Ухвала

від 27.06.2024 по справі 757/18227/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/18227/24-к

пр. 1-кс-17141/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві судове провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених службових осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань у межах кримінального провадження № 62024000000000270 від 02.04.2024, що полягає у неповерненні вилученого майна,

ВСТАНОВИВ:

19.04.2024 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених службових осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань у межах кримінального провадження № 62024000000000270 від 02.04.2024, що полягає у неповерненні вилученого майна, у якій просить зобов`язати слідчого у вказаному кримінальному провадженні повернути майно, вилучене 16.04.2024 під час проведення невідкладного обшуку в приміщенні за місцем роботи ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що майно вилучено не законно, власник майна не являється учасником кримінального провадження та на вилучене майно до цього часу арешт не накладено.

Представник власника майна в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, заяви чи клопотання до суду не надходили.

Представник органу досудового розслідування у судове засідання не з`явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином. Слідчий у кримінальному провадженні - старший слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 подав до суду письмові заперечення на скаргу, з яких вбачається, що дозвіл на невідкладний обшук в приміщенні за місцем роботи ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , надано ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2024 у справі № 757/17550/24-к.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.

Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з`явились, на підставі наданих доказів.

Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.

Судовим розглядом встановлено, що Державним бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000270 від 02.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України.

16.04.2024 слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань проведено невідкладний обшук в приміщенні за місцем роботи ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , до постановлення ухвали слідчим суддею, за результатами якого вилучено майно ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Згідно положень ч. 3 ст. 233 КПК України, слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.

Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 5 статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» () [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Згідно зі ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

Судовим розглядом встановлено, що 18.04.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/17550/24-к задоволено клопотання заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 про проведення обшуку, з яким сторона обвинувачення звернулася невідкладно після проведення обшуку до постановлення ухвали, та надано дозвіл на проведення обшуку приміщення за місцем роботи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , яке відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна належать на праві приватної власності ТОВ «Охоронне об`єднання «СПРУТ», код ЄДРПОУ 31958612, з метою виявлення та вилучення наступних речей та документів:

- оригінал договору про надання Адвокатським об`єднанням «ШарК ендКо» правничої допомоги ОСОБА_7 , договір від 05.11.2021 на 4 арк.;

- оригінал договору про надання Адвокатським об`єднанням «ШарК ендКо» правничої допомоги ОСОБА_8 , договір від 14.12.2021 на 5 арк.;

- оригінал договору про надання Адвокатським об`єднанням «ШарК енд Ко» правничої допомоги ОСОБА_9 , договір від 15.04.2021 на 5 арк.;

- В електронній формі - файл формату Microsoft Edge PDF Document (.pdf) розміром 14,4 МБ (15 130 307 байтів) з назвою «Скан адвокатський запитів та ордерів»;

- В електронній формі - файл формату Microsoft Edge PDF Document (.pdf) розміру 3,59 МБ (3 772 154 байтів), який має назву «Договір купівлі - продажу квартири», який являє собою договір купівлі-продажу квартири ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_2 ;

- В електронній формі - папку з назвою «Естарс скани» розміром 51,9 МБ (54 504 693 байтів), яка містить в собі 1 папку та 27 файлів, дата створення - 26.02.2024, дата останньої зміни - 27.02.2024, яка містить сканкопії установчих та інших документів ТОВ «Естарс»;

- В електронній формі - папку з назвою «Краса здоров`я» розміром 892 КБ (914 024 байтів), яка містить в собі 6 файлів, дата створення - 26.10.2023, дата останньої зміни файлів 26.10.2023, яка містить сканкопії окремих документів діяльності ТОВ «Спортивно-Оздоровчий Центр «Краса Та Здоров`я»;

- В електронній формі - папку з назвою «Денніца» розміром 924 КБ (946 396 байтів), яка містить в собі 7 файлів, дата створення - 30.10.2023, дата останньої зміни окремих файлів - 31.10.2023, яка містить сканкопії окремих документів діяльності ТОВ «ІНТЕРПАРЕС» (код ЄДРПОУ 36103605);

- В електронній формі - папку з назвою «бАГГАУТОВСКАЯ» розміром 494 КБ (506 161 байтів), яка містить в собі 6 файлів, дата створення папки 04.06.2021, дата останньої зміни файлів - 21.01.2022, яка містить сканкопії окремих документів діяльності ТОВ «БАГГОВУТІВСЬКА 17-21»;

- В електронній формі - папку з назвою «2024» розміром 165 КБ (169 864 байтів), яка містить в собі 6 файлів, дата створення папки 11.04.2024, дата останньої зміни файлів - 11.04.2024, яка містить сканкопії окремих документів діяльності ТОВ «БАГГОВУТІВСЬКА 17-21»..

Виходячи з матеріалів скарги, встановлено, що вилучене під час обшуку майно, на поверненні якого наполягає заявник, входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/17550/24-к від 18.04.2024 про дозвіл на проведення обшуку.

Відтак, вилучене майно, не є тимчасово вилученим майном, а тому не може застосовуватися порядок, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України, та процедура за ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу.

За вказаних обставин, під час дослідження даної скарги за наданими матеріалами, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності володільця зазначеним майном, обумовлене законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права. Також, слідчим суддею встановлено, що в даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав власника майна та відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.

На підставі викладеного, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про безпідставність вимог скарги, а відтак у задоволенні вимог скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Скаргу залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1