Рішення

від 26.08.2024 по справі 240/5420/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2024 року м. Житомир справа № 240/5420/22

категорія 112030500

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" та до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" (далі - відповідач 1), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України його документів для розгляду питання про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 2 групи інвалідності;

- зобов`язати Державну установу "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" направити документи, передбачені Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1.10.2015 № 850, до Міністерства внутрішніх справ України для прийнятті рішення щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги, передбаченої Порядком умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що після встановлення йому з 23.06.2021 інвалідності ІІ групи внаслідок травми, що пов`язана з виконанням службових обов`язків, у нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України від 20.12.1990 № 565-ХІІ "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850. У зв`язку з цим, він звернувся з відповідною заявою до призначення йому такої допомоги до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області". Однак, у відповідь отримав лист від 12.11.2021 №2080-33/26-2021, в якому відповідач повідомив, що підстави для складання висновку та направлення до Міністерства внутрішніх справ України матеріалів для прийняття відповідного рішення щодо призначення йому одноразової грошової допомоги відсутні, оскільки встановлення йому ІІ групи інвалідності відбулося в період понад два роки від дати встановлення ІІІ групи інвалідності. За твердженням відповідача, вказане відповідно до пункту 4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 виключає право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, а тому його заява про призначення цієї допомоги та додані до неї документи були повернуті. На переконання позивача, такими діями Державна установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" порушила вимоги пункту 8 Порядку № 850, оскільки фактично вирішила питання щодо наявності/відсутності у нього права на отримання одноразової грошової допомоги, чим втрутилась в повноваження Міністерства внутрішніх справи України. З огляду на зазначене, позивач вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не складання та не подання до Міністерства внутрішніх справ України висновку щодо виплати йому одноразової грошової допомоги, а тому він звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою суду провадження в адміністративній справі №240/5420/22 за позовом ОСОБА_1 було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи (у порядку письмового провадження).

Державна установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" подала до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти задоволення заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію Державна установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" зазначила, що згідно з пунктом 4 Порядку №850 якщо працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. При цьому, процедура перегляду розміру вже призначеної та виплаченої одноразової грошової допомоги у зв`язку зі зміною обставин, наданням нових документів, передбачає виплату лише різниці між виплаченою та нарахованою сумою у зв`язку із встановленням згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищої групи чи іншої причини інвалідності або більшого відсотку втрати працездатності під час повторного огляду. У контексті вказаного Державна установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" звернула увагу, що повторний огляд, за наслідками якого ОСОБА_1 було встановлено ІІ групу інвалідності (у 2021 році), відбувся понад два роки після первинного огляду із встановленням ІІІ групи інвалідності (у 2015 році) та виплатою у 2008 році належних сум. Відтак, підстави для складання висновку про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та надсилання його до Міністерства внутрішніх справ України відсутні. З огляду на вищезазначене, відповідач вважає, що діяв правомірно, а тому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

17.05.2024 Державна установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" подала до суду клопотання (вх.№27942/24 від 17.05.2024) про заміну неналежного відповідача, в якому просила замінити її, як неналежного відповідача у справі №240/5420/22, на належного відповідача - Головний сервісний центр МВС в Житомирській області, оскільки відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 26.04.2024 №271 уповноваженою особою МВС з оформлення документів для призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції в Житомирській області з 01 травня 2024 року визначено Головний сервісний центр МВС.

Ухвалою від 26.07.2024 залучено Головний сервісний центр МВС (далі - відповідач 2) до участі в адміністративній справі №240/5420/22 як другого відповідача.

14 серпня 2024 року до суду надійшов відзив Головного сервісного центру МВС на позовну заяву, в якому відповідач 2 заперечував щодо заявлених позовних вимог. На обґрунтування своєї позиції Головний сервісний центр МВС зазначив, що підставою для звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду стало те, що в 2021 році він звертався до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності внаслідок травми пов`язаної з виконанням службових обов`язків, на що отримав у листопаді 2021 року відповідь з відмовою. В свою чергу, Головний сервісний центр МВС чи регіональні сервісні центри будь-яких відмов чи рішень щодо оформлення документів для призначення і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги не приймали, а тому між Головним сервісним центром МВС та позивачем не існує будь-яких правовідносин, Головний сервісний центр МВС не є особою, яка не визнає, порушує або оспорює право позивача на отримання одноразової грошової допомоги. Відповідач 2 звертає увагу, що функції з оформлення документів для призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності колишніх працівників міліції передані Головному сервісному центру МВС лише з 01 травня 2024 року. Враховуючи викладене, Головний сервісний центр МВС просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 257, 262 КАС України суд розглядає дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 1989 по 2007 роки проходив службу в органах внутрішніх справ України.

На підставі наказу начальника Управління МВС України в Житомирській області від 28.12.2007 №537 о/с прапорщик міліції ОСОБА_1 з 28 грудня 2007 року був звільнений з посади командира відділення взводу конвойної служби міліції Житомирського міського відділу за п. 63 "ж" (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Із наявного у матеріалах справи акту розслідування нещасного випадку від 22.02.2008 вбачається, що 22.11.1994 о 20:40 ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді молодшого інспектора Богунського ВДСО ВДСО при УМВС України в Житомирській області, отримав травму у вигляді ЗЧМТ, струс головного мозку та церебростенічний синдром в період проходження служби в ОВС при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, боротьбі зі злочинністю.

Згідно свідоцтва про хворобу №135/36, 07 квітня 2008 року ВЛК УМВС України в Житомирській області за розпорядженням УКЗ УМВС України в Житомирській області від 22.01.2008 здійснила медичний огляд ОСОБА_1 , за результатами якого встановила наявність у нього залишкових явищ ЗЧМТ (струс головного мозку в 1994 році) у вигляді: дифузної судинної енцефалопатії з лікворо-динамічними порушеннями, стійким цефалгічним, вегетативно-судиним синдромами, симпато-адреналовими пароксизмами та дійшла висновку, що вказана травма, так, пов`язана з виконанням службових обов`язків, що підтверджується висновком про хворобу №135//36.

06 червня 2008 року Житомирською обласною МСЕК №2 був проведений первинний огляд ОСОБА_1 , за наслідками якого йому встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок травми, що пов`язана з виконанням службових обов`язків, що підтверджується витягом із акту огляду МСЕК серії ЖИА №076506 (а.с.24-25).

Відповідно до висновку про призначення одноразової грошової допомоги працівнику міліції в разі поранення або встановлення інвалідності згідно із Законом України "Про міліцію", затвердженого заступником директора ДФЗБО МВС України 24.07.2008, у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності ОСОБА_1 в грудні 2008 року було виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 31104,00 гривень (а.с.52-53).

В подальшому, а саме 25.06.2021, Житомирською обласною МСЕК №2 був проведений повторний огляд ОСОБА_1 , за результатами якого йому з 23.06.2021 було встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок травми, що пов`язана з виконанням службових обов`язків, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААВ №588179 (а.с.26).

Позивач вважає, що внаслідок встановлення йому ІІ групи інвалідності, він має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 23 Закону України "Про міліцію" та Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

З метою реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням з 23.06.2021 інвалідності ІІ групи, ОСОБА_1 звернувся до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" із відповідною заявою від 03.11.2021 про виплату вказаної допомоги (а.с.30).

За наслідками розгляду поданої позивачем заяви, Державна установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" надіслала йому листа від 12.11.2021 №2080-3326-2021, в якому повідомила, що підстави для складання висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та направлення його до Міністерства внутрішніх справ України відсутні, а тому надані документи повертаються (а.с.31).

При цьому, обґрунтовуючи відсутність підстав для складання та направлення до Міністерства внутрішніх справ України висновку про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги Державна установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" у листі зазначила, що згідно з пунктом 4 Порядку № 850 право на доплату грошової допомоги в більшому розмірі настає за умови повторного огляду протягом двох років після первинного. Натомість друга група інвалідності (у 2021 році) ОСОБА_1 встановлена в період понад два роки від дати встановлення ІІІ групи інвалідності та 30 % втрати професійної працездатності (у 2015 році).

Вважаючи бездіяльність Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" щодо не складання та не подання до Міністерства внутрішніх справ України висновку та відповідних документів щодо виплати йому одноразової грошової допомоги протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Пунктом 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" Закон України від 20.12.1990 №565-ХІІ "Про міліцію" (далі - Закон №565-ХІІ) визнано таким, що втратив чинність.

Однак, за змістом п. 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом №565-ХІІ, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання Закону України "Про Національну поліцію"

До набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію", тобто до 07 листопада 2015 року, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України від 20.12.1990 №565-ХІІ "Про міліцію" та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

Таким чином, за колишніми працівниками органів внутрішніх справ зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом №565-ХІІ, відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Закону України "Про Національну поліцію".

Частиною шостою статті 23 Закон №565-ХІІ визначено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На реалізацію вимог статті 23 Закону №565-ХІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 жовтня 2015 року №850, якою затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850, в редакції на момент спірних правовідносин).

Вказаний Порядок №850 визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (пункт 2 Порядку № 850).

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого закономдля працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Водночас, пунктом 4 Порядку № 850 передбачено, що у випадку, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

При цьому, суд зазначає, що право на отримання грошової допомоги та право отримання допомоги в більшому розмірі (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) у зв`язку із виникненням обставин, з якими законодавець пов`язує збільшення її розміру, є різними правовими поняттями.

Процедура перегляду розміру вже призначеної та виплаченої одноразової грошової допомоги у зв`язку зі зміною обставин, наданням нових документів, передбачає виплату лише різниці між виплаченою та нарахованою сумою у зв`язку із встановленням згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищої групи чи іншої причини інвалідності або більшого відсотку втрати працездатності під час повторного огляду.

Перелік документів, які необхідно подати працівнику міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, визначений у пункті 7 вказаного Порядку.

Зокрема, пунктом 7 Порядку №850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:

- заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;

- довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

В свою чергу, керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пункті 7 цього Порядку та умов, а також висновок щодо виплати грошової допомоги (пункту 8 Порядку № 850).

Питання визначення установ Міністерства внутрішніх справ України, уповноважених на забезпечення призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності колишнім працівникам міліції було врегульоване наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.10.2023 №867.

Суд зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин (а саме станом на дату звернення позивача із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги), Положення про Державну установу "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області", затверджене наказом МВС України від 07.11.2015 №1432 зі змінами, внесеними наказом МВС України від 02.03.2020 №207, передбачало, що приймання від колишніх працівників міліції документів для призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності належить до функцій ДУ ТМО.

Згідно із пунктом 9 Порядку №850, Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином, суд зазначає, що у розумінні норм пункту 8 Порядку №850 Державна установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" наділена повноваженнями лише на подання до Міністерства внутрішніх справ України у 15-денний строк, з дня реєстрації поданої особою заяви та усіх документів, висновку щодо виплати такій особі одноразової грошової допомоги разом з наданими документами.

При цьому, при виконанні вказаних повноважень, Державна установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" має лише право перевірити дотримання особою вимог пункту 7 Порядку №850, в частині надання нею усіх визначених цим пунктом документів, та відповідно може відмовити особі в складанні та надсиланні до Міністерства внутрішніх справ України висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги лише у випадку ненадання цих документів.

Відтак, ні норми статті 23 Закон №565-ХІІ, а ні норми Порядку №850 не наділяють Державну установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" повноваженнями на вивчення поданих особою документів на предмет наявності чи відсутності у такої особи права на отримання одноразової грошової допомоги та відповідно й не наділяють відповідача правом на прийняття рішення про відсутність підстав для направлення висновку та поданих особою документів про призначення одноразової грошової допомоги на розгляд Міністерства внутрішніх справ України.

Під час розгляду справи судом безспірно встановлено, що Державна установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" за наслідками розгляду поданої ОСОБА_1 заяви від 03.11.2021 про призначення одноразової грошової допомоги та доданих до неї документів відмовила йому у складанні висновку та направленні до Міністерства внутрішніх справ України матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги та повернула подані ним документи.

При цьому, обґрунтовуючи відсутність підстав для складання та направлення до Міністерства внутрішніх справ України висновку про призначення одноразової грошової допомоги Державна установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" в листі від 12.11.2021 №2080-33/26-2021 зазначила про недотримання позивачем вимог пункту 4 Порядку №850, оскільки між датою первинного огляду МСЕК та встановлення йому ІІІ групи інвалідності до дати повторного огляду та встановлення йому ІІ групи інвалідності пройшло більше двох років.

З даного приводу суд зазначає, що перевіряючи дотримання ОСОБА_1 вимог пункту 4 Порядку №850 при його зверненні із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності Державна установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" фактично перебрала на себе функції Міністерства внутрішніх справ України та вирішувала по суті питання наявності/відсутності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, ти самим порушила норми пунктів 7-9 Порядку №850, оскільки мала повноваження лише на здійснення перевірки подання позивачем усіх необхідних документів, передбачених пунктом 7 Порядку №850, та на складання і надсилання до Міністерства внутрішніх справ України висновку та матеріалів щодо виплати одноразової грошової допомоги, за умови надання заявником усіх необхідних документів.

В свою чергу, прийняття рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цього Порядку, про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, згідно з пунктом 9 Порядку № 850, є повноваженнями Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, до яких відноситься відповідач, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищезазначене правове регулювання спірних правовідносин, а також встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, дії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" щодо відмови ОСОБА_1 у складанні відповідного висновку та поданні його до Міністерства внутрішніх справ України матеріалів щодо призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги, а також щодо повернення поданих ним документів є протиправним, оскільки вчинення з порушенням норм Порядком №850.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 по справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 26 квітня 2024 року Міністерство внутрішніх справ України видало наказ №271 "Про визначення установ Міністерства внутрішніх справ України, уповноважених на забезпечення призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності колишнім працівникам міліції", пунктом 2 якого визнало таким, що втратив чинність, наказ Міністерства внутрішніх справ України від 25.10.2023 №867, який визначав установи Міністерства внутрішніх справ України, уповноважені на забезпечення призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності колишнім працівникам міліції.

Крім того, в пункті 1 наказу від 26.04.2024 №271 Міністерство внутрішніх справ України встановило, що з 01 травня 2024 року Головний сервісний центр МВС є установою МВС, уповноваженою на оформлення документів для призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності колишніх працівників міліції припинених управлінь Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській, Черкаській та Чернівецькій областях.

Таким чином, зі змісту вищезазначеного наказу Міністерства внутрішніх справ України від 26.04.2024 №271 випливає, що починаючи з 01.05.2024 повноваження на оформлення документів для призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності колишніх працівників міліції перейшли від Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" до Головного сервісного центру МВС.

Враховуючи зазначене, суд керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 9 та ч. 2 ст. 245 КАС України, суд приходить до висновку, що порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов`язання Головний сервісний центр МВС, як орган, який з 01.05.2024 здійснює повноваження щодо оформлення документів для призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності колишніх працівників міліції, скласти та подати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням йому з 23.06.2021 ІІ групи інвалідності разом з іншими доданими ним до заяви від 03.11.2021 документами, для прийняття рішення про призначення або про відмову у призначенні йому вказаної допомоги.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак, суд, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" та в матеріалах справі відсутні докази на підтвердження понесення ним інших судових витрат по даній справі, підстави для вирішення питання про розподілу судових витрат - відсутні.

Керуючись статями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" (вул. Професора Кравченка, 2, м. Житомир, 10014; код ЄДРПОУ 08734196) та до Головного сервісного центру МВС (вул. Лук`янівська, 62, м. Київ, 04071; код ЄДРПОУ 40109173) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" щодо відмови ОСОБА_1 в складанні та поданні на розгляд до Міністерства внутрішніх справ України висновку щодо призначення йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням з 23.06.2021 ІІ групи інвалідності внаслідок травми, що пов`язана з виконанням службових обов`язків, та дії щодо повернення ОСОБА_1 документів, поданих ним із заявою від 03.11.2021 про призначення одноразової грошової допомоги.

Зобов`язати Головний сервісний центру МВС скласти та подати на розгляд до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням йому з 23.06.2021 ІІ групи інвалідності внаслідок травми, що пов`язана з виконанням службових обов`язків відповідно до статті 23 Закону України від 20.12.1990 №565-ХІІ "Про міліцію" та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович