Постанова

від 27.08.2024 по справі 460/28632/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/28632/23 пров. № А/857/11788/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОнишкевича Т.В.,

суддівСудової-Хомюк Н.М., Обрізка І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Рівненської міської ради на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Рівненської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

суддя у І інстанціїНедашківська К.М.,

час ухвалення рішенняне зазначено,

місце ухвалення рішенням. Рівне,

дата складення повного тексту рішення 08 квітня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Рівненської міської ради (далі Рада) щодо нерозгляду його заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код КВЦПЗ - 02.03.) за рахунок земель житлової та громадської забудови, які належать на праві приватної власності ОСОБА_1 (площею 0,0604 га., кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:024:0349), для будівництва та обслуговування будівель торгівлі у АДРЕСА_1 ;

зобов`язати Раду розглянути його заяву у встановленому законодавством порядку та за результатами такого розгляду прийняти відповідне мотивоване рішення.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі № 460/28632/23, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позов було задоволено повністю.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що відсутність відповідного рішення Ради про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою безумовно свідчить про її протиправну бездіяльність.

Повноваження органу місцевого самоврядування щодо погодження/затвердження проєкту землеустрою не є дискреційними, а порядок їх реалізації передбачає лише один варіант правомірної поведінки обов`язок в установлений строк затвердити проєкт землеустрою або відмовити у його затвердженні, якщо для цього є законні підстави.

Посилання відповідача на те, що проєкти рішень не набирали достатньої кількості голосів депутатів для ухвалення (а тому є такими, що відхилялися), не свідчить про відсутність підстав для виконання відповідачем належним чином свого обов`язку по прийняттю відповідного обґрунтованого рішення по суті розгляду.

Тому суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення похідної позовної вимоги про зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та за результатами такого розгляду прийняти відповідне мотивоване рішення.

Рада у своїй апеляційній скарзі просила скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що проєкт рішення «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки на АДРЕСА_1 у разі зміни її цільового призначення (на земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна)» був підготовлений Управлінням земельних відносин виконавчого комітету Ради та оприлюднений на офіційному веб-сайті Рівненської міської ради 31.08.2023 року та зареєстрований за № 5586 (https://rivnerada.gov.ua/public-services/draft-decision-senate/13726). Проєкт рішення пройшов юридичну експертизу та був переданий на розгляд профільній постійні комісії Ради з питань архітектури, будівництва та землевпорядкування, яка розглянула його 06.09.2023, а отже пройшов усі необхідні етапи для його розгляду на пленарному засіданні сесії Ради.

26 жовтня 2023 року на пленарному засіданні Ради за результатами розгляду відповідного проєкту рішення «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки на АДРЕСА_1 у разі зміни її цільового призначення (на земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна)» та здійснення процедури голосування такий не набрав необхідної кількості голосів на підтримку, а тому вважається відхиленим.

Відтак, Радою були вчинені усі дії щодо розгляду заяви ОСОБА_1 щодо зміни цільового призначення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 і протиправна бездіяльність відповідача щодо розгляду зазначеного питання відсутня.

Окрім того, на момент подачі ФОП ОСОБА_1 заяви про затвердження проєкту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки 22.08.2023 у проєкті землеустрою наявне погодження від Управління містобудування та архітектури, яке видано із врахуванням Плану зонування, який затверджений рішенням Ради, яке втратило чинність 10.06.2021, що свідчить про відсутність відповідного погодження.

Вказана обставина додатково є свідчить про правомірність відмови у задоволенні заяви позивача, однак не була врахована судом першої інстанції при ухваленні рішення.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ФОП ОСОБА_1 04.02.2021 та 22.09.2021 звертався до Ради із заявами про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення йому земельної ділянки на АДРЕСА_1 , цільове призначення якої змінюється.

Листом від 27.07.2021 №01-11/139 Управління земельних відносин Виконавчого комітету Ради повідомило позивача про те, що на сесії Ради 22.07.2021 проект рішення Про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення ФОП ОСОБА_1 земельної ділянки на АДРЕСА_1 цільове призначення якої змінюється (на земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна) не набрав достатньої кількості голосів для ухвалення. Відповідно до пункту 28.1.1 Регламенту Ради проєкт рішення, який не набрав необхідної кількості голосів на підтримку вважається відхиленим.

Листом від 24.11.2021 №01-11/139/2 Управління земельних відносин Виконавчого комітету Ради повідомило позивача про те, що на сесії Ради 18.11.2021 проєкт рішення Про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення ФОП ОСОБА_1 земельної ділянки на АДРЕСА_1 цільове призначення якої змінюється (на земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна) не набрав достатньої кількості голосів депутатів для ухвалення. Відповідно до пункту 28.1.1 Регламенту Ради проєкт рішення, який не набрав необхідної кількості голосів на підтримку, вважається відхиленим.

Листом від 15.02.2022 №01-11/139/3 Управління земельних відносин Виконавчого комітету Ради повідомило позивача про те, що на сесії Ради 10.02.2022 проєкт рішення Про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення ФОП ОСОБА_1 земельної ділянки на АДРЕСА_1 цільове призначення якої змінюється (на земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна) не набрав достатньої кількості голосів депутатів для ухвалення. Відповідно до пункту 28.1.1 Регламенту Ради проєкт рішення, який не набрав необхідної кількості голосів на підтримку, вважається відхиленим.

Листом від 07.11.2022 №01-11/455 Управління земельних відносин Виконавчого комітету Ради повідомило позивача про те, що на сесії Ради 03.11.2022 проєкт рішення Про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення ФОП ОСОБА_1 земельної ділянки на АДРЕСА_1 цільове призначення якої змінюється (на земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна) не набрав достатньої кількості голосів депутатів для ухвалення. Відповідно до пункту 28.1.1 Регламенту Ради проєкт рішення, який не набрав необхідної кількості голосів на підтримку, вважається відхиленим.

Листом від 03.04.2023 №01-11/455/2 Управління земельних відносин Виконавчого комітету Ради повідомило позивача про те, що на сесії Ради 30.03.2023 проєкт рішення Про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення ФОП ОСОБА_1 земельної ділянки на АДРЕСА_1 цільове призначення якої змінюється (на земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна) не набрав достатньої кількості голосів депутатів для ухвалення. Відповідно до пункту 28.1.1 Регламенту Ради проєкт рішення, який не набрав необхідної кількості голосів на підтримку, вважається відхиленим.

Листом від 25.08.2023 №01-11/532 Управління земельних відносин Виконавчого комітету Ради повідомило позивача про те, що за дорученням міського голови розглянуто заяву позивача. Після погодження проєкту рішення він буде переданий секретарю Ради для розгляду у постійній комісії та сесії Ради; заява з додатками залишені в Управлінні земельних відносин.

Листом від 31.10.2023 №01-11/532 Управління земельних відносин Виконавчого комітету Ради повідомило позивача про те, що на сесії Ради 26.10.2023 проєкт рішення Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ФОП ОСОБА_1 земельної ділянки на АДРЕСА_1 , цільове призначення якої змінюється (на земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна) не набрав достатньої кількості голосів депутатів для ухвалення. Відповідно до пункту 28.1.1 Регламенту Ради проєкт рішення, який не набрав необхідної кількості голосів на підтримку, вважається відхиленим.

ФОП ОСОБА_1 вважав протиправною бездіяльність Ради щодо неприйняття відповідного рішення за наслідками розгляду його заяви та звернувся до адміністративного суду з позовом, що розглядається.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування регламентовано приписами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон № 280/97-ВР).

За приписами пункту 34 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до приписів частини 1 статті 59 вказаного Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос (частина 2 статті 59 Закону № 280/97-ВР).

Згідно із частиною 3 статті 59 Закону № 280/97-ВР рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

У відповідності до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України (далі ЗК) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За приписами частини 1 статті 12 ЗК до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить:

а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу

Відповідно до частини 1 статті 116 ЗК громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 2 статті 116 ЗК).

Згідно із приписами статті 50 Закону України Про землеустрій проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об`єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати формування та/або зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови що розпорядником земельних ділянок буде один орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, або власником земельної ділянки приватної власності є одна особа.

Питання щодо погодження і затвердження документації із землеустрою регламентовано приписами статтею 186 ЗК.

Так, підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації (частина 8 статті 186 ЗК).

За правилами частини 10 статті 186 ЗК висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, за наслідками розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою в силу прямої вказівки закону Рада мала прийняти одне із можливих рішень, а саме:

1) рішення про затвердження поданого на розгляд проекту землеустрою;

2) рішення про відмову у затвердження проекту землеустрою із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Як свідчать матеріали справи і не заперечується самим відповідачем, за наслідком розгляду заяви позивача Радою фактично не було прийнято ані позитивного, ані негативного рішення із обґрунтуванням причин відмови.

В силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд апеляційної інстанції враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі №454/160/17, відповідно до яких результати голосування не відображують мотивів прийняття того чи іншого рішення, які б дозволяли скористатись можливістю його оскарження та не містять і не відповідають поняттю акта органу місцевого самоврядування.

Крім того, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27 лютого 2020 року у справі №800/304/17 зазначено, що під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Відтак, слід погодитися із судом першої інстанції у тому, що звернення позивача не було вирішене відповідачем належним чином, що свідчить про протиправну бездіяльність Ради, яка не може утриматися від прийняття рішення, що входить до виключної компетенції цього органу місцевого самоврядування.

Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Рівненської міської ради залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі №460/28632/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Н. М. Судова-Хомюк І. М. Обрізко