СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
пр. № 2-н/759/572/24
ун. № 759/17134/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2024 року м. Київ
суддя Святошинського районного суду м. Києва Ул`яновська О.В. розглянувши заяву Житлово-будівельного кооперативу «АТЕК» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,
ВСТАНОВИВ:
у серпні 2024 р. заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг.
Заявник у поданій заяві зазначив адресу боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
Як вбачається з інформації наданої відповідним органом реєстрації місця перебування та місця проживання особи, боржник ОСОБА_1 не числиться зареєстрованою за вказаною заявником адресою. Крім цього, не встановлено будь-якого іншого місця реєстрації боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Як роз`яснено у п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23.12.2011 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», заява про видачу судового наказу подається до суду за загальними правилами підсудності, встановленими главою 1 розділу. Зокрема, заява подається до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання фізичної особи або за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її перебування чи місцезнаходженням юридичної особи.
Правила загальної підсудності визначені у статті 27 ЦПК України, відповідно до якої позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
При цьому, за змістом п. 7 ч. 1 ст. 162 ЦПК України під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Отже, в порядку наказного провадження проводиться розгляд справ щодо яких презюмується відсутність спору.
Під час розгляду цивільної справи №646/8916/17 (постанова від 27.03.2019) Верховний Суд вказав, що позови що виникають з приводу нерухомого майна це позови пов`язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому усі позови, у спорах, які є наслідком правовідносин пов`язаних з обігом нерухомого майна повинні бути пред`явлені до суду за місцем знаходження цього майна.
Таким чином, правила виключної підсудності стосуються випадків, коли відносно нерухомого майна триває спір, вирішення якого можливе виключно за наслідками розгляду справи по суті, а відтак, ці правила не можуть застосовуватись до заяв наказного провадження, де розгляд справи по суті не відбувається та презюмується відсутність спору.
Вказане пояснюється особливим порядком розгляду справ наказного провадження, де боржник не повідомляється про розгляд справи, однак йому забезпечується право перегляду цього судового рішення. Власне, саме з метою спрощення реалізації цього права справи наказного провадження розглядаються лише за правилами загальної підсудності, тобто за місцем реєстрації боржника.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23.12.2011 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», ст. 165 ЦПК України,-
ПОСТАНОВИВ:
відмовити Житлово-будівельного кооперативу «АТЕК» у видачі судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 .
Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: О.В. Ул`яновська
Суд | Святошинський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 23.08.2024 |
Оприлюднено | 29.08.2024 |
Номер документу | 121235892 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи наказного провадження Справи щодо стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості |
Цивільне
Святошинський районний суд міста Києва
Ул`яновська О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні