УХВАЛА
27 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 520/1537/24
адміністративне провадження № К/990/31637/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року у справі №520/1537/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ДБН» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
установив:
Установлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ДБН» звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просило:
- скасувати рішення №10029053/45125184 від 28 листопада 2023 року комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про відмову у реєстрації податкової накладної № 13 від 14 серпня 2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ДБН»;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 13 від 14 серпня 2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ДБН».
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року позов задоволено.
На зазначене рішення контролюючим органом подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
21 травня 2024 року до суду надійшло клопотання про продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги задоволено; продовжено строк на десять днів від дати отримання копії даної ухвали.
31 травня 2024 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій заявник просив суд апеляційної інстанції відстрочити сплату судового збору, а у разі відмови у відстроченні сплати судового збору у цій справі продовжити строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотань про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги та про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року повернуто скаржнику.
10 липня 2024 року Головне управління ДПС у Харківській області подало до Другого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу на зазначене рішення, яка зареєстрована 15 липня 2024 року.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2024 року визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року по справі №520/1537/24, наведені Головним управлінням ДПС у Харківській області; клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без задоволення; апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 по справі №520/1537/24 залишено без руху. Надано Головному управлінню ДПС у Харківській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом подання доказів про сплату судового збору в розмірі 3 633,60 грн, а також подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та обґрунтованих підстав для його поновлення з відповідними доказами.
31 липня 2024 року на виконання вимог ухвали суду від 22 липня 2024 року, представник Головного управління ДПС у Харківській області надіслав через підсистему «Електронний суд» клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Обґрунтовуючи зазначене клопотання відповідач зазначив, що ним у строки, встановлені КАС України, вже подавалася на рішення Харківського окружного адміністративного суду по цій справі апеляційна скарга, однак скарга судом апеляційної інстанції ухвалою від 10 червня 2024 року повернулася заявнику, у зв`язку з несплатою судового збору. Враховуючи, що первісна апеляційна скарга була подана вчасно, а повторна апеляційна скарга подана без суттєвих затримок та зайвих зволікань, відповідач вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин. Окрім того, відповідач посилався на запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року та на небезпечність ситуації в місті Харкові, а саме: територія міста Харкова відноситься до районів проведення воєнних (бойових) дій, ворогом здійснюються постійні обстріли адміністративних будівель та критичної інфраструктури міста, що унеможливлює безперебійну та нормальну роботу територіальних органів ДПС, зокрема Головного управління ДПС у Харківській області. У зв`язку з цим на працівників податкового органу покладено велике навантаження в роботі, а також через часткову мобілізацію працівників та неможливість доступу до всіх інформаційних баз Головного управління ДПС через пошкодження великої кількості комп`ютерної техніки, перебоїв з електроенергією та доступом до мережі інтернет, відповідач просив визнати причини пропуску процесуального строку поважними та поновити його.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року, наведені Головним управлінням ДПС у Харківській області; клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без задоволення; у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що відповідач пропустив передбачений статтею 295 КАС України строк звернення до суду, а причини пропуску такого строку є неповажними.
Також суд зазначив, що Головне управління ДПС у Харківській області звернулось з первинною апеляційною скаргою у строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав неподання доказів про сплату судового збору) не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Крім того, судом апеляційної інстанції забезпечувалось право скаржника на апеляційне оскарження рішення шляхом залишення без руху апеляційної скарги. Відтак, у скаржника було достатньо часу для виконання вимог процесуального законодавства щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року та надання до суду відповідного документу, проте, звертаючись з апеляційною скаргою повторно, відповідач так і не надав доказів сплати судового збору.
Не погодившись з ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з вищенаведеним висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.
Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 КАС України).
Крім того, згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, то заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання зазначених відповідачем підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження неповажними.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95).
Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року у справі №520/1537/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ДБН» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М.М. Яковенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 27.08.2024 |
Оприлюднено | 28.08.2024 |
Номер документу | 121228672 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Шишов О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні