Рішення

від 28.08.2024 по справі 761/18647/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/18647/24

Провадження № 2/761/7437/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

28 серпня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Романишеної І.П.,

за участі секретаря Решти Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду в м.Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСТФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАСТФІНАНС" (далі по тексту - позивач) звернулось до Шевченківського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу.

Позовна заява обґрунтована тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір фінансового лізингу №20211220/1 від 20.12.2021 року, відповідно до умов якого ТОВ "ФАСТФІНАНС" зобов`язується набути у власність ОСОБА_1 і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно, яким є транспортний засіб. Представник позивача вказує, що свої зобов`язання за договором позивач виконав у повному обсязі, зокрема, відповідно до акта прийому-передачі від 21.12.2021 року передав відповідачу, а останній зі свого боку прийняв об?єкт лізингу, а саме: транспортний засіб марки BMW, модель 750XI, 2016 року випуску, колір чорний, номер кузова № НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 . У Договорі лізингу сторони погодили, що вартість об?єкту лізингу складає 1 315 200,00 грн., обсяг фінансування - 920 640,00 грн., авансовий платіж 394 560,00 грн., строк лізингу складає 48 місяців, процентна ставка (річна) - 22,46 %. ОСОБА_1 було порушено взяте на себе зобов?язання щодо внесення платежів згідно «Графіку «платежів» договору фінансового лізингу № 20211220/1 від 20.12.2021 року. Так, 24.01.2022 року та 22.02.2022 року ним було здійснено оплату залишку вартості предмету лізингу на загальну суму 13 292,00 грн. А у період з 24.01.2022 р. по 04.04.2022 р. проведено погашення щомісячної фінансової комісії на загальну суму 118 108,00 грн. Враховуючи неповне виконання відповідачем своїх зобов?язань за Договором лізингу, з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФАСТФІНАНС» підлягає стягненню заборгованість за лізинговими платежами в розмірі 1 007 400 грн. за період з 21.12.2021 року по 21.02.2024. Окрім того, представник позивача просив стягнути з відповідача, пеню за період з 31.01.2022 року по 21.02.2024 року, розмір якої складає 292 219, 43 грн., 3 % річних за період з 22.01.2022 року по 01.04.2024 року у розмірі 37 022, 22 грн., інфляційні втрати за період з 20.02.2022 року по 20.02.2024 року в розмірі 90 858, 01 грн., а також упущену вигоду в розмірі 963 600,00 грн.

Враховуючи викладене, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФАСТФІНАНС» заборгованість за договором фінансового лізингу в розмірі 2 391 099,76 грн. та розподілити судові витрати.

Ухвалою суду від 21.05.2024 року відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Так, з матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовну заяву з доданими до неї документами відповідачу направлено рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням (штрих-код Укрпошти 0600268370924), проте, відповідно до довідки відділення поштового зв`язку копія ухвали суду разом з доданими до неї документами, не вручені та повернуті на адресу суду «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ухвалою суду від 11.07.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву, відповідно до змісту якої просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, з приводу ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в жодне судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не направляв, правом подачі відзиву на позов не скористався.

У відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечував представник позивача.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням неявки всіх учасників справи у судове засідання, датою ухвалення рішення у справі є дата складення повного судового рішення - 28.08.2024р., що узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 05.09.2022р. справа №1519/2-5034/11.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

За ч.ч. 2, 3 ст. 20 Закону України «Про фінансовий лізинг» обов`язками лізингодавця є, зокрема: у передбачені договором фінансового лізингу строки передати лізингоодержувачу об`єкт фінансового лізингу у стані, що відповідає призначенню такого об`єкта та умовам договору фінансового лізингу; попередити лізингоодержувача про всі права третіх осіб на об`єкт фінансового лізингу, всі відомі йому особливі властивості та недоліки об`єкта фінансового лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров`я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого об`єкта фінансового лізингу під час володіння та/або користування ним; відповідно до умов договору фінансового лізингу своєчасно та в повному обсязі виконувати передбачені таким договором зобов`язання щодо утримання об`єкта фінансового лізингу, якщо інше не передбачено договором фінансового лізингу; прийняти об`єкт фінансового лізингу у разі розірвання договору фінансового лізингу або в разі закінчення строку, на який лізингоодержувачу надавалося право володіння та користування об`єктом фінансового лізингу, якщо інше не передбачено договором фінансового лізингу. Лізингодавець може мати також інші права та обов`язки відповідно до умов договору фінансового лізингу та законодавства.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.21 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингоодержувач зобов`язаний, зокрема: у разі якщо об`єкт фінансового лізингу відповідає встановленим договором фінансового лізингу умовам та специфікаціям, прийняти такий об`єкт, володіти та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору фінансового лізингу; відповідно до умов договору фінансового лізингу своєчасно та в повному обсязі виконувати зобов`язання щодо утримання та експлуатації об`єкта фінансового лізингу, підтримувати його у справному стані; своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі; у разі закінчення строку, на який лізингоодержувачу передано об`єкт фінансового лізингу у володіння та користування (якщо до лізингоодержувача не переходить право власності на об`єкт фінансового лізингу), а також у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках дострокового повернення об`єкта фінансового лізингу, повернути об`єкт фінансового лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння та користування, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об`єкт фінансового лізингу. Лізингоодержувач може мати також інші права та обов`язки відповідно до умов договору фінансового лізингу, цього Закону та нормативно-правових актів, що регулюють відносини фінансового лізингу.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір фінансового лізингу №20211220/1 від 20.12.2021 року, відповідно до умов якого ТОВ "ФАСТФІНАНС" зобов`язується набути у власність ОСОБА_1 і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно, яким є транспортний засіб.

Відповідно до Договору фінансового лізингу № 20211220/1 від 20.12.2021 року та додатків до нього, сторони погодили вартість об?єкту лізингу, яка складає 1 315 200,00 грн., обсяг фінансування - 920 640,00 грн., авансовий платіж 394 560,00 грн., строк лізингу складає 48 місяців, процентна ставка (річна) - 22,46 %. Марка автомобіля: BMW, модель 750XI, 2016 року випуску, колір чорний, седан, номер кузова № НОМЕР_1 .

Крім того, Договором лізингу, передбачені загальні умови фінансового лізингу, відповідно до п. 4.1 та 4.2, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до умов Договору та згідно Додатком 2 (Графік платежів).

Кожний лізинговий платіж Лізингоодержувач зобов?язаний сплачувати не пізніше дати, вказаної в Графіку платежів згідно з Додатком 2 (надалі - «Дата платежу»). Кошти мають поступити на рахунок Лізингодавця не пізніше Дати платежу.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу.

Пунктом 4.4. Договору лізингу сторони передбачили, що усі платежі за Договором Лізингоодержувач зобов?язаний здійснювати у національній валюті України (гривнях) відповідно до Договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця, зазначений у Договорі або повідомлений Лізингоодержувачу додатково у зв?язку зі зміною рахунку.

Згідно з п. 3.3. Договору лізингу, Лізингові та інші платежі за Договором вважаються сплаченими належним чином, якщо вони сплачені в повній сумі та зараховані на поточний рахунок Лізингодавця.

Згідно графіку платежів, перший платіж за договором фінансового лізингу мав бути внесений до 21.01.2022 року в розмірі 6 514,00 грн. відшкодування частини вартості транспортного засобу та 37 286,00 грн комісія (винагорода) Лізингодавця, а в всього 43 800,00 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Свої зобов`язання за договором позивач виконав у повному обсязі, зокрема, відповідно до Акта прийому-передачі від 21.12.2021 року передав відповідачу, а останній зі свого боку прийняв об?єкт лізингу, а саме: транспортний засіб марки BMW, модель 750XI, 2016 року випуску, колір чорний, номер кузова № НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 .

В свою чергу, ОСОБА_1 було порушено взяте на себе зобов?язання щодо внесення платежів згідно «Графіку «платежів» договору фінансового лізингу №20211220/1 від 20.12.2021 року.

Так, судом, з наданих представником позивача документів встановлено, що в період з 24.01.2022 року та 22.02.2022 року ним було здійснено оплату залишку вартості предмету лізингу на загальну суму 13 292,00 грн. А у період з 24.01.2022 р. по 04.04.2022 р. проведено погашення щомісячної фінансової комісії на загальну суму 118 108,00 грн.

Внаслідок невиконання відповідачем умов договору лізингу, за період з 21.12.2021 року по 21.02.2024 року утворилась заборгованість за лізинговими платежами в розмірі 1 007 400 грн.

Порушенням зобов`язання, згідно ч.1 ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання ( неналежне виконання ). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч.1ст.612 ЦК України).

У зв?язку з несплатою відповідачем лізингових платежів, 22.07.2022 року TOB «ФАСТФІНАНС» звернулося до відповідача із вимогою за вих. № 20220728/1, в якій вимагало від останнього сплати заборгованості за Договором лізингу та повернути наданий в лізинг транспортний засіб.

Однак, ОСОБА_1 вказана вимога позивача була залишена без відповіді та задоволення.

Як встановлено судом з матеріалів справи, в подальшому, ТОВ «ФАСТФІНАНС» стало відомо про те, що ОСОБА_3 , фактично отримавши у володіння транспортний засіб, виїхав на ньому за межі території України, що стало приводом для подання позивачем Заяви про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 КК України, яка 01.09.2022 року була подана до Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.

Відповідно довідки Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 13.10.2022 року, на підставі перевірки матеріалів ЖЕО №48345 від 06.09.2022 р. було встановлено неможливість внесення даних до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, оскільки між ТОВ «ФАСТФІНАНС» та гр. ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини, які вирішується в судовому порядку.

За змістом положень ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.3 ст.651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, положення ЦК України допускають односторонню відмову від договору у випадку якщо це передбачено договором, або законом.

Відповідно до п.6.6. Договору лізингу після отримання Лізингоодержувачем ТЗ Лізингодавець: має право відмовитися від Договору в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це Лізингоодержувача, та/або вимагати повернення ТЗ, у тому числі у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріусу відповідно до закону: у разі якщо Лізингоодержувач не сплатив за Договором лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення становить більше 60 календарних днів; за наявності інших підстав, встановлених Договором або законом.

Згідно з положеннями ч.4 ст.17 Закону України «Про фінансовий лізинг» після отримання лізингоодержувачем об?єкта фінансового лізингу лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингоодержувача та/або вимагати повернення об?єкта фінансового лізингу, у тому числі у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса: 1) у разі якщо лізингоодержувач не сплатив за договором фінансового лізингу лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення становить більше 60 календарних днів; 2) за наявності інших підстав, встановлених договором фінансово лізингу або законом.

Отже, як у Законі України «Про фінансовий лізинг», так і у Договорі сторонами погоджено можливість дострокового припинення/розірвання Договору у односторонньому порядку на вимогу позивача у разі порушення відповідачем строку сплати лізингового платежу більш, ніж на 60 днів.

Судом встановлено, що відповідач обов?язок сплати лізингових платежів починаючи з березня 2022 року не виконував, ТОВ «ФАСТФІНАНС» направив ОСОБА_1 досудову вимогу б/н від 04.04.2024 року про відмову від договору та його розірвання, сплату заборгованості за договором, повернення об?єкту лізингу, що підтверджується описом вкладення до цінного листа від 04.04.2024 року з відміткою поштового відділення про прийняття кореспонденції до пересилання.

Таким чином, позивач з 01.04.2024 року відмовився від Договору фінансового лізингу №20211220/1 від 20.12.2021 р. та договір є припиненим з 01.04.2024 року.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни (ч.ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України).

Пунктом 4 ч.1 ст. 20 ЗУ «Про фінансовий лізинг`передбачено, що лізингодавець має право стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість відповідно до умов договору фінансового лізингу та законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем виконані умови договору фінансового лізингу та передано предмет лізингу відповідачу, тоді як останнім не виконано належним чином зобов`язання щодо сплати платежів передбачених умовами договору фінансового лізингу у зв`язку з чим утворилась заборгованість, в результаті чого договір фінансового лізингу було розірвано в односторонньому порядку.

Згідно п.14.2.1. Договору фінансового лізингу за порушення обов?язку зі своєчасної сплати лізингових та інших платежів, передбачених Договором, на третій день після настання такого порушення, - штраф у розмірі 500 гривень. З четвертого дня прострочення - пеню у розмірі 1% від суми прострочених лізингових платежів за кожен день прострочення та відшкодовує всі збитки, завдані Лізингоодержувачем Лізингодавцеві, понад вказану пеню.

У зв?язку із простроченням сплати платежу до відповідача застосовуються санкції у вигляді пені, яка відповідно до Розрахунку пені по простроченій заборгованості по договору №20211220/1 від 20.12.2021 року за період з 31.01.2022 року по 21.02.2024 року складає 292 219,43 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов 'язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням становленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Враховуючи факт невиконання відповідачем обов?язку зі сплати лізингових платежів нарахованих, позивач відповідно до умов Договору та положень ст. 625 ЦК України має право на стягнення: 3% річних за період з 22.01.2022 року по 01.04.2024 року у розмірі 37 022,32 грн.; інфляційних втрат за період з 20.02.2022 року по 20.02.2024 року у розмірі 90 858,01 грн.

Вказані розрахунки позивача є обгрунтованими та перевірені судом, при цьому суд знаходить обгрунтовані підстави для задоволення вимог позивача в цій частині.

З приводу стягнення з відповідача на користь позивача упущеної вигоди в розмірі 963 600 грн., суд вказує наступне.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Також положеннями ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема і відшкодування збитків, а за частинами 1, 2 ст. 623 ЦК У країни боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Для настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків необхідна наявність складу правопорушення, а саме: 1) наявність збитків; 2) протиправна поведінка заподіювана збитків; 3) причинний зв`язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювана; г) вина.

При цьому, позивач повинен довести, що протиправні дії чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли у позивача - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

В обґрунтування стягнення на свою користь упущеної вигоди в розмірі 963 600,00 грн. представник позивача вказував, що в даному випадку отримання прибутку полягало у сплаті відповідачем лізингових платежів відповідно до Графіку.

З Розрахунку заборгованості за договором №20211220/1, від 20.12.2021 року вбачається, що виконання своїх зобов?язань по сплаті лізингових платежів було здійснено частково лише в період в січні-лютому 2022 року.

Таким чином, у зв`язку з порушенням умом Договору лізингу відповідачем ТО «ФАСТФІНАНС» не зміг отримати ані відшкодування вартості об?єкта лізингу, ані комісійної (винагороди) Лізингодавця.

Так, придбаваючи об?єкт лізингу для відповідача позивач розраховував на отримання певної грошової суми (загальної суми лізингових платежів), яка відповідно до Графіку лізингових платежів від 20.12.2021 року становить 2 102 401 грн.

Представник позивача вказує, що згідно Графіку лізингових платежів від 20.12.2021 року останній лізинговий платіж мав бути здійснений відповідачем 21.12.2025 року. Однак, у зв?язку із систематичним не виконанням умов Договору лізингу відповідачем, зі сторони ТОВ «ФАСТФІНАНС», відповідно до права визначено договором, було здійснено дострокове одностороннє розірвання Договору лізингу.

Таким чином, на думку представника позивача, відповідно до умов Договору лізингу упущена вигода, яку понесло ТОВ «ФАСТФІНАНС» рахується з моменту розірвання Договору до дати здійснення останнього платежу за договором. Тобто з 01.04.2024 року по 21.12.2025 року та становить суму у розмірі 963 600 грн, яку він просив стягнути на користь позивача.

Водночас, заявляючи вимогу про стягнення упущеної вигоди, позивачем фактично розраховано розмір винагороди лізингодавця за користування об`єктом лізингу та лізингові платежі, стягнення яких не обгрунтовано належним чином умовами Договору. Зазначена вимога за своєю правовою природою різниться з поняттям упущеної вигоди, яка виражається у відшкодуванні збитків як виду цивільно-правової відповідальності, а також має різне правове регулювання, а отже, й предмет доказування, обсяг процесуального доведення.

З поданих суду матеріалів позову не вбачається та позивачем належним чином не обгрунтовано обставин, за яких у позивача існували реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу після припинення укладеного між сторонами договору, беручи до уваги, що позовні вимоги містять вимогу про стягнення заборгованості за лізинговими платежами та договір було розірвано в односторонньому порядку за ініціативи позивача.

З урахуванням викладеного, суд не погоджується з твердженням представника позивача про те, що позивач має всі підстави для врахування даної суми до заборгованості за договором лізингу, оскільки заявлені позивачем витрати не відповідають ознакам збитків, що визначені частиною другою статті 22 ЦК України.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд вбачає обґрунтованим наступний загальний розмір заборгованості за договором лізингу в розмірі 1 427 499 грн. 76 коп., з яких: 1 007 400 грн. - заборгованість за лізинговими платежами, 292 219, 43 грн. - пеня, 3% річних - 37 022, 32 грн., а також інфляційні втрати - 90 858,01 грн.

Отже, надавши оцінку доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково.

Також на користь позивача з відповідача підлягають стягненню судові витрати, відповідно до положень ст.141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 21941, 35 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 263-265, 268, 280-283, 354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСТФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСТФІНАНС" суму заборгованість за договором фінансового лізингу №20211220/1 від 20.12.2021 року в розмірі 1 427 499 грн. 76 коп., з яких: 1 007 400 грн. - заборгованість за лізинговими платежами, 292 219, 43 грн. - пеня, 3% річних - 37 022, 32 грн., а також інфляційні втрати - 90 858,01 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фастфінанс" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 21 941,35 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАСТФІНАНС", код ЄДРПОУ: 39908548, адреса: 01133, м. Київ, вул.. Євгена Коновальця, буд. 36-Д, приміщення 65-з.

Відповідач - ОСОБА_1 : рнокпп НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 28.08.2024 року.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА