Постанова

від 27.08.2024 по справі 701/459/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 701/459/24 Суддя (судді) першої інстанції: Калієвський І.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Карпушової О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 07 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ :

18.04.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Маньківського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови серії АА №00018492 від 04.04.2024 по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.

14.05.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Маньківського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови серії АА №00019152 від 26.04.2024 по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.

17.05.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Маньківського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови серії АА №00019250 від 30.04.2024 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.

Ухвалою Маньківського районного суду Черкаської області від 04 червня 2024 року об`єднано в одне провадження адміністративну справу №701/459/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі з адміністративною справою №701/540/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі та з адміністративною справою №701/556/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі та присвоїти об`єднаній справі номер №701/459/24.

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 07 червня 2024 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом встановлено, що Державними інспекторами відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контроль) за безпекою на наземному транспорті винесено відносно позивача постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі:

- від 04.04.2024 року серія АА №00018492, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. за «рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених п.22.5 ПДР України - перевищення загальної маси транспортного засобу на 10,296% (1.184 тон).

- від 26.04.2024 року серія АА №00019152 відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. за «рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених п.22.5 ПДР України - навантаження на строєні осі транспортного засобу на 11,026% (1,268 тон).

- від 30.04.2024 року серії АА №00019250 відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн. за «рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених п.22.5 ПДР України - навантаження на строєні осі транспортного засобу на 5,183% (0,596 тон).

Вважаючи оскаржувані постанови протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 вказаного Закону, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п. 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами регламентована статтю 1321 КУпАП.

Зі змісту ч. 2 ст. 1321 КУпАП вбачається, що адміністративним правопорушенням є перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. За вчинення такого правопорушення передбачена адміністративна відповідальність у виді накладення штрафу, зокрема, в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.

Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частинами 2, 3, 4 ст.283 КУпАП встановлено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показів свідків.

Відповідно до частини 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині скасування постанови від 04.04.2024 року серія АА №00018492, позивач звертає увагу на те, що в оскаржуваній постанові нічого про цистерну не вказано. Загальна вага не перевищувала дозволених норм і становила 39510 кг., (з них 23420 кг., - дизельне паливо, копія товарно - транспортної накладної додається, маса автомобіля та цистерни 16090 кг.). Різниця між фактичною вагою та результатами зважування становить 2490 кг. Автомобілем MAN TGX 18.480 д.н.з. НОМЕР_1 з н/причепом-цистерною ENERCO д.н.з. НОМЕР_2 на підставі договору про надання транспортних послуг №19.07/03 від 19 липня 2024 року перевозилось дизельне паливо, яке належить ТОВ «Джетлайн», код ЄДРПОУ 44058568. 30 березня 2024 року ТОВ «Джетлайн» подало заявку ПП «ОСОБА_1» на перевезення вантажу і в заявці було чітко вказано, яку кількість (23,420 т.,) пального необхідно перевезти із м. Ізмаїл ПАТ «Дунайсудоремонт» в с. Павлівка Калинівського району Вінницької області. При завантаженні дизельного палива 31 березня 2024 року вантажовідправником ТОВ «Гарант - Продукт Україна», код ЄДРПОУ 45119260 було складено товарно - транспортну накладну №30 форма №1-ТТН (нафтопродукт), де вказано, що вага дизельного палива становить 23420 кг., вага авто з причепом 16090 кг., загальна вага 39510 кг., ТОВ «Джетлайн» (платник акцизного податку) було створено акцизну накладну форми «П» за номером 518 примірник 1 та 2 та зареєстровано в ЄРАН (єдиний реєстр акцизних накладних) 31.03.2024 року К квитанція №1-АН за номером 9076584039, вага дизельного пального зазначена 23420 кг.

26.04.2024 року вантаж (дизельне паливо) перевозився за допомогою тягача в іншому транспортному засобі н/причепі - цистерні ENERCO д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ПП «ОСОБА_1».

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині скасування постанови від 26.04.2024 року серія АА №00019152, позивач звертає увагу на те, що в оскаржувальній постанові нічого про цистерну не вказано. Загальна вага не перевищувала дозволених норм і становила 38305 кг., (з них 23550 кг., - дизельне паливо, копія товарно - транспортної накладної додається, маса автомобіля та цистерни 14755 кг., (7155 кг., - автомобіль 7600 кг., - цистерна) Різниця між фактичною вагою та результатами зважування становить 3845 кг. 23 квітня 2024 року ПП «ОСОБА_1» на підставі договору поставки нафтопродуктів №ДЖ-22 від 11 березня 2022 року придбало в ТОВ «Джетлайн», код ЄДРПОУ 44058568 23550 кг., дизельного палива ДП-Л-Євро 5-ВО, яке було завантажено в н/причіп-цистерну ENERCO д.н.з. НОМЕР_2 , яку транспортував автомобіль MAN TGX 18.480 д.н.з. НОМЕР_1 . Місце завантаження м. Ізмаїл ТОВ «СП Дунайсудносервіс». При завантаженні дизельного палива 23 квітня 2024 року було складено товарно - транспортну накладну №000000266 форма №1-ТТН (нафтопродукт), де вказано, що вага дизельного палива становить 23 550 кг., вага авто кг., 7155 кг., вага причепа 7600 кг. ТОВ «Джетлайн» (платник акцизного податку)було створено акцизну наклатну форми «П» за номером 623 та зареєстровано в ЄРАН (єдиний реєстр акцизних накладних) 23.04.2024 року, реєстраційний номер в ЄРАН 9103043220, вага дизельного пального зазначена 23 550 кг., ТОВ «Джетлайн» було створено видаткову накладну №1980, де вказана вага дизельного палива - 23.55 т. Відповідно до генерального договору поставки нафтопродуктів №20.04/01 від 20.04.2021 року ПП «ОСОБА_1» продало ТОВ «Агрофірма «Подільський аграрій» придбане дизельне паливо, було створено видаткову накладну №П0423002 та акцизну накладну №213, кількість палива становить 23 550 кг.

30.04.2024 року вантаж (дизельне паливо) перевозився за допомогою тягача в іншому транспортному засобі н/причепі - цистерні ENERCO д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ПП «ОСОБА_1».

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині скасування постанови від 26.04.2024 року серія АА №00019250, позивач звертає увагу на те, що в оскаржувальній постанові нічого про цистерну не вказано. Загальна вага не перевищувала дозволених норм і становила 39 410 кг., (з них 23 390 кг., - дизельне паливо,копія товарно - транспортної накладної додається, маса автомобіля та цистерни 16 020 кг. Різниця між фактичною вагою та результатами зважування становить 990 кг. Автомобілем MAN TGX 18.480 д.н.з. НОМЕР_1 з н/причепом - цистерною ENERCO д.н.з. НОМЕР_2 на підставі договору про надання транспортних послуг №19.07/03 від 19 липня 2024 року перевозилось дизельне паливо, яке належить ТОВ «Джетлайн», код ЄДРПОУ 44058568. 24 квітня 2024 року ТОВ «Джетлайн» подало заявку ПП «ОСОБА_1» на перевезення вантажу і в заявці було чітко вказано, яку кількість (23, 390 т.) пального необхідно перевезти із м. Ізмаїл ПАТ «Дунайсудоремонт» в м. Горішні Плавні в ТОВ «Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат». При завантаженні дизельного палива 25 квітня 2024 року вантажовідправником ТОВ «Гарант - Продукт Україна», код ЄДРПОУ 45119260 було складено товарно - транспортну накладну №39 форма №1-ТТН (нафтопродукт), де вказано, що вага дизельного палива становить 23 390 кг., вага авто з причепом 16 020 кг., загальна вага 39 410 кг. ТОВ «Джетлайн» (платник акцизного податку) було створено акцизну наклатну форми «П» за номером 668 примірник 1 та 2 та зареєстровано в ЄРАН (єдиний реєстр акцизних накладних) 25.04.2024 року за номером 9105634817, вага дизельного пального зазначена 23 390 кг. 25 квітня 2024 року ТОВ «Джетлайн» при продажі палива ТОВ «Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат» виставило рахунок №823 та 26.04.2024 року видаткову накладну №2056 в яких кількість проданого палива становить 23.39 тонн. 26.04.2024 року ТОВ «Джетлайн» (платник акцизного податку) було створено акцизну наклатну форми «П» за номером 739 примірник 1 та 2 та зареєстровано в ЄРАН (єдиний реєстр акцизних накладних) 26.04.2024 року за номером 9107321278, вага дизельного пального зазначена 23 390 кг.

Так, вiдповiдно до п. 9 роздiлу II «Вимог до облаштування та технiчного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобiльних дорогах загального користyвання», затверджених наказом міністерства iнфраструктури вiд 28.07.2016 р. № 255, вагове обладнання повинно забезпечувати по осьове зважування у pyci i визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше нiж 2 вiдсотки та дискретністю вимірювання в межах технiчних характеристик вагового обладнання, визначених виробником. При цьому довiдка повинна мiстити показники зважування, виданi спеціалізованим обладнанням по кожнiй ocі окремо, а також пiдсумок загальної маси шляхом додавання кожної з осей.

Відповідно до п.п. 2 п. 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою КМУ від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок № 879) вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2019 №1174 (далі - Порядок №1174).

Система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи ( п.2 Порядку №1174).

Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п.7 Порядку №1174).

Згідно з пунктом 12 Порядку №1174, автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1174, під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.

Пунктом 14 Порядку №1174 передбачено, що інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.

Пункт 15 Порядку № 1174 встановлює, що метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 "Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку", повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

Водночас, судом встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, за результатами яких були винесені оскаржувані постанови, був здійснений в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу у динамічному режимі (зважування у русі) без зупинки транспортного засобу.

Тобто відповідачем не було враховано тип вантажу, що перевозився зазначеним транспортним засобом, а саме дизельне паливо, яке за своїми характеристиками є таким, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі.

Станом на даний час спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології не затверджено методики, яка б встановлювала порядок зважування транспортних засобів з рідким (наливним) вантажем.

Методикою визначення габаритно-вагових параметрів в Україні є Методика виконання вимірювань МВВ №1-337-03.07.08, розроблена Державним підприємством «Служба міжнародних автомобільних перевезень», Відділом вагового господарства та стандартизації Управління вагового господарства, стандартизації та тахографів.

Вказана Методика затверджена Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 03.07.2008 року № 337 та атестована Національним науковим центром «Інститут метрології (ННЦ «Інститут метрології», м. Харків) Держспоживстандарту України згідно ГОСТ 8.010-99, свідоцтво про атестацію № 2-91-08 від 08.07.2008 року (http://www.asmap.org.ua/info/met_vv.pdf).

Пунктом 1 Методики визначено, що цей документ встановлює методику виконання вимірювань вагових параметрів транспортних засобів (ТЗ) при здійсненні контролю вагових параметрів ТЗ, а саме маси кожної навантаженої осі і загальної маси ТЗ, на пунктах вагового контролю.

Відповідно до п. 3 Методики зважування може бути здійснено у статичному режимі (поосьове зважування ТЗ, осі якого почергово розміщуються на вантажоприймальній платформі та зважуються у нерухомому стані) та у динамічному режимі (зважування у русі - процедура визначення поосьових навантажень та загальної маси ТЗЮ який рухається через вантажоприймальну платформу, за допомогою аналізування динамічних сил, діючих на колеса ТЗ).

Згідно розділу 11 даної методики вагові параметри ТЗ, що перевозять наливні вантажі (у автоцистернах, причепах-цистернах, напівпричепах цистернах, напівпричепах-цистернах) визначаються виключно у статичному режимі.

При зважуванні транспортного засобу слід враховувати властивості вантажу, який перевозиться, у даному випадку дизельне пальне, яке є рідким наливним вантажем, що постійно переміщується по всім осям транспортного засобу під час руху. Відтак, проведення зважування у русі без дотримання часу, необхідного для врівноваження рідкого вантажу не може дати достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу та причепа, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача та причепа при заїзді на платформу ваг.

Проте, зважування транспортного засобу позивача здійснювалось без урахування властивостей рідкого наливного вантажу.

Суд звертає увагу, що під час руху автомобіля вага наливного вантажу постійно перерозподіляється, тобто не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що призводить до зміни розподілу навантажень на вісі транспортного засобу в русі, та в свою чергу не дає можливості за відсутності відповідної методики зважування з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень.

Вказані обставини відповідачем не спростовані, що дозволяє дійти висновку, що при здійсненні зважування транспортного засобу з рідким вантажем, який змінює розподіл навантажень на осі транспортного засобу в русі, результати вимірювання, здійсненні посадовими особами відповідача, не можна вважати достовірними, оскільки такі вимірювання, здійсненні без застосування відповідної Методики, яка б враховувала особливості вантажу, що свідчить про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним рідким вантажем.

Відповідно до частини першої статті 279-5 КУпАП у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

Наказом Міністерства інфраструктури від 27 вересня 2021 року № 512, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2021 р. за № 1286/36908, затверджено Інструкцію з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі (далі Інструкція).

Відповідно до абз. 2 п. 3 розділу ІІ Інструкції, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.

Згідно з додатком 1 Інструкції мотивувальна частина постанови має містити: смуга руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, зафіксовано транспортний засіб (марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги), суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених під час розгляду справи, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги.

Під час розгляду справи судом встановлено, що постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, не в повній мірі відповідає вимогам Інструкції, оскільки не містить смуги руху, напрямку руху, повної маси транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, фактичної шинності (кількості коліс) на вісі. Вказані недоліки ставлять під сумнів врахування вказаних критеріїв при встановленні фактів перевищення встановлених законодавством вагових норм.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу, в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом, чого в даному випадку при винесенні постанови уповноваженою на те посадовою особою дотримано не було.

При цьому, слід зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Отже, окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен довести фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справа № 463/1352/16-а.

За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 07 червня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя О.В.Карпушова

суддя В.В.Файдюк