Ухвала

від 21.06.2024 по справі 761/22654/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/22654/24

Провадження № 1-кс/761/14684/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва, клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023113330000011 від 27.04.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023113330000011 від 27.04.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 366 КК України, в якому слідча просить накласти арешт на майно, що належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- 1/5 частки у праві власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТЕХ-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 38104553).

Дане клопотання обґрунтовується тим, що слідчим управлінням ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023113330000011 від 27.04.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 366 КК України.

В рамках даного провадження 19.06.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України.

Так, кримінальні правопорушення, у яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 передбачають можливість призначення покарання у виді конфіскації майна.

В ході досудового розслідування встановлено, що у власності підозрюваного перебуває 1/5 частки на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , та 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТЕХ-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 38104553).

Крім цього, ОСОБА_5 після вчинення даних злочинів, отримавши під час проведення за його участю слідчих дій інформацію про здійснення досудового розслідування за вказаними вище фактами, продав свою квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , а також свій автомобіль TOYOTA CAMRY, д.н.з. НОМЕР_1 .

Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, запобігання можливості приховування та відчуження вказаного майна, в органу досудового розслідування виникла необхідність у зверненні до слідчого судді із клопотанням про арешт належного на праві власності підозрюваному ОСОБА_5 майна.

Прокурор ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим про дату і час судового розгляду, не з`явився. Разом з тим, до початку судового розгляду через канцелярію суду надійшла заява прокурора про розгляд клопотання про накладення арешту на майно за його відсутності. При цьому, просив долучити оновлену інформацію щодо належного ОСОБА_5 майна станом на 20.06.2024 року.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Враховуючи, що прокурор був повідомлений завчасно та належним чином, разом з тим, до початку судового розгляду клопотання просив проводити судове засідання за його відсутності, слідчий суддя прийшла до висновку про можливість розгляду клопотання слідчої ОСОБА_3 про арешт майна без участі прокурора ОСОБА_4 .

Разом з тим, ч. 2 ст. 172 КПК України передбачає, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Таким чином, слідчий суддя з метою уникнення ймовірних ризиків відчуження або приховування майна до розгляду слідчим суддею по суті клопотання про арешт, приходить до висновку про необхідність розгляду клопотання слідчого про арешт майна без виклику власника майна - ОСОБА_5 або його представника.

Вивчивши клопотання слідчої ОСОБА_3 про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню виходячи з такого.

Зі змісту клопотання слідчої ОСОБА_6 про арешт майна та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчим управлінням ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023113330000011 від 27.04.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 366 КК України.

В рамках даного провадження 19.06.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України.

Так, відповідно до санкцій інкримінованих підозрюваному ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, у разі визнання його судом винуватим, до останнього може бути застосовано покарання у виді конфіскації майна.

Як встановлено у ході судового розгляду, у власності підозрюваного перебуває 1/5 частки на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , та 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТЕХ-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 38104553). Наведене підтверджується долученими прокурором ОСОБА_4 витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.06.2024 та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.06.2024 року.

Так, згідно зі ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 191 КК України дії, передбачені частинами першою, другою, третьою або четвертою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою, караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

У свою чергу, ч. 1 ст. 209 КК України передбачає, що за набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.

Так, ч. 6 ст. 170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Частиною 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Разом з тим, відповідно до ч. 12 ст. 170 КПК України, заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

При цьому слідчий суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, разом з тим, на даній стадії провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.

Беручи до уваги правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, наявність спричиненого діями підозрюваного ОСОБА_5 матеріального збитку, а також встановлену органом досудового розслідування наявність у власності підозрюваного ОСОБА_5 майна, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні слідчої майна з метою забезпечення можливої конфіскації майна, оскільки санкції інкримінованих підозрюваному статей Кримінального кодексу України передбачають покарання у виді конфіскації майна, яке суд може призначити підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих правопорушень, та відшкодування шкоди, завданої внаслідок їх вчинення.

Крім того, існують реальні ризики передачі та відчуження вказаного майна, передбачені абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

Разом з тим, слідчий суддя не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно порушень вимог КПК України та чогось очевидно необґрунтованого та безпідставного.

Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.

Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИЛА:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Накласти арешт на майно, що належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- 1/5 частки у праві власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТЕХ-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 38104553),

із забороною відчужувати та розпоряджатися вказаним майном, без заборони використання житлового приміщення особами, які на законних підставах у ньому проживають.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Повний текст ухвали оголосити 25 червня 2024 року о 10 год. 20 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1