Рішення
від 27.08.2024 по справі 924/561/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" серпня 2024 р. Справа № 924/561/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлусти У.О., розглянувши у залі судового засідання № 204 справу

за позовом керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Чемеровецької селищної ради, смт. Чемерівці Хмельницької області

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", м. Хмельницький

2. Комунального некомерційного підприємства "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" Чемеровецької селищної ради, смт. Чемерівці Хмельницької області

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 172292,16 грн,

представники сторін:

прокуратури: Лежнін І.О.

позивача: не з`явився

відповідача 1: Несторук О.С. - представник згідно трудового договору

відповідача 2: не з`явився

У судовому засіданні 27.08.2024р. відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 17.06.2024р. відкрито провадження у справі № 924/561/24 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі, надано строк для подання відзиву та відповіді на відзив.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 13.08.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 924/561/24 до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах - Чемеровецької селищної ради звернувся до суду з позовом, у якому просив суд визнати недійсними додаткову угоду № 1 від 10.03.2021р., додаткову угоду № 2 від 18.05.2021р., додаткову угоду № 3 від 06.09.2021р., додаткову угоду № 4 від 30.09.2021р., додаткову угоду № 5 від 03.11.2021р., додаткову угоду № 6 від 01.12.2021р., укладені до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21600041 від 23.02.2021р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" та комунальним некомерційним підприємством "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" Чемеровецької селищної ради, та стягнути з відповідача 1 на користь Чемеровецької селищної ради 172292,16 грн, перераховані затовар, який не отримано відповідно до умов договору № 21600041 від 23.02.2021р.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує про те, що за результатами відкритих торгів № UA-2021-01-20-002071-а між переможцем аукціону, товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", та замовником, комунальним некомерційним підприємством "Чемеровецька багатопрофільна лікарня", 23.02.2021р. укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 21600041, предметом якого визначено електричну енергію в кількості 298500 кВт/год. на загальну суму 955200,00 грн. В подальшому між сторонами укладено ряд додаткових угод, якими було зменшено обсяг поставленої електричної енергії та відповідно збільшено ціну за 1 кВт/год. електричної енергії. Підставою для укладення вищезазначених додаткових угод, якими внесено зміни до істотних умов основного договору, сторонами визначено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно до якого зміни вносяться у зв`язку із коливанням ціни товару на ринку. Проте, як стверджує прокурор, ні вимогами ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", якою передбачено випадки зміни умов договору в частині ціни за одиницю товару, ні умовами договору № 21600041 від 23.02.2021р. не передбачено можливості зміни обсягу та кількісного вираження товару без відповідного документального підтвердження саме коливання (стрімкого збільшення) ціни такого товару на ринку. На підтвердження факту коливання ціни на товар, як стверджує прокурор, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо. Тобто, не будь-яка довідка уповноваженого органу про ціну товару на ринку, а тим паче лист, є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише та, яка містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку. Прокурор зазначає, що відповідачами належним чином документально не підтверджено та не обґрунтовано наявність підстав для підвищення ціни за одиницю товару з моменту укладення основного договору до моменту виникнення необхідності внесення змін (укладення додаткових угод), оскільки довідки Торгово-промислової палати України містять інформацію про середньозважені ціни електричної енергії на РДН в ОЕС, які склалися упродовж зазначених у ній періодах, не містяться інформації про розмір цін на товар, їх коливання між датами укладення додаткових угод до договору, тому не можуть слугувати належним обґрунтуванням для підвищення ціни. Відтак, додаткові угоди підлягають визнанню недійсними. При цьому, прокурором зауважено, що визнання недійсними первісних правочинів (будь-якої додаткової угоди) тягне за собою наслідки у вигляді недійсності усіх послідуючих від них подальших правочинів.

Окрім того, як зазначено у позові, враховуючи, що зобов`язання між сторонами є договірними, отримана відповідачем оплата у сумі 172292,16 грн за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню на підставі ст.ст. 216, 1212 ЦК України.

У відповіді на відзив від 05.07.2024р. прокурор підтримав доводи, викладені у позовній заяві, а також зазначив, що у Кам`янець-Подільської окружної прокуратури наявні законні підстави (повноваження) представництва інтересів держави у суду по даній справі, вказавши при цьому, що закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них.

27.06.2024р. представником товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" подано до суду відзив, у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що Законом України "Про публічні закупівлі" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) не передбачено жодних обмежень щодо строків зміни ціни за одиницю товару у випадку зміни умов договору про закупівлю електричної енергії. Обмеження існує виключно щодо збільшення ціни за одиницю такого товару, а саме до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Укладаючи додаткові угоди, сторони не виходили за рамки 10 відсоткового збільшення ціни за одиницю товару, при цьому, загальна сума договорів не збільшувалась, а зменшувався обсяг закупівлі, що було погоджено із замовником, а обмеження строків зміни ціни за одиницю товару на дату укладення додаткової угоди Законом України "Про публічні закупівлі" не встановлено. Законодавство на момент виникнення спірних правовідносин не передбачало, які саме документи мають підтверджувати факт коливання ціни, який критерій віднесення цього коливання до значного та показник очевидної невигідності договору. Також закон не регулює, за який період має братися до уваги коливання або достатнім є просто відхилення ціни по відношенню до узгодженої у договорі. Всі ці чинники носять оціночний характер. Тому сторони передбачили їх у Договорі і домовились про умови між собою. Відповідачем 1 зауважено, що така домовленість цілком відповідає змісту положень Цивільного та Господарського кодексів України щодо свободи волевиявлення сторін, оскільки відповідні положення Договору не суперечать жодному із положень чинного законодавства і в судовому порядку не визнавались недійсними. Подальше укладання додаткових угод відповідало пунктам Договору, здійснювалося на його підставі та на виконання його умов. Сторони обрали як джерело для отримання інформації про коливання ціни на ринку оприлюднені ДП "Оператор ринку" відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" на веб-сайті (https://www.oree.com.ua) результати торгів на ринку "на добу наперед". Також відповідач 1 відзначає, що з огляду на те, що коливання ціни підтверджено ціновими довідками Хмельницької торгово-промислової палати, то докази на підтвердження коливання ціни є належними та допустимими в розумінні господарського процесуального законодавства.

Крім того, щодо підстав представництва інтересів держави відповідач 1 зазначає, що орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. Отже, у даній справі, на думку відповідача 1, належним органом уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах є Державна аудиторська служба України та її територіальні органи, проте заступник керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури при зверненні до Господарського суду Хмельницької області з позовом в інтересах держави в межах цієї справи не визначив Держаудитслужбу позивачем.

28.06.2024р. представником комунального некомерційного підприємства "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" Чемеровецької селищної ради подано до суду відзив, у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень відповідач 2 також, як і відповідач 1, зазначає про те, що, укладаючи додаткові угоди, сторони не виходили за рамки 10 відсоткового збільшення ціни за одиницю товару, при цьому, загальна сума договору не збільшувалась, а зменшувався обсяг закупівлі, а обмеження строків зміни ціни за одиницю товару на дату укладення додаткової угоди Законом України "Про публічні закупівлі" не встановлено. При цьому, коливання ціни, в даному спорі підтверджено ціновими довідками Хмельницької торгово-промислової палати. Також, як стверджує відповідач 2, спірні додаткові угоди укладено не за усною домовленістю, а на підставі звернення відповідача 1, як постачальника, до відповідача 2, як споживача, з відповідним обґрунтуванням та наданням доказів наявності підстав для зміни істотних умов договору.

Присутні учасники процесу підтримали доводи викладені в заявах по суті справи.

Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.

Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю UA-2021-01-20-002071-а від 02.12.2021р. між комунальним некомерційним підприємством "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" укладено договір № 21600041 від 23.02.2021р., предметом якого була закупівля електричної енергії на загальну суму 955200,00 грн в кількості 244658,459 кВт/год.

Згідно протоколу засідання тендерного комітету про розгляд тендерної пропозиції на закупівлю електричної енергії № 19 від 10.02.2021р. вирішено визначити переможцем торгів на закупівлю "Електрична енергія "ДК 021:2015:09310000-5" ТОВ "Хмельницькенергозбут".

23.02.2021р. між комунальним некомерційним підприємством "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" Чемеровецької селищної ради (споживач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 21600041, відповідно до п. 1.1. якого цей договір про постачання електричної енергії споживачу встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії.

Відповідно до п. 1.4. договору сторони, керуючись п. 3.2.5. ПРРЕЕ, дійшли взаємної згоди на укладання договору на умовах відмінних від публічної комерційної пропозиції постачальника. Цей договір укладений у вигляді єдиного письмового документу на підставі умов тендерної документації та комерційної пропозиції постачальника поданої згідно процедури закупівлі (ідентифікатор процедури UA-2021-01-20-002071-а).

Згідно п. 2.1. договору за цим договором постачальник продає споживачу до 31.12.2021 товар "код ДК 021:2015 09310000-5, - Електрична енергія" (Електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

У відповідності до п. 5.1. договору ціна цього договору становить 955200,00 грн.

Як передбачено п. 5.2. договору, ціна за одиницю товару визначається у додатку № 1 до договору "Комерційна пропозиція Постачальника".

Згідно з підпунктом 5.3. договору ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з передачі електричної енергії визначено в Додатку № 1 до Договору.

Відповідно до п. 5.4. договору ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи щодо надання послуг з розподілу електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з розподілу електричної енергії визначено в Додатку № 1 до Договору. Вказані послуги оплачуються споживачем через постачальника.

Пунктом 5.5. договору передбачено, що фактична ціна поставки товару визначається щомісячно (розрахунковий період) та змінюється порівняно з базовою ціною шляхом внесення змін до цього договору у письмовій формі, а саме шляхом підписання сторонами відповідних актів приймання-передачі товару згідно п. 5.14. договору. У разі зміни складової ціни товару, - тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого відповідною постановою НКРЕКП, зміна умов цього договору щодо ціни за одиницю товару в частині тарифу здійснюється шляхом укладання та підписання сторонами додаткової угоди до договору, згідно з п. 5.8. цього договору.

Відповідно до підпункту 5.5.1. пункту 5 договору базова ціна за одиницю товару (далі - Базова ціна), є ціна товару без ПДВ, з врахуванням відповідного тарифу на передачу електричної енергії та розподілу електричної енергії, та для цілей п. 5.6 договору визначається таким чином:

5.5.1.1. в Додатку №1 до Договору, якщо формування ціни та підписання акту приймання-передачі товару здійснюється вперше за договором (за перший місяць поставки за договором), за умови, що сторонами не змінювались умови договору щодо зміни тарифу, як складової частини ціни згідно з п.5.8 договору або

5.5.1.2. в акті приймання-передачі товару за попередній розрахунковий період, за умови, що сторони не змінювали умови договору в частині зміни тарифу, як складової частини ціни відповідно до п. 5.8. договору після підписання акту за попередній розрахунковий період або

5.5.1.3. в Додатку № 1 до Договору в редакції відповідної додаткової угоди до договору, підписаної сторонами відповідно до п. 5.8. договору, у випадку, якщо безпосередньо до дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару за відповідний розрахунковий період сторони змінювали умови договору згідно п. 5.8. договору.

Відповідно до п. 5.6. договору на виконання п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони домовились, що зміна ціни за одиницю товару та встановлення щомісячної ціни поставки товару здійснюється виходячи з коливання ціни на ринку товару, а саме, зміни середньозваженої ціни на ринку на добу на перед (РДН).

Згідно підпункту 5.6.1. договору зміна ціни за одиницю товару відбувається з дотриманням усіх наступних умов: один раз на місяць після завершення розрахункового періоду; з дотриманням формули, передбаченої п. 5.6.2. договору; не більше, ніж на 10% від базової ціни за одиницю товару. При цьому, загальна ціна договору не може бути збільшена. У разі документально підтвердженого зростання ціни за одиницю товару, одночасно здійснюється зменшення кількості товару.

У відповідності до підпункту 5.6.2. договору ціна за одиницю товару за відповідний розрахунковий період визначається у виставлених постачальником рахунках та актах приймання-передачі товару, наданих згідно п. 5.14. цього договору, виходячи з коливання ціни електричної енергії на ринку.

Згідно п. 5.8. договору на виконання п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони домовились, що зміна умов цього договору допускається у випадку зміни регульованих цін (тарифів) та нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, а саме у випадку зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП, що включені у вартість товару з цим договором.

У випадку зміни тарифу на передачу електричної енергії постановою НКРЕКП або рішенням іншого уповноваженого органу влади, сторони вносять відповідні зміни в Додаток № 1 до договору шляхом укладення додаткової угоди до договору та викладенням Додатку № 1 до договору в новій редакції (пп. 5.8.1 договору).

Як зазначено у пп. 5.8.2. договору, додаткова угода про внесення змін до договору в частині зміни тарифу має містити інформацію про зміну Базової ціни товару (стовпчик 7 таблиці Додатку № 1), що сталась у зв`язку зі зміною тарифу на передачу електричної енергії та/або розподілу електричної енергії. Базова ціна товару в такій додатковій угоді визначається як сума стовпчиків 4, 5 та/або 6 таблиці Додатку № 1. Ціна Товару без ПДВ та без Тарифів (стовп. 4 таблиці Додатку № 1) в такій додатковій угоді визначається згідно підписаного сторонами акту приймання-передачі товару за останній розрахунковий період або згідно даних, вказаних в Додатку № 1 до договору, якщо акт не підписувався.

Згідно з пп. 5.8.3. договору додаткова угода про внесення змін до договору має містити посилання на дату та номер документу, яким змінено тариф на передачу електричної енергії, дату (період), з якої такий тариф починає діяти, а також розмір встановленого тарифу у стовпчиках 5 та/або 6 таблиці Додатку № 1 до Договору.

У відповідності до п. 5.9. договору зміна ціни за одиницю товару, згідно п.п. 5.6.-5.7. договору здійснюється в письмовій формі, шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі електричної енергії.

Як передбачено п. 5.12. договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць, протягом якого споживачу здійснювалось постачання електричної енергії згідно поданих заявок.

Згідно з п. 5.13. договору по закінченні розрахункового періоду постачальник зобов`язаний надати для підписання споживачу Акт приймання-передачі електричної енергії. Споживач зобов`язаний розглянути та підписати вказаний акт у строк, що не перевищує 5 (п`яти) робочих днів, або дати вмотивовану відмову від підписання такого акту, у цей же строк. Акт приймання-передачі електричної енергії має містити інформацію про розрахунок ціни за одиницю товару згідно умов цього договору та іншу інформацію згідно з вимогами договору.

Оплата за електричну енергію здійснюється за умови подання споживачем заявки/заявок на відповідний розрахунковий період, в наступному порядку: повного розрахунку за поставлену електричну енергію у відповідному розрахунковому періоді. Споживач здійснює оплату згідно виставленого постачальником рахунку на оплату, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі електричної енергії не пізніше ніж протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту його підписання, шляхом оплати повної вартості спожитої електричної енергії. Ціна за одиницю товару в рахунку виставленому за цим пунктом та в акті приймання-передачі товару у відповідному розрахунковому періоді, визначається в порядку, визначеному п.п. 5.6.-5.7. договору (п. 5.14 договору).

Відповідно до п. 5.15. договору датою виконання зобов`язань споживача щодо оплати за спожиту електричну енергію вважається дата перерахування споживачем на банківський рахунок постачальника грошових коштів.

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2021 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків (п. 13.1. договору).

Як визначено у п. 13.6. договору, істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених умовами цього договору з урахуванням вимог ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Невід`ємною частиною цього Договору є: Додаток № 1 - Комерційна пропозиція Постачальника; Додаток № 2 - Примірна форма Заявки на постачання електричної енергії Споживачу; Додаток № 3 - Примірна форма Акту приймання-передачі електричної енергії.

У додатку № 1 до договору - Комерційна пропозиція Постачальника сторони погодили: кількість електричної енергії - 298500 кВт/год., ціну товару без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год. - 1,25164 грн, тариф на передачу без ПДВ - 0,29393 грн, тариф на розподіл без ПДВ - 1,12143 грн, базову ціну товару без ПДВ, з тарифом на передачу та тарифом на розподіл - 2,667 грн.

У додатку зазначено, що відповідно до п. 5.3. договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі, згідно з якою укладено цей договір, затверджено постановою НКРЕКП № 2353 від 09.12.2020р., та становить 0,29393 грн; відповідно до п. 5.4. договору тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі, згідно з якою укладено цей договір, затверджено постановою НКРЕКП № 2381 від 09.12.2020р., та становить 1,12143 грн; оператор системи розподілу - АТ "Хмельницькобленерго"; загальна вартість договору - 955200,00 грн.

Також до договору складено додаток № 2 - Заявка на постачання електричної енергії Споживачу (за відповідними об`єктами електроспоживання).

10.03.2021р. сторони договору уклали додаткову угоду № 1, в якій погоджено, що у зв`язку з збільшенням середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" (РДН) в лютому 2021 року 1635,42 Мвт/год. в порівнянні з січнем 2021 року 1462,52 грн Мвт/год., що підтверджено довідкою Хмельницької торгово-промислової палати, Додаток № 1 до договору № 21600041 від 23.02.2021р. викласти в новій редакції.

Так, у додатку № 1 до договору - Комерційна пропозиція Постачальника сторони погодили: кількість електричної енергії 271354,69 кВт/год., ціну товару без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год. - 1,51807 грн, тариф на передачу без ПДВ - 0,29393 грн, тариф на розподіл без ПДВ - 1,12143 грн, базову ціну товару без ПДВ, з тарифом на передачу та тарифом на розподіл - 2,93343 грн.

Відповідно до інформаційної довідки № 22-05/152 від 02.03.2021р. Хмельницької торгово-промислової палати середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) для Об`єднаної енергосистеми України становила: за січень 2021р. 1462,52 грн, за лютий 2021р. 1635,42 грн.

18.05.2021р. сторони договору уклали додаткову угоду № 2, в якій погоджено, що у зв`язку з збільшенням середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" (РДН) в квітні 2021 року 1,45022 грн кВт/год. в порівнянні з березнем 2021 року 1,37425 грн кВт/год., що підтверджено довідкою Хмельницької торгово-промислової палати, Додаток № 1 до договору № 21600041 від 23.02.2021р. викласти в новій редакції.

У додатку № 1 до договору - Комерційна пропозиція Постачальника сторони погодили: кількість електричної енергії 59184 кВт/год. (з 01.02.2021р.), 208367,63 кВт/год. (з 01.04.2021р.), ціну товару без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год. - 1,51807 грн (з 01.02.2021р.), 1,57161 грн (з 01.04.2021р.), тариф на передачу без ПДВ - 0,29393 грн, тариф на розподіл без ПДВ - 1,12143 грн, базову ціну товару без ПДВ, базову ціну товару з тарифом на передачу та тарифом на розподіл - 2,93343 грн (з 01.02.2021р.), 2,98697 грн (з 01.04.2021р.).

Відповідно до інформаційної довідки № 22-05/382 від 07.05.2021р. Хмельницької торгово-промислової палати середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) для Об`єднаної енергосистеми України становила: за березень 2021р. 1,37425 грн кВт/год., за квітень 2021р. 1,45022 грн кВт/год.

06.09.2021р. сторони договору уклали додаткову угоду № 3, в якій погоджено, що у зв`язку з збільшенням середньозваженої ціни на ринку на добу наперед (РДН) в серпні 2021 року 2076,25 грн Мвт/год. в порівнянні з липнем 2021 року 1444,05 грн Мвт/год., що підтверджено довідкою Хмельницької торгово-промислової палати, Додаток № 1 до договору № 21600041 від 23.02.2021р. викласти в новій редакції.

У додатку № 1 до договору - Комерційна пропозиція Постачальника сторони погодили: кількість електричної енергії 20430 кВт/год. (з 01.05.2021р.), 17209 кВт/год. (з 01.06.2021р.), 15370 кВт/год. (з 01.07.2021р.), 116039,1677 кВт/год. (з 01.08.2021р.), ціну товару без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год. - 1,27321 грн (з 01.05.2021р.), 1,51415 грн (з 01.06.2021р.), 1,51415 грн (з 01.07.2021р.), 1,80681 грн (з 01.08.2021р.), тариф на передачу без ПДВ - 0,29393 грн, тариф на розподіл без ПДВ - 1,12143 грн, базову ціну товару без ПДВ, з тарифом на передачу та тарифом на розподіл - 2,68857 грн (з 01.05.2021р.), 2,92951 грн (з 01.06.2021р.), 2,92951 грн (з 01.07.2021р.), 3,22217 грн (з 01.08.2021р.).

Відповідно до інформаційної довідки № 22-05/856 від 31.08.2021р. Хмельницької торгово-промислової палати середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) для Об`єднаної енергосистеми України становила: за липень 2021р. 1444,05 грн Мвт/год., за серпень 2021р. 2076,95 грн Мвт/год.

30.09.2021р. сторони договору уклали додаткову угоду № 4, в якій погоджено, що у зв`язку з збільшенням середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" (РДН) в вересні 2021 року 2,22792 грн кВт/год. в порівнянні з серпнем 2021 року 2,07695 грн кВт/год., що підтверджено довідкою Хмельницької торгово-промислової палати, Додаток № 1 до договору № 21600041 від 23.02.2021р. викласти в новій редакції.

У додатку № 1 до договору - Комерційна пропозиція Постачальника сторони погодили: кількість електричної енергії 15525 кВт/год. (з 01.08.2021р.), 93702,0771 кВт/год. (з 01.09.2021р.), ціну товару без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год. - 1,80681 грн (з 01.08.2021р.), 2,04106 грн (з 01.09.2021р.), тариф на передачу без ПДВ - 0,29393 грн, тариф на розподіл без ПДВ - 1,12143 грн, базову ціну товару без ПДВ, з тарифом на передачу та тарифом на розподіл - 3,22217 грн (з 01.08.2021р.), 3,45642 грн (з 01.09.2021р.).

Відповідно до інформаційної довідки № 22-05/969 від 27.09.2021р. Хмельницької торгово-промислової палати середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) для Об`єднаної енергосистеми України становила: за серпень 2021р. 2076,95 грн Мвт/год., за вересень 2021р. 2227,92 грн Мвт/год.

03.11.2021р. сторони договору уклали додаткову угоду № 5, в якій погоджено, що у зв`язку з збільшенням середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" (РДН) в жовтні 2021 року 2728,56 грн Мвт/год. в порівнянні з вереснем 2021 року 2227,92 грн Мвт/год., що підтверджено довідкою Хмельницької торгово-промислової палати, Додаток № 1 до договору № 21600041 від 23.02.2021р. викласти в новій редакції.

У додатку №1 до договору - Комерційна пропозиція Постачальника сторони погодили: кількість електричної енергії 19577 кВт/год. (з 01.09.2021р.), 67392,56 кВт/год. (з 01.10.2021р.), ціну товару без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год. - 2,04106 грн (з 01.09.2021р.), 2,38636 грн (з 01.10.2021р.), тариф на передачу без ПДВ - 0,29393 грн, тариф на розподіл без ПДВ - 1,12143 грн, базову ціну товару без ПДВ, з тарифом на передачу та тарифом на розподіл - 3,45642 грн (з 01.09.2021р.), 3,80172 грн (з 01.10.2021р.).

Відповідно до інформаційної довідки № 22-05/1089 від 25.10.2021р. Хмельницької торгово-промислової палати середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) для Об`єднаної енергосистеми України становила: за вересень 2021р. 2227,92 грн Мвт/год., за жовтень 2021 р. 2728,56 грн Мвт/год.

01.12.2021р. сторони договору уклали додаткову угоду № 6, в якій погоджено, що у зв`язку з збільшенням середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" (РДН) в листопаді 2021 року 3352,35 грн Мвт/год. в порівнянні з жовтнем 2021 року 2793,44 грн Мвт/год., що підтверджено довідкою Хмельницької торгово-промислової палати, Додаток № 1 до договору № 21600041 від 23.02.2021р. викласти в новій редакції.

У додатку № 1 до договору - Комерційна пропозиція Постачальника сторони погодили: кількість електричної енергії 35694 кВт/год. (з 01.10.2021р.), 28819,459 кВт/год. (з 01.11.2021р.), ціну товару без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год. - 2,38636 грн (з 01.10.2021р.), 2,76616 грн (з 01.11.2021р.), тариф на передачу без ПДВ - 0,29393 грн, тариф на розподіл без ПДВ - 1,12143 грн, базову ціну товару без ПДВ, з тарифом на передачу та тарифом на розподіл - 3,80172 грн (з 01.10.2021р.), 4,18151 грн (з 01.11.2021р.).

Відповідно до інформаційної довідки № 22-05/1204 від 23.11.2021р. Хмельницької торгово-промислової палати середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) для Об`єднаної енергосистеми України становила: за жовтень 2021 р. 2793,44 грн Мвт/год., за листопад 2021р. 3352,35 грн Мвт/год (коливання ціни 20,01%).

02.12.2021р. сторонами укладено угоду № 7 про розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу № 21600041 від 23.02.2021р., відповідно до п. 1 якої в зв`язку з тим, що кошти споживача на закупівлю електричної енергії по договору № 21600041 від 23.02.2021р. вичерпані і споживач неспроможний виконати свої зобов`язання по договору у відповідності до вимог Закону України "Про публічні закупівлі", сторони дійшли взаємно згоди розірвати договір № 21600041 від 23.02.2021р.

Датою розірвання договору в частині постачання електричної енергії є 02.12.2021р. (п. 2 угоди).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" виставлено комунальному некомерційному підприємству "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" рахунки-фактури за спожиту електричну енергію на загальну суму 955197,76 грн, а саме: від 12.03.2021р. на суму 97464,97 грн (27688 кВт/год.) за лютий 2021р., від 06.04.2021р. на суму 110869,57 грн (31496 кВт/год.) за березень 2021р., від 19.05.2021р. на суму 117746,35 грн (32850 кВт/год.) за квітень 2021р., від 08.06.2021р. на суму 65912,99 грн (20430 кВт/год.) за травень 2021р., від 06.07.2021р. на суму 60496,73 грн (17209 кВт/год.) за червень 2021р., від 03.08.2021р. на суму 54031,88 грн (15370 кВт/год.) за липень 2021р., від 06.09.2021р. на суму 60029,03 грн (15525 кВт/год.) за серпень 2021р., від 04.10.2021р. на суму 81199,60 грн (19577 кВт/год.) за вересень 2021р., від 04.11.2021р. на суму 162838,31 грн (35694 кт/год.) за жовтень 2021р., від 02.12.2021р. на суму 144608,33 грн (28819 кВт/год.) за листопад 2021р.

Комунальним некомерційним підприємством "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" перераховано товариству з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" 955197,76 грн за електроенергію згідно наступних платіжних доручень: № 20 від 15.03.2021р. на суму 97464,97 грн, № 28 від 08.04.2021р. на суму 33327,70 грн, № 1736 від 09.04.2021р. на суму 77541,87 грн, № 37 від 19.05.2021р. на суму 117746,35 грн, № 44 від 18.06.2021р. на суму 16944,37 грн, № 2176 від 14.06.2021р. на суму 48968,62 грн, № 52 від 19.07.2021р. на суму 60496,73 грн, № 58 від 11.08.2021р. на суму 54031,88 грн, № 65 від 09.09.2021р. на суму 39330,23 грн, № 2700 від 10.09.2021р. на суму 20698,80 грн, № 71 від 06.10.2021р. на суму 81199,60 грн, № 82 від 11.11.2021р. на суму 158178,42 грн, № 3137 від 09.11.2021р. на суму 764,91 грн, № 3138 від 09.11.2021р. на суму 3894,98 грн, № 91 від 13.12.2021р. на суму 141279,75 грн, № 3402 від 14.12.2021р. на суму 3328,58 грн.

Сторонами також було укладено акти приймання-передачі електроенергії, а саме: № 01 від 07.4.2021р. на суму 110869,27 грн, № 02 від 11.05.2021р. на суму 117746,35 грн, № 03 від 09.06.2021р. на суму 65912,99 грн, № 04 від 06.07.2021р. на суму 60496,73 грн, № 05 від 04.08.2021р. на суму 54031,88 грн, № 06 від 06.09.2021р. на суму 60029,03 грн, № 07 від 06.10.2021р. на суму 81199,60 грн, № 08 від 08.11.2021р. на суму 162838,31 грн, № 09 від 08.12.2021р. на суму 144608,33 грн, № 1 від 28.02.2021р. на суму 97464,97 грн.

Заступник керівника окружної прокуратури звернувся із листом № 52-861-24 від 26.04.2024р. до комунального некомерційного підприємства "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" Чемеровецької селищної ради, у якому просив надати належним чином завірені копії договору № 21600041 від 23.02.2021р., додаткових угод №№ 1-7, а також підтверджуючих документів, що слугували підставою для укладення додаткових угод до договору, платіжних документів щодо оплати товару та інформацію щодо фактичного і належного виконання умов договору постачальником.

На вказаний лист комунальним некомерційним підприємством "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" надано відповідь (лист № 117 від 02.05.2024р.), у якій зазначено про надання Кам`янець-Подільській окружній прокуратурі запитуваних документів.

Кам`янець-Подільська окружна прокуратура звернулася із листом № 52-861-24 від 26.04.2024р. до Хмельницької торгово-промислової палати, у якому просила надати інформацію щодо середньозважених цін купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу вперед" (РДН) та на "внутрішньому ринку" (ВДР) для Об`єднаної енергетичної системи станом на 23.02.2021р., 10.03.2021р., 18.05.2021р., 06.09.2021р., 30.09.2021р., 03.11.2021р., 01.12.2021р., а також відсоток коливання цін на вказаний товар у періоди між зазначеними датами.

На вказаний лист Хмельницькою торгово-промисловою палатою надано прокуратурі інформаційно-цінову довідку № 22-05/410 від 03.05.2024р., відповідно до якої середньозважені ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" становлять: 23.02.2021р. 1635,21 грн Мвт/год., 10.03.2021р. 1236,30 грн Мвт/год. (-24,40%), 18.05.2021р. 1173,94 грн Мвт/год. (-5,04%), 06.09.2021р. 2261,59 грн Мвт/год. (+92,65%), 30.09.2021р. 2281,29 грн Мвт/год. (+0,87%), 03.11.2021р. 3338,58 грн Мвт/год. (+46,35%), 01.12.2021р. 3177,90 грн (-4,81%).

Середньозважені ціни купівлі-продажу електричної енергії на "внутрішньому ринку" становлять: 23.02.2021р. 1737,86 грн Мвт/год., 10.03.2021р. 1234,54 грн Мвт/год. (-28,96%), 18.05.2021р. 1167,81 грн Мвт/год. (-5,41%), 06.09.2021р. 2304,74 грн Мвт/год. (+97,36%), 30.09.2021р. 3097,24 грн Мвт/год. (+34,39%), 03.11.2021р. 3636,54 грн Мвт/год. (+17,41%), 01.12.2021р. 3081,27 грн Мвт/год. (-15,27%).

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.

Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі Ф.В. проти Франції (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі Менчинська проти Російської Федерації (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує - наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Відповідно до ч. 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Згідно з ч.ч. 4, 7 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі № 912/2385/18.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Чемеровецької селищної ради.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності.

Згідно з ч. 3 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншим законами.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 5 Бюджетного кодексу України бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет АРК, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 5 ст. 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

Згідно з положеннями ст. 22 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.

У відповідності до п. 1.5. статуту комунального некомерційного підприємства "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" Чемеровецької селищної ради, затвердженого рішенням Чемеровецької селищної ради від 28.01.2022р. № 20-16/2022, засновником, власником та органом управління майном підприємства є Чемеровецька селищна рада (засновник). Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним засновнику.

Згідно п. 5.3.2. статуту джерелами формування майна та коштів підприємства є кошти місцевого бюджету.

Судом зазначається, що оскільки закупівля електроенергії за договором № 21600041 від 23.02.2021р. здійснена за рахунок коштів місцевого бюджету, а укладання додаткових угод призвело до зайвих витрат бюджетних коштів, які належать територіальній громаді, уповноваженим органом захищати інтереси держави та територіальної громади в спірних правовідносинах є насамперед Чемеровецька селищна рада. При цьому, враховано, що стороною договору є комунальна некомерційна установа, яка є одержувачем та розпорядником коштів місцевого бюджету.

Відповідно до роз`яснення Міністерства фінансів України, наданих листом від 06.03.2003р. № 021-03/6 та Державного казначейства України від 09.03.2006 № 3.4 - 22/498 та від 12.02.2008 №7.1-10/744, якщо спочатку нового бюджетного періоду здійснюються повернення зайво виплачених в минулих бюджетних періодах коштів, то зазначені кошти не можуть бути відображені як відновлення касових видатків, а повинні бути перераховані до бюджету.

Як слідує з позовних вимог, відповідач 1 отримав кошти в сумі 172292,16 грн за товар, поставку якого не здійснив. З урахуванням наведеного, надмірне витрачання коштів внаслідок укладення додаткових угод, якими безпідставно збільшено ціну товару, понесла саме Чемеровецька селищна рада, як особа, яка здійснювала фінансування вказаної процедури закупівлі. За таких обставин стягнення коштів в сумі 172292,16 грн є ефективним способом захисту та забезпечить відновлення порушених прав позивача.

Аналогічна правова позиція щодо правомірності стягнення безпідставно отриманих коштів за незаконними правочинами на користь органу місцевого самоврядування викладена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023р. у справі № 905/1907/21 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.08.2023р. у справі № 924/1283/21.

Незважаючи на те, що відповідачем 1 зобов`язання за договором в повному обсязі не виконано по теперішній час, заходи щодо відновлення порушеного права, а саме стягнення безпідставно сплачених коштів, Чемеровецькою селищною радою не вживаються.

Так, з матеріалів справи слідує, що Кам`янець-Подільська окружна прокуратура звернулася до Чемеровецької селищної ради із листом № 52-861-24 від 31.05.2024р. щодо надання інформації про те чи вживалися та чи будуть вживатися в майбутньому заходи, спрямовані на визнання недійсними додаткових угод до договору, укладених сторонами, та стягнення надмірно сплачених коштів.

У відповідь на вказаний лист Чемеровецька селищна рада відповіла (лист від 06.06.2024р. № 02.01-17/734), що нею не здійснювалися заходи представницького характеру шляхом звернення до суду з позовною заявою та не заперечує щодо здійснення таких заходів Кам`янець-Подільською окружною прокуратурою.

Кам`янець-Подільська окружна прокуратура також звернулась до комунального некомерційного підприємства "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" Чемеровецької селищної ради (лист № 52-861-24 від 31.05.2024р.) щодо надання інформації з приводу наміру вжиття заходів, спрямованих на визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення надмірно сплачених коштів.

Листом № 141 від 04.06.2024р. комунальне некомерційне підприємство "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" Чемеровецької селищної ради повідомило прокуратуру, що додаткові угоди до договору № 21600041 від 23.02.2021р. укладені правомірно з дотриманням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно комунальним підприємством не вживались заходи щодо визнання недійсними додаткових угод др. договору.

Відтак, маючи відповідні правомочності для звернення до суду з позовом, уповноважений орган - Чемеровецька селищна рада, свої повноваження належним чином не здійснює.

У порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Чемеровецької селищної ради про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів (лист № 52-861-24 від 06.06.2024р.).

Отже, оскільки фінансування спірної процедури закупівлі здійснювалось за рахунок коштів місцевого бюджету, а Чемеровецька селищна рада зобов`язана контролювати виконання місцевого бюджету, то суд дійшов висновку про те, що Чемеровецька селищна рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023р. у справі № 905/1907/21.

Із зазначеного, твердження відповідача 1 про порушення прокурором повноважень при зверненні до суду із даним позовом, тому що останній не визначив належним позивачем Держаудитслужбу, не заслуговує на увагу, оскільки закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них.

Аналогічний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021р. у справі № 912/9/20, від 19.08.2020р. у справі № 923/449/18, від 05.08.2021р. у справі № 911/1236/20, від 11.08.2021р. у справі № 927/719/20.

Щодо суті позовних вимог.

Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".

Метою вказаного закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Відповідно до п. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3)волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст. 215 ЦК України. Так, згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України).

Як слідує із матеріалів справи, прокурор просить визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 10.03.2021р., № 2 від 18.05.2021р., № 3 від 06.09.2021р., № 4 від 30.09.2021р., № 5 від 03.11.2021р., № 6 від 01.12.2021р., укладені до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21600041 від 23.02.2021р.

Із змісту вказаних угод вбачається, що останні були укладені на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Кожна додаткова угода передбачала збільшення ціни за одиницю товару, в зв`язку із чим сторони викладали додаток 1 "Комерційна пропозиція постачальника" в новій редакції.

Так, як встановлено судом, додатковою угодою № 1 до договору кількість електроенергії, що має бути поставлена, становить 271354,69 кВт/год. (за договором до укладення додаткової угоди № 1 кількість електроенергії становила 298500 кВт/год.), тобто на 27142,31 кВт/год. менше від початкової кількості товару, про який обумовлено у договорі.

Сторони також викликали Комерційну пропозицію постачальника (додаток № 1 до договору) в іншій редакції з врахуванням умов додаткової угоди № 1 від 10.03.2021р., базова ціна товару з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії складала 2,93343 грн (за договором від 23.02.2021р. базова ціна становила 2,667 грн, тобто на 9,98% більше від початкової вартості за одиницю товару, про який обумовлено у договорі.

При цьому, загальна сума (ціна договору) залишилася в розмірі 955200,00 грн, а згідно інформаційно-цінової довідки № 22-05/410 від 03.05.2024р. Хмельницької торгово-промислової палати середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) з 23.02.2021р. (дата укладення основного договору) по 10.03.2021р. (дата укладення додаткової угоди № 1) навпаки знизилася на 24,40%.

За умовами п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції, чинній на момент укладення додаткових угод № 1 від 10.03.2021р., № 2 від 18.05.2021р., істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Згідно із Законом України № 1530-IX від 03.06.2021р. до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" внесено зміни, у зв`язку із чим він викладений у наступній редакції: "збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії".

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021р. у справі № 927/491/19 висловив правову позицію, що закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.

Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Водночас, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2022р. у справі 924/674/21, від 19.07.2022р. у справі № 927/568/21).

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища після підписання договору та до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі.

Тобто, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.

При цьому, існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами, та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

На підтвердження коливання ціни товару на ринку та наявності підстав для укладення оспорюваних додаткових угод відповідач 1 посилається на наявні в матеріалах справи інформаційні довідки Хмельницької торгово-промислової палати № 22-05/152 від 02.03.2021р., № 22-05/382 від 07.05.2021р., № 22-05/856 від 31.08.2021р., № 22-05/969 від 27.09.2021р., № 22-05/1089 від 25.10.2021р., № 22-05/1204 від 23.11.2021р.

Однак, вказані докази містять інформацію про середньоринкові ціни на електричну енергію у певні періоди, проте не відображають рівня коливання ціни товару на ринку на момент укладення оспорюваних угод, тому не можуть бути належними доказами наявності підстав для внесення змін до договору. Будь-яких інших доказів на підтвердження коливання цін матеріали справи не містять.

Таким чином, відповідачами документально не підтверджено наявності підстав для укладення оспорюваних угод; при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, він не обґрунтував, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику у договорі про закупівлю, не навів причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник не довів, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником пропозиції).

Більше того, суд приймає до уваги, що оскільки додаткова угода № 1 від 10.03.2021р. була укладена з порушенням ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підлягає визнанню недійсною з підстав непідтвердження належними та допустимими доказами коливання ціни товару (електроенергії) на ринку у період з дати укладення основного договору до дати укладення додаткової угоди № 1 в той час як у означений період середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку знизилася, то в силу приписів ст. 216 ЦК України остання не створює юридичних наслідків. Тому при наданні оцінки змісту додаткових угод № 2 від 18.05.2021р., № 3 від 06.09.2021р., № 4 від 30.09.2021р., № 5 від 03.11.2021р., № 6 від 01.12.2021р. на предмет їх відповідності вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", відсоткове співвідношення збільшення ціни за даними угодами слід обчислювати від базової ціни товару, визначеної у договорі (додатку № 1).

Так, додатковою угодою № 2 від 18.05.2021р. було викладено в новій редакції додаток № 1 до договору та передбачено, що базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії становить 2,98697 грн без ПДВ (з 01.04.2021р.), в той час як згідно з умовами договору (додаток № 1) базова ціна товару становила 2,667 грн без ПДВ.

Таким чином, на підставі додаткової угоди № 2 від 18.05.2021р. ціна за одиницю товару була збільшена на 12%, що перевищує встановлений законом максимальний ліміт щодо зміни ціни (10%), а отже суперечить приписам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", умовам п. 5.6.1 договору та є підставою для визнання недійсною вказаної угоди.

З огляду на недійсність попередніх додаткових угод (№ 1 від 10.03.2021р. та № 2 від 15.05.2021р.), приписи ст. 216 ЦК України, в порівнянні із базовою ціною товару, визначеною у договорі (2,667 грн без ПДВ), базова ціна за наступними додатковими угодами збільшилась:

- за додатковою угодою № 3 від 06.09.2021р. (базова ціна з 01.08.2021р. 3,22217 грн) на 20,82%;

- за додатковою угодою № 4 від 30.09.2021р. (базова ціна з 01.09.2021р. - 3,45642 грн без ПДВ) на 29,60%;

- за додатковою угодою № 5 від 03.11.2021р. (базова ціна з 01.10.2021р. - 3,80172 грн без ПДВ) на 42,55%;

- за додатковою угодою № 6 від 01.12.2021р. (базова ціна з 01.11.2021р. - 4,18151 грн без ПДВ) на 56,79%;

За таких обставин вищевказані додаткові угоди також суперечить нормам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 5.6.1 договору.

Суд зазначає, що внаслідок укладення між сторонами оспорюваних додаткових угод ціна за 1 кВт/год. електричної енергії збільшилась з 2,667 грн до 4,18171 грн без ПДВ, тобто майже у два рази. В той же час обсяг поставки значно зменшився з 298500 кВт/год. до 244658,459 кВт/год.

Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому, така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір.

Отже, комунальне некомерційне підприємство "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" мало беззаперечне право на отримання електричної енергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами договорі, однак без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозиції ТОВ "Хмельницькенергозбут" про збільшення ціни підписало додаткові угоди, внаслідок чого ціна за одиницю товару значно збільшилася.

Така поведінка сторін призвела до повного нівелювання результатів відкритих торгів.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

В ході судового розгляду відповідач не подав, а матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження наявності законних підстав для укладення оспорюваних додаткових угод, в тому числі додаткової угоди № 1 від 10.03.2021р. Також суд встановив, що при укладенні додаткових угод № 2 від 18.05.2021р., № 3 від 06.09.2021р., № 4 від 30.09.2021р., № 5 від 03.11.2021р., № 6 від 01.12.2021р. до договору № 21600041 від 23.02.2021р. про постачання електричної енергії споживачу сторони збільшили ціну за одиницю товару більш, як на 10 відсотків. Отже, сторонами не підтверджено законності дій щодо зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання та до виконання сторонами в повному обсязі.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019р. у справі № 915/1868/18 наголосив, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Отже, встановлюючи наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання додаткових угод недійсними на момент їх укладення, суд констатує, що оспорювані додаткові угоди суперечать ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, встановлених ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", та доходить до висновку про наявність підстав для визнання їх недійсними відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що предметом позовних вимог у цій справі є визнання недійсними додаткових угод, укладених сторонами з посиланням на п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно до якого зміни до договору вносяться у зв`язку із коливанням ціни товару на ринку.

Водночас, статтею 43 Закону України "Про публічні закупівлі" у чинній редакції, якою встановлено підстави нікчемності договору про закупівлю, не передбачено серед правових підстав нікчемності договору порушення сторонами вимог ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Вказане свідчить про те, що у новій редакції Закону України "Про публічні закупівлі" порушення ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не є законодавчо встановленою підставою нікчемності правочину.

За таких обставин, висновки Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду щодо застосування норм права про нікчемність правочину, викладені у постанові від 18.06.2021р. у справі № 927/491/19, до спірних правовідносин не застосовуються, у зв`язку із зміною правової норми, яка регулює вказані правовідносини.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо визнання недійсними додаткових угод № 1 від 10.03.2021р., № 2 від 18.05.2021р., № 3 від 06.09.2021р., № 4 від 30.09.2021р., № 5 від 03.11.2021р., № 6 від 01.12.2021р., укладені до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21600041 від 23.02.2021р., є належним і допустимим способом захисту інтересів держави внаслідок укладення незаконних правочинів.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача коштів в сумі 172292,16 грн, перерахованих за товар, який не був отриманий відповідно до умов договору, суд зазначає наступне.

Згідно з приписами частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Недійсність спірних додаткових угод не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані договором, тобто зобов`язання є договірними.

Подібні висновки наведені в постановах Верховного Суду від 13 липня 2021 року у справі №927/550/20, від 18 червня 2021 року у справі №927/491/19.

Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Суд встановив, що відповідно до наявних в матеріалах справи рахунків-фактур та платіжних доручень, в період дії оспорюваних додаткових угод відповідач 1 поставив, а відповідач 2 отримав та оплатив електричну енергію в загальному обсязі 244658 кВт/год. на суму 955197,76 грн.

Зважаючи на недійсність оспорюваних додаткових угод та приписи ч. 1 ст. 216 ЦК України, зобов`язання сторін за вказаний період регулюються умовами договору, зокрема додатком № 1 в редакції договору, згідно з яким ціна за 1 кВт/год. електричної енергії становить 2,667 грн без ПДВ та 3,2 грн з ПДВ.

Таким чином, за 244658 кВт/год. отриманої комунальним некомерційним підприємством "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" електричної енергії, остання зобов`язана була сплатити відповідачу 1 кошти в сумі 782905,60 грн (244658 кВт/год * 3,2 грн).

З огляду на викладене, відповідач 1 отримав кошти у сумі 172292,16 грн (955197,76 грн - 782905,60 грн) за товар, однак не здійснив поставку останнього.

Відповідно, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладення спірних додаткових угод з порушенням законодавства, мала місце переплата коштів.

Враховуючи те, що замовниками закупівель товарів, робіт та послуг відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі" є підприємства, установи, організації, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, надмірне витрачання коштів внаслідок укладення спірних додаткових угод понесла саме Чемеровецька селищна рада, як засновник комунального некомерційного підприємства "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" та особа, яка здійснює його фінансування.

Відтак, грошові кошти в сумі 172292,16 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем 1 (підстава їх набуття відпала), а тому відповідач 1 зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі №922/2321/22.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтовані, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Стосовно заперечень відповідачів, що, укладаючи додаткові угоди, сторони не виходили за рамки 10% збільшення ціни за одиницю товару, при цьому загальна сума договорів не збільшувалася, а зменшувався обсяг закупівлі, що було погоджено з замовником, а обмеження строків зміни ціни за одиницю товару на дату укладення додаткової угоди Законом України "Про публічні закупівлі" не встановлено, то господарським судом завертається увага на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 24.01.2024р. у справі № 922/2321/22, згідно якої відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону N 922-VIII ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Також суд не бере до уваги надані відповідачем 1 акти приймання-передачі електроенергії, що укладалися між сторонами у зв`язку із збільшенням ціни товару, оскільки такі акти суперечать нормам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 5.6.1 договору.

Судом враховується, що з огляду на положення частини 1 статті 9 Конституції України, ратифікацію Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права. Зокрема, у рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору в частині позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод покладаються на відповідачів в рівних частках (18168,00 грн / 2 = 9084,00 грн).

Судовий збір в розмірі 3028,00 грн в частині позовних вимог про стягнення безпідставно перерахованих коштів підлягає покладенню на відповідача 1, враховуючи ч. 9 ст. 129 ГПК України (спірні кошти були безпідставно одержані відповідачем 1 за рахунок позивача).

Керуючись статтями 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Чемеровецької селищної ради, смт. Чемерівці Хмельницької області до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", м. Хмельницький 2. Комунального некомерційного підприємства "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" Чемеровецької селищної ради, смт. Чемерівці Хмельницької області про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 172292,16 грн, задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 10.03.2021р. до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21600041 від 23.02.2021р., укладену між товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2, ідентифікаційний код 42035266) та комунальним некомерційним підприємством "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" (Хмельницька область, смт. Чемерівці, вул. Пирогова, 1, ідентифікаційний код 02004522).

Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 18.05.2021р. до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21600041 від 23.02.2021р., укладену між товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2, ідентифікаційний код 42035266) та комунальним некомерційним підприємством "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" (Хмельницька область, смт. Чемерівці, вул. Пирогова, 1, ідентифікаційний код 02004522).

Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 06.09.2021р. до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21600041 від 23.02.2021р., укладену між товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2, ідентифікаційний код 42035266) та комунальним некомерційним підприємством "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" (Хмельницька область, смт. Чемерівці, вул. Пирогова, 1, ідентифікаційний код 02004522).

Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 30.09.2021р. до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21600041 від 23.02.2021р., укладену між товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2, ідентифікаційний код 42035266) та комунальним некомерційним підприємством "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" (Хмельницька область, смт. Чемерівці, вул. Пирогова, 1, ідентифікаційний код 02004522).

Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 03.11.2021р. до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21600041 від 23.02.2021р., укладену між товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2, ідентифікаційний код 42035266) та комунальним некомерційним підприємством "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" (Хмельницька область, смт. Чемерівці, вул. Пирогова, 1, ідентифікаційний код 02004522).

Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 01.12.2021р. до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21600041 від 23.02.2021р., укладену між товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2, ідентифікаційний код 42035266) та комунальним некомерційним підприємством "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" (Хмельницька область, смт. Чемерівці, вул. Пирогова, 1, ідентифікаційний код 02004522).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2, ідентифікаційний код 42035266) на користь Чемеровецької селищної ради (Хмельницька область, смт. Чемерівці, вул. Центральна, 40, ідентифікаційний код 04403930) 172292,16 грн (сто сімдесят дві тисячі двісті дев`яносто дві гривні 16 коп.) грошових коштів, перерахованих за товар, який не отримано відповідно до умов договору № 21600041 від 23.02.2021р.

Видати наказ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2, ідентифікаційний код 42035266) на користь Хмельницької обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814) 12112,00 грн (дванадцять тисяч сто дванадцять гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з комунального некомерційного підприємства "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" (Хмельницька область, смт. Чемерівці, вул. Пирогова, 1, ідентифікаційний код 02004522) на користь Хмельницької обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814) 9084,00 грн (дев`ять тисяч вісімдесят чотири гривні 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27.08.2024 року.

СуддяС.В. Заверуха

Відрук. 1 примірн.:

1 - до справи.

Рішення направити прокуратурі, позивачу, відповідачам до електронного кабінету Електронного суду.

СудГосподарський суд Хмельницької області
Дата ухвалення рішення27.08.2024
Оприлюднено29.08.2024
Номер документу121228957
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Судовий реєстр по справі —924/561/24

Рішення від 27.08.2024

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Заверуха С.В.

Ухвала від 13.08.2024

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Заверуха С.В.

Ухвала від 02.07.2024

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Заверуха С.В.

Ухвала від 17.06.2024

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Заверуха С.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні