Рішення

від 27.08.2024 по справі 927/410/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

27 серпня 2024 року справа № 927/410/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши матеріали справи за позовом Першого заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури, вул. Овдіївська, 2 м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код 02910114, в інтересах держави в особі

позивача: Ніжинської міської ради Чернігівської області, площа ім. Івана Франка, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код 34644701

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронне підприємство Фортеця, пр. Миру, 33, м. Чернігів, 14000, код 36045732

про стягнення 144238,95 грн.

без виклику сторін

встановив:

29.04.2024 до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява першого заступника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ніжинської міської ради Чернігівської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронне підприємство Фортеця 144238,95 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою з кадастровим номером 7410400000:02:001:2021, яка належить Ніжинській міській раді на праві комунальної власності, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані користуванням відповідачем земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташовані нежитлові будівлі, без оформлення договору оренди та сплати коштів до місцевого бюджету за фактичне використання земельної ділянки.

До відкриття провадження у справі 30.04.2024 від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява, в якій позивач просив на підставі п. 3 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України відмовити у відкритті провадження у справі, оскільки ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.04.2024 відкрито провадження у справі № 927/398/24 за позовом Ніжинської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне підприємство «Фортеця» про стягнення 181944,39 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою з кадастровим номером 7410400000:02:001:2021, яка належить позивачу на праві комунальної власності, причому у зазначену суму також входить період з 01.01.2024 по 31.12.2024. Також позивач просив повернути сплачений судовий збір за подання позову.

01.05.2024 від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява, в якій позивач просить не враховувати заяву про відмову у відкритті провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області 03.05.2024 відкрите спрощене позовне провадження у справі №927/410/24 без повідомлення учасників сторін; відповідачу надано строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України. Вказаною ухвалою відповідача повідомлено про те, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.04.2024 місцезнаходження відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне підприємство «Фортеця» (код 36045732): 14000, м. Чернігів, пр. Миру, буд. 33.

Відповідачем у встановлений судом строк відзив на позов не наданий, ухвала суду від 03.05.2024, направлена відповідачу за адресою, зазначеною у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулася неврученою із позначкою пошти адресат відсутній за вказаною адресою та рукописною допискою «Розбомблено».

Судом 22.07.2024 зроблено Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.07.2024, згідно із яким місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне підприємство «Фортеця» (код 36045732): 14000, м. Чернігів, пр. Миру, буд. 33.

Ухвала суду від 03.05.2024 про відкриття провадження у справі № 927/410/24 повторно направлена відповідачу за адресою, зазначеною у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулася неврученою із позначкою пошти адресат відсутній за вказаною адресою та рукописною допискою «Розбомблено».

Перевірити цілісність будівлі, за адресою якої зареєстрований відповідач у справі, суд не має змоги та компетенції, тому виходить з наявних у справі письмових доказів щодо вжиття судом заходів щодо повідомлення відповідача про дане судове провадження.

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, а також близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18 зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку відсутній за вказаною адресою вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідач у справі не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене вище та факт надсилання судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі, враховуючи повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення: адресат відсутній за вказаною адресою, суд доходить висновку про належне повідомлення учасника судового процесу про наявне позовне провадження у справі №927/410/24.

Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно із ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Згідно із договором оренди землі від 03.10.2007, укладеним між Ніжинською міською радою (орендодавець) та ПП «Аверс-Плюс (орендар), орендодавцем надано, а орендарем прийнято в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення будівлі для експлуатації та обслуговування об`єкту промислового призначення, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 31).

За п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,7120 га, у тому числі 0,7120 га під будівлями та господарським двором.

Договір укладено строком на 5 років (п. 8 Договору).

Відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7410400000:02:001:0021 площею 0,712 га зареєстровано 07.08.2019 за Ніжинською міською об`єднаною територіальною громадою в особі Ніжинської міської ради, внесено запис про інше речове право на право оренди земельної ділянки, орендодавцем якої є Ніжинська міська об`єднана територіальна громада в особі Ніжинської міської ради, орендарем ПП «Аверс-Плюс», строк дії якого до 19.10.2012 (а.с. 20-21).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 02.12.2013 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Охоронне підприємство «Фортеця» зареєстровано на праві власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 228596874101) нежитлові будівлі, загальною площею 3872,3 кв. м нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , які складаються з: будівлі цеху по виробництву ковбас, збудованої з цегли, зазначеної за планом земельної ділянки літерою «Б2» загальною площею 1078,6 кв. м., прибудови «Б1» цегляної, загальною площею 73,0 кв. м., будівлі сушки «Б» цегляної, загальною площею 1261,0 кв. м., прибудови «б» цегляної загальною площею 43,5 кв. м., прибудови « 61» цегляної загальною площею 10,2 кв. м., прибудови « 62» цегляної загальною площею 9,0 кв. м., підвалу «Пді» цегляного загальною площею 66,1 кв. м., підвалу «Пд2» цегляного загальною площею 265,9, кв. м., компресорної «В» цегляної загальною площею 395,0 кв. м., ґанку «в» бетонного, підвалу «Пд» цегляного, загальною площею 81,2 кв. м., будівлі цеху по виробництву оцту «А» цегляної загальною площею 373,0 кв. м., прибудови «А1» цегляної загальною площею 56,6 кв. м., прибудови «А2» цегляної, загальною площею 44,3 кв. м., котельні «З» цегляної, загальною площею 114,9 кв. м., тарного навісу «Ж» металевого, навісу «М» металевого, навісу «Н» металевого, навісу «Л» металевого, навісу «И» металевого, воріт « 1» металевих, огорожі « 2» із залізнобетонних плит, огорожі «З» цегляної, за адресою АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних № 2-1627 від 02.12.2013, виданого державним нотаріусом Ніжинської міської державної нотаріальної контори Кострицею С.В. (а.с. 18-19).

Згідно із витягом із Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 7410400000:02:001:0021, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,7120 га зазначено категорія земель землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, вид цільового призначення 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Датою державної реєстрації земельної ділянки є 19.10.2007, орган, який зареєстрував земельну ділянку Ніжинський міський відділ Чернігівської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах» (а.с. 22-25).

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 7410400000:02:001:0021, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,712 га з цільовим призначенням - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, категорія земель землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, вид використання будівлі для експлуатації та обслуговування об`єкту промислового призначення, нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 03.01.2024 4807965,12 грн, власник - Ніжинська міська об`єднана територіальна громада в особі Ніжинської міської ради, дата державної реєстрації земельної ділянки права (в державному реєстрі прав) 07.08.2019 (а.с. 28-29).

Відповідно до витягу № НВ-9934894242023 із технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок (дата формування витягу 29.12.2023) нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7410400000:02:001:0021 становить 4807965,12 грн (а.с. 30).

Фінансове управління Ніжинської міської ради на запит № 1 від 10.01.2024 листом № 13 від 12.01.2024 повідомило Відділ юридично-кадрового забезпечення апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради про те, що на підставі даних в АІС «Місцеві бюджети» та бюджетному модулі «Аналіз доходів бюджету в розрізі платників податків» ТОВ «Охоронним підприємством «Фортеця» сплата земельного податку/орендної плати до бюджету Ніжинської міської територіальної громади у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 відсутня (а.с. 37).

За інформацією Головного управління державної податкової служби України у Чернігівській області № 601/5/25-01-24-02-06 від 02.02.2024 на запит Ніжинської міської ради від 15.01.2024 № 01.1-15/81 ТОВ «Охоронне підприємство «Фортеця» (податковий номер 36045732) не подає до Головного управління ДПС у Чернігівській області податкові декларації з плати за землю (а.с. 42-44).

Ніжинською міською радою листом № 01.1-15/79 від 15.01.2024 направлено відповідачу розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності площею 0,712 га з кадастровим номером 7410400000:02:001:0021, за адресою АДРЕСА_1 з цільовим призначенням 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, в якому запропонувала сплатити нараховану суму безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 у розмірі 144238,95 грн, оскільки відповідачем не було укладено договору оренди земельної ділянки з Ніжинською міською радою (а.с. 38-40).

Вказаний лист отримано відповідачем 24.01.2024 відповідно до трекінгу відстеження на сайті «Укрпошта» (а.с. 41).

За доводами прокурора відповідач у період часу з 01.01.2023 по 31.12.2023 не набув належних прав власності або користування на вищезазначену земельну ділянку у м. Ніжині, а тому у зазначений період часу використовував земельну ділянку без достатніх правових підстав і не сплачував орендну плату. ТОВ «Охоронне підприємство «Фортеця» не є власником чи постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для них як землекористувачів - це орендна плата. Договір оренди спірної земельної ділянки між Ніжинською міською радою та ТОВ «Охоронне підприємство «Фортеця» не укладено, відповідне право не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі ч. 3 ст. 3, ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Вказані обставини відповідачем у справі не спростовано.

Розмір безпідставно збережених коштів ТОВ «Охоронне підприємством «Фортеця» у вищезазначений період розраховано позивачем як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати.

Згідно пункту 5.4.10 розділу 5 Ставки плати за землю Положення про плату за землю, затвердженого рішенням Ніжинської міської ради Чернігівської області №6-69/2015 від 08.07.2015 (зі змінами), розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем з цільовим призначенням - землі промисловості на рівні 3 % нормативної грошової оцінки (розміщене в загальному доступі на сайті Ніжинської міської ради).

Прокурором у позовній заяві наведено розрахунок безпідставно збережених грошових коштів у розмірі орендної плати за період безпідставного користування, з якого вбачається, що при здійсненні такого розрахунку використані дані щодо площі земельної ділянки 0,712 га, нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 2023 рік (4807965,12 грн), розмір орендної плати на 2023 рік у відсотковому значенні від нормативної грошової оцінки (3 %).

З огляду на зазначене безпідставно збережені грошові кошти у розмірі орендної плати ТОВ «Охоронне підприємство «Фортеця» у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 склали 144238,95 грн.

У добровільному порядку безпідставно набуті та збережені кошти у розмірі орендної плати до бюджету громади відповідачем не сплачено.

Ніжинська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Ніжинської міської ради Чернігівської області звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача безпідставно збережених грошових коштів у розмірі орендної плати в сумі 144238,95 грн. за період з 01.01.2023 до 31.12.2023, посилаючись на вимоги ст. 1212, ст. 1214 Цивільного кодексу України.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України Про прокуратуру.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Відповідно до ч. 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05.06.2019 № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Згідно з ч. 4, 7 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування;

в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Отже, місцеві ради відповідно до закону, від імені та в інтересах територіальної громади міста повинні здійснювати контроль за надходженням коштів від використання землі у межах міста та не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування.

Прокурор зазначає про те, що не укладення та несвоєчасне укладення суб`єктами господарювання договорів оренди землі призводить до втрат коштів місцевого бюджету.

Ніжинською окружною прокуратурою Ніжинській міській раді направлено лист № 52-77-415вих-24 від 16.01.2024 на підставі ст. 23 Закону «Про прокуратуру» з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді про надання інформації чи вживались заходи щодо стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності площею 0,712 га кадастровий номер 7410400000:02:001:0021 та чи плануються такі заходи вживатися (а.с. 15-17).

Листом № 01.1-15/6-148 від 26.01.2024 Ніжинська міська рада надала лише копії витребуваних документів (а.с. 13-14).

Незважаючи на те, що прокурором Ніжинську міську раду повідомлено про порушення інтересів держави в частині несплати відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою, орган місцевого самоврядування не вжив заходів у судовому порядку для захисту інтересів держави, суд доходить висновку про невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави, а відтак і про його бездіяльність.

Оскільки ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» форми відповідного повідомлення уповноваженого органу не визначено, вказаний лист прокурора з посиланням на таку норму, який було направлено позивачу з метою з`ясування підстав представництва, відповідає приписам цієї статті, а тому підпадає під розуміння повідомлень, передбачених у ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Крім того, Ніжинською окружною прокуратурою направлено позивачу повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України № 52-77-2956вих-24 від 23.04.2024 про пред`явлення позовної заяви в порядку господарського судочинства в інтересах держави в особі Ніжинської міської ради до ТОВ «Охоронне підприємство «Фортеця» про стягнення безпідставно збережених коштів (а.с. 45).

За наведених обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підпунктами 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата" за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.

Частиною першою статті 93, пунктом "в" частини 1 статті 96 та статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Зі змісту вказаних норм слідує, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику, оскільки право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

У випадку ж використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов`язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №922/981/18.

Наявними у матеріалах справи витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки підтверджується, що спірна земельна ділянка є сформованою як об`єкт цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України.

Як встановлено судом, з 02.12.2013 ТОВ «Охоронне підприємство «Фортеця» є власником нежитлових будівель за адресою АДРЕСА_1 , що розташовані на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 7410400000:02:001:0021, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Договір оренди землі спірної земельної ділянки між Ніжинською міською радою та ТОВ «Охоронне підприємство «Фортеця» не укладений, відповідне право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачем не зареєстровано.

Судом враховано той факт, що земельна ділянка з кадастровим номером 7410400000:02:001:0021 сформована 19.10.2007, запис про право комунальної власності внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 07.08.2019, що підтверджено відомостями із Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За інформацією Фінансового управління Ніжинської міської ради та Головного управління державної податкової служби України у Чернігівській області сплата земельного податку/орендної плати відповідачем у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 відсутня, також відповідачем не подаються податкові декларації з плати за землю.

Вказані обставини відповідачем у справі не спростовано.

Доказів у підтвердження належного оформлення права користування земельною ділянкою, зокрема, укладення відповідного договору оренди з Ніжинською міською радою та державної реєстрації такого права відповідачем суду не надано.

Враховуючи зазначене, відповідач у період часу з 01.01.2023 по 31.12.2023 не набув належних прав власності або користування на земельну ділянку з кадастровим номером 7410400000:02:001:0021 у м. Ніжині, а тому у зазначений період часу використовував її без достатніх правових підстав і не сплачував орендну плату.

Судом зазначено про те, що при розрахунку заявлених до стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 144238,95 грн. у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 прокурором в особі позивача враховано: нормативну оцінку земельної ділянки станом, період нарахування, ставку орендної плати (3%) відповідно Положення про плату за землю, затвердженого рішенням Ніжинської міської ради №6-69/2015 від 08.07.2015.

Заперечень щодо нарахованих коштів, як орендної плати за користування спірними земельними ділянками, а також контррозрахунку зазначених сум відповідач не надав.

Перевіривши наданий прокурором розрахунок суд доходить висновку, що останнім правомірно нараховано 144238,95 грн. орендної плати за період користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7410400000:02:001:0021 площею 0,7120 га, на якій розташовані належні відповідачу на праві власності нежитлові будівлі, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Зважаючи на те, що відповідач як фактичний користувач земельних ділянок, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідачем у справі не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Отже, позовні вимоги першого заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ніжинської міської ради про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 144238,95 грн за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 є обгрунтованими.

Позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне підприємство «Фортеця» (проспект Миру, 33, м. Чернігів, 14000, код 36045732) на користь Ніжинської міської ради (площа імені Івана Франка, 1 м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код 34644701) на рахунок: ГУК у Чернігівській обл./тг м. Ніжин (24062200), код 37972475, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UА508999980314050611000025707, код класифікації доходів 24062200) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 144238,95 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне підприємство «Фортеця» (проспект Миру, 33, м. Чернігів, 14000, код 36045732) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, код 02910114, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача - НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 27.08.2024.

Суддя М.О. Демидова