Рішення

від 04.09.2007 по справі 22/283

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/283

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  22/283

04.09.07

За позовом     Відкрите акціонерне товариство "Черкаський хлібокомбінат" ВАТ "Черкасихліб"

до                     Товариство з обмеженою відповідальністю "Август - Арго"

про                    про стягнення - 2953,56грн.

Суддя  Шкурат А.М.

Представники  

від позивача           Деркач А.І. (дов. № 10-10/101 від 28.11.2006р.)

від відповідача    не з'явився

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство “Черкаський хлібокомбінат” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Август-Агро” 2 428,80 грн. основного боргу, 425,54 грн. пені та 99,22 грн. суми трьох процентів річних, а загалом 2 953,56 грн.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує укладеним з відповідачем договором купівлі-продажу № 167 від 8 лютого 2006 року, на підставі якого позивач передав відповідачу продукцію на загальну суму 4 548,48 грн., тоді як відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленої продукції виконав частково –на суму 2 119,68 грн., і станом на дату пред'явлення позову розмір заборгованості становив 2 428,80 грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 425,54 грн. пені та 99,22 грн. суми трьох процентів річних.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав та не надіслав, представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

8 лютого 2006 року між позивачем і відповідачем був укладений договір купівлі-продажу № 167 (надалі –договір), за яким позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (пункт 1.2. договору).

Договір діє до 31 грудня 2006 року (пункт 10.1. договору).

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачеві товар –згідно з товарно-транспортними накладними № АТ019216 від 9 лютого 2006 року - на суму 1 457,28 грн., № ЗД000460 від 13 лютого 2006 року - на суму 1 545,60 грн., № АТ021391 від 14 лютого 2006 року - на суму 662,40 грн., № АТ021827 від 14 лютого 2006 року - на суму 883,20 грн., а загалом поставлено товару на суму 4 548,48 грн.

Поставлений за накладними товар був прийнятий відповідачем, що підтверджується підписами на накладних з боку відповідача.

Відповідно до пункту 4.1. договору, розрахунки здійснюються покупцем в безготівковому порядку або готівкою на умовах відстрочки 5 банківських днів з моменту отримання товару.

Відповідач провів частковий розрахунок на загальну суму 2 119,68 грн.

Відповідач доказів повної оплати вартості прийнятого ним товару не надав, твердження позивача про існуючу заборгованість за товар в сумі 2 428,80 грн. не спростував.

Згідно зі статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмові від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. У частині першій статті 193 Господарського кодексу України також наголошено, що суб'єкти господарювання  та  інші учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору.

Позивач свої зобов'язання виконав належним чином, тоді як відповідач від виконання свого обов'язку сплатити визначену договором суму у встановлений договором строк ухилився, внаслідок чого порушив норми статей 526, 530 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення основного боргу у загальній сумі 2 428,80 грн., у зв'язку з чим задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Згідно із частиною другою статті 217 Господарського кодексу України, штрафні санкції є видом господарських санкцій, які застосовуються у сфері господарювання. Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 9.2. договору встановлено, що за несвоєчасну оплату Товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який виплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення пені в сумі 425,54 грн., нарахованої по 6 березня 2007 року, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 99,22 грн., нарахованих по 16 липня 2007 року, є правомірними та підлягають задоволенню.

Державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 549 (ч. 3), 625 (ч.2) ЦК України,  ст. 193 (ч.ч. 1, 2), 217 (ч.2), 230 (ч.1) ГК України, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Август-Агро” (юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 76, код 30523398, п/р № 2600305977 в АБ «Ажіо»м. Києва, МФО 300175) на користь Відкритого акціонерного товариства “Черкаський хлібокомбінат” (18000, МСП, м. Черкаси, вул. Чигиринська, буд. 7, код 05518948, п/р № 26003787 в  ЧОД ВАТ «Райффайзенбанк Банк Аваль», МФО 354411) 2 428 (дві тисячі чотириста двадцять вісім) грн. 80 коп. основного боргу, 425 (чотириста двадцять п'ять) грн. 54 коп. пені, 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 22 коп. суми трьох процентів річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його прийняття.

            Суддя                                                                            А.М.Шкурат

                                        20 вересня 2007 року