Ухвала

від 27.08.2024 по справі 480/9031/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 480/9031/23

адміністративне провадження № К/990/31920/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року у справі №480/9031/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГРО ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

установив:

Установлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГРО ТРЕЙД» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення №8892181/41185784 від 29 травня 2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 15 травня 2023 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГРО ТРЕЙД» №1 від 15 травня 2023 року датою її фактичного подання.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року позов задоволено.

На зазначене рішення контролюючим органом подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Сумській області повернути скаржнику на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

25 березня 2024 року Головне управління ДПС у Сумській області вдруге подало апеляційну скаргу, в якій заявило клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року клопотання Головного управління ДПС у Сумській області про поновлення строку задоволено; процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 16 січня 2024 року по справі № 480/9031/23 поновлено; апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 296 КАС України.

12 квітня 2024 року Головне управління ДПС у Сумській області подало уточнену апеляційну скаргу та клопотання про продовження строку на усунення недоліків.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Сумській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено; апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року повернуто скаржнику.

27 травня 2024 року Головне управління ДПС у Сумській області втретє подано апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2024 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

На виконання вимог ухвали суду від 07 червня 2024 року, представником Головного управління ДПС у Сумській області подано заяву про продовження строку на усунення недоліків в частині сплати судового збору.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 заяву Головного управління ДПС у Сумській області про продовження строку на усунення недоліків задоволено; продовжено строк на 10 календарних днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.

05 липня 2024 року від скаржника надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, в обґрунтування якого зазначено, що на рахунках Головного управління ДПС у Сумській області відсутні кошти для сплати судового збору.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що відповідач пропустив передбачений статтею 295 КАС України строк звернення до суду, а причини пропуску такого строку є неповажними.

Також суд зазначив, що Головному управлінню ДПС у Сумській області було достеменно відомо про прийняття рішення, що ним оскаржується, але не дотримано порядку при первинному та повторному поданні апеляційної скарги, а саме, не надано документу про сплату судового збору у строк, встановлений судом та законом.

Та обставина, що Головне управління ДПС у Сумській області звернулось з первинною апеляційною скаргою у строк не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Суд зауважив, надаючи оцінку обґрунтованості поданого клопотання, колегія суддів зважає на те, що після повернення вдруге поданої заявником апеляційної скарги та отримання копії відповідної ухвали й до моменту звернення скаржника до суду апеляційної інстанції з такою скаргою втретє сплинуло більше місяця.

При цьому, сплата судового збору відповідачем так і не здійснена, що своєю чергою, свідчить про формальність звернення відповідача до суду апеляційної інстанції втретє.

Не погодившись з ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з вищенаведеним висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.

Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 КАС України).

Крім того, згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, то заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання зазначених відповідачем підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження неповажними.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95).

Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року у справі №480/9031/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГРО ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М.М. Яковенко