Постанова

від 26.08.2024 по справі 551/1215/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 551/1215/22 Номер провадження 22-ц/814/2439/24Головуючий у 1-й інстанції Кулик Н.В. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.

за участю секретаря судового засідання Коротун І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Собини Павла Миколайовича, представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на ухвалу Шишацького районного суду Полтавської області від 12 квітня 2024 року про призначення судової почеркознавчої експертизи (час ухвалення судового рішення з 10:02:09 до 13:04:44, дата виготовлення повного тексту ухвали - 12 квітня 2024 року) у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

У С Т А Н О В И В:

У липні 2022 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом, просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за договором позики від 12 липня 2017 року у сумі 7300 доларів США і три відсотки річних за прострочення виконання зобов`язання у сумі 657,60 доларів США, мотивуючи заявлені вимоги невиконанням відповідачами зобов`язання з повернення боргу у строки, визначені договором позики.

У межах підготовчого провадження адвокат Собина П.М., представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подав суду клопотання:

18 січня 2024 року - про призначення судової почеркознавчої експертизи договору поруки від 22 січня 2022 року (т.2 а.с.177-178),

05 березня 2024 року про призначення судової технічної експертизи договору позики від 2020 року (т.3 а.с.8),

05 березня 2024 року про призначення судової почеркознавчої експертизи позовної заяви від 06 вересня 2021 року (т.3 а.с.12-13).

Ухвалою Шишацькогорайонного суду Полтавської області від 12квітня 2024року клопотання адвоката Собини П.М., представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , задоволені частково.

Призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Полтавського відділення ХНДІСЕ ім.засл.професора М.С. Бокаріуса.

На вирішення експертів поставлено питання:

- чи виконані написи і підпис у договорі поруки від 22 січня 2015 року ОСОБА_2 чи ОСОБА_1 чи іншою особою?

У розпорядження експертів надані матеріали цивільної справи.

Витрати на проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за свідомо неправдивий висновок і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків відповідно до ст.ст. 384, 385 КК України.

На час проведення експертизи провадження в справі зупинене.

У задоволенні клопотань про призначення судових почеркознавчої і технічної експертиз відмовлено.

В апеляційній скарзі (уточненій) адвокат Собина П.М., представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджується, що суд першої інстанції призначив проведення почеркознавчої експертизи за відсутності оригінала договору поруки від 22 січня 2015 року, оскільки у судовому засіданні 21 лютого 2024 року суд, оглянувши оригінал договору, повернув його позивачу.

Вирішивши питання про призначення почеркознавчої експертизи, суд першої інстанції у порушення вимог ст.197 ЦПК України та Інструкції про призначення і проведення судових експертиз та експертних досліджень не забезпечив відібрання умовно-вільних та експериментальних зразків почерку, не визначився з порядком виконання зазначених дій, тобто суд порушив порядок збирання доказів, необхідних для проведення експертизи.

Визначаючи експертну установу, якій доручено проведення експертизи, суд не врахував, що відповідачі і позивач зареєстровані у Сумській області, представник відповідачів фактично проживає у Сумській області.

Стверджується, що відмова суду у призначенні судової техніко-криміналістичної експертизи договору позики, позбавляє відповідачів можливості спростувати належними і допустимими доказами твердження позивача про укладення договору позики у 2020 році.

У відзиві ОСОБА_3 , посилаючись на необгрунтованість доводів апеляційної скарги, просить ухвалу суду залишити без змін.

Стверджується, що представник відповідачів вводить апеляційний суд в оману, так як оригінал договору позики долучений до матеріалів справи, про що йому достеменно відомою.

Стосовно визначеної судом експертної установи звертається увага, що представник відповідачів тричі змінював свої вимоги щодо установи, якій має бути доручено проведення експертиз. Рішення суду про визначення експертної установи узгоджується із приписами Інструкції про призначення і проведення судових експертиз та експертних досліджень, окрім того судом враховано, що Сумська область відноситься до територій можливих бойових дій, постійно перебуває під обстрілами.

Наголошується, що представник відповідачів у судовому засіданні наполягав на призначенні експертизи без відібрання зразків почерку, посилаючись на можливість їх отримання у подальшому на вимогу експерта через консульську установу, оскільки відповідачі перебувають за кордоном.

Звертається увага, що відповідачі у справі визнають факт написання розписок у 2016 і 2017 роках, вони лише заперечують факт повернення позивачу частини коштів у серпні 2021 року, сподіваючись довести суду факт пропуску строку давності. З урахуванням цих обставин, а також законодавчих актів стосовно продовження строків давності відсутня необхідність у проведенні судової техніко-криміналістичної експертизи.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав:

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи (т.2 а.с.177-178) обгрунтоване представником відповідачів тим, що з телефонної розмови із ОСОБА_2 йому стало відомо, що остання заперечує свій підпис на договорі поруки від 22 січня 2015 року. Клопотання подане суду 18 січня 2024 року.

Клопотання про призначення судової технічної експертизи (т.3 а.с.8) обгрунтоване представником відповідачів тим, що до позовної заяви долучена копія договору позики, який заповнений вручну і містить дату «2020», проте ОСОБА_1 стверджує, що цей договір складався у 2010 році і він немає відношення до боргової розписки, отже вважає, що у цьому договорі зроблені виправлення.

Задовольняючи клопотання представника відповідачів про призначення судової почеркознавчої експертизи, суд першої інстанції врахував предмет і обставини спору та визнав доцільним призначити почеркознавчу експертизу для з`ясування питання належності підпису ОСОБА_2 у договорі поруки. Визначаючи експертну установу, якій слід доручити проведення експертизи, суд керувався приписами п.1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та визнав необгрунтованими доводи представника відповідачів про проведення експертизи фахівцям з іншої установи у Сумській області.

Відмовляючи у призначенні судової техніко-криміналістичної експертизи, суд першої інстанції визнав необгрунтованими доводи представника відповідачів.

Апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляційної скарги, керується такими міркуваннями.

За приписамистатей 12, 81ЦПК України основою цивільного процесу є принцип змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених Цивільним процесуальним кодексом.

Оскільки отримання позитивного судового рішення залежить від обсягу наданих належних, достовірних та допустимих доказів, законодавець, з метою сприяння сторонам в поданні відповідного доказу, передбачив механізм доказування сторонами своїх вимог або заперечень за допомогою певних процесуальних дій.

Відповідно до статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються певними засобами, зокрема, висновками експертів.

Згідно з ч.1 ст.84ЦПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

За частиною 3 статті 102ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно частини 1 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Враховуючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд визнає за необхідне зауважити таке.

Основними засадами цивільного судочинства є, зокрема, повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом, недопустимість зловживання процесуальними правами (п.3,п.11 ч.3 ст.2, ст.6, ст.44 ЦПК України).

З матеріалів справи убачається, що інтереси відповідачів по справі у суді представляє адвокат Собина П.М., який подав суду клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи договору поруки 18 січня 2024 року. Питання з розгляду цього клопотання розглядалося судом 12 квітня 2024 року у судовому засіданні за його участю (т.3 а.с.38-43).

Відповідачі у справі перебувають за кордоном, отже адвокат Собина П.М., фахівець у галузі права, у січні 2024 року не міг не усвідомлювати, що саме він, його довірителька ОСОБА_2 , в інтересах якої заявлено клопотання про призначення експертизи, мають забезпечити подання суду вільних, умовно-вільних та експериментальних зразків почерку, проте матеріали справи, у тому числі і апеляційна скарга не містить даних про те, що адвокат Собина П.М. і відповідачка ОСОБА_2 , діючи добросовісно, вжили усіх можливих і необхідних заходів для сприяння у проведенні експертизи, про яку вони просять (надання зразків почерку).

Окрім того, як слідує із технічного запису судового засідання від 12 квітня 2024 року адвокат Собина П.М. наполягав на призначенні експертизи без попереднього відібрання зразків почерку.

Доводи апеляційної скарги про відсутність у суду (матеріалах справи) оригінала договору поруки від 22 січня 2015 року не відповідають дійсності.

Наведені обставини у сукупності свідчать про наявність у діях адвоката Собини П.М. ознак зловживання процесуальними правами з метою затягування розгляду справи.

Пунктом п.1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень передбачено проведення експертиз експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком…

Ця справа перебуває у провадженні суду першої інстанції Полтавської області. Як вже зазначено, відповідачі по справі фактично проживають за кордоном, позивач у справі, який проживає у Сумській області, не заперечує проведення експертизи в установі, що розташована у Полтавській області. Місце проживання адвоката Собини П.М. у цьому випадку не має будь-якого значення.

Отже, суд першої інстанції правильно визначився з експертною установою, якій доручено проведення експертизи.

Що стосується рішення суду про відмову у призначенні судової техніко-криміналістичної експертизи слід врахувати таке.

Висновок експерта є одним із доказів, який підлягає оцінці на загальних підставах (ст.110, п.2,ч.2 ст.76 ЦПК України).

Докази мають бути належними, тобто містити інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).

Як слідує зі змісту позовної заяви, позивач у підтвердження обставин, якими обгрунтовує заявлені вимоги, посилається на договір позики і договір поруки від 22 січня 2015 року, розписки від 22 січня 2015 року, від 03 березня 2016 року, від 12 липня 2017 року, а також факт повернення йому частини позики 30 серпня 2021 року, у відповідності до якого він обраховує перебіг строку давності.

У відповіді на відзив (т.2 а.с.206-213) позивач робить посилання на договір позики від 19 січня 2020 (т.1 а.с.25), проте дотримання строку звернення до суду з позовом обгрунтоване тим, що за розпискою від 12 липня 2017 року строк повернення боргу 01 жовтня 2017 року, тобто строк давності мав закінчитися 01 жовтня 2020 року, але на той час вже діяли законодавчі акти, якими продовжені строки давності.

З наведених підстав слідує, що у цій справі немає істотного і вирішального значення питання щодо дати укладення договору позики, зокрема договору від 19 січня 2020 (т.1 а.с.25).

За відсутності інших обгрунтованих доводів адвоката Собини П.М. про необхідність призначення судової техніко-криміналістичної експертизи договору позики слід визнати законним рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні зазначеного клопотання.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не встановлено.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382,ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу адвоката Собини Павла Миколайовича, представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Ухвалу Шишацького районного суду Полтавської області від 12 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 26 серпня 2024 року.

Головуючий суддя О.А. Лобов

Судді: А.І.Дорош

В.М.Триголов