Постанова

від 27.08.2024 по справі 520/29398/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Котеньов О.Г.

27 серпня 2024 р. Справа № 520/29398/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Курило Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Північного офісу Держаудитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року по справі за позовом Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації до Північного офісу Держаудитслужби, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «ДРОГОН ЕКО» про визнання протиправним та скасування висновку,-

ВСТАНОВИВ:

18.10.2023 позивач Департамент капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до Північного офісу Держаудитслужби (далі Держаудитслужба, контролюючий орган), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «ДРОГОН ЕКО» (далі ТОВ «ДРОГОН ЕКО»), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби від 27.09.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі UА2023-06-14-006362-а в частині зобов`язання у пункті 3 констатуючої частини здійснення заходів щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.

В обґрунтування позову, щодо виявлених порушень законодавства під час тендерної закупівлі позивач вказав, що такі порушення ним не заперечуються, водночас, вони не можуть бути підставою для визнання укладеного договору нікчемним.

Посилається на те, що у оскаржуваному висновку не зазначено про встановлення порушень, які у розумінні статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII) можуть свідчити про нікчемність договору.

Зазначає, що усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб може призвести до порушення прав та інтересів третьої особи - ТОВ «ДРОГОН ЕКО» та мати негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач зазначив, що позивач у позовній заяві не навів жодних аргументів, які б спростовували порушення ним вимог статті 31 Закону № 922-VIII.

Вказує, що моніторингом встановлено невідповідність тендерної документації Закону № 922-VIII. Зазначає, що складена замовником тендерна документація не містить прикладів формальних помилок відповідно до наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 710, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій, чим, відповідно, не дотримано вимоги п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону № 922-VIII.

Крім того, моніторингом встановлено невідповідність тендерної пропозиції переможця кваліфікаційним критеріям, встановленим ч. 2 ст. 16 Закону № 922-VIII та іншим умовам тендерної документації. Так, відповідно до пункту 1.1.2 розділу 1 Додатку № 2 до тендерної документації на підтвердження наявності власного обладнання матеріально-технічної бази та технологій, учасник надає оборотно-сальдову відомість за підписом керівника/уповноваженої особи та головного бухгалтера. На виконання даної вимоги переможець надає довідку про наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази, необхідних для виконання робіт за предметом закупівлі від 21.06.2023 у якій зазначено інформацію про наявність власного насоса гідравлічного ручного. Однак, оборотно-сальдова відомість надана переможцем не містить інформації про наявність насоса гідравлічного ручного, чим не виконано вимогу пункту 1.1.2 розділу 1 Додатку № 2 тендерної документації замовника.

Враховуючи наведене у порушення п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 922-VIII замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «ДРОГОН ЕКО», як таку, що не відповідає кваліфікаційним вимогам до учасника процедури закупівлі установленим ст. 16 Закону № 922-VIIІ та умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, а уклав з ним договір на суму 12 641 588.20 грн.

Зазначає, що Держаудитслужба керуючись ст. 5 та 10 Закону України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі Закон № 2939-XII) та статтею 8 Закону № 922-VIII правомірно зобов`язав здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/ нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) задоволено позов Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації.

Судовим рішенням визнати протиправним та скасовано висновок Північного офісу Держаудитслужби від 27.09.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі UА2023-06-14-006362-а в частині зобов`язання у пункті 3 констатуючої частини здійснення заходів щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.

За рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби на користь Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації стягнуто судовий збір у сумі 2 684.00 грн.

Рішення вмотивовано тим, що у оскаржуваному висновку не зазначено про встановлення порушень, які у розумінні статті 43 Закону №922-VIII можуть свідчити про нікчемність договору.

Суд зазначив, що вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім, недотримання вказаних вимог спричинює юридичну невизначеність, що не є прийнятним.

Крім того, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб може призвести до порушення прав та інтересів третьої особи та мати негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі Держаудитслужба, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Аргументи, наведені контролюючим органом в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

В даному випадку, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не є складними, виходячи з визначення справ незначної складності.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України).

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судовим розглядом справи встановлено, що позивачем 14.06.2023 на офіційній веб-сторінці системи «Рprozorro» за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-06-14-006362-a оголошено проведення тендеру на закупівлю робіт: «Аварійно-відновлювальні роботи (капітальний ремонт) багатоквартирного житлового будинку за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, вул. Центральна, 11».

У вказаній процедурі закупівлі свої тендерні пропозиції подано 1-м учасником: ТОВ «ДРОГОН ЕКО».

ТОВ «ДРОГОН ЕКО» визнано переможцем даних торгів.

33.06.2023 позивачем оприлюднене повідомлення про намір укласти договір із ТОВ «ДРОГОН ЕКО».

05.07.2023 між позивачем та переможцем процедури закупівлі укладений договір № 10-23 про закупівлю робіт по об`єкту: Харківська область. Харківський район, м. Дергачі, вул. Центральна. 11 (а.с 16-27).

Відповідно до п. 1.1 Договору № 10-23 замовник доручає, а генеральний підрядник забезпечує виконання робіт по об`єкту «Аварійно-відновлювальні роботи (капітальний ремонт) багатоквартирного житлового будинку за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, вул. Центральна, 11» (код ДК 021:2015-45000000-7 «Будівельні роботи та поточний ремонт») відповідно до проектної документації, затвердженої наказом Замовника від 25.05.2023 № 38-о та у встановлений цим договором строк. Замовник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи по об`єкту в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору № 10-23 строк (термін) виконання робіт: до 25.12.2024.

01.09.2023 Держаудитслужбою оприлюднено повідомлення про початок моніторингу № UA-2023-06-14-006362-a вищезазначеної процедури публічних закупівель.

За результатами моніторингу 27.09.2023 відповідачем складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2023-06-14-006362-a (далі - Висновок) (а.с. 36-38).

Згідно із Висновком предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі Закон) з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі Особливості № 1178 у редакції від 20.05.2023), розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, внесення змін до договору, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель на 2023 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену рішенням уповноваженої особи Замовника від 16.06.2023 № 110 (далі ТД), тендерну пропозицію ТОВ «ДРОГОН ЕКО» (далі Переможець), протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 23.06.2023 № 124, повідомлення про намір укласти договір від 23.06.2023, договір від 05.07.2023 № 10-23, додаткова угода від 31.07.2023 № 1, відповіді Замовника на запити органу державного фінансового контролю від 06.09.2023 та 21.09.2023.

Моніторингом встановлено невідповідність тендерної документації Закону.

Згідно з пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до пункту 19 частини 2 статті 22 Закону у тендерній документації разом з іншими, зокрема зазначаються такі відомості, як опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій.

Однак, складена замовником тендерна документація не містить прикладів формальних помилок відповідно до наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 710 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.07.2020, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій, чим, відповідно, не дотримано вимоги пункту 19 частини 2 статті 22 Закону.

Крім того, моніторингом встановлено невідповідність тендерної пропозиції переможця кваліфікаційним критеріям, встановленим частиною другої статті 16 Закону та іншим умовам ТД.

Так, відповідно до пункту 1.1.2 розділу 1 Додатку № 2 до тендерної документації на підтвердження наявності власного обладнання матеріально-технічної бази та технологій учасник надає оборотно-сальдову відомість за підписом керівника/уповноваженої особи та головного бухгалтера.

На виконання даної вимоги переможець надає довідку про наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази, необхідних для виконання робіт за предметом закупівлі від 21.06.2023 у якій зазначено інформацію про наявність власного насоса гідравлічного ручного.

Однак, оборотно-сальдова відомість надана переможцем не містить інформації про наявність насоса гідравлічного ручного, чим не виконано вимогу пункту 1.1.2 розділу 1 Додатку № 2 ТД замовника.

Відповідно до пункту 3 Особливостей замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей.

В порушення п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 922 замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «ДРОГОН ЕКО» як таку, що не відповідає кваліфікаційним вимогам до учасника процедури закупівлі установленим статтею 16 цього Закону та умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, а уклав з ним договір на суму 12 641 588.20 грн.

За результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель при розгляді тендерної пропозиції ТОВ «ДРОГОН ЕКО», установлено порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 922, п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону № 922.

У п. 3 висновку Держаудитслужби зазначено: з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись ст. 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Північний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Колегія суддів зазначає, що ст. 1 Закону України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі Закон № 2939-XII) визначено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом 922-VIII, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Частиною 1 ст. 8 Закону № 922-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону № 922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Частиною 4 ст. 8 Закону № 922-VIII передбачено, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Згідно з ч. 6 ст. 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Згідно з ч. 19 ст. 8 Закону № 922-VIII форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону № 922-VIII оголошення про проведення відкритих торгів безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону № 922-VIII оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; 4) очікувана вартість предмета закупівлі; 5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 7) умови оплати; 8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції; 9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону; 11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях; 12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування). В оголошенні про проведення відкритих торгів може зазначатися інша інформація.

Форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 552 від 08.09.2020, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за № 958/35241 (далі Порядок № 552).

За змістом розділу ІІІ вказаного Порядку, у пункті 1 констатуючої частини висновку зазначаються:

1) дата закінчення моніторингу закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»;

2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу закупівлі;

3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого (их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням:

- структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін);

- найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У пункті 2 робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Щодо виявлених під час проведення моніторингу публічної закупівлі порушень, суд зазначає, що ці порушення не є спірними.

Так, учасниками справи не заперечується, що моніторингом встановлено невідповідність тендерної пропозиції переможця кваліфікаційним критеріям, встановленим частиною другої статті 16 Закону № 922-УІІІ та іншим умовам тендерної документації.

Так, відповідно до пункту 1.1.2 розділу 1 Додатку № 2 до тендерної документації на підтвердження наявності власного обладнання матеріально-технічної бази та технологій, учасник надає оборотно-сальдову відомість за підписом керівника/уповноваженої особи та головного бухгалтера. На виконання даної вимоги переможець надає довідку про наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази, необхідних для виконання робіт за предметом закупівлі від 21.06.2023, у якій зазначено інформацію про наявність власного насоса гідравлічного ручного. Оборотно-сальдова відомість, надана переможцем, не містить інформації про наявність насоса гідравлічного ручного, чим не виконано вимогу пункту 1.1.2 розділу 1 Додатку № 2 тендерної документації замовника.

Водночас, спірні правовідносини виникли між учасниками спору у контексті обрання відповідачем заходу усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 7 ст. 8 Закону № 922 у висновку, складеному за результатами моніторингу, обов`язково зазначається зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Спосіб усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель законом не визначається.

Водночас частиною восьмою статті 8 Закону № 922-VIII визначено, що замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Таким чином, після оприлюднення висновку замовник має три варіанти поведінки:

- усунути викладені у ньому порушення законодавства у сфері публічних закупівель та надати документи, що підтверджують це органу державного фінансового контролю;

- надати аргументовані заперечення до висновку;

- надати інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Судом встановлено, що оскаржуваний висновок містить спосіб (шлях) усунення виявлених порушень, запропонований відповідачем замовнику, а саме : шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/ нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Виходячи із структури та змісту частини сьомої статті 7-1 Закону № 922-VIII та Порядку № 522, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Із приписів Закону № 922-VIII вбачається, що на відповідача покладений обов`язок зазначити варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо припинення договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Варіант усунення порушення шляхом припинення договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону 922-VIII повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Пунктами 7, 8, 10 статті 10 Закону № 2939-XII визначено, зокрема, право органу державного фінансового контролю:

- пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства;

- порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства;

- у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства;

- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;

- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що орган фінансового контролю має право як і висувати замовникам обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення порушень шляхом припинення зобов`язань за укладеним договором, так і право на ініціювання питання про визнання договору недійсним. У свою чергу, статтею 43 Закону № 922-VIII регламентовано вичерпний перелік підстав для автоматичного визнання договору закупівлі нікчемним. Також орган фінансового контролю має право звертатися до суду лише у визначених випадках: у разі невиконання підконтрольною установою висунутих вимог, або у випадку не здійснення повернення коштів у дохід держави.

Отже, чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень в залежності від виду цих порушень. Окрім того, враховуючи, що при укладенні договорів за результатами публічних закупівель використовуються саме бюджетні кошти, то лише держава через свій відповідний орган має повноваження щодо обрання форми припинення нецільового використання цих коштів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.06.2024 у справі № 160/9555/23, від 01.02.2024 у справі № 260/3428/21.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із частиною другою статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для припинення такого договору.

Відповідач конкретизував, які саме заходи повинен вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Аналогічні висновки висловив Верховний Суд у постановах від 11.07.2024 у справі № 580/8757/23, від 27.06.2024 у справі № 620/16034/23, від 25.07.2024 у справі № 380/10963/22, від 24.01.2023 у справі № 280/8475/20, від 31.01.2023 у справі № 260/2993/21, від 28.09.2023 у справі №140/13717/21, від 27.06.2024 у справі № 620/16034/23.

Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.

Щодо посилань суду першої інстанції на висновки викладені Верховним Судом у постановах від 21.01.2021 у справі № 120/1297/20-а, від 04.05.2023 у справі № 160/5890/22 колегія суддів зазначає, що співмірність та пропорційність вимог висновку виявленим порушенням має оцінюватись у кожному випадку окремо, порушення розглянуті судом касаційної інстанції у вказаних справах, не є тотожними тим, що розглянуті у цій справі. Зокрема, у справі № 120/1297/20-а було встановлено дотримання замовником основних принципів здійснення закупівель, зокрема щодо добросовісної конкуренції серед учасників, а допущене ним порушення не призвело до негативних наслідків.

В даному випадку позивачем не було доведено протиправності висновку Північного офісу Держаудитслужби від 27.09.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі UА2023-06-14-006362-а в частині виявлених порушень.

Позивачем не заперечується, що моніторингом встановлено невідповідність тендерної пропозиції переможця кваліфікаційним критеріям, встановленим частиною другої статті 16 Закону № 922-УІІІ та іншим умовам тендерної документації.

Водночас, спірні правовідносини виникли між учасниками спору у контексті обрання відповідачем заходу усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А НО В И В:

Апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року - скасувати, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді А.О. Бегунц Л.В. Курило