Ухвала

від 19.08.2024 по справі 133/1494/22

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 133/1494/22

Ухвала

про продовження міри запобіжного заходу

"19" серпня 2024 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши в місті Калинівка у закритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , за ч. 4 ст. 152 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Калинівського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , оскільки строк перебування його під вартою закінчується 22 серпня 2024 року, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які було враховано при обранні обвинуваченому даного запобіжного заходу, не відпали.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечують проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ще на шістдесят днів та просять застосувати більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт.

Заслухавши учасників судового процесу, суд вважає, що клопотання прокурора слід задовольнити.

Приймаючи таке рішення суд виходить з наступних підстав.

При вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , суд бере до уваги те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які було враховано при обранні обвинуваченому даного запобіжного заходу, зокрема те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, а також особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який проживає поряд з родиною малолітньої потерпілої ОСОБА_6 в АДРЕСА_1 , а тому перебуваючи на волі зможе намагатись вплинути на потерпілу та свідків шляхом погроз, залякування або вмовлянь, щоб вони змінили свої показання на його користь, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а тому вказані ризики виправдовують необхідність продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Будь-яких перешкод за віком чи станом здоров`я для тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою не має.

Наведені прокурором підстави для продовження строків тримання під вартою ОСОБА_4 є належним чином обґрунтовані та вмотивовані.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити і з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (Летельє проти Франції).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.

Розглядаючи можливість застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем реєстрації, суд, враховуючи вище наведене, вважає його таким, що не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не зможе запобігти ризикам у даному кримінальному провадженні, тому в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт за місцем реєстрації слід відмовити. Крім того, суду не були надані докази, які б свідчили про те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зникли, і відсутність обґрунтованих підстав, передбачених ст. 178 КПК України, для застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу.

Згідно ст. 178 КПК України, судом при вирішенні клопотання враховуються, дані про особу обвинуваченого, його репутація, відомості щодо наявності у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків за місцем мешкання, вік та стан його здоров`я, відсутність відомостей про наявність постійного місця роботи та джерел доходу, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.

Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, що передбачені в п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, впливати на потерпілого та свідків, та вчиняти нові кримінальні правопорушення, а також суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні встановлено не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою, суд враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що з часу обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ні одна з підстав для обрання такого запобіжного заходу не змінилася.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою є неможливим, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим в п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На це вказують такі обставини як те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 (шістдесят) днів, з 19 серпня 2024 року по 17 жовтня 2024 року року включно, без визначення розміру застави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 194, 199, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою задовольнити.

Обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк тримання під вартою на 60 днів з 19 серпня 2024 року по 17 жовтня 2024 року включно, без визначення розміру застави.

В задоволені клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 про застосування більш м`якого запобіжного заходу, а саме домашній арешт відмовити.

Повний текст ухвали складений 20 серпня 2024 року.

Копію ухвали вручити під розписку обвинуваченому ОСОБА_4 , його захиснику та прокурору.

Копію ухвали про продовження строку тримання під вартою надіслати до ізолятора тимчасового затримання для виконання.

Ухвала може бути оскарженою до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

СУДДЯ: