Рішення

від 22.08.2024 по справі 360/643/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

22 серпня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/643/24

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Смішливої Т.В.

за участі:

секретаря судового засідання: Ірметової А.Ю.,

позивача: не прибув

представника позивача адвоката Годунова С.В.

представника відповідача: Захарової Ю.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом адвоката Годунова Віталія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

10.06.2024 до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява адвоката Годунова Віталія Сергійовича (далі представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ) в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати акт про нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби № НОМЕР_2 від 11.11.2023 (форма Нвс-1), акт розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався у ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) № 649-23 від 11.11.2023 (форма Нвс-5) в частині висновку про те, що нещасний випадок (травма) позивача пов`язана з виконанням ним обов`язків військової служби;

- зобов`язати відповідача скласти нові акти форми Нвс-1 та Нвс-5 відповідно до Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 199 від 22.03.2016, щодо травмування позивача 29.01.2023 з обов`язковим зазначенням, що травма ОСОБА_1 пов`язана з захистом Батьківщини;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не підготовки та не видачі позивачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яку позивач отримав 29.01.2023;

- зобов`язати відповідача підготувати та видати позивачу довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яку позивач отримав 29.01.2023, відповідно до Додатку 18 до Положення про проходження медичного огляду у Державній прикордонній служби України (пункт 6 глави 12 розділу III) з обов`язковим зазначенням, що травма ОСОБА_1 пов`язана з захистом Батьківщини;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової грошової винагороди в розмірі 100000 гривень на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустках для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії відповідно до постанови КМУ № 168 від 28.02.2022;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову грошову винагороду в розмірі 100000 гривень на місяць відповідно до постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 з урахуванням виплачених сум за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я: 30.01.2023-08.06.2023 стаціонарне лікування у КНП «МКЛ №6» ДМР; 03.07.2023-25.08.2023 стаціонарне лікування у ГВМКЦ (ЦКГ) ДПСУ; 08.12.2023-28.12.2023 реабілітація за висновком ВЛК у клінічному санаторію « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; 11.01.2024-07.02.2024 - стаціонарне лікування у ГВМКЦ (ЦКГ) ДПСУ та у відпустках для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії тривалістю 30 календарних днів, які надані: за довідкою ГВЛК ГВМКЦ (ЦКГ) ДПСУ № 1232 від 26.08.2023; за довідкою ГВЛК ГВМКЦ (ЦКГ) ДПСУ № 3726 від 02.10.2023; за довідкою ГВЛК ГВМКЦ (ЦКГ) ДПСУ № 4262 від 03.11.2023; за свідоцтвом про хворобу № 261/92 від 07.02.2024;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення нарахування грошового забезпечення позивачу з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;

- зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 18.04.2022 по 31.12.2022, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 (2481 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 01.01.2023 по 31.05.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 (2684 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач проходив службу у відповідача з 18.04.2022 по 14.03.2024.

29.01.2023 позивач під час знаходження в зоні бойових між АДРЕСА_1 при виконанні наказу командира та в умовах ворожого обстрілу потрапив у ДТП та отримав травму.

Після цього проходив тривале лікування та реабілітацію в такі періоди: 30.01.2023-08.06.2023 стаціонарне лікування у КНП «МКЛ №6» ДМР, 03.07.2023-25.08.2023 стаціонарне лікування у ГВМКЦ (ЦКГ) ДПСУ, 08.12.2023-28.12.2023 реабілітація за висновком ВЛК у клінічному санаторію « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; 11.01.2024-07.02.2024 - стаціонарне лікування у ГВМКЦ (ЦКГ) ДПСУ. Також позивачу надавалися лікувальні відпустки на 30 календарних днів: за довідкою ГВЛК ГВМКЦ (ЦКГ) ДПСУ № 1232 від 26.08.2023; за довідкою ГВЛК ГВМКЦ (ЦКГ) ДПСУ № 3726 від 02.10.2023; за довідкою ГВЛК ГВМКЦ (ЦКГ) ДПСУ № 4262 від 03.11.2023; за свідоцтвом про хворобу № 261/92 від 07.02.2024.

Вказані періоди лікування, реабілітації та відпусток за висновками ВЛК підтверджуються доданими виписками та змістом свідоцтва про хворобу від 07.02.2024.

Відповідно до свідоцтва про хворобу №261/92 від 07.02.2024 позивач був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

На цій підставі позивач звільнений та виключений зі списків особового складу відповідача відповідно до наказу №200-ос від 14.03.2024.

Відповідно до Довідки до акта огляду МСЕК 12ААГ №565067 (акт огляду №625) від 06.05.2024 позивачу встановлена ІІ група інвалідності.

За висновками службового розслідування визначено, що травма мала місце під час несення служби.

З цим висновком категорично не погоджуємось. Під час складання актів Н-1/Н-5 не враховано, що:

(1) відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 позивач станом на 29.01.2023 безпосередньо брав участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування військової агресії російської федерації проти України в Донецькій та Луганській областях;

(2) позивач на момент травмування знаходився у зоні бойових дій, виконував наказ командира, травмування відбулося внаслідок ДТП, оскільки водій-винуватець ДТП здійснював маневрування від ворожого обстрілу;

(3) Відповідач не врахував ті пояснення, які надавав позивач, а примусив підписати інші пояснення, які не повністю відповідають змісту подій;

(4) Навіть зі змісту висновків розслідування можна дійти висновку, що позивач прямував в якості пасажиру за заправкою газового балону з метою забезпечення потреб підрозділу у АДРЕСА_1 ; слід зазначити, що забезпечення потреб бойового підрозділу у безпосередній наближеності до лінії бойового зіткнення так само має кваліфікуватися як захист Батьківщини.

На думку позивача, не можна порівнювати ДТП десь у тилу з ДТП біля ЛБЗ, коли винуватець ДТП маневрував від ворожого обстрілу. Очевидно, що травмування позивача відбулося у зв`язку з захистом Батьківщини, що не було відображено:

- в акті про нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби № НОМЕР_2 від 11.11.2023 (форма Нвс-1);

- в акті розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався у ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) № 649-23 від 11.11.2023 (форма Нвс-5).

Також не було видано довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) щодо травмування позивача 29.01.2023, що також є протиправним, оскільки на підставі цієї довідки ВЛК приймає постанову по причинному зв`язку, а на підставі свідоцтва про хворобу своє рішення ухвалює МСЕК.

Таким чином, висновки службового розслідування є необ`єктивними та не відповідають обставини справи, відповідач допустив порушення п.7 розділу І, п.2 розділу VI Порядку проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 815 від 08 листопада 2021 року.

Позивачу за час лікування на стаціонарі та перебування у лікарняних відпустках не виплачено додаткової винагороди в розмірі 100 тисяч гривень на місяць відповідно до Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022.

Також здійснено невірний розрахунок грошового забезпечення позивача (врахування неактуальних на 1 січня кожного року показників прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Відповідач позов не визнав, про що через підсистему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

В обґрунтування відзиву зазначено, що позивач, призваний на військову службі за призовом під час мобілізації на особливий період та наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі начальника загону) від 23.04.2022 № 426-ОС «Про особовий склад» зарахований до списків особового складу та всі види забезпечення, призначений на посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії номера обслуги відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Рапортом від 31.01.2023 № 1611р начальник відділу прикордонної служби № 1 майор ОСОБА_2 доповів, що о 15 год. 20 хв. 29.01.2023 солдат ОСОБА_3 спільно з солдатом ОСОБА_4 з дозволу начальника прикордонної застави вогневої підтримки відділу прикордонної служби № 1 молодшого лейтенанта ОСОБА_5 в позаслужбовий час вибули з міста Бахмут до міста Дружківка з метою заправки газового балону на власному автомобілі Nissan Primera (особистий). О 15 год. 40 хв. неподалік міста Костянтинівка (район кафе Українська кухня) рухаючись по головній дорозі на дозволеній швидкості, побачивши як зустрічний автомобіль об`їжджаючи перешкоду зі свого боку виїхав на полосу зустрічного руху, внаслідок чого відбулась дорожньо-транспортна пригода.

Згідно наказу начальника загону від 01.02.2023 № 318-АГ «Про призначення службового розслідування» призначено службове розслідування по факту травмування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок потрапляння у дорожньо-транспорту пригоду.

Під час проведення службового розслідування відібрані пояснення, зокрема від позивача, згідно з якими позивач пояснює, що рухався в позаслужбовий час, на власному автомобілі до міста Дружківка. Автомобіль об`їжджаючи перешкоду виїхав на зустрічну полосу, внаслідок чого відбулась дорожньо-транспортна пригода.

За результатами призначеного службового розслідування складений висновок від 29.03.2023 № 176 факт травмування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок потрапляння у дорожньо-транспортну пригоду є таким, що підтвердився.

Одночасно, наказом начальника загону від 01.02.2023 № 321-АГ «Про призначення розслідування нещасного випадку» призначене вказане розслідування, яке неодноразово продовжувалось у зв`язку з необхідністю проведення великої кількості розслідувань нещасного випадку.

Під час проведення розслідування відібрані пояснення від 07.03.2023 від позивача, які є аналогічними поясненням які містяться в матеріалах службового розслідування.

Актом розслідування нещасного випадку (випадку смерті) № 649-23 від 11.11.2023 (Нвс5) встановлено, що з позивачем стався нещасний випадок під час виконання обов`язків військової служби, причини нещасного випадку грубе порушення правил дорожнього руху. Рішення комісії скласти акти форми Нвс1.

Відповідачем не заперечується, що позивач проходив лікування.

Згідно виписки № 0191223 у період з 30.01.2023 по 08.06.2023 позивач проходив лікування з травмами отриманими під час дорожньо-транспортної пригоди. У вказаній виписці зазначено: зі слів пацієнта: травма під час несення військової служби в результаті ДТП.

Згідно виписки № 2451/173 у період з 03.07 по 25.08.2023 проходив подальше лікування після операції. Довідкою ГВЛК від 26.08.2023 визначено необхідність відпустки за станом здоров`я. Довідкою ГВЛК від 02.10.2023 визначено необхідність відпустки за станом здоров`я. Довідкою ГВЛК від 03.11.2023 визначено необхідність відпустки за станом здоров`я. Довідкою ГВЛК від 07.12.2023 визначено необхідність відпустки за станом здоров`я.

Згідно виписки 147/2 у період з 11.01.2024 по 07.02.2024 проходив лікування з залишковими явищами травми від 29.01.2023.

Згідно зі свідоцтвом про хворобу № 261/92 від 07.02.2024 п.12 діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: ТРАВМА, Так пов`язана з виконання обов`язків військової служби; ЗАХВОРЮВАННЯ, Так пов`язане з проходженням служби.

Згідно наказу начальника загону від 14.03.2024 № 200-ОС «Про особовий склад» позивач звільнений з військової служби у відставку наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 11.03.2024 № 187-ОС за підпунктом «б» (за станом здоров`я на підставі висновку (постанови) військово - лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців) пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з 15.03.2024 та виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Щодо скасування акту про нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби № НОМЕР_2 від 11.11.2023 (форма Нвс-1), акту розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався у ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) № 649-23 від 11.11.2023 (форма Нвс-5) та зобов`язання скласти нові акти.

Вважає, що розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем проведено виключно з дотримання положень Інструкції 199. Під час проведення розслідування встановлено, що позивач отримав травми за наслідками дорожньо-транспортної пригоди під час виконання обов`язків військової служби, про що складений акт форми Нвс-1.

Таким чином, міркування представника позивача в частині неправомірності складених актів не підтверджені належними та допустимими доказами, а положеннями Інструкції №199 чітко визначено, акти форми Нвс-1 складаються саме під час виконання обов`язків військової служби.

Щодо непідготовки та невидачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яку позивач отримав 29.01.2023 та відповідно зобов`язання підготувати та видати таку довідку.

Позивач отримав травму 29.01.2023, акти форми Нвс-5 та Нвс-1 затверджені 11.11.2023, вказаний пункт Положення № 333 прийнятий 29.11.2023.

Травми позивача отримані внаслідок потрапляння у дорожньо-транспортну пригоду, а не за наслідками протиправних дій противника.

Отже, у відповідача не виник обов`язок щодо складання довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), відповідно вимога в цій частині також є необґрунтованою.

Щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової грошової винагороди в розмірі 100000 гривень на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустках для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово- лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії відповідно до постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 та зобов`язання здійснити відповідні нарахування.

Згідно свідоцтва про хворобу № 261/92 від 07.02.2024 отримав ТРАВМА, Так пов`язана з виконання обов`язків військової служби; ЗАХВОРЮВАННЯ, Так пов`язане з проходженням служби.

Єдиний орган який встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв є ВЛК.

Таким чином, виплата додаткової винагороди до 100000 гривень проводиться внаслідок отримання Поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, а не Захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, оскільки це два різних поняття з різними причинами виникнення і наслідками в подальшому.

Вказаними обставинами у відзиві спростовані доводи представника позивача, стосовно того, що позивач знаходився на лікуванні з отриманим Пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, тому твердження представника позивача є неприйнятним, оскільки із долучених доказів вбачається, що позивач перебував лікуванні з Травмами отриманими під час дорожньо-транспортної пригоди під час виконання обов`язків військової служби, що відповідно до свідоцтва про хворобу № 261/92 від 07.02.2024 є Травмою, пов`язаною з виконання обов`язків військової служби.

Таким чином, рішення начальника загону щодо невиплати додаткової винагороди за спірний період є законним обґрунтованим та прийнятим в межах наданих повноважень та у спосіб визначений законом.

Щодо посадових окладів та окладів за військовим званням.

Згідно з Постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мiнiмуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.

Тому вимоги позивача стосовно виплати йому грошового забезпечення, яке визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на відповідний тарифний коефіцієнт, є безпідставними.

Маючи право лише виконувати вимоги законодавства, а не його змінювати чи виходити за його рамки, відповідач правомірно застосував положення пункту 4 пункт 4 в редакції Постанови КМУ № 103.

Відповідач жодним чином не порушував права позивача, та не міг їх порушити, оскільки відповідь про відсутність законних підстав про перерахунок грошового забезпечення ґрунтувалася лише на приписах Закону, та ніяк ні на чому іншому, а тому його позовні вимоги є безпідставними, та такими, що не можуть бути задоволеними у рамках дійсного Закону.

Представник позивача через підсистему «Електронний суд» надав відповідь на відзив в якій просить суд задовольнити позов повністю.

Ухвалою суду від 13.06.2024 позов залишено без руху.

Ухвалою суду від 24.06.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 11.07.2024 вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалами суду від 17.07.2024, від 18.07.2024, від 26.07.2024, від 29.07.2024 клопотання сторін задоволено, вирішено провести судове засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 01.08.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви відмовлено.

Ухвалами суду від 06.08.2024 та від 08.08.2024 клопотання сторін задоволено, вирішено провести судове засідання в режимі відеоконференції.

Відповідач не скористався правом подачі заперечення на відповідь на відзив.

Вислухавши позивача, його представника та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), суд дійшов такого.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) за призовом під час мобілізації на особливий період відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.04.2022 № 426-ОС «Про особовий склад» з 18.04.2022 зарахований до списків особового складу та всі види забезпечення, призначений на посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії номера обслуги відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Відповідно до витягу з бойового розпорядження військову частину де позивач проходив службу включеного до сил та засобів оборони м. Бахмут.

Рапортом від 31.01.2023 № 1611р начальник відділу прикордонної служби № 1 доповів, що о 15 год. 20 хв. 29.01.2023 солдат ОСОБА_3 спільно з солдатом ОСОБА_4 з дозволу начальника прикордонної застави вогневої підтримки відділу прикордонної служби №1молодшого лейтенанта ОСОБА_5 в позаслужбовий час вибули з міста Бахмут до міста Дружківка з метою заправки газового балону на власному автомобілі Nissan Primera (особистий). О 15 год. 40 хв. неподалік міста Костянтинівка (район кафе Українська кухня) рухаючись по головній дорозі на дозволеній швидкості, побачив як зустрічний автомобіль, об`їжджаючи перешкоду зі свого боку, виїхав на полосу зустрічного руху, внаслідок чого відбулась дорожньо-транспортна пригода.

Згідно з наказом від 01.02.2023 № 318-АГ «Про призначення службового розслідування» призначено службове розслідування по факту травмування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок потрапляння у дорожньо-транспортну пригоду.

Наказом від 02.03.2023 № 747-АГ «Про продовження термінів службового розслідування» розслідування продовжено до 01.04.2023.

Згідно з поясненнями позивача від 15.03.2023 слідує, що 29.01.2023 о 15.20 год позивач спільно з солдатом ОСОБА_6 з дозволу начальника прикордонної застави вибули на власному автомобілі з міста Бахмут до міста Дружківка з метою заправки газового балону. О 15.40 на ділянці автодороги Н20 неподалік міста Костянтинівка (в районі кафе «Українська кухня») рухаючись по головній дорозі на дозволеній швидкості, побачив як зустрічний автомобіль об`їжджаючи перешкоду зі свого боку виїхав на полосу зустрічного руху, внаслідок чого відбулась дорожньо-транспортна пригода.

Подібні за змістом пояснення надані солдатом ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до висновку службового розслідування по факту травмування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_1 , в наслідок попадання у ДТП на власному транспортному засобі, затверджений 29.03.2023, факт травмування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок потрапляння у дорожньо-транспортну пригоду є таким, що підтвердився.

Згідно з наказом № 1521-АГ від 19.04.2023 факт травмування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок потрапляння у дорожньо-транспортну пригоду є таким, що підтвердився.

Згідно з актом № 649-23 про нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби від 11.11.2023 о 15:40 год 29.01.2023 на ділянці автодороги Н20 неподалік АДРЕСА_1 (в районі кафе «Українська кухня») позивач рухався по головній дорозі на дозволеній швидкості 40 км/год та побачив зустрічний автомобіль. Водій останнього порушив правила дорожнього руху внаслідок чого відбулась ДТП в результаті якої позивач отримав травмування.

Відповідно до акту № 649-23 розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався у ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) від 11.11.2023 нещасний випадок, що стався з позивачем вважається таким, що стався під час виконання ним обов`язків військової служби.

Згідно з поясненням позивача без дати на ім`я начальника НОМЕР_3 прикордонного загону 28.01.2023 позивач виконував бойові завдання в зоні бойових дій в місті Бахмут. Отримав вказівку командира роти на виїзд з позицій для отримання гуманітарної допомоги і продуктів харчування для роти. На зворотному шляху біля населеного пункту Бахмут почався обстріл ворожої артилерії. По зустрічній смузі їхали на броньованому автомобілі інші військові іншої роти і водій зустрічної машини на великій швидкості в`їхав у машину на якій позивач повертався на позицію.

Згідно з випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого 0191223 позивач у період з 30.01.2023 до 08.06.2023 перебував на стаціонарному лікуванні.

Відповідно до виписки 2451/173 із медичної карти стаціонарного хворого позивач у період з 03.07.2023 до 25.08.2023 перебував на стаціонарному лікуванні.

Згідно з довідкою госпітальної військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі - ГВЛК ГВМКЦ (ЦКГ) ДПСУ) № 1232 від 26.08.2023 позивач потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів. Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби.

Відповідно до довідки ГВЛК ГВМКЦ (ЦКГ) ДПСУ № 3726 від 02.10.2023 позивач потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів. Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби.

Відповідно до довідки ГВЛК ГВМКЦ (ЦКГ) ДПСУ № 4262 від 03.11.2023 позивач потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів. Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби.

Згідно з довідкою ГВЛК ГВМКЦ (ЦКГ) ДПСУ № 4818 від 07.12.2023 позивач потребує лікування у відділені медичної реабілітації клінічного санаторію «Аркадія».

Відповідно до виписного епікризу № 2345 позивач з 08.12.2023 до 28.12.2023 проходив реабілітацію у клінічному санаторію «Аркадія».

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 147/2 позивач з 11.01.2024 до 07.02.2024 перебував на стаціонарному лікуванні.

Відповідно до довідки № 444 від 04.07.2023 про види грошового забезпечення, що нараховані позивачу за період з 18.04.2022 по 31.05.2023, що підтверджено архівною відомістю за 2022 рік, останньому нараховано та виплачено:

за травень 2022 року 46299,34 грн (посадовий оклад 4414,67 грн, оклад за військовим званням 759,67 грн, надбавка за особливості проходження служби 2069,73 грн, надбавка за особливості проходження служби (додаткова) 312,87 грн, премія від окладу 9988,44 грн, додаткова премія 882,93 грн, індексація 1204,36 грн, додаткова винагорода ПКМ № 168 від 28.02.22 (30000) 8000,00 грн, додаткова винагорода ПКМ № 168 від 28.02.22 (70000) 18666,67 грн);

за червень 2022 року 114233,31 грн (посадовий оклад 3080,00 грн, оклад за військовим званням 530,00 грн надбавка за особливості проходження служби 1444,00 грн, премія від окладу 7546,00 грн, додаткова премія 616,00 грн, індексація 1017,21 грн, додаткова винагорода ПКМ № 168 від 28.02.22 (30000) 30000,00 грн, додаткова винагорода ПКМ № 168 від 28.02.22 (70000) 70000,00 грн);

за липень 2022 року 114282,00 грн (посадовий оклад 3080,00 грн, оклад за військовим званням 530,00 грн надбавка за особливості проходження служби 1444,00 грн, премія від окладу 7546,00 грн, додаткова премія 616,00 грн, індексація 1066,00 грн, додаткова винагорода ПКМ № 168 від 28.02.22 (30000) 30000,00 грн, додаткова винагорода ПКМ № 168 від 28.02.22 (70000) 70000,00 грн);

за серпень 2022 року 49013,93 грн (посадовий оклад 3080,00 грн, оклад за військовим званням 530,00 грн надбавка за особливості проходження служби 1444,00 грн, премія від окладу 7546,00 грн, додаткова премія 616,00 грн, індексація 1281,80 грн, додаткова винагорода ПКМ № 168 від 28.02.22 (30000) 30000,00 грн, додаткова винагорода ПКМ № 168 від 28.02.22 (70000) 4516,13 грн);

за вересень 2022 року 44497,80 грн (посадовий оклад 3080,00 грн, оклад за військовим званням 530,00 грн надбавка за особливості проходження служби 1444,00 грн, премія від окладу 7546,00 грн, додаткова премія 616,00 грн, індексація 1281,80 грн, додаткова винагорода ПКМ № 168 від 28.02.22 (30000) 30000,00 грн, додаткова винагорода ПКМ № 168 від 28.02.22 (70000) 0,00 грн);

за жовтень 2022 року 45201,80 грн (посадовий оклад 3080,00 грн, оклад за військовим званням 530,00 грн надбавка за особливості проходження служби 1444,00 грн, премія від окладу 7546,00 грн, додаткова премія 616,00 грн, винагорода за бойове чергування 704,00 грн, індексація 1281,80 грн, додаткова винагорода ПКМ № 168 від 28.02.22 (30000) 30000,00 грн, додаткова винагорода ПКМ № 168 від 28.02.22 (70000) 0,00 грн);

за листопад 2022 року 58560,80 грн (посадовий оклад 3080,00 грн, оклад за військовим званням 530,00 грн надбавка за особливості проходження служби 1444,00 грн, премія від окладу 7546,00 грн, додаткова премія 616,00 грн, винагорода за бойове чергування 704,00 грн, допомога для оздоровлення 13216,00 грн, індексація 1424,80 грн, додаткова винагорода ПКМ № 168 від 28.02.22 (30000) 30000,00 грн, додаткова винагорода ПКМ № 168 від 28.02.22 (70000) 0,00 грн);

за грудень 2022 року 80481,83 грн (посадовий оклад 3080,00 грн, оклад за військовим званням 530,00 грн надбавка за особливості проходження служби 1444,00 грн, премія по наказу 5000,00 грн, премія від окладу 7546,00 грн, додаткова премія 616,00 грн, матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань з окладу звання 150% 795,00 грн, індексація 1470,83 грн, додаткова винагорода ПКМ № 168 від 28.02.22 (30000) 60000,00 грн, додаткова винагорода ПКМ № 168 від 28.02.22 (70000) 0,00 грн);

за січень 2023 року 42570,84 грн (посадовий оклад 3080,00 грн, оклад за військовим званням 530,00 грн надбавка за особливості проходження служби 1444,00 грн, премія від окладу 7546,00 грн, додаткова премія 616,00 грн, додаткова винагорода ПКМ № 168 від 28.02.22 (30000) 0,00 грн, додаткова винагорода ПКМ № 168 від 28.02.22 (70000) 29354,84 грн);

за лютий 2023 року 114757,81 грн (посадовий оклад 3080,00 грн, оклад за військовим званням 530,00 грн, надбавка за особливості проходження служби 1444,00 грн, премія від окладу 15862,00 грн, додаткова премія 616,00 грн, додаткова винагорода ПКМ № 168 від 28.02.22 (30000) 30000,00 грн, додаткова винагорода ПКМ № 168 від 28.02.22 (70000) 63225,81 грн);

за березень 2023 року 43064,00 грн (посадовий оклад 3080,00 грн, оклад за військовим званням 530,00 грн, надбавка за особливості проходження служби 1444,00 грн, премія від окладу 15862,00 грн, додаткова премія 616,00 грн, допомога для оздоровлення 21532,00 грн, додаткова винагорода ПКМ № 168 від 28.02.22 (30000) 0,00 грн, додаткова винагорода ПКМ № 168 від 28.02.22 (70000) 0,00 грн);

за квітень 2023 року 22874,52 грн (посадовий оклад 3080,00 грн, оклад за військовим званням 530,00 грн, надбавка за вислугу років 391,08 грн, надбавка за особливості проходження служби 1600,44 грн, премія від окладу 15862,00 грн, додаткова премія 616,00 грн, матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань з окладу звання 150% 795,00 грн, додаткова винагорода ПКМ № 168 від 28.02.22 (30000) 0,00 грн, додаткова винагорода ПКМ № 168 від 28.02.22 (70000) 0,00 грн);

за травень 2023 року 22874,52 грн (посадовий оклад 3080,00 грн, оклад за військовим званням 530,00 грн, надбавка за вислугу років 902,50 грн, надбавка за особливості проходження служби 1805,00 грн, премія від окладу 15862,00 грн, додаткова премія 616,00 грн, додаткова винагорода ПКМ № 168 від 28.02.22 (30000) 0,00 грн, додаткова винагорода ПКМ № 168 від 28.02.22 (70000) 0,00 грн).

Відповідно до особистої картки грошового забезпечення 2023 рік посадовий оклад позивача складав 3080,00 грн, оклад за військове звання 530,00 грн, вислуга років (25 %) 902,50 грн.

Згідно з архівною відомістю з січня 2023 р. по грудень 2023 р. позивачу нараховано: посадовий оклад 3080,00 грн; оклад за військовим званням 530,00 грн; надбавка за вислугу років 391,08 грн за квітень, 902,50 грн за липень грудень; надбавка за особливості проходження служби 1444,00 грн за січень березень, 1805,00 грн за травень грудень; премія від окладу 7546,00 грн за січень, 15862,00 грн за лютий грудень; матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань 795,00 грн за квітень; допомога для оздоровлення 21532,00 грн березень; разова грошова допомога 1000,00 грн жовтень; додаткова винагорода ПКМ № 168 від 28.02.22 (30000) 30000,00 грн за лютий; додаткова винагорода ПКМ № 168 від 28.02.22 (70000) 29354,84 грн за січень, 63225,81 грн за лютий.

Відповідно до особистої картки грошового забезпечення 2024 рік з 14.05.2023 посадовий оклад позивача складав 3170,00 грн, оклад за військове звання 530,00 грн, вислуга років (25 %) 925,00 грн.

Згідно з архівною відомістю з січня 2024 р. по грудень 2024 року позивачу нараховано: посадовий оклад 3080,00 грн за січень лютий, 2396,13 грн за березень; оклад за військовим званням 530,00 грн за січень лютий, 256,45 грн за березень; надбавка за вислугу років 902,50 грн за січень лютий, 663,15 грн за березень; надбавка за особливості проходження служби 1805,00 грн за січень лютий, 15290,81 грн за березень; компенсація невикористаної щорічної відпустки 69573,33 грн; компенсація невикористаної щорічної відпустки, як учасник бойових дій 24350,67 грн; премія від окладу 15862,00 грн за січень лютий, 10744,84 грн за березень; матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань 22959,20 грн за березень; додаткова премія 616,00 грн за січень лютий, 14836,26 грн за березень; допомога для оздоровлення 26090,00 грн березень.

Відповідно до свідоцтва про хворобу № 261/92 від 07.02.2024 позивача визнано не придатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Захворювання, Так, пов`язане з проходженням військової служби.

Наказом № 200-ОС від 14.03.2024 позивача виключено зі списків особового складу військової частини.

Відповідно до довідки до акта огляду медико соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 565067 від 06.05.2024 позивачу встановлено 2 групу інвалідності з 03.05.2024, травма пов`язана з виконанням обов`язків.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Статтею 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Щодо визначення у спірних актах про травмування позивача не пов`язаного із захистом Батьківщини, суд зазначає таке.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.03.2016 № 199 затверджено Інструкцію про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, яка визначає порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, які сталися з військовослужбовцями Адміністрації Державної прикордонної служби України, її територіальних органів, органів охорони державного кордону, Морської охорони, підрозділів спеціального призначення, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів та підрозділів забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - Інструкція № 199 в редакції, чинній на момент травмування позивача).

Відповідності до пункту 3 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 199 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме: обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострих отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень через аварії, пожежі, стихійні лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо), контакти із представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати військовослужбовцем працездатності на один день і більше, а також у разі смерті військовослужбовця.

Отже, за кожним пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) відповідач зобов`язаний провести розслідування нещасного випадку відповідно до Інструкції №199.

Підпунктом 1 пункту 4 Розділу ІІ «Розслідування нещасних випадків» Інструкції №199 встановлено, що керівник органу Держприкордонслужби, в якому стався нещасний випадок, одержавши доповідь або повідомлення про нещасний випадок, зобов`язаний: протягом однієї години з використанням засобів зв`язку повідомити про нещасний випадок: керівництво вищого органу Держприкордонслужби; підрозділ (посадову особу) з технічного нагляду та охорони праці вищого органу Держприкордонслужби; підрозділ (посадову особу) з пожежної безпеки вищого органу Держприкордонслужби - у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі.

У повідомленні зазначаються: дата і час нещасного випадку; стисла характеристика місця події; відомості про потерпілого (потерпілих): військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, посада, місце служби, стаж служби (загальний та за посадою), сімейний стан; характер травм, стислий опис обставин та ймовірні причини нещасного випадку.

Якщо потерпілий є військовослужбовцем іншого органу Держприкордонслужби, зазначені відомості одночасно повідомляються керівництву цього органу.

Відповідно до пункту 15 Розділу ІІ «Розслідування нещасних випадків» Інструкції №199 за результатами розслідування комісія зобов`язана скласти: акт розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався (додаток 1) (далі - акт форми Нвс-5); акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби (додаток 2) (далі - акт форми Нвс-1), якщо цей нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби, або акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов`язків військової служби (додаток 3) (далі - акт форми НПвс), якщо цей нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов`язків військової служби.

Акти підписують голова і всі члени комісії. У разі незгоди зі змістом зазначених актів член комісії підписує їх з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта форми Нвс-5.

Підписані акти подаються на затвердження керівнику органу Держприкордонслужби, який призначив комісію.

Керівник органу Держприкордонслужби, який призначив комісію, розглядає та затверджує акти форми Нвс-5 та форми Нвс-1 (або форми НПвс) протягом трьох діб після їх подання.

Отже, Інструкцією № 199 передбачено складання актів форми форми Нвс-1 та форми Нвс-5 у випадку, якщо нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби, або складання акту форми НПвс, якщо цей нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов`язків військової служби.

Визначення в акті про нещасний випадок формулювання про те, що нещасний випадок (травма), який стався з військовослужбовцем, пов`язаний із захистом Батьківщини, Інструкцією № 199 не передбачено.

Таким чином, вимоги представника позивача про визнання протиправним та скасування акту про нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби № НОМЕР_2 від 11.11.2023 (форма Нвс-1), акту розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався у ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) №649-23 від 11.11.2023 (форма Нвс-5) в частині висновку про те, що нещасний випадок (травма) позивача пов`язана з виконанням ним обов`язків військової служби, а також про зобов`язання відповідача скласти нові акти форми Нвс-1 та Нвс-5 відповідно до Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 199 від 22.03.2016, щодо травмування позивача 29.01.2023 з обов`язковим зазначенням, що травма ОСОБА_1 пов`язана з захистом Батьківщини, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Щодо формулювання: «Поранення (травма, контузія, каліцтво), пов`язане із захистом Батьківщини» суд зазначає таке.

Позивачем не оскаржується змістовність актів форми Нвс-5 та форми Нвс-1, тобто, позивач погоджується із викладеними обставинами, натомість не згодний з висновком про те, що нещасний випадок з позивачем стався з ним під час виконання обов`язків військової служби. Вважає, що відповідач повинен був встановити в оскаржуваних актах те, що нещасний випадок з позивачем відбувся під час захисту Батьківщини.

Частиною десятою статті 2 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період у визначеному цим Законом порядку для оперативного доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань призиваються громадяни України, які уклали контракти про проходження служби у військовому резерві та/або зараховані до військового оперативного резерву.

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону № 2232-XII та з метою якісного відбору громадян на військову службу за контрактом, медичного огляду військовослужбовців для визначення ступеня придатності до військової служби та льотного складу до льотної роботи наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.05.2009 № 333, затверджено Положення про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України» затверджено Наказом Адміністрації 06.05.2009 № 333 (далі - Положення №333 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 1 розділу 1 глави ІІ Положення № 333 серед основних завдань військово-лікарських комісій Держприкордонслужби є, зокрема, визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв у колишніх військовослужбовців Держприкордонслужби; визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв, що спричинили смерть військовослужбовців Держприкордонслужби.

Як передбачають пункти 2, 3, 4 розділу 1 глави ІІ цього Положення, для виконання зазначених завдань у Держприкордонслужбі створюються Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК), постійно та тимчасово діючі військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), а також постійно діючі лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК).

ЦВЛК та ВЛК(ЛЛК) приймають постанови, які оформлюються свідоцтвом про хворобу (додаток 1), довідкою військово-лікарської комісії (далі - довідка ВЛК) (додаток 2), протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (додаток 3). Строк оформлення ВЛК свідоцтва про хворобу становить не більше 5 робочих днів із дня огляду.

У прийнятті постанов усі ВЛК та ЛЛК є незалежними. У своїй роботі вони керуються Основами законодавства України про охорону здоров`я, Законами України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цим Положенням, а також іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 1 розділу 4 глави ІІ Положення № 333 до постійно діючих військово-лікарських комісій відносяться госпітальні (гарнізонні) ВЛК, які утворюються: госпітальна ВЛК - в закладах охорони здоров`я Держприкордонслужби, за клінічними профілями в закладах охорони здоров`я Держприкордонслужби може бути створено декілька госпітальних ВЛК; гарнізонна ВЛК - при клініках амбулаторно-поліклінічної допомоги, поліклініках закладів охорони здоров`я Держприкордонслужби.

Організація проведення медичного огляду госпітальної (гарнізонної) ВЛК в закладі охорони здоров`я Держприкордонслужби покладається на начальника закладу.

На госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладаються: проведення медичного огляду, контрольного та повторного оглядів осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення; проведення медичного огляду водолазів; ведення книги протоколів засідань ВЛК (ЛЛК) (додаток 4) та здавання її в архів; контроль за повнотою та якістю обстеження під час проведення медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення, строком проведення обстеження; проведення разом із медичними спеціалістами клінічних госпіталів та начальниками служб охорони здоров`я органів Держприкордонслужби, що перебувають у зоні відповідальності закладу охорони здоров`я Держприкордонслужби, аналізу визнання військовослужбовців непридатними (обмежено придатними) до військової служби, розробка пропозицій щодо поліпшення стану здоров`я військовослужбовців, їх узагальнення та надання до ЦВЛК.

Госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право: приймати постанови відповідно до цього Положення; за погодженням з керівниками відповідних органів Держприкордонслужби залучати до роботи на правах членів комісії медичних та інших фахівців.

Пунктом 1 розділу 1 глави ІІІ Положення № 333 визначено, що медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби.

Пункт 4 розділу 1 глави ІІІ цього Положення визначає, що постанови ВЛК приймаються на підставі розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо застосування статей, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 5), таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 6), постанови ЛЛК-на підставі Переліку хвороб, станів та фізичних вад, що визначає ступінь придатності до льотної роботи та льотного навчання у Збройних Силах України (далі - Перелік хвороб) та Пояснення щодо застосування статей Переліку хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до льотної роботи та льотного навчання у Збройних Силах України згідно з додатками 22, 23 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800. Розклад хвороб розроблено відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я десятого перегляду (далі - МКХ-10).

Медичний огляд військовослужбовців, направлених на ВЛК для вирішення питання про потребу у відпустці за станом здоров`я або у звільненні від виконання службових обов`язків, проводиться за медичними показаннями лікарями відповідного профілю (пункт 10 розділу 4 глави ІІІ Положення № 333).

Пунктом 13 розділу 4 глави ІІІ Положення № 333 встановлено, що постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров`я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції органів і систем організму та працездатності необхідний строк не менше 30 календарних днів. Постанова ВЛК про потребу у відпустці за станом здоров`я оформляється довідкою ВЛК, копія якої направляється до ЦВЛК для обліку і контролю.

Постанова ВЛК про потребу у звільненні від виконання службових обов`язків за станом здоров`я або про придатність до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, яка затвердженню ЦВЛК не підлягає. Копія зазначеної довідки направляється до ЦВЛК для обліку та контролю (пункт 14 розділу 4 глави ІІІ Положення № 333).

Порядок встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців та колишніх військовослужбовців зі службою у Держприкордонслужбі визначений розділом 12 глави ІІІ Положення № 333.

Так, в силу вимог пунктів 1, 2 розділу 12 глави ІІІ Положення № 333 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців Держприкордонслужби встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв.

Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців Держприкордонслужби при медичному огляді визначають постійно діючі госпітальні (гарнізонні) ВЛК, у складних випадках - ЦВЛК.

Пункт 4 розділу 12 глави ІІІ Положення № 333 передбачає, що постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

1) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії та флоту в роки Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), а також при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота), або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань;

2) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане за наявності обставин, передбачених частиною третьою статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»;

при ураженнях, зумовлених дією ДІВ, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I, II груп патогенності, а також токсичних речовин, які виникають у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби, приймається постанова «Травма (зазначити фактор), ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби»;

3) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, або одержане внаслідок вчинення цією особою правопорушення;

4) «Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії» - якщо захворювання виникло, поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік держав і періодів бойових дій на їх території, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року № 63 (із змінами)), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій;

зазначена постанова ВЛК приймається також, коли наявне захворювання за зазначений період служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести початок захворювання на період участі в бойових діях;

5) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби;

постанова ВЛК у такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у абзаці другому пункту 4 цієї глави, а також тих, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і визнані учасниками бойових дій, за наявності медичних документів, виданих (складених) у зазначений період, які підтверджують факт виникнення (розвитку) захворювання в період перебування в діючій армії або у складі сил і засобів, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення;

зазначена постанова ВЛК приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії, складу сил та засобів, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести початок захворювання на період перебування в діючій армії або безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення;

6) «Захворювання (поранення, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності;

у такому самому формулюванні приймаються постанови ВЛК при медичному огляді військовослужбовців за результатами захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні;

7) «Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі захворювання, не діагностовані при призові (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу) і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби;

постанова ВЛК в такому формулюванні приймається також за наслідками захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв, якщо вони одержані до призову на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, прийняття на військову службу за контрактом і військова служба не вплинула на вже наявні наслідки захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва і придатність до військової служби;

8) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) отримане військовослужбовцем при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, і він визнаний учасником бойових дій;

9) «Захворювання, ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН» - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій у складі Миротворчих Сил ООН на території інших держав, де велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій, за період служби у складі миротворчого персоналу досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності, та він визнаний учасником бойових дій;

постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велися бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дають змогу віднести початок захворювання на період участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН;

10) «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби у складі Миротворчих Сил ООН» - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій у складі Миротворчих Сил ООН на території інших держав, де не велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій у складі Миротворчих Сил ООН, за період служби у складі миротворчого персоналу досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності;

11) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби у складі миротворчого персоналу» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час виконання обов`язків військової служби у складі миротворчого персоналу.

Відповідно до пункту 6 розділу 12 глави ІІІ Положення № 333 постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення, травми, контузії, каліцтва приймається з урахуванням висновку, зазначеному у формах Нвс-5, Нвс-1, НПвс.

При цьому, основним критерієм для встановлення ВЛК причинного зв`язку травми, пов`язаного із захистом Батьківщини є підтвердження військовослужбовцем факту травми під час захисту Батьківщини, а також при безпосередній охороні державного кордону у складі прикордонного наряду або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань.

Таким чином, із наведених вище норм Положення № 333 слідує, що до повноважень ВЛК належить, зокрема, визначення причинного зв`язку травм. Причинний зв`язок встановлюється ВЛК у разі встановлення під час медичного огляду військовослужбовців Держприкордонслужби на предмет придатності до військової служби діагнозу. За результатами вивчення медичних документів ВЛК приймають постанови, що оформлюються, серед іншого, довідкою ВЛК.

Суд зауважує, що затверджені форми актів форми Нвс-5 та Нвс-1 містять розділи в яких зазначаються обставини отримання, зокрема, травми та причини, які призвели до такої травми.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач наказом від 01.02.2023 № 318-АГ призначив проведення службового розслідування щодо травмування позивача, комісією проведено розслідування, за результатами розслідування складено та затверджено акти форми (Нвс-5 та Нвс-1).

Відповідно до актів, травму позивач отримав внаслідок ДТП під час виконання ним військових обов`язків через порушення водієм зустрічного транспорту правил дорожнього руху, що підтверджує позивач.

Тобто, зі змісту наведених актів встановлено, що позивач отримав травму внаслідок ДТП, інших доказів, які б спростовували ці дані та вказували на отримання позивачем поранення під час захисту Батьківщини матеріали справи не містять.

Суд звертає увагу на те, що позивач не був позбавлений права звернутися до Центральної ВЛК для перегляду висновку або надати лікарям ВЛК всі свої медичні документи, які також подає до суду, які можуть бути розцінено на предмет наявність у нього захворювань для прийняття рішення про причинний зв`язок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, оскільки відповідно до Положення № 333 Центральна ВЛК має право, зокрема серед інших, приймати постанови згідно з цим Положенням, переглядати або скасовувати постанови постійно діючих, тимчасово діючих ВЛК (ЛЛК) нижчого рівня, переглядати власні постанови; оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1 розділу I цього Положення; перевіряти роботу ВЛК (ЛЛК) з питань організації та проведення ними медичного огляду; витребовувати документи, що характеризують обставини отримання особою, що оглядається, захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме: матеріали службового розслідування, дізнання або судового розгляду, витяги з наказів, форми Нвс-5, Нвс-1; за погодженням з Адміністрацією Держприкордонслужби залучати лікарів-спеціалістів закладів охорони здоров`я Держприкордонслужби, представників органу Держприкордонслужби, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для визначення результатів медичного огляду; ініціювати направлення в заклади охорони здоров`я Держприкордонслужби на контрольний та повторний огляди військовослужбовців та членів їх сімей, військовозобов`язаних, працівників Держприкордонслужби; запитувати від закладів охорони здоров`я, органів Держприкордонслужби, ТЦК та СП інформацію для узагальнення та оцінки результатів медичного огляду ВЛК (ЛЛК); розглядати, переглядати та скасовувати, затверджувати (не затверджувати), а також контролювати постанови будь-якої ВЛК (ЛЛК); розглядати документи ВЛК, які складені за результатами проведених у разі направлення медичних оглядів військовослужбовців в закладах охорони здоров`я інших військових формувань, та виносити власну постанову.

У спірних правовідносинах, позивачем не оскаржується зміст постанов ВЛК, в яких установлено, що позивач отримав травму під час виконання військових обов`язків, а не під час захисту Батьківщини.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем здійснено належне оформлення актів із зазначенням відповідних обставин та причин отримання позивачем травми відповідно до подій, які сталися з позивачем.

Надаючи оцінку наданим сторонами документам, з урахуванням висловленої позиції, не підтверджується факт отримання позивачем травми, пов`язана із захистом Батьківщини.

Наведені представником позивача доводи не спростовують відомостей зазначених у спірних актах.

З викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування спірних актів та зобов`язання відповідача скласти нові акти із зазначенням про отримання позивачем травми пов`язаної із захистом Батьківщини.

Щодо позовних вимог визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не підготовки та не видачі позивачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яку позивач отримав 29.01.2023 та зобов`язання її видати, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 6 розділу 12 глави ІІІ Положення №333 постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення, травми, контузії, каліцтва приймається з урахуванням висновку, зазначеному у формах Нвс-5, Нвс-1, НПвс.

У разі якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) особи настало в період до прийняття цього Положення, постанова ВЛК про причинний зв`язок приймається з урахуванням висновку, зазначеного у документах, які діяли на час отримання цією особою поранення, травми, контузії, каліцтва.

Номер та дата актів розслідування нещасного випадку, що стався, або довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), на підставі яких встановлено причинний зв`язок поранення, травми, контузії, каліцтва, обов`язково зазначаються у свідоцтві про хворобу, довідці ВЛК та в книзі протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).

Наказом МВС від 29.11.2023 № 965 внесено зміни до Положення № 333 та абзац перший пункту 6 викладено в такій редакції: «6. Постанова ВЛК про причинний зв`язок гострого професійного захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається з урахуванням відомостей, зазначених у формах Нвс-5, Нвс-1, НПвс, довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) (додаток 18)».

А також затверджено форму довідки про обставини травми.

Таким чином, Положенням № 333 в редакції, чинній на момент отримання позивачем травми, а також на час складання актів про нещасний випадок форми Нвс-1 та Нвс-5, не була затверджена форми довідки про обставини травми і відповідні відомості зазначались у затверджених актах форми Нвс-5, Нвс-1, НПвс.

Системний аналіз приписів Положення № 333 свідчить про те, що довідка про обставини травми надавались до прийняття та набрання чинності зазначеного положення та з 25.01.2024 (набрання чинності наказу № 965).

У спірний період часу, а саме з моменту отримання позивачем травми і до 25.01.2024, складання та видача довідки про обставини травми у Державний прикордонній службі чинним законодавством не передбачалось.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зазначених у пунктах 4-5 прохальної частини позову, та зобов`язання надати позивачу довідку про обставини травми, а тому в цій частині вимог слід відмовити.

Щодо нарахування та виплати додаткової грошової винагороди в розмірі 100000 гривень на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустках для лікування після поранення, суд зазначає таке.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану»постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 в Україні запроваджено режим воєнного стану, строк дії якого неодноразово продовжувався, та триває і нині.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168 в редакції на момент виникнення спірних правовідносин отримання травми) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише дві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме:

- пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини;

- факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.

Отже, грошове забезпечення виплачується у відповідних розмірах та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000,00 грн виплачується військовослужбовцям, зокрема, тим, які у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», Державна прикордонна служби України є сукупністю органів, які є юридичними особами, наділені визначеними чітким колом прав та обов`язків і відповідають за їх виконання, а саме: центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; Морської охорони, яка складається із загонів морської охорони; органів охорони державного кордонуприкордонних загонів, окремих контрольно-пропускних пунктів, авіаційних частин; розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до частини 3 розділу І Положення про орган охорони державного кордону Державної прикордонної служби України, затвердженогонаказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.11.2018 № 971 (далі - Положення №971), у своїй діяльності орган охорони державного кордону керуєтьсяКонституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами, а також актами організаційно-розпорядчого характеру Адміністрації Державної прикордонної служби України.

З метою виконання вимог Постанови № 168 та врегулювання правовідносин щодо виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України передбаченого цієї постановою грошового забезпечення, Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято наказ від 31.03.2022 № 164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168" (далі - Наказ № 164).

В подальшому, Постановою Кабінету Міністрів України № 793 від 07.07.2022 доповнено пункт 2-1 у Постанову № 168 який установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

30.07.2022 Адміністрація Держприкордонслужби, посилаючись на пункт 2-1 постанови № 168, видала наказ № 392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168», який був уведений в дію з 01.08.2022.

З 01.12.2022 був уведений в дію наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168».

Цей наказ дещо змінив перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168, проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у таких бойових діях або заходах.

Згідно з пунктом 3 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ документами, що підтверджують безпосередньою участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:

1) бойовий наказ (бойове розпорядження);

2) журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал), журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них;

3) рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.

В подальшому, на виконання вимог Постанови № 168, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди та підвищення рівня їх соціального захисту Міністерством внутрішніх справ був виданий наказ від 26.01.2023 № 36 «Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України» (далі - Наказ МВС № 36, який діяв на момент проведення службового розслідування).

Відповідно пункту 5 Наказу МВС № 36 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або заходах та виконують бойові (спеціальні) завдання, визначені підпунктами 1, 2 пункту 2 цих Порядку та умов, та підготовка проєктів наказів про виплату додаткової винагороди в органі Держприкордонслужби здійснюється штабами військових частин.

Начальники (командири) органів Держприкордонслужби, до яких відряджені (прикомандировані) військовослужбовці, щомісяця до 5 числа інформують органи Держприкордонслужби за місцем проходження служби військовослужбовців про їх безпосередню участь у бойових діях за минулий місяць.

Згідно пункт 9 та 10 Наказу МВС № 36 До наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включаються військовослужбовці, зазначені в підпункті 3 пункту 2 цих Порядку та умов, у тому числі ті, які:

1) перебувають у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- з дня отримання такого поранення та за час стаціонарного лікування, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (у тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або за час такої відпустки;

2) захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення),- за час перебування в полоні, заручниках до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні (але не більше періоду дії воєнного стану) та до дня повернення до України, або за час безвісної відсутності;

3) загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм),- виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).

Виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, військовослужбовцям, зазначеним у підпункті 1 пункту 9 цих Порядку та умов, здійснюється на підставі акта про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби, за формою Нвс-1, установленою Інструкцією про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженоюнаказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 березня 2016 року № 199, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2016 року за №574/28704, у якому зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Наказ МВС № 36 втратив чинність на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 726 від 01.09.2023, яким затверджено «Особливості виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 вересня 2023 року за № 1543/40599 (далі Особливості).

Пунктом 13 Особливостей передбачено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень до таких наказів включаються військовослужбовці, зазначені в пункті 2 цих Особливостей, у тому числі такі, які, зокрема, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- з дня отримання такого поранення та за час стаціонарного лікування, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (у тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або за час такої відпустки.

Тобто, виплата додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень здійснюється військовослужбовцям за весь час перебування на стаціонарному лікуванні або за час відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення, ), пов`язаного із захистом Батьківщини.

Оскільки позивач отримав травму під час ДТП, яке не пов`язано із захистом Батьківщини, підстави для нарахування йому відповідачем додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень відсутні.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі 100000 гривень на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустках для лікування після травми у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком також не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення з 18.04.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 до 31.05.2023 виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 (2481 грн), на 01.01.2023 (2684 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум, суд зазначає таке.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002, посилаючись на своє ж Рішення від 06.07.1999 № 8-рп/99, зауважив, що «служба в міліції, державній пожежній охороні передбачає ряд специфічних вимог, які дістали своє відображення у законодавстві. Норми, що регулюють суспільні відносини у цих сферах, враховують екстремальні умови праці, пов`язані з постійним ризиком для життя і здоров`я, жорсткі вимоги до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Частина п`ята статті 17 Конституції України покладає на державу обов`язки щодо соціального захисту не тільки таких громадян, а й членів їхніх сімей. Конституційний Суд України вважає, що ці положення поширюються і на службу в Збройних Силах України, Військово-Морських Силах України, в органах Служби безпеки України, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо».

Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 9 Закону України від 20.11.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з пунктами другим-третім статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абзаци перший, другий пункту 4статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Постановою № 704 затверджено, зокрема тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Також пунктом 6 Постанови № 704 передбачено виплачувати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців розвідувальних органів), особам рядового і начальницького складу надбавки та доплати, які визначаються в розмірі відсотків від посадового окладу.

Пунктом 4 Постанови № 704, в редакції на час її прийняття, установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Постановою № 103, яка набрала чинності 24.02.2018, затверджено зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 6 Постанови № 103 у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Отже, з 01.03.2018 Урядом України запроваджено одну розрахункову величину обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.

Разом із тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яким, зокрема в пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»були внесені зміни.

Таким чином, відповідно до редакції пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток Додатку 1 та пункту Примітки Додатку 14 до Постанови № 704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29.01.2020 мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Із наведеного вище слідує, що з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18, діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін.

Відтак, з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 3розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2017, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Таким чином, оскільки пункт 3розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» є чинним та має вищу юридичну силу ніж пункт 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, суд вважає, що для обчислення розміру посадового окладу, окладу за військовими (спеціальними) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу підлягає застосуванню, як розрахункова величина, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року.

Як свідчать матеріали справи, у спірному періоді відповідач при розрахунку та виплаті розміру грошового забезпечення позивача керувався Постановою № 704, в редакції Постанови № 103, відповідно до якої розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням позивача визначав шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.

Суд зауважує, що оскільки з 29.01.2020 діє первинна редакція пункту 4 Постанови № 704, то право позивача на перерахунок розміру грошового забезпечення є беззаперечним з дня, з якого відбулися відповідні зміни.

Відповідно до пунктів 8, 9 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати та розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період визначаються Законом про Державний бюджет України.

В той же час, представник позивача зазначає, що відповідачем безпідставно у спірний період при обчисленні позивачу грошового забезпечення не враховано розміри посадового окладу та окладу за спеціальним званням з урахуванням прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01 січня відповідного року.

В той же час, дії відповідача щодо не застосування при обчисленні грошового забезпечення позивача 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, представником позивача не оспорюються.

Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2018 року.

У свою чергу, Закон України від 02.12.2021 № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та Закон України від 03.11.2022 №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018, на 2022 та 2023 роки відповідно, не містять.

Тобто, положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, до 01.01.2020 набрання чинностіЗаконом України від 14.11.2019 № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік», не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

Статтею 7 Закону України від 02.12.2021 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік»з 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2481 гривень та прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, у розмірі 2102,00 гривні.

Статтею 7 Закону України від 03.11.2022 №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684 гривень та прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, у розмірі 2102,00 гривні.

Суд приймає до уваги, що Пунктом 2постанови КМУ № 481 від 12.05.2023«Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704» внесена зміна до пункту 4постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб(Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374), викладено абзац перший в такій редакції: установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, пункт 4 Постанови КМУ № 704 в первісній редакції, яка визначала застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, був застосовним до 19.05.2023.

З 20.05.2023 застосуванню підлягає розрахункова величина 1762 грн, встановлена пунктом 4 постанови № 704.

Таким чином, при вирішенні питання, який із видів прожиткового мінімуму, перелік яких міститься в статті 7 зазначених законів , слід використовувати для обчислення позивачу розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 та з 01.01.2023 до 19.05.2023 відповідно до вимог Постанови № 704, суд вважає за потрібне зазначити таке.

Закон України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією Українита законами України основних соціальних гарантій.

Згідно з положеннями статті 1 Закону № 2017-IIIу цьому Законітерміни і поняття вживаються у такому значенні:

державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, встановлені законами пільги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму;

прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

У свою чергу, відповідно до статті 6 Закону № 2017-IIIбазовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановленийзаконом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти.

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Також суд вважає за необхідне звернутись до положеньЗакону України від 15.07.1999 № 966-XIV «Про прожитковий мінімум», статтею 1 якого встановлено:

прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості;

прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

Перелік основних соціальних і демографічних груп населення, викладений уЗаконі України від 15.07.1999 № 966-XIV «Про прожитковий мінімум», є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Отже, для обчислення позивачу розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням за період з 01.01.2022 до 19.05.2023 відповідно до вимог Постанови № 704 відповідачу слід використовувати прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений закономна 1 січня відповідного календарного року, у розмірі 2481,00 гривня за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 та у розмірі 2684 гривні за період з 01.01.2023 до 19.05.2023.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині проведення перерахунку місячного грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 та з 01.01.2023 до 19.05.2023 виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого закономна 01.01.2022 та 01.01.2023, підлягають задоволенню.

Згідно з пунктом 2 розділу I «Загальні положення» Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 25.06.2018 № 558 (далі Інструкція № 558 в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин): грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).

Пунктом 3 розділу I «Загальні положення» Інструкції № 558 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.

Відповідно до пункту 7 розділу I «Загальні положення» Інструкції № 558 грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачено йому або виплачено в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.

Пунктом 1 глави 1 «Оклади за військовими званнями» розділу ІІ «Порядок, умови та розміри виплати основних видів грошового забезпечення» Інструкції № 558 встановлено, що розмір окладу за військовим званням військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) визначається шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт, установлений у додатку 14до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (зі змінами) (далі - постанова № 704).

Приписами пункту 3 глави 1 «Оклади за військовими званнями» розділу ІІ «Порядок, умови та розміри виплати основних видів грошового забезпечення» Інструкції № 558 встановлено, що з дня зарахування до списків особового складу органу Держприкордонслужби оклади за військовими званнями виплачуються: громадянам, яких прийнято на військову службу за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу, а також призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (підпункт 2).

Пунктами 1 та 3 глави 2 «Посадові оклади осіб офіцерського, рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом» розділу ІІ «Порядок, умови та розміри виплати основних видів грошового забезпечення» Інструкції № 558 визначено, що розміри посадових окладів осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт, установлений удодатку 1до постанови № 704.

Особам рядового, сержантського і старшинського складу, прийнятим на військову службу за контрактом, з дня зарахування до списків особового складу органу Держприкордонслужби і до дня, з якого вони приступили до виконання обов`язків за посадами, виплачується посадовий оклад, визначений за 1 тарифним розрядом, установленим у додатку 1 до постанови № 704.

Згідно з пунктом 1 глави 6 «Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань» розділу IV «Порядок, умови та розміри виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення» Інструкції № 558 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) за рішенням начальника (командира) органу Держприкордонслужби може надаватися у межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі органу Держприкордонслужби, один раз на рік матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (далі - матеріальна допомога) в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Розмір матеріальної допомоги щороку встановлюється Адміністрацією Держприкордонслужби виходячи з наявного фонду грошового забезпечення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу нараховувалась та виплачувалась матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань у грудні 2022 року та квітні 2023 року, тому у цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до пунктами 1, 5 глави 7 «Допомога для оздоровлення» розділу IV «Порядок, умови та розміри виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення» Інструкції № 558 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) один раз на рік надається допомога для оздоровлення (далі - допомога) в розмірі місячного грошового забезпечення.

Розмір допомоги визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім одноразових додаткових видів та винагород), які військовослужбовець отримує за займаною ним штатною посадою на день видання наказу про надання цієї допомоги.

Військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні, і тим, які на день видання наказу про надання цієї допомоги звільнені з посад, до складу грошового забезпечення, з якого визначається розмір допомоги, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім одноразових та винагород), які отримували військовослужбовці за штатними посадами до зарахування в розпорядження, ураховуючи зміни у вислузі років і нормах грошового забезпечення, у тому числі зміни розмірів посадових окладів та окладу за військовим званням.

Матеріалами справи підтверджено факт виплати позивачу допомоги на оздоровлення в листопаді 2022 року та березні 2023 року, тому у цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідачем не надано доказів здійснення розрахунку грошового забезпечення та зазначених одноразових виходячи з прожиткового мінімума установленого на 1 січня відповідного року.

Вказане свідчить про розрахунок складових грошового забезпечення здійснювався із застосуванням вартісної величини 1762,00 грн.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС Українисуд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне самостійно обрати спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:

визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 18.04.2022 по 31.12.2022 та 01.01.2023 до 19.05.2023 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та станом на 01.01.2023 відповідно;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок місячного грошового забезпечення за період з 18.04.2022 до 31.12.2022, допомоги для оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»станом на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт, місячного грошового забезпечення з 01.01.2023 до 19.05.2023, допомоги для оздоровлення за 2023 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2023 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленогоЗаконом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити за не обґрунтованістю.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є частково необґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги належить задовольнити частково.

Питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору відповідно до вимог удом не вирішується, оскільки позивач у спірних правовідносинах згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору звільнений.

Питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, судом не вирішується, оскільки до ухвалення рішення суду клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката позивачем не заявлено і суду не надано доказів, які підтверджують розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

Керуючись статтями 2,8,9,19,20,32,72,77,90,94,132,241-246,250,255,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву адвоката Годунова Віталія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 18.04.2022 по 31.12.2022 та 01.01.2023 до 19.05.2023 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та станом на 01.01.2023 відповідно.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок місячного грошового забезпечення за період з 18.04.2022 до 31.12.2022, допомоги для оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт, здійснити перерахунок місячного грошового забезпечення за період з 01.01.2023 до 19.05.2023, допомоги для оздоровлення за 2023 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2023 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 27.08.2024.

Суддя Т.В. Смішлива