренди) земельної ділянки, загальні положення про найм (оренду) визначені параграфом 1 глави 58, про найм (оренду) земельної ділянки, як окремий вид зобов`язань, параграфом 3 глави 58 ЦК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України. Крім того, спірні правовідносини перебувають у сфері дії Земельного і Податкового кодексів України, Закону України Про оренду землі, які з урахуванням предмету спору, є спеціальними нормативними актами.

Згідно з ст.14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення правовідношення, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 ГК України також передбачено, що права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

Частиною 1 ст. 2 Закону України Про оренду землі встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ст. 24, 25 Закону України Про оренду землі орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, а орендодавець має право вимагати від орендаря безпосереднього використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди землі та своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України та ст. 1 Закону України Про оренду землі, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 792 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платник орендної плати орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи судом встановлено, що правовідносини сторін виникли із договору оренди земельної ділянки від 16.05.2009, який укладений між Жашківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Будкомплект СВГ.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 374132736 від 12.04.2024 (а.с. 60-62) вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 7120910100:02:001:0006, площею 0,65 га, зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.04.2014 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 346664871209) на праві власності зареєстровано за Жашківською міською радою, про що внесено запис 5457949; в актуальній інформації про державну реєстрацію іншого речового права наявний запис № 5458338 про реєстрацію 24.04.2014 права оренди земельної ділянки за Товариством з обмеженою відповідальністю Будкомплект СВГ на підставі Договору оренди землі від 16.05.2009 та додаткових угод до Договору.

З матеріалів справи судом встановлено, що останньою додатковою угодою до Договору, якою вносились зміни до його умов в частині розміру орендної плати, є додаткова угода від 23.06.2018 № 3. Річний розмір орендної плати за Договором становить 102673,04 грн, тому її місячний розмір складав 8 556, 09 грн (102 673, 04 / 12).

Відповідно до абзацу третього пункту шостого Договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Положенням підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до підпункту 270.1.2. пункту 270.1.1. статті 270 ПК України одним з об`єктів оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Базою оподаткування платою за землю є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (підпункту 271.1.1. пункту 271.1. статті 271 ПК України).

Згідно з пунктом 289.1. статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Пунктом 289.2. статті 289 ПК України визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кі = 1:100, де 1 - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Положенням абзацу п`ятого пункту 289.2. статті 289 ПК України встановлено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Таким чином, розмір орендної плати, визначений Договором, щорічно підлягає індексації, коефіцієнт якої щорічно визначається Держгеокадастром та застосовується кумулятивно.

Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному веб-ресурсі Держгеокадастру, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення становив:

у 2021 році - 1,1;

у 2022 році - 1,15;

у 2023 році - 1,051.

Отже, місячний розмір орендної плати за Договором з урахуванням індексації мав бути:

у 2022 році - 9 411,69 грн (8 556, 09 * 1,1);

у 2023 році - 10 823, 44 грн (9 411, 69 * 1,15);

у 2024 році- 11 375, 44 грн (10 823, 44 * 1,051).

Відповідно до розрахунку Жашківської міської ради загальний розмір нарахованої відповідачу орендної плати за Договором з 01.01.2021 по 23.05.2024 з урахуванням залишку з 2020 року становив 402 128, 06 грн. При цьому, загальний розмір сплаченої відповідачем орендної плати за Договором з 01.01.2021 по 23.05.2024 становив 147 000, 00 грн. Тому заборгованість з орендної плати за земельну ділянку площею 0,65 га, кадастровий номер 7120910100:02:001:0006, що знаходиться в м. Жашкові, по вул. Залізнична, 17-Б, за період з 01 січня 2021 року по 23 травня 2024 року з урахуванням залишку з 2020 року становить 255128,06 грн.

Однак відповідач свого обов`язку щодо своєчасної сплати орендної плати не виконав.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором стало підставою для звернення прокурора до суду для захисту порушеного права позивача та примусового стягнення заборгованості з боржника.

При зверненні до суду прокурор просив також стягнути на користь Жашківської міської ради з відповідача у зв`язку із простроченням орендної плати штраф у розмірі 102673,04 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 2 статті 549 Ц України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

З матеріалів справи судом встановлено, що абзацом 10 пункту 6 Договору в редакції додаткової угоди № 3 визначено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, у 10-тиденний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим Договором, що, відповідно до абзацу 1 пункту 6 Договору в редакції додаткової угоди № 3, становить 102 673 грн 04 коп.

Враховуючи зазначене, наведені норми законодавства та умови договору, вимоги прокурора про стягнення з відповідача 255 128,06 грн основного боргу зі сплати орендної плати та штрафу у розмірі 102673,04 грн, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду прокурор також просив розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 16.05.2009 між Жашківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Будкомплект СВГ, право оренди за яким на земельну ділянку площею 0,65 га, кадастровий номер 7120910100:02:001:0006, зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.04.2014 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 346664871209).

Приписами ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст. ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 31 зазначеного вище Закону встановлено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до пункту «д» ст. 141 ЗК України встановлено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі ст. ст. 13,21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Великою Палатою Верховного Суду усталено правовий висновок у постанові від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню підлягають положення ч. 2 ст. 651 ЦК України. Відповідна правова позиція висловлена також Верховним Судом України у постанові від 11.10.2017 у справі № 6-1449цс17.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за п. 6 ч. 1 ст. З ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність».

У постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 зазначено, що: «у п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Аналогічного висновку дійшов Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18.

Тлумачення п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України, ч. 2 ст. 651 ЦК У країни свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду дійшов правового висновку у постанові від 23.01.2019 у справі № 355/385/17, що у ст. 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду.

Неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати з урахування внесених змін до договору оренди також є порушенням умов договору оренди, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку про те, що у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки, дана обставина може бути підставою для розірвання такого договору.

Вищевикладене відповідає правовим позиціям Касаційного цивільного суду Верховного Суду, висловленим у постанові від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, від 10.10.2019 у справі .№ 293/1011/16-ц, від 04.12.2019 у справі № 318/433/18, у постанові від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, у постанові від 31.01.2019 у справі № 527/570/17-ц, у постанові від 14.11.2018 у справі № 484/301/18, у постанові 27.01.2020 у справі №469/908/15-ц.

Відповідно до п. 14 Договору його дія припиняється шляхом його розірвання за:

-взаємною згодою сторін;

-рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Виходячи з системного аналізу вказаних статей, чинним законодавством України та умовами Договору передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін цього договору, зокрема у разі часткової несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Таким чином, суд доходить до висновків, що вимога прокурора про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.05.2009, який укладений між Жашківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Будкомплект СВГ, підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Обов`язок орендаря повернути земельну ділянку та привести її в придатний для подальшого використання стан невід`ємно пов`язаний з настанням певного юридичного факту - припинення чи розірвання договору оренди землі. А тому після припинення чи розірвання договору оренди у орендаря виникає обов`язок повернути земельну ділянку орендодавцю. Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/3166/20.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Отже, з набранням законної сили судовим рішенням про розірвання договору оренди у сторін припиняються зобов`язання за договором оренди землі та у відповідача виникає обов`язок повернення земельної ділянки, встановлений нормами ст. 34 Закону України «Про оренду землі», невиконання якого передбачає зокрема, відшкодування збитків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.12.2022 у справі 914/1688/21.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що прокуратура становить єдину систему, на яку покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Під час здійснення представництва інтересів держави в суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, вступати у справу, порушену за позовом іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження (ч. 6 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Передумовою участі органів та осіб, передбачених ст. 53 Господарського кодексу України, в господарському процесі в будь-якій із п`яти форм є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, та наявність процесуальної правосуб`єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою такої участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь в процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.

Так, відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави, висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17).

Аналіз положень ч.ч. 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв`язку зі змістом частини 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право па представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Нездійснення захисту має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

Згідно з зазначеними нормами та ст.ст. 6, 7, 13, 143 Конституції України органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах виступає, державний орган, якому надано повноваження органу виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

З матеріалів справи судом встановлено, що Жашківською міською радою дієвих заходів реагування спрямованих на стягнення коштів та розірвання спірного Договору оренди не вжито.

У листах від 02.02.2024, від 16.04.2024 № 01-20/1691, від 23.05.2024 430/01-20 Жашківська міська рада повідомила про наявність у ТОВ «Будкомплект СВГ» заборгованості за використання вищевказаної земельної ділянки, однак зазначила, що заходів зі стягнення боргу в судовому порядку не вживала через відсутність у бюджеті коштів.

Зазначене є доказом нездійснення захисту інтересів держави суб`єктом владних повноважень та вказує на наявність підстав для застосування представницьких повноважень прокурором, адже, відповідно до вимог чинного законодавства та практики Європейського суду з прав людини, факт не звернення відповідного суб`єкта владних повноважень, на якого покладено обов`язок захисту інтересів держави, до суду з відповідною позовною заявою, свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави таким суб`єктом владних повноважень.

За вказаних обставин та поведінки суб`єкта, наділеного державою на відновлення його порушеного права, обґрунтована необхідність втручання прокурора у спірні правовідносини шляхом звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Жашківської міської ради до ТОВ «Будкомплект СВГ», про стягнення заборгованості та штрафу у розмірі 357 801, 10 грн та розірвання договору оренди.

Місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яке діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування (ст. 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

Відповідно до ст. 142 Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні дохідної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.

Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб (ст. 62 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

Згідно з положеннями ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (ст. 63 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду місцевих бюджетів, зокрема, належать надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності.

Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету.

У разі коли вичерпано можливості збалансування місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій та субвенцій відповідно до закону (ст. 66 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

Згідно із правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 11.05.2016 у справі № 6-824цс16 та у постанові Верховного Суду від 05.11.2018 у справі № 917/1461/17 дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходження платежів по орендній платі в місцеві бюджети в законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового регулювання безпосередньо відноситься до інтересів держави.

Таким чином, підтверджується порушення принципу дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевого бюджету у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового, у тому числі договірного, врегулювання, що виключає невизначеність у правовідносинах сторін, безпосередньо належить до інтересів держави.

У даному випадку інтереси держави полягають в необхідності стягнення заборгованості по орендній платі за землю разом із штрафними санкціями. Вказані інтереси збігаються з інтересами Жашківської міської ради, як власника і розпорядника земель комунальної власності.

Судом встановлено, що Заступником керівника Уманської окружної прокуратури 15.04.2024 направлено на адресу Жашківської міської ради лист за № 53/1- 360вих24 про звернення до суду з даним позовом.

Суд доходить до висновків, що підставою звернення прокурора з позовною заявою став саме факт нездійснення уповноваженим державним органом покладеного на нього законом обов`язку із захисту державних інтересів у сфері оренди землі, яка полягає у невжитті Жашківською міською радою як власником землі та отримувачем коштів у вигляді орендної плати за користування спірною земельною ділянкою заходів щодо припинення порушень інтересів держави (систематичне невиконання умов договору).

Приписами ч. 4 ст. 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховує висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

У випадку наявності органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Нездійснення захисту має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідний компетентний орган, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Необхідно зазначити, що для встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді не потрібно з`ясовувати причини не здійснення захисту уповноваженими суб`єктами, а достатньо встановлення самого факту невжиття органом заходів щодо захисту інтересів держави.

Таким чином, враховуючи нездійснення Жашківською міською радою як власником землі та отримувачем коштів у вигляді орендної плати за користування спірною земельною ділянкою заходів щодо припинення порушень інтересів держави, а також враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор в даному випадку належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.

Прокурор заявив вимогу про відшкодування понесених судових витрат: сплаченого судового збору 8395,02 грн.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будкомплект СВГ (вул. В. Чорновола, 9, м. Христинівка, Уманський район, Черкаська область, 20001, код ЄДРПОУ 33376260) на користь Жашківської міської ради (вул. Захисників України, 17, м. Жашків, Уманський район, Черкаська область, 19201, код ЄДРПОУ 36000377) - 255 128,06 грн (двісті п`ятдесят п`ять тисяч сто двадцять вісім гривень 06 копійок) основного боргу, 102673,04 грн (сто дві тисячі шістсот сімдесят три гривні 04 копійки) штрафу.

Розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 16.05.2009 між Жашківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Будкомплект СВГ, право оренди за яким на земельну ділянку площею 0,65 га, кадастровий номер 7120910100:02:001:0006, зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.04.2014 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 346664871209).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будкомплект СВГ (вул. В. Чорновола, 9, м. Христинівка, Уманський район, Черкаська область, 20001, код ЄДРПОУ 33376260) на користь Черкаської обласної прокуратури (бульвар Шевченка, 286, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 02911119, р/р UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ) - 8395,02 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складене та підписане 26 серпня 2024 року.

Суддя О.В. Чевгуз