Постанова

від 27.08.2024 по справі 580/3778/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/3778/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Кобаля М.І., Ганечко О.М.

За участю секретаря: Конченко Н.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області та 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року, суддя Янківська В.П., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, в якому просив:

1) визнати протиправним дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткових розмірів премії;

2) зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області провести перерахунок окремих складових грошового забезпечення ОСОБА_1 , а саме премій, в належних відсоткових розмірах, встановлених до прийняття наказу від 21.02.2024 №48-НК/68;

3) визнати протиправним дії 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткових розмірів премії;

4) зобов`язати НОМЕР_1 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області провести перерахунок окремих складових грошового забезпечення ОСОБА_1 , а саме премій, в належних відсоткових розмірах, встановлених до прийняття наказу від 28.03.2024 №43.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач зменшив відсотковий розмір окремих складових його грошового забезпечення, яке вже виплачено в період служби. Вважає, що такі дії відповідача суперечать нормам чинного законодавства.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області від 21.02.2024 №48-НК/68 в частині внесення змін до попередньо виданих ним наказів щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткових розмірів премії.

Зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (АДРЕСА_2) провести перерахунок складових грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), а саме премій у належних відсоткових розмірах, установлених до прийняття наказу від 21.02.2024 №48-НК/68.

Визнано протиправним і скасовано наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.03.2021 №43 в частині внесення змін до попередньо виданих ним наказів.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_2) провести перерахунок складових грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), а саме премій у належних відсоткових розмірах, установлених до прийняття наказу від 28.03.2021 №43.

У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідачі звернулися з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційну скаргу подано на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційних скарг, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах цивільного захисту, зокрема з 29 січня 2020 року по 12 травня 2021 року - в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, з 13 травня 2021 року по 10 березня 2023 року - в 1 Державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, з 11 березня 2023 року по 30 квітня 2023 року - в 2 Державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області.

Відповідно до повідомлення про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення при звільненні від 21 червня 2023 року №276 ОСОБА_1 при звільненні нараховано грошове забезпечення за 30 робочих днів, грошова компенсація за невикористану щорічну основну відпустку в кількості 24 дні та наступні види грошового забезпечення: оклад за спеціальним званням - 1020,00 грн; посадовий оклад - 3080,00 грн; відсоткова надбавка за вислу років у розмірі 50% - 2050,00 грн; премія за березень 2023 року 375% - 7824,19 грн; премія за квітень 2023 року 375% - 11550,00 грн; надбавка ОПС 50% - 3075,00 грн; надбавка за кваліфікацію 3% - 92,40 грн; компенсація за невикористану відпустку 24 дні - 16693,92 грн; вихідна допомога при звільненні 50% - 271276,20 грн; додаткова винагорода за березень 2023 року - 6774,19 грн; додаткова винагорода за квітень 2023 року - 8000,00 грн.

Позивач звернувся до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області з запитом про надання інформації від 14 червня 2023 року, яким просив зокрема повідомити на підставі якого нормативно-правового акта та який розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб застосовувався при встановлені йому посадового окладу та окладу за спеціальним званням у 2020, 2021, 2022, 2023 роках.

Проте, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області листом від 27 червня 2023 року №68 01-3838/68 02 повідомило позивача про те, що розмір посадового окладу та окладу за спеціальним званням був встановлений відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, для розрахунку застосовувався розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2018 року, а саме 1762,00 грн.

Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо нарахування та виплати йому грошового забезпечення з 29 січня 2020 року виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року протиправним, позивач звернувся до суду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2024 у справі №580/6284/23 позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області провести перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18), а саме із застосуванням з 29 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року №294-ІХ на 01 січня 2020 року, а з 01 січня 2021 року по 12 травня 2021 року - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15 грудня 2020 року №1082-ІХ на 01 січня 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області провести перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 із застосуванням у період з 11 березня 2023 року по 30 квітня 2023 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03 листопада 2022 року №2710-ІХ на 01 січня 2023 року, а також перерахунок та виплату інших виплат, проведених у зв`язку із звільненням зі служби, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2024 у справі №580/6284/23 Головним управлінням ДСНС України в Черкаській області прийнято наказ «Про внесення змін до наказів» від 21.02.2024 № 48-НК/68, відповідно до якого вбачається, що ОСОБА_1 здійснено перерахунок складових грошового забезпечення з 29.01.2020 по 31.12.2020 та 01.01.2021 по 12.05.2021, визначив розміри грошового забезпечення позивача застосовуючи прожитковий мінімум, встановлений 01.01.2020 та 01.01.2021, встановивши позивачу посадовий оклад 3680,00 грн, оклад за спеціальним званням 1220,00 грн; в період з 01.01.2021 до 12.05.2021 встановлено посадовий оклад 3970,00 грн, оклад за спеціальним званням 1320,00 грн. Також, внесено зміни до наказів щодо преміювання позивача: від 18.02.2020 №28, встановивши розмір премії 56%; від 13.03.2020 №40, від 13.04.2020 №76, від 14.05.2020 №103, від 15.06.2020 №132, від 15.07.2020 №159, від 17.08.2020 №190, від 15.09.2020 №214, встановивши розмір премії 48%, від 12.10.2020 №240, від 06.11.2020 №253, від 07.12.2020 №273, встановивши розмір премії 47%; від 20.01.2021 №10, встановивши розмір премії 37%; від 11.02.2021 №28, від 16.03.2021 №51, від 12.04.2021 №7, встановивши розмір премії 34%; від 17.05.2021 №25, встановивши розмір премії 81%. Також відповідачем видано довідку від 21.03.2024 №19 про помісячний розмір грошового забезпечення.

На виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2024 у справі №580/6284/23 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області прийняв наказ від 28.03.2024 №43 «Про внесення змін до наказів». Пунктами 2-3 даного наказу відповідачем внесено зміни до наказів про преміювання та зменшив відсотковий розмір премії, що був до перерахунку.

Вважаючи, що відповідачі неправомірно зменшили показники грошового забезпечення позивача, останній за зихистом своїх прав звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

На підставі частин 2, 3 вказаної норми до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

При цьому, 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, яка набрала чинності 01 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Станом на час прийняття Постанови №704 пункт 4 зазначеної постанови передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Разом з тим, додатки 1, 12, 13, 14 до пункту 4 Постанови №704 містять примітки, у яких в якості розрахункової величини зазначений розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом а 1 січня календарного року).

У Додатках 1 та 14 до Постанови №704 у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти. Вказані Додатки також мають примітки пояснювального характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.

Тобто, вказані додатки до пункту 4 Постанови №704 дублювали положення пункту 4 Постанови №704 у частині зазначення розрахункової величини - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

У подальшому, 21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова №103 «Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103) пунктом 6 якої у первинній редакції внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, пункт 4 Постанови №704 викладено в новій редакції, яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, з 21 лютого 2018 року змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме: замість «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)» передбачено використання «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».

Разом з тим, зміст приміток до Додатків 1, 12, 13 і 14 до Постанови №704 не приведено у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж Постанови, тобто такими передбачено використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

Проте, не приведення Кабінетом Міністрів України приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704 у відповідність до змін, що були внесені в пункт 4 цієї ж Постанови, не може бути підставою для обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням з використанням у якості розрахункової величини «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)».

У подальшому, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пунктів 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.

Зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови № 704 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 не змінювався.

Однак, Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Кабінету Міністрів України № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яким вносились зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються, зокрема, пункту 4 Постанови №704.

Відповідно до редакції пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29 січня 2020 року мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Отже, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що з 29 січня 2020 року - з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704, яка діяла до зазначених змін, наступного змісту: «розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14».

Тобто, з дня набрання законної сили Постанови №704, посадові оклади визначені з врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року.

Отже, пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

При цьому, Закон України від 05.10.2000 №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон №2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

Отже, зазначення у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.

Разом з цим, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

Закон України від 14.11.2019 № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон № 294-IX) та Закон № 1082-IX таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020 рік не містять.

Таким чином, положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

При цьому, частина третя статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Отже, враховуючи, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Подібні правовідносини були предметом розгляду Верховним Судом у справі №440/6017/21. Так, у вказаній постанові від 02.08.2022 Верховний Суд прийшов до наступних висновків:

- з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

- через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);

- встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом і в постановах від 31.08.2022 у справі №120/8603/21-а, від 12.09.2022 у справі №500/1813/21 та від 06.02.2023 у справі №160/2775/22.

Таким чином, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом №1082-IX виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Разом з тим, пунктом 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:

1) установлювати:

посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1-11 за аналогічними посадами;

посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1-5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника;

надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою;

2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення;

3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення

Тобто, встановлення відсоткового значення додаткових складових грошового забезпечення є повноваженням відповідача.

Так, умови оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій Державної служби України з надзвичайних ситуацій затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.08.2015 № 975 (далі - Умови №975).

Розділом VІ Умов №975 визначені окремі питання заробітної плати.

При цьому, керівникам установ, закладів, організацій у межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах, надається право:

установлювати працівникам конкретні розміри посадових окладів, доплат і надбавок до них;

надавати працівникам матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, за винятком матеріальної допомоги на поховання, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік;

затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи в межах коштів на оплату праці.

Порядок і умови преміювання (категорії працівників, які підлягають преміюванню, періодичність виплати премій тощо) установлюються положенням про преміювання, затвердженим керівником за погодженням з відповідним профспілковим органом (радою представників трудового колективу).

Конкретні розміри підвищень, надбавок, доплат, установлені працівникам, оголошуються наказом керівника.

Оплата праці працівників здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу відповідно до посадового окладу з урахуванням підвищень, доплат, надбавок, премій та інших заохочувальних виплат, передбачених чинним законодавством.

Оплата праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій ДСНС України, посади яких не передбачені цими Умовами (медичних працівників, працівників культури та інших), здійснюється відповідно до умов оплати праці аналогічних категорій працівників відповідних галузей економіки.

Преміювання керівників бюджетних установ, закладів та організацій ДСНС України, установлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюються за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці.

Таким чином, підставою для виплати конкретних розмірів підвищень, надбавок, доплат є наказ керівника та оплата праці працівників здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу відповідно до посадового окладу з урахуванням підвищень, доплат, надбавок, премій та інших заохочувальних виплат, передбачених чинним законодавством.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 №623 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Інструкція №623).

Порядок та розмір преміювання врегулювано у розділі ХVІ Інструкції №623. Так, керівники органів управління (підрозділів) мають право в межах фонду преміювання та економії грошового забезпечення здійснювати преміювання осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.

Преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі, визначеному наказом ДСНС на відповідний рік, але не менше 10 відсотків фонду посадових окладів.

Преміювання осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів) здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого органом управління (підрозділу) з метою визначення порядку матеріального заохочення осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів), з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов`язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників органів управління (підрозділів).

Керівник органу управління (підрозділу) має право позбавляти осіб рядового і начальницького складу премії повністю або зменшувати її розмір за грубі дисциплінарні проступки та порушення службової дисципліни, передбачені статтями 58, 59 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту.

Особи рядового і начальницького складу позбавляються премії в повному обсязі або частково виключно за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок). Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом керівника органу управління (підрозділу) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим особам рядового і начальницького складу. У рапортах із клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково), поданих у кінці кожного місяця, рапортах безпосередніх керівників із клопотанням про виплату премії (позбавлення повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставами для цього.

Премія особам рядового і начальницького складу виплачується з того дня, з якого вони приступили до виконання обов`язків за посадами, і до дня звільнення від виконання обов`язків за посадами, у тому числі й у разі тимчасового виконання обов`язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних керівників органів управління (підрозділів).

Премія особам рядового і начальницького складу також виплачується за час перебування у відпустці зі збереженням грошового забезпечення, на лікуванні, у службовому відрядженні в разі збереження посад за місцем служби.

Премія в місяці звільнення зі служби не виплачується особам рядового і начальницького складу:

які звільняються зі служби за невиконання ними умов контракту та у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили (з місяця, у якому надійшов витяг із наказу про звільнення);

у разі допущення в органі управління (підрозділі) подій, пов`язаних із загибеллю людей із вини осіб рядового і начальницького складу під час виконання ними службових обов`язків, чи скоєння злочинів - керівнику та іншим посадовим особам, які не вживали заходів для запобігання подіям і злочинам.

Наказ про преміювання (витяг із наказу) за минулий місяць передається до фінансового підрозділу не пізніше ніж за 10 днів до встановленого строку виплати грошового забезпечення за поточний місяць.

Особам рядового і начальницького складу, які проходять службу в підрозділах, що утримуються за рахунок об`єктів (за рахунок спеціального фонду), премія виплачується в межах затвердженого в кошторисі фонду грошового забезпечення з урахуванням пункту 1 цього розділу.

Виплата премій здійснюється щомісяця за минулий місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць. Розмір премій визначається наказом керівника органу управління (підрозділу), керівникам органу управління (підрозділу) - наказами вищих керівників.

Нагородження грошовою премією осіб рядового і начальницького складу за професіоналізм та відвагу під час ліквідації надзвичайних ситуацій, за спортивні досягнення може здійснюватися понад фонд преміювання, визначений у пункті 1 цього розділу, у межах економії фонду грошового забезпечення і дозволяється за окремими рішеннями ДСНС.

Для врахування належної правової роботи складових оплати праці суд застосовує ст.94 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), згідно з якою заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Водночас, згідно з абз. 3 ст.97 КЗпП України конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Роботодавець (роботодавець - фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області від 21.02.2024 №48-НК/68 зменшено розмір вже виплаченої премії позивача у період, коли він припинив правовідносини служби у відповідача та за відсутності його попередження та погодження, що воно погіршує умови оплати вже виконаної ним роботи.

Вказані обставини щодо зменшення розміру премії підтверджуються довідками Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області №18 від 21.03.2024 та №19 від 21.03.2024, які видані відповідачем до та після виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2024 року у справі №580/6284/23.

При цьому, судовим рішенням у справі №580/6284/23 підтверджене порушення відповідачами права позивача у тому ж періоді на належне обчислення та розмір його грошового забезпечення під час проходження публічної служби.

За умов несення служби відповідач, як роботодавець, має обов`язок згідно зі ст.103 КЗпП України про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Зменшення змінної частини винагороди, не повідомлене працівнику заздалегідь, свідчить про штучний характер такого зниження, що порушує принцип призначення преміювання та виплати надбавки за особливості проходження служби саме за ті умови і результати роботи, що були враховані під час їх виплати працівнику (перегляд оцінки виконаної роботи).

Преміювання та виплата інших додаткових складових є правом роботодавця та визначення відсоткового їх значення саме в його дискреційних повноваженнях. Проте, якщо вони вчинені після припинення трудових (службових) правовідносин, перегляд їх розміру в бік зменшення має ознаки порушення принципу справедливості та безпідставного вручання в право особи на мирне володіння своїм майном.

Згідно підпунктів 2, 9 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Таким чином, суд першої інстанції вірно зауважив, що встановлені обставини свідчать, що рішення відповідача про зменшення відсоткох розмірів пенсії прийняте без участі та думки позивача щодо перегляду вже виплачених йому сум коштів заробітної плати, а мотиви відповідача щодо їх перегляду не стосуються перегляду виконаної позивачем роботи, її результатів, а виключно для штучного обчислення розміру оплати із-за необхідності привести у відповідність до закону (для виконання рішення судів) розрахункової величини його посадового окладу, що, безумовно, впливає на обчислення інших, вже виплачених додаткових складових грошового забезпечення.

Разом з тим, законодавство України встановлює заборону приймати рішення з оплати праці, що погіршує умови, встановлені законодавством.

Умови оплати праці (у тому числі розмір тарифної ставки або окладу (посадового окладу), доплати, премії, надбавки, заохочувальні і компенсаційні виплати, оплата роботи в нічний та надурочний час, у святкові, неробочі та вихідні дні) відповідно до п.4 ч.4 ст.496 КЗпП України є істотними умовами трудового договору. Тому порушенням права на оплату праці вважатиметься не сама по собі зміна відсоткового значення додаткових складових грошового забезпечення, а саме зменшення розміру до виплати.

Отже, суд першої інстанції дійшові вірного висновку, що відповідач, приймаючи наказ від 21.02.2024 №48-НК/68 в частині внесення змін до наказів управління щодо зменшення позивачу відсоткових розмірів премії, не дотримався вказаних вимог законодавства, що призвело до погіршення умов вже оплаченої служби позивача, встановлених законодавством, а саме зменшення розміру грошового забезпечення позивача за виконувану ним роботу при відсутності змін до оцінки його досягнень за виконану роботу для преміювання.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом відновлення порушених прав позивача буде задоволення позовних вимог шляхом: визнанння протиправним і скасування наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області від 21.02.2024 №48-НК/68 в частині внесення змін до попередньо виданих ним наказів щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткових розмірів премії та зобов`язання Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області провести перерахунок складових грошового забезпечення ОСОБА_1 , а саме премій у належних відсоткових розмірах, установлених до прийняття наказу від 21.02.2024 №48-НК/68; визнання протиправним і скасування наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.03.2021 №43 в частині внесення змін до попередньо виданих ним наказів та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 провести перерахунок складових грошового забезпечення ОСОБА_1 , а саме премій у належних відсоткових розмірах, установлених до прийняття наказу від 28.03.2021 №43.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області та 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Кобаль М.І.

Ганечко О.М.