Рішення

від 20.08.2024 по справі 572/1701/24

РОКИТНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №572/1701/24

Провадження № 2-о/571/49/2024

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року смт. Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі судді Верзун О.П., за участю секретаря судового засідання Шупрудько І.М., представника заявника ОСОБА_1 , заінтересованої особи ОСОБА_2 , розглянувши за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою представника Військової частини НОМЕР_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Рокитнівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,

в с т а н о в и в:

Представник ВЧ НОМЕР_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Нестерянка Пологівського району Запорізької області під час виконання бойових завдань.

В обгрунтування поданої заяви зазначає, що згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.04.2022 №13 солдата ОСОБА_3 призначено посаду гранатометника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону та з 26.04.2022 зараховано до списків особового складу частини.

За результатами службового розслідування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 03.10.2022 №430 «Про обставини зникнення безвісти військовослужбовців 3 механізованого батальйону» відомо, що 01.09.2022 особовий склад 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , серед військовослужбовців якого перебував солдат ОСОБА_4 , виконуючи бойове завдання згідно з бойовим наказом командира, рухався поблизу с. Нестерянка Пологівського району Запорізької області на бойових машинах, одна з яких потрапила на міну. Рух продовжували іншою. В подальшому, гранатометник солдат ОСОБА_3 отримав наказ знищити ворожу машину, Під час виконання цього наказу його було поранено. Солдат ОСОБА_5 намагався надати допомогу солдату ОСОБА_6 , але останній вже був без ознак життя. Тіла загиблих військовослужбовців евакуювати не було можливості, оскільки на момент евакуації перебували під інтенсивним обстрілом, а територія, де відбувалися події лишалася тимчасово окупованою.

Перебування солдата у списках особового складу Військової частини НОМЕР_1 та на всіх видах забезпечення підтверджує існування матеріально-правового зв`язку між ним та військовою частиною. Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду порядку ст. 317 ЦПК України із заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України як інша заінтересована особа, оскільки факт смерті особи впливає на її права та обов`язки. Село Нестерянка Пологівського району Запорізької області віднесено до тимчасово окупованих територій України.

Заінтересованою особою визначено дружину солдата - ОСОБА_2 та відділ ДРАЦС.

Ухвалою суду від 29 липня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження та призначено судове засідання.

В судовому представник військової частини НОМЕР_1 подану заяву підтримав та пояснив, що звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території та просить встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_2 на північній околиці с. Нестерянка Пологівського району Запорізької області під час виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в умовах введення воєнного стану. Крім того, просить допустити рішення до негайного виконання.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.04.2022 № 13 солдата ОСОБА_3 призначено на посаду гранатометника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону та з 26.04.2022 зараховано до списків особового складу частини. Відповідно до витягу з бойового наказу командира 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 від 28.08.2022 № 5 підрозділам механізованого батальйону визначено бойові завдання під час військової наступальної операції в районі населеного пункту Нестерянка, Пологівського району Запорізької області. Зокрема, 8-й механізованій роті (підрозділу, в якому проходив службу солдат ОСОБА_4 ) було наказано здійснити демонстраційні дії. У разі успіху - покращити тактичне положення та виконати завдання демонстраційних (наступальних) дій в цілому. З рапорту командира відомо, що під час виконання бойового завдання 01.09.2022 ( вх.. № 5640 від 05.09.2022) не виявилось можливим встановити місце розташування військовослужбовців, в тому числі, гранатометника солдата ОСОБА_3 . За результатами службового розслідування, та виданого на його підставі наказу командира № НОМЕР_2 від 03.10.2022 «Про обставини зникнення безвісті військовослужбовців 3 механізованого батальйону» стало відомо, що 01.09.2022 особовий склад 8-ї механізованої роти 3 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 , з ОСОБА_3 , виконуючи бойове завдання, рухаючися на бойових машинах, одна з яких підірвалася на міні, за 50-100 м до позиції на північній околиці с. Нестерянка, яку необхідно було зайняти, спішилися з машини та заховали в кущах. Почався артилерійський, танковий та мінометний обстріл. Капітан ОСОБА_7 наказав солдату ОСОБА_8 зарядити гранатомет та знищити ворожу техніку. Один з снарядів розірвався поруч з ним, внаслідок чого той дістав поранення. Коли солдат ОСОБА_9 почав надавати допомогу, останній вже був без ознак життя. Тобто, за вказаних обставин солдат ОСОБА_3 знаходився у обставинах, що загрожували смертю. Можливості забрати тіла загиблих не було, на даний час тіло не розшукане. У зв`язку з наведеними обставинами, можливості провести аерозйомку не було. Територія тимчасово не підконтрольна. Відомостей, що солдат може перебувати у полоні немає. З моменту бойової операції, проведеного службового розслідування минув значний термін часу, однак розшукати тіло солдата не виявилося можливим, у зв`язку з чим неможливо провести дослідження з ДНК, отримати свідоцтво про смерть. Однак, представник заявника запевнив, що рішення у даній справі не вплине на пошукові дії, оскільки такі не припиняються до розшуку як самого солдата, або відшукання його тіла.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала щодо встановлення факту смерті загиблого ОСОБА_3 , оскільки вважає його живим, тому що його тіла їй не повернули, експертизу ДНК не проводили. Крім того, просить підтвердити обставини, за яких міг загинути чоловік фото-відеодоказами.

Від представника заінтересованої особи Рокитнівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

Розглянувши заяву, дослідивши додані до заяви документи та оцінивши їх в сукупності, суд зазначає.

Згідно з п.5 ч.2ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи, зокрема, про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ч.2 ст.317 ЦПК, справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Законодавством України визначено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, встановлених законом, зміна імені, смерть відповідно до Сімейного кодексу України та Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 та інших актів законодавства. Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1064 від 22.08.2007.

Відповідно до п.п. 13, 18 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають відповідні органи, а є лише підставою для їх одержання.

Відповідно до ч.3 ст.49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені та смерть.

Частиною 2 ст. 46 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Проте, за обставин, закріплених у ч.3 цієї статті, фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Згідно положень ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

с.Нестерянка Пологівського району Запорізької області знаходиться на тимчасово окупованій території.Заявником також обгрунтовано неможливість отримання свідоцтва про смерть. Вказані обставини позбавляють заявника можливості звернення до органів державної реєстрації актів цивільного стану, тому єдиною підставою для державної реєстрації смерті в цьому випадку є рішення суду про встановлення факту смерті.

Аналізуючи вищевикладені обставини у справі та правові норми, суд приходить до висновку, що заява про встановлення факту смерті є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню виходячи із наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_3 призваний під час загальної мобілізації, 26.04.2022 зарахований в списки особового складу військової частини та призначений на посаду гранатометника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону ( а.с. 15).

18.10.2022 зараховано у розпорядження командира в/ч НОМЕР_1 ( а.с. 12).

03 жовтня 2022 року командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 затверджено акт службового. Як встановлено в останньому, згідно рапортів командира 3 механізованого батальйону ОСОБА_11 ( № 5640 від 05.09.2022 та наступного без зазначеної дати) солдат ОСОБА_3 01.09.2022 внаслідок виконання бойового завдання зник безвісті за наступних обставин: 01.09.2022, виконуючи бойове завдання поблизу с. Нестерянка, згідно доповідей командирів та військовослужбовців, які поруч з ним виконували бойове завдання, отримав поранення несумісні з життям. Щодо обставин зникнення солдата ОСОБА_12 зазначено. Пункт 2.8.: з рапорту солдата ОСОБА_13 відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_2 виконуючи бойове завдання поблизу с. Нестерянка, він, разом з іншими, рухався на бойовій машині, яка потрапила на міну. Через що пересіли у іншу, продовжили рух. За 50-100 м до позицій спішилися. Почався обстріл з танків та мінометів. Командир 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону ОСОБА_14 наказав солдату ОСОБА_8 зарядити гранатомет та знищити ворожу техніку. Після поранення, солдат ОСОБА_13 серед інших, на шляху свого прямування бачив лежачого солдата І. ОСОБА_15 . тоді ж солдат ОСОБА_16 повідомив, що солдату ОСОБА_6 вже не допомогти, і він загинув. Евакуація поранених відбувалася під інтенсивним мінометним обстрілом. Територія, на якій знаходилися тіла загиблих, перебуває під контролем противника, що унеможливлює забрати тіла загиблих. Аналогічні пояснення бойового медика - солдата ОСОБА_17 П.2.9.: з рапорту солдата ОСОБА_16 відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , виконуючи бойове завдання поблизу с. Нестерянка, він та інші, рухалися бойовою машиною, яка підірвалася на міні. Продовжили рух на іншій. За 50-100 метрів до позиції спішилися. Почався обстріл з танків та мінометів. Командир ОСОБА_14 наказав ОСОБА_8 знищити ворожу техніку. Один із снарядів розірвався поруч з ОСОБА_18 . Коли прийшов до тями - побачив солдата ОСОБА_12 , пораненого та який потребував допомоги: не міг самостійно пересуватися. ОСОБА_9 за допомогою бронежилета відтягнув ОСОБА_12 до паркану, де також перебував поранений командир ОСОБА_14 . Солдат ОСОБА_9 почав надавати допомогу солдату ОСОБА_8 , але останній був вже без ознак життя. Крім нього, без ознак життя були солдати ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , трохи далі - ОСОБА_21 ОСОБА_9 , крім того, повідомив що при евакуації поранених почався мінометний обстріл. Після завантаження поранених отримав команду на відступ. Евакуація проводилась під інтенсивними обстрілами, у зв`язку з чим можливості для евакуації загиблих не було. П.2.11. після констатації смерті тіла ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 залишилися на околицях с. Нестерянка, оскільки пріоритетом під час відходу в с. Нестерянка та евакуації поранених були ті, хто мав ознаки життя.

Таким чином, під час проведення службового розслідування були встановлені факти та обставини. П.3.3. … солдат ОСОБА_9 почав надавати допомогу солдату ОСОБА_8 , але той вже був без ознак життя. П.3.5. тіла загиблих військовослужбовців евакуювати не було можливості, оскільки на момент евакуації згадані (в акті) військовослужбовці загинули. Відхід та евакуація поранених відбувалася під інтенсивним вогнем, тому евакуйовували лише тих, хто мав ознаки життя. Жодної інформації про появу зазначених військовослужбовців, їх конкретне місцезнаходження, яке б давало б можливість доступу до тіл загиблих, під час службового розслідування не здобуто. Серед іншого наявні відомості про те, що стосовно ОСОБА_3 проводилось службове розслідування (п. 4.2). З результатами службового розслідування військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 гранатометника механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано таким, що зник безвісті 01.09.2022 під час захисту Батьківщини (Вітчизни) за обставин безпосередньої участі у бойових діях, що дають підставі вважати його загиблим, а саме - під час виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 на північній околиці АДРЕСА_1 (а.с.25-31) .

Матеріали службового розслідування ґрунтуються на долучених до нього документах, які були досліджені в судовому засіданні та які підтверджують його висновки.

Згідно рапорта командира 3 механізованого батальйону ОСОБА_27 під час виконання бойового завдання 01.09.2022 на околицях населеного пункту Нестерянка, не можливо встановити місце розташування (безвісті відсутні), серед інших - гранатометника ОСОБА_3 ( а.с. 31 зворотній бік).

Командир 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону ОСОБА_28 у рапорті підтвердив, що виконуючи бойове розпорядження командира в/ч НОМЕР_1 № 1142 очолював атаку на населений пункт Нестерянка, Запорізької області. Вів колону по правій стороні посадки « ОСОБА_29 ». Підтвердив, що в ході пересування його БТР натрапив на протитанкову міну. Продовжили рух іншою бойовою машиною. Біля цвинтаря група спішилася і мала намір висуватися в населений пункт в пішому порядку. По них було відкрито мінометний вогонь ( а.с. 34).

Рапортами командирів ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , солдатів ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 підтверджується факт виконання бойового завдання у населеному пункті Нестерянка, під час чого мало місце отримання поранень та загибель військовослужбовців ( а.с.32-34, 35,36).

Крім того, до журналу бойових дій ( реєстраційний номер № 774 від 01.07.2022) 01.09.2022 внесені відомості про те, що гранатометник солдат ОСОБА_3 під час наступального бою в районі н.п. Нестерянка безвісті зник, що підтверджується витягом з журналу ( а.с. 36 зворот).

Згідно витягу із бойового наказу командира 3-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 № 5 від 28.08.2022, 8-ма механізована рота здійснювала демонстраційні дії, тобто виконувала бойове завдання ( а.с. 37).

З схеми поранення військовослужбовців 01.09.2022 в районі н.п. Нестерянка зазначено відомості відносно солдата ОСОБА_3 ( а.с. 38).

З рапорту солдата ОСОБА_38 зазначено, що він та ОСОБА_3 виконували наказ командира роти - нанести вогневе ураження ворожій машині. Під час того, як вони зайняли позицію в кількох метрах від них пролунав вибух. Після чого він побачив пораненого ОСОБА_3 , останній не міг самостійно пересуватися. Він, взявши за бронежилет, перетягнув його з під обстрілу за кут огорожі, де намагався надати допомогу, але той вже перестав подавати ознаки життя. Також він підтвердив, що евакуація поранених та вцілілих відбувалась під інтенсивним мінометним вогнем, можливості евакуювати тіла загиблих не було.

Територія, на якій знаходились тіла загиблих під контролем противника та вогнем артилерії, що унеможливлювало евакуацію тіл ( а.с. 38-39). Крім того, вказану обставину підтвердив командир батальйону ОСОБА_39 , бойовий медик ОСОБА_40 та солдат ОСОБА_41 ( а.с. 42, 39, 41,). Останній також підтвердив, що по дорозі до місця евакуації, на куті паркану лежав солдат ОСОБА_3 . Зі слів солдата ОСОБА_42 йому стало відомо, що йому вже не допомогти, він загинув ( а.с. 41).

Отже, з матеріалів розслідування та пояснень очевидців вбачається, що у зв`язку з постійним щільним обстрілом з боку противника, отримання поранень свідками події евакуація тіла загиблого солдата ОСОБА_3 , як і інших, хто виконували бойові завдання та загинули, була неможливою. Відповідно, лікарське свідоцтво про смерть солдата ОСОБА_3 не оформлювалось.

03.10.2022 наказом командира військової частини НОМЕР_1 ( з адміністративно-господарської діяльності) № 430 «Про обставини зникнення безвісті військовослужбовців 3 механізованого батальйону», службове розслідування завершено. Солдата ОСОБА_3 визнано таким, що зник безвісті 01.09.2022 під час захисту Батьківщини (Вітчизни) за обставин безпосередньої участі у бойових діях, що дають підстави вважати його загиблим, а саме під час виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 на північній околиці АДРЕСА_1 .

За результатами проведення розслідування наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №206 від 29.10.2022 року солдат ОСОБА_3 обліковується таким, що зник безвісти. З 01.09.2022 наказом командира поновлено виплату грошового забезпечення. Всі належні виплати здійснювати його дружині - ОСОБА_2 .

Згідно скіншоту з сайту МВС України, ОСОБА_3 з 01.09.2022 року є зниклим.

На даний час місце смерті солдата ОСОБА_3 продовжує бути тимчасово окупованою територією, що виключає можливість віднайдення тіла загиблого.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового начального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами У країни. В абзаці 7 ч.3 ст. 27 цього ж Закону вказано, що загиблий (померлий) військовослужбовець виключається із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) з наступного після загибелі (смерті) дня, військовослужбовець, визнаний у встановленому законом порядку безвісно відсутнім або оголошений померлим, - з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до пункту 7 Указу Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» (надалі - Положення) військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Відповідно пункту 15 розділу І наказу Міністерства оборони України від 15.09.2022 року №280 «Про затвердження Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України» виключення із списків особового складу військової частини проводиться наказом по стройовій частині в такі строки: осіб, визнаних у встановленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошеними померлими, - з дня набрання законної сили рішення суду.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтегрування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

Зі змісту вищевказаних актів законодавства та нормативних актів вбачається, що загибель військовослужбовця є підставою для закінчення військової служби. Відповідно, у випадку загибелі військовослужбовця та, як наслідок, закінчення військової служби, військова частина зобов`язана прийняти рішення та виконати дії щодо виключення загиблого зі списків особового складу.

Закінчення військової служби (в наслідок загибелі військовослужбовця) є підставою для припинення виплати грошового забезпечення та інших виплат. Разом з тим, це не позбавляє членів сім`ї звернутися за отримання виплату зв`язку з загибеллю військовослужбовця, у порядку визначеному законодавством.

У випадку загибелі військовослужбовця, якщо тіло загиблого знаходиться на тимчасово окупованій території, чинне законодавство не передбачає іншої підстави для закінчення військової служби та виключення загиблого військовослужбовця зі списків військової частини, ніж відповідне рішення суду про встановлення факту смерті.

З викладеного, а також матеріалів справи вбачається, що питання про виключення ОСОБА_3 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 може бути вирішене лише на підставі відповідного рішення суду.

Як вбачається з вищевикладеного, від дня загибелі солдата ОСОБА_3 пройшло майже два роки. Матеріали службового розслідування, проведеного ВЧ НОМЕР_1 підтверджують, що солдат ОСОБА_3 пропав безвісти 01.09.2022 під час захисту Батьківщини (Вітчизни) за обставин безпосередньої участі у бойових діях, що дають підстави вважати його загиблим, а саме під час виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 на північній околиці АДРЕСА_1 .

Викладені обставини підтверджуються сукупністю досліджених в суді доказів, які були судом проаналізовані вище.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі N 320/948/18 зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

У Постанові Верховного суду від 06 грудня 2023 року у справі №295/4812/23 вказано на те, що, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року у справі №750/9847/18, від 03 лютого 2021 року у справі №644/9753/19, від 16 червня 2021 року у справі №643/6447/19/19, від 08 вересня 2021 року у справі №641/5187/20.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України порядку, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Згідно з ч. 2 ст. 46 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Відповідно до ч.3 цієї статті, фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Визнання факту смерті солдата ОСОБА_3 заявнику необхідно для виключення його зі списків особового складу військової частини.

Згідно Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», з 24 лютого 2022 року й донині на всій території Україні введено і діє воєнний стан.

Оскільки воєнні дії на території Україні тривають з 24 лютого 2022 року, а солдат ОСОБА_3 брав участь заходах , необхідних для забезпечення оборони України та отримав смертельне поранення 01.09.2022 року, беручи до уваги правовий висновок Верховного Суду в постанові від 26.02.2024 року у справі № 686/9938/23, суд доходить висновку, що шестимісячний строк, передбачений ч. 2 ст. 46 ЦК України з огляду на конкретні обставини цієї справи слід обраховувати з моменту настання події загибелі солдата - 01.09.2022 року.

Відтак суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу двох років від дня закінчення воєнних дій, але не раніше спливу шести місяців (постанова Верховного Суду від 11.04.2019 року в справі № 490/342/17 та від 13.03.2024 року справа № 204/7924/23).

За наявності констатації факту смерті фізичної особи( п.2.11. акту службового розслідування: після констатації смерті тіла ОСОБА_12 та інших загиблих залишилися на околицях с. Нестерянка, оскільки пріоритетом під час відходу в с. Нестерянка та евакуації поранених були ті, хто мав ознаки життя), під час виконання бойових завдань, за відсутності можливості евакуювати тіла, правильним буде, на думку суду, звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (п. 8 ч. 1ст. 315, ст. 317 ЦПК України).

Отже, з огляду на фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, із урахуванням положень ст. 46 ЦК України, суд доходить висновку про наявність достатніх підстав, підтверджених дослідженими в суді доказами, для визнання факту смерті солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця на тимчасово окупованій території під час виконання бойових завдань.

Відповідно до ч.4 ст.317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного і керуючись статтями ст. 46 ЦК України, 259, 265, 268, 305, 308, 319 ЦПК України,

в и р і ш и в:

заяву задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України, а саме: 01.09.2022 на північній околиці села Нестерянка Пологівського району Запорізької області під час виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в умовах воєнного стану.

Допустити негайне виконання рішення.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення виготовлено 26.08.2024.

Відомості про сторін:

Заявник: військова частина НОМЕР_1 , ЄДРПУО - 0995214393, поштова адреса: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_3 , зареєстрована: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 ; паспорт серії НОМЕР_4 вид. 14.08.2020.

Заінтересована особа: Рокитнівський ВДРАЦС у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ЄДРПУО - 34743191, смт. Рокитне, вул. Незалежності, 15, Сарненського району Рівненської області.

Суддя: