КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 серпня 2024 року м. Київ№ 640/31360/21
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Континент ПВ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Континент ПВ» (далі позивач/ТОВ «Континент ПВ») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (відповідач/ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.04.2021 №00290050704 та №00290090704.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Континент ПВ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за грудень 2020 року складено акт від 18.03.2021 № 21921/26-15-07-04-02-39600688. На підставі висновків акту перевірки відповідачем протиправно було прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.04.2021 №00290090704 та №00290050704, які позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Просить суд задовольнити позов.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2021 відкрито провадження у справі №640/31360/21. Судом ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів.
23 грудня 2021 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач із позовом не погоджується та вважає його необґрунтованим та зазначає, що за результатами перевірки встановлені наступні порушення, а саме пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 ПК України пункту 5 розділу V Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість №21, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016 за №159/28289, в результаті яких ТОВ «Континент ПВ» занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податковою кредиту по поточного звітного (податкового) періоду (р.18) за листопад 2020 у розмірі 159 358 грн, завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку (р.20.2.1) за грудень 2020 року у розмірі 284 874 грн, та завищено суму від`ємного значення, що враховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) за грудень 2020 року на 37 250 грн. З огляду на що прийняті податкові повідомлення-рішення скасуванню не підлягають. Просить суд відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ установлено, що з дня набрання чинності цим Законом: до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2024 справа розподілена судді Жуковій Є.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 прийнято справу №640/31360/21 до провадження судді Жукової Є.О.
Правом надання відповіді на відзив відповідно до вимог статті 163 КАС України позивач не скористався.
З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Континент ПВ» зареєстровано в якості юридичної особи за адресою: 01021, м. Київ, вул. Інститутська, буд.15/5, кв.63.
На підставі наказу від 11.02.2021 №1260-п та направлень від 01.03.2021 №3638/26-15-07-04-02, від 10.03.2021 №4158/26-15-07-04-02, №4159/26-15-07-04-02, виданих ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Континент ПВ».
За наслідками складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Континент ПВ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за грудень 2020 року від 18.03.2021 №21921/26-15-07-04-02- 3960068, яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.
На підставі акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві 15.04.2021 прийнято податкові повідомлення-рішення:
№00290010704, форми «Р», яким ТОВ «Континент ПВ» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 199 172,50 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням 159 338,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 39 834,50 грн;
№00290050704, форми «В4», яким ТОВ «Континент ПВ» зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 37 250,00 грн;
№00290090704, форми «В1», яким зменшена сума бюджетного відшкодування на суму 284 874,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач, звернувся зі скаргою на вказані рішення.
ДПС України рішенням про результати розгляду скарги від 08.07.2021 №15496/6/99-00-06-01-03-06 скаргу було задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.04.2021 №00290010704 за формою «Р»; рішення №00290050704, форми «В4», №00290090704, форми «В1» залишені без змін.
Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 15.04.2021 №00290050704 та №00290090704, позивач, звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент проведення перевірки).
Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Алгоритм дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) ПДВ визначено статті 200 ПК України.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з підпунктом «б» пункту 200.4 статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Пунктом 200.7 статті 200 ПК України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що сума від`ємного значення визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду та враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу платник ПДВ має право обирати: декларувати йому суму бюджетного відшкодування чи зараховувати цю суму до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. При цьому податковий кредит, який бере участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування, формується за рахунок сум від`ємного значення з ПДВ, які фактично сплачені отримувачем товару його постачальнику (постачальникам) у попередніх (попередньому) податкових періодах і податковому періоді), що передують (передує) звітному.
Отже, право на бюджетне відшкодування податкове законодавство обмежує виключно фактом сплати суми ПДВ в попередніх і звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до бюджету та строком давності у 1095 днів. При цьому отримання бюджетного відшкодування не є обов`язком суб`єкта господарювання, а являється його правом, і попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, тому визначення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, може здійснюватися за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному.
За підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 ПК України.
На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника податку, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника (ПопРах) (абз.3 пункту 200-1.6 статті 200-1 ПК України).
Перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка ( ПопРах) не призведе до формування від`ємного значення суми податку, визначеної відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу (Накл) (абзац 4 пункту 200-1.6 статті 200-1 ПК України).
Наказом Міністерства фінансів України 28 січня 2016 року №21 затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі - Порядок №21).
Згідно з абзацами 1-2 підпункту 5 пункту 4 розділу V «Порядок заповнення податкової декларації» Порядку №21, у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.
У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період. |
Відповідно до абзацу 1 підпункту 2 пункту 5 розділу V «Порядок заповнення податкової декларації» Порядку №21. якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.
З рядка 19 визначається сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).
У разі якщо сума від ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.
Сума обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1 (абз.3-5 підпункту 2 пункту 5 розділу V «Порядок заповнення податкової декларації» Порядку№21).
Рядок 16.3 податкової декларації за жовтень 2020 року має назву «збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу», а тому в даному рядку відображено суми від`ємного значення, зокрема, зменшеного за результатами проведеної камеральної перевірка оформленої актом камеральної перевірки.
При цьому необхідно врахувати, що підпунктом 5 пункту 4 розділу V Порядку №21 визначено, шо сума від`ємного значення, що узгоджена протягом звітного (податкового), періоду за результатами контрольно-перевірочної роботи відображається в рядку 16.3 Декларації з ПДВ з обов`язковим відображенням такої суми в таблиці «* Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку».
ДФС в ІПК від 04.01.2019 №43/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомляє, шо в декларації з ПДВ сума зменшеного від`ємного значення з ПДВ, в т. ч. від`ємного значення, яке було зараховано у зменшення податкового боргу з ПДВ відповідно до ППР за формою «В4» відображається в звітному (податковому) періоді, в якому відбулось узгодження такого податкового повідомлення-рішення.
В даному випадку позивач отримавши акт камеральної перевірки від 15.10.2020 № 885/26-15-04-02/39600688, погодилось з його висновками. Такий висновок підтверджується подальшими діями товариства (відсутність заперечень до акту перевірки, судового та адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення).
Таким чином, позивач мав повне законодавче право вже в декларації за жовтень 2020 року відобразити дані попередньої камеральної перевірки.
Податковий орган безпідставно вважає датою узгодження податкового повідомлення-рішення граничний строк сплати за таким повідомленням-рішенням. В будь-якому разі період отримання податкового повідомлення-рішення є датою його узгодження, що підтверджується і роз`ясненнями Державної податкової служби, шо містяться в ЗІР, категорія 101.24.
Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пункту 109.3 статті 109 ПК України у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119 , пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-12-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення с встановлення контролюючими органами вини особи.
Особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 112.1 статті 112 ПК України).
Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, то вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання (пункт 112.2 статті 112 ПК України).
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Особа не може бути притягнута двічі до відповідальності одного виду за вчинення одного і того самого податкового правопорушення (пункт 112.4 статті 112 ПК України).
У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, і проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може, бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків (пункт 112.7 статті 112 ПК України).
Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
Відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з і бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -
тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Згідно з п. 123.2 ст. 123 ПК України діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до пункту 4 розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, у разі якщо податкове повідомлення-рішення приймається за результатами документальної перевірки, розпочатої після 01 січня 2021 року, та є процесуальною підставою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, воно додатково до інформації, наведеної у підпунктах 1-5 пункту 3 цього розділу, повинно містити:
1) обґрунтовану підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або: заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість у вигляді фактичної підстави, а саме викладення стислого змісту щодо виявлених перевіркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства з наведенням інформації щодо:
обставин вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до підпункту 16.1.5 пункти 16.1 статті 16 та пункту 86.7 статті 86 розділу І Кодексу або статті 353 та частини восьмої статті 354 Митного кодексу України письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення та вжитим платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують вказані обставини).
Аналіз вищезазначених норм ПК України свідчить про те, що мали бути встановлені та доведені контролюючим органом обставини, які б свідчили, що позивач удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог ПК України.
Крім цього, контролюючий орган повинен був встановити, що товариство мало можливість для дотримання правил та норм, за які встановлена відповідальність, проте не вжило достатніх заходів щодо їх дотримання, тобто контролюючим органом повинно бути доведено, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність. Товариство діяло нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
При цьому обставини справи вказують на те, що маючи по суті право на бюджетне відшкодування позивач виконав вимоги підпункту «б» пункту 200.4, пункту 200.7 статті 200 ПК України, за наявності відповідної суми реєстраційного ліміту, розрахованого згідно пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України, за умови надання заяви на бюджетне відшкодування та виконання інших вимог, передбачених ПК України, товариство втратило право на бюджетне відшкодування за формальними ознаками, на думку податкового органу, порушуючи лише порядок заповнення податкової декларації з ПДВ.
З урахуванням відповіді на запит ГУ ДПС у м. Києві, наданої головним бухгалтером товариства ОСОБА_1 , така відповідь не могла містити обставини виявлених порушень або факти наявності/відсутності вини товариства, оскільки в періоди, охоплені перевіркою, зазначена особа не працювала на підприємстві.
Відповідно, ця відповідь, а також відсутність заперечень товариства не можуть бути доказами наявності вини товариства.
Інших обставин, що доводять вину позивача з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують вказані обставини, контролюючим органом не надано. Також, контролюючим органом не враховано те, що фактично, камеральною перевіркою не було виявлено порушень при заповненні товариством податкової декларації з ПДВ за жовтень-листопад 2020 року. Тому при заповненні та поданні податкової декларації з ПДВ за грудень 2020 року товариство діяло розумно, добросовісно та з належною обачністю.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, при звернення з даним позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва позивачем сплачений судовий збір в розмірі 5900,14 грн згідно платіжних доручень від 28.10.2021 №43, від15.11.2021 №74.
Отже, в силу приписів статті 139 КАС України сплачений судовий збір в розмірі 5900,14 грн підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Континент ПВ» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 15.04.2021 №00290050704.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 15.04.2021 №00290090704.
4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Континент ПВ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судові витрати по сплаті судового збору у сумі 5 900 (п`ять тисяч дев`ятсот) гривень 14 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.08.2024 |
Оприлюднено | 29.08.2024 |
Номер документу | 121224762 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Жукова Є.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні