Постанова

від 26.08.2024 по справі 400/12527/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/12527/23Головуючий в 1 інстанції: Мороз А.О.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року у справі за позовною заявою Товариства з додатковою відповідальністю "Баштанський сирзавод" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2023 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Миколаївській області від 11.04.2023 року № 0000070-1304-1429;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Миколаївській області здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків Товариства з додатковою відповідальністю «Баштанський сирзавод» за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» шляхом виключення податкового боргу у розмірі 319 824,06 грн. та відображення в інтегрованій картці платника надміру сплачені суми (переплати) з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі (109 428 грн. + 76 837 грн.) 186 265 гривень;

- судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5368 грн. присудити на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Баштанський сирзавод" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що інтегрованій картці платника податків контролюючим органом не вірно відображено стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами, а саме за позивачем безпідставно рахується податковий борг в розмірі 319 824,06 грн. та в інтегрованій картці платника (далі - ІКП) відображені надміру сплачені суми (переплати) з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 186 265 грн. ТДВ «Баштанський сирзавод» заперечує податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 319 842,06 грн., так як товариством не визначалися податкові зобов`язання у вказаному розмірі, а відповідачем податкові повідомлення-рішення на вказану суму не виносились. ТДВ «Баштанський сирзавод» вважає, що вказана сума помилково обліковується в ІКП як заборгованість у зв`язку із отриманням 21.10.21 р. на розрахунковий рахунок товариства бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по деклараціям за минулі періоди а саме: за грудень 2006 р. в сумі 135 413 грн., за серпень 2007 р. в сумі 3 297 грн., за вересень 2007 р. в сумі 177 123 грн., за листопад 2007 р. в сумі 80 643 грн., на підставі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду у справі № 814/4067/15. Відтак, ТДВ «Баштанський сирзавод» вважає, що спірна податкова вимога щодо податкового боргу за грошовими зобов`язаннями в розмірі 520 849,55 грн. є протиправною та прийнята з порушенням норм чинного податкового законодавства за відсутності фактичного податкового боргу у ТДВ «Баштанський сирзавод».

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Доводами апеляційної скарги зазначено, що відповідно до Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610, з змінами та доповненнями (далі - Порядок), 11.04.2023 засобами АІС «Податковий блок» було сформовано податкову вимогу № 0000070-1304 на суму 520849,55 грн. (в тому числі ПДВ 319 842,06грн., орендна плата з юридичних осіб 133 679,60 грн. по Баштанській ОТГ, орендна плата з юридичних осіб 67 327,89 грн. по Єланецькій ОТГ). Заборгованість зі плати податків та зборів виникла в зв`язку з несплатою самостійно задекларованих податкових зобов`язань. Податкова вимога отримана платником 04.05.2023 року, про що свідчить відмітка в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. На думку апелянта податкова вимога № 0000070-1304-1429 від 11.04.2023 є правомірною, сформована та надіслана платнику згідно чинного законодавства. Стосовно податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 319842,06 грн. апелянт зазначає, що можливо припустити, що на момент виконання Південним МУ ДПС по роботі з ВПП рішень судів не здійснено поновлення в ІКП ТДВ "БАШТАНСЬКИЙ СИРЗАВОД" сум переплат з ПДВ (по зазначеним ППР) у зв`язку з їх оскарженням, що в подальшому призвело до виникнення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

13 червня 2024 року до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з додатковою відповідальністю «Баштанський сирзавод» є юридичною особою, як платник податків за основним місцем обліку перебувало в Баштанській ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області до 2012 р. Передостаннє місце обліку ТДВ «Баштанський сирзавод» - Південне МУ ДПС по роботі з великими платниками податків (яким відбулось відображення в ІКП повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ згідно виконавчих листів Миколаївського окружного адміністративного суду). З 01.01.23 р. місце основного обліку підприємства є Головне управління ДПС у Миколаївській області, Баштанська ДПІ.

Відповідачем 11.04.23 р. засобами АІС «Податковий блок» сформовано податкову вимогу № 0000070-1304 на загальну суму 520 849,55 грн., з яких заборгованість з ПДВ в сумі 319 842,06 грн., з орендної плати з юридичних осіб в сумі 133 679,60 грн., з орендної плати з юридичних осіб в сумі 67 327,89 грн.

Податкова вимога отримана платником 04.05.23 р., про що свідчить відмітка в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Позивач не погодився з вимогою та оскаржив її до Державної податкової служби України, якою 28.09.23 р. прийнято рішення № 28893/6/99-00-06-02-01-056 про залишення скарги позивача без задоволення.

Вважаючи спірну податкову вимогу протиправною, а також відображення в інтегрованій картці платника податків не вірно стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність податкової вимоги від 11.04.23 р. № 0000070-1304-1429 та необхідності її скасувати та з метою належного відновлення порушених прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків товариства з додатковою відповідальністю «Баштанський сирзавод» за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» шляхом виключення податкового боргу у розмірі 319 824,06 грн. та відображення в ІКП надміру сплачені суми (переплати) з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі (109 428 грн. + 76 837 грн.) 186 265 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі- ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (підпункт 14.1.156. пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За правилами, встановленими пунктами 59.1, 59.3, 59.4 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пп. 60.1.4 п. 60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення - рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Відповідно до п. 60.5 ст. 60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З наведеного вбачається, що обов`язковою передумовою формування контролюючим органом податкової вимоги є наявність у платника податків податкового боргу.

Судом встановлено, що зазначаючи у податковій вимозі заборгованість на загальну суму 520 849,55 грн., відповідач сформував її на підставі відомостей з АІС «Податковий блок». Зазначена сума, як стверджує відповідач, складається з заборгованості з ПДВ в сумі 319 842,06 грн., з орендної плати з юридичних осіб в сумі 133 679,60 грн., з орендної плати з юридичних осіб в сумі 67 327,89 грн.

Відповідач не зміг пояснити підставу виникнення податкового боргу, лише зазначив, що заборгованість зі плати податків та зборів виникла в зв`язку з несплатою самостійно задекларованих податкових зобов`язань.

Позивачем надано пояснення, що некоректні відомості з податку на додану вартість відобразились в ІКП з 21.10.21 р. через невірне відображення ДПС України облікової операції з ПДВ в розмірі 396 476 грн., яке відшкодовано Державною казначейською службою України на поточний рахунок ТДВ «Баштанський сирзавод» на виконання рішення суду у справі № 814/4067/18, а також, в розмірі 109 428 грн., яке відшкодовано Державною казначейською службою України на поточний рахунок товариства 26.12.19 р. на виконання рішення суду № 1440/1635/18.

Так, судами встановлено, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.06.16 р. у справі № 814/4067/15 задоволено позов ПАТ «Баштанський сирзавод» (колишня назва позивача). Зобов`язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області про відшкодування з Державного бюджету України ПАТ "Баштанський сирзавод" податку на додану вартість за деклараціями за червень 2006 р. в сумі 88 029 грн., за квітень 2007 р. в сумі 36 538 грн., за грудень 2006 р. в сумі 135 413 грн., за серпень 2007 р. в сумі 3 297 грн., за вересень 2007 р. в сумі 177 123 грн., за листопад 2007 р. в сумі 80 643 грн., всього в сумі 521 043 грн. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної Казначейської служби України в Одеській області на користь ПАТ "Баштанський сирзавод" суму пені по бюджетній заборгованості в розмірі: за червень, 2006 р., квітень 2007 р. в сумі 57 756,77 грн., за грудень 2006 р. в сумі 17 139,95 грн., за серпень 2007 р. в сумі 940,11 грн., за вересень 2007 р. в сумі 70 012,60 грн., за листопад 2007 р. в сумі 29 549,80 грн., всього на суму 175 399,23 грн. Рішення набрало законної сили 13.11.16 р.

21.10.21 р. на виконання вищезазначеного рішення Миколаївського окружного адміністративного суду, Державною казначейською службою України на поточний рахунок позивача відшкодовано ПДВ в розмірі 396 476 грн. за минулі періоди.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.04.19 р. у справі № 1440/1635/18 задоволено позов ТДВ «Баштанський сирзавод». Стягнуто з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України в Печерському районі м. Києва на користь ТДВ "Баштанський сирзавод" узгоджену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за декларацією за жовтень 2007 р. в сумі 109 428 грн. Стягнуто з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України в Печерському районі м. Києва на користь ТДВ "Баштанський сирзавод" суму пені по бюджетній заборгованості за декларацією за жовтень 2007 р. в сумі 9 105,61 грн. Рішення набрало законної сили 21.08.19 р.

26.12.19 р. на виконання вищезазначеного рішення Миколаївського окружного адміністративного суду, Державною казначейською службою України на поточний рахунок позивача відшкодовано ПДВ в розмірі 109 428 грн.

При надходженні 21.10.21 р. на поточний рахунок Товариства відшкодування ПДВ в розмірі 396 476 грн. в ІКП в графі «надміру сплачені суми...» відображалась переплата з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 76 837 грн. Відшкодування ПДВ, яке надійшло на поточний рахунок товариства в ІКП відобразилось наступним чином: 396 476 грн. зменшено за рахунок переплати в розмірі 76 837 грн. = 319 638,26 грн. - відображено у графі «податковий борг/заборгованість» (396 476 грн. (відшкодування ПДВ на поточний рахунок) - 76 837 грн. (переплата з ПДВ) = 319 638,26 грн. (податковий борг). На податковий борг 319 638,26 грн. - нарахована пеня, в результаті чого згідно розрахунку суми податкового боргу до податкової вимоги з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за товариством обліковується в ІКП податковий борг у розмірі 319 842,06 грн. Також, при надходженні 26.12.19 р. на поточний рахунок товариства відшкодування ПДВ в розмірі 109 428 грн. в ІКП у графі «надміру сплачені суми...» відображалась переплата з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 514 055,78 грн. В результаті чого ПДВ, яке надійшло на поточний рахунок товариства в ІКП відображено наступною операцією: 109 428 грн. зменшено за рахунок переплати в розмірі 514 055,78 грн. = 404 627,78 грн. - відобразилось у графі «надміру сплачені суми» (514 055,78 грн. (переплати) - 109 428 грн. (відшкодування ПДВ на поточний рахунок) - 404 627,78 грн. (залишок переплати за рахунок зменшення надходження на поточний рахунок відшкодування ПДВ).

Доказів формування позивачем зобов`язань з податку на додану вартість шляхом подання податкових декларацій або винесення податковою податкових повідомлень-рішень у зазначеному розмірі, відповідачем суду не надано.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем жодним чином не обґрунтовано та не доведено належними та допустимими доказами наявність у позивача на день винесення податкової вимоги податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 319 824,06 грн.

В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що можливо припустити, що на момент виконання Південним МУ ДПС по роботі з великими платниками податків рішень судів не здійснено поновлення в ІКП ТДВ "Баштанський сирзавод" сум переплат з ПДВ у зв`язку з їх оскарженням, що в подальшому призвело до виникнення суми податкового боргу з податку на додану вартість, тобто, відповідач допустив можливість технічної помилки обліку податкового боргу в ІКП.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заборгованість з податку на додану вартість безпідставно відображена в ІКП позивача, а податковий борг на зазначену суму у позивача відсутній станом на час винесення відповідачем податкової вимоги.

У розрахунку до спірної податкової вимоги відображено, що окрім податку на додану вартість в суму податкової вимоги 520 849,55 грн. входить заборгованість з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 133 679, грн. та орендна плата з юридичних осіб в розмірі 67 327,89 грн.

Так, відповідно до п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно п. 288.7. ст. 288 ПК України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до п. 287.3 ПК України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 38 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Зокрема п. 57.1 ст. 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом, для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Податкового кодексу України.

При цьому, п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПК України установлено , що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Підпунктом 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваної податкової вимоги) встановлено, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з цим, Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.22 р. № 309 (далі - Наказ № 309), може застосовуватися при справлянні плати за землю на відповідних територіях.

Згідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.22 р. «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», Баштанська територіальна громада Миколаївської області відноситься до переліку територіальних громад, на яких ведуться (велися) бойові дії.

Отже, на території Баштанської територіальної громади Миколаївської області велися бойові дії, що, як наслідок, звільняє позивача від обов`язку по нарахуванню та сплаті до бюджету орендної плати за земельну ділянку, розташовану на такій території.

Зазначене підтверджується у мотивувальній частині прийнятого рішення ДПС України за вих. № 28893/6/99-00-06-02-01-06 від 28.09.23 р. про результати розгляду скарги, в якому стосовно податкового боргу з орендної плати за землю зазначено, що у ТДВ «Баштанський сирзавод» станом на 20.09.23 р. заборгованість з орендної плати з юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010600) не обліковується (а.с. 21-25).

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції, що відповідач безпідставно включив в суму податкового боргу у спірній податковій накладній заборгованість з орендної плати з юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010600).

З огляду на вищезазначене, вірним є висновок суду першої інстанції про протиправність податкової вимоги від 11.04.23 р. № 0000070-1304-1429.

Що стосується позовної вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків ТДВ «Баштанський сирзавод» за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» шляхом виключення податкового боргу у розмірі 319 824,06 грн. та відображення в ІКП надміру сплачені суми (переплати) з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі (109 428 грн. + 76 837 грн.) 186 265 грн., колегія суддів зазначає наступне.

15 березня 2021 р. Міністерством фінансів України був виданий наказ № 5, яким затверджений Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок № 5).

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 5, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу; інформаційна система - інтегрований комплекс процесів, компонентів та засобів апаратного і програмного забезпечення для виконання цільової функції.

Згідно з пунктами 3, 4 розділу І Порядку № 5, оперативний облік платежів здійснюється податковими органами в інформаційній системі. Метою ведення оперативного обліку і складання звітності податкових органів є забезпечення користувачів повною, достовірною та неупередженою інформацією щодо стану розрахунків платників з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування для прийняття оптимальних управлінських рішень. Відображення/занесення первинних показників у підсистемах інформаційної системи здійснюється працівниками структурних підрозділів територіальних органів ДПС за напрямами роботи.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу II Порядку № 5, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею. Податковому органу, в якому перебуває платник за основним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а за неосновним місцем обліку - в режимі перегляду.

Згідно з п.4-5 розділу І Порядку відображення/занесення первинних показників у підсистемах інформаційної системи здійснюється працівниками структурних підрозділів територіальних органів ДПС за напрямами роботи.

Моніторинг повноти та своєчасності внесення первинних показників у підсистеми інформаційної системи забезпечується керівниками структурних підрозділів територіального органу ДПС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів.

Оскільки облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в інтегрованій картці платника, то матеріально-правовий інтерес платника податків полягає в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов`язань платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах №816/2042/16 від 13 січня 2018 року, від 10 квітня 2020 року по справі №813/1760/18 та від 01 липня 2020 року по справі №640/8980/19.

Розділ VII визначає відображення в інформаційній системі показників за результатами адміністративного та/або судового оскарження рішень податкових органів

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 розділу VII Порядку №5 у разі судового провадження - керівник підрозділу судового оскарження (або особа, яка виконує його обов`язки) після отримання ухвали про відкриття провадження у справі за позовом платника чи після отримання матеріалів від відповідного структурного підрозділу податкового органу для підготовки позовної заяви призначає відповідальним за супровід цієї судової справи у суді працівника підрозділу судового оскарження (далі - юрист).

Інформація про призначення юриста вноситься до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, безпосередньо юристом не пізніше дня, наступного за днем його призначення. Інформація про заміну юриста вноситься до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, керівником (або особою, що виконує його обов`язки) не пізніше дня, наступного за днем його заміни.

Юрист не пізніше наступного робочого дня, що настає за днем отримання первинних документів, а для документів, що готуються територіальним органом ДПС,- наступного робочого дня після направлення позову до суду підрозділом судового оскарження, здійснює їх реєстрацію в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та вносить первинні показники документів, визначені у підрозділі 2 розділу VII цього Порядку. Сканована цифрова копія документа, що надійшла до територіального органу ДПС, або електронна копія документа, підготовлена територіальним органом ДПС, із додатками приєднується юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, не пізніше трьох робочих днів із дня отримання чи направлення таких документів підрозділом судового оскарження.

Оскаржені документи приєднуються юристом до базового запису про відкриття провадження у справі не пізніше трьох робочих днів від дня отримання відповідної ухвали суду шляхом встановлення зв`язку із відповідними записами інформаційної системи через екранні форми інтерфейсу інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.

Інформація про дату наступного судового засідання у справі заноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, не пізніше наступного робочого дня після призначення засідання.

Інформація про встановлення або зміну контрольного терміну оскарження рішення суду (ухвали, постанови, рішення) вноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, для кожного документа окремо не пізніше наступного робочого дня з моменту проголошення або складання у повному обсязі (якщо представник податкового органу відсутній у судовому засіданні - з дня отримання копії постанови, ухвали, рішення) рішення суду, прийнятого не на користь податкового органу.

Сума позову, яка відображена у рішенні суду про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, та відповідає сумі податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску заноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.

Інформація, яка відображена у рішенні суду про оскарження частини суми податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, заноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.

З метою забезпечення контролю за повнотою внесення інформації до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, за первинними документами засобами інформаційної системи щоденно формується реєстр справ, де суми у загальному результаті не співпадають із сумами податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, та звіт щодо кількості помилок, допущених працівниками територіальних органів ДПС під час занесення до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судових оскаржень, що знаходяться на розгляді, щодо яких зупинено або закінчено провадження у звітному періоді.

Інформація, внесена та збережена юристом в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, щодня автоматично відображається в реєстрі «Апеляційне та судове оскарження» підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

На основі первинних документів та первинних показників засобами інформаційної системи щоденно формується загальний реєстр про стан судового оскарження (початок процедури, стан та результати розгляду судового оскарження).

Складові результату аналізу первинних документів та первинних показників реєстру про стан судового оскарження:

інформація про первинні документи та первинні показники, яка не підлягає завантаженню до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи;

інформація про первинні документи та первинні показники, яка потребує доопрацювання перед завантаженням до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи;

інформація про первинні документи та первинні показники, що знаходяться у процесі судового оскарження та не пов`язані з контрольно-перевірочною роботою, яка підлягає завантаженню до інформаційної системи;

інформація про первинні документи та первинні показники, що знаходяться у процесі судового оскарження та не пов`язані з контрольно-перевірочною роботою, яка не підлягає завантаженню до інформаційної системи.

З метою забезпечення контролю за повнотою передачі інформації, внесеної в інформаційну систему, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, щодекадно та станом на 01 число місяця, наступного за звітним, формується реєстр співставлення донарахованих сум.

Відпрацювання записів у реєстрі співставлення донарахованих сум забезпечується відповідно до підрозділу 5 розділу V цього Порядку.

Для забезпечення повноти та своєчасності відображення в підсистемах інформаційної системи резолютивної частини рішень судів, прийнятих по суті, що набрали законної сили, не пов`язаних з контрольно-перевірочною роботою, структурним підрозділом судового оскарження щодекадно проводиться попередній контроль.

В інформаційній системі в автоматичному режимі формується реєстр контролю виконання рішень судів, прийнятих по суті, що набрали законної сили, не пов`язаних з контрольно-перевірочною роботою (далі - реєстр контролю виконання рішень судів), щодекадно та станом на 01 число місяця, наступного за звітним.

Відпрацювання наявних записів у реєстрі контролю виконання рішень судів здійснюється підрозділом судового оскарження спільно зі структурними підрозділами за напрямами роботи у період з дня, наступного за днем формування такого реєстру, до третього робочого дня місяця, наступного за звітним, включно.

Фактом проходження попереднього контролю є відсутність записів у реєстрі контролю виконання рішень судів.

Моніторинг повноти та своєчасності відпрацювання наявних записів у реєстрі контролю виконання рішень судів забезпечується керівником підрозділу, що здійснює судове оскарження.

Згідно із правовим висновком Верховного Суду зазначеному у постанові від 19.02.19 р. у справі № 825/999/17, належним способом захисту, що відновить порушені права підприємства, є коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки.

В ході розгляду справи судами встановлено протиправне відображення в ІКП позивача за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» податкового боргу у розмірі 319 824,06 грн. та відображення в інтегрованій картці платника надміру сплачені суми (переплати) з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі (109 428 грн. + 76 837 грн.) 186 265 грн.

Протиправне відображення грошових зобов`язань в інтегрованій картці платника без належних правових підстав, вказує на порушення прав платника податків та необхідність проведення коригування даних ІКП в цілях поновлення порушених прав.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зобов`язання відповідача здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків товариства з додатковою відповідальністю «Баштанський сирзавод» за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» шляхом виключення податкового боргу у розмірі 319 824,06 грн. та відображення в ІКП надміру сплачені суми (переплати) з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі (109 428 грн. + 76 837 грн.) 186 265 грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року залишити без змін.

Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик