Рішення

від 05.08.2024 по справі 179/1255/23

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

179/1255/23

2/179/59/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2024 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Ахтієвій Р.С.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_10 , треті особи: Дніпровська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, селянське (фермерське) господарство «Славутич», Служба у справах дітей Новомосковської районної державної адміністрації про стягнення боргу кредитором спадкодавця, стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_10 , треті особи: Дніпровська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, селянське (фермерське) господарство «Славутич», Служба у справах дітей Новомосковської районної державної адміністрації про стягнення боргу кредитором спадкодавця, стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що 15 липня 2019 року між ОСОБА_4 (орендодавцем) та ОСОБА_11 (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222382000:05:001:0005, загальною площею 10,8228 га, яка розташована на території Почино-Софіївської сільської ради, відомості щодо якого зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 16 жовтня 2019 року (номер запису про інше речове право: 33771503). Термін дії договору становить - 49 років з дати державної реєстрації.

Відповідно до п. 2.2. Договору ОСОБА_11 зобов`язався щороку, у період з 01 січня по 31 грудня сплачувати позивачеві орендну плату в грошовій формі в розмірі 3 % від грошової оцінки земельної ділянки, яка станом на дату укладання договору становила 474 378,05 грн., що становить14 231,34 грн. зазначена сума корегується відповідно до коефіцієнту індексації вартості землі, та, з відрахуванням податків і зборів, становить 11 669,58 грн., що відображено у відповідному розрахунку по орендній платі, який є невід`ємною частиною Договору оренди землі № б/н від 15 липня 2019 року.

В подальшому з інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, позивач дізналась про те, що належну їй на праві приватної власності земельну ділянку, яка є предметом вищезазначеного договору оренди, ОСОБА_11 було передано в суборенду Селянському (фермерському) господарству "Славутич" (код ЄДРПОУ 30093691) на умовах укладеного між ними 02 грудня 2019 року відповідного договору, який зареєстрований в реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 05 грудня 2019 року (номер запису: 34569407). Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право користування земельною ділянкою за Селянським (фермерським) господарством «Славутич» на правах суборенди зберігається до 02 грудня 2027 року.

Починаючи з дати укладання вищезазначеного договору оренди землі і по 2022 рік включно, ОСОБА_11 порушує свої обов`язки за вищезазначеним договором оренди в частині своєчасності та повноти виплати орендної плати, останній має заборгованість за орендною платою в розмірі 56 925,36 грн.

08 березня 2023 року позивач у порядку та у строки, встановлені ст. 1281 ЦК України звернулась до Дніпровської районної нотаріальної контори Дніпропетровської області із претензією кредитора спадкодавця, відповідно до повідомлення державного нотаріуса після смерті ОСОБА_11 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , була заведена спадкова справа № 5/2023 та вищезазначена претензія була зареєстрована в журналі реєстрації вхідних документів за № 130/02-14 і доведена до відома спадкоємців. Однак позивач позбавлена можливості отримати інформацію щодо кола спадкоємців та вчинені нотаріальні дії з приводу спадкового майна ОСОБА_11 .

Спадкоємцями першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_11 , є його діти - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також онук - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який є спадкоємцем за правом представлення у відповідності до ст. 1266 ЦК України. При цьому, оскільки ОСОБА_8 та ОСОБА_10 є малолітніми особами в їх інтересах виступають законні представники - батьки останніх ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Розмір загальної заборгованості ОСОБА_11 становить 81 863,52 грн. з якої: 56 925,36 грн. - заборгованість з орендної плати, а також інфляційні втрати в розмірі 20 896,86 грн. та 3 % річних у розмірі 4 041,30 грн., які останній повинен сплатити на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за весь період невиконання своїх зобов`язань.

Враховуючи наведені обставини, позивач вважає систематичною несплатою орендної плати ОСОБА_11 , а тому прохає суд: договір, укладений між нею та ОСОБА_11 розірвати; стягнути зі спадкоємців борг спадкодавця в розмірі 81 863,52 грн. та заборгованість з орендної плати за 2023 рік в розмірі 14 231,34 грн.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, крім того зазначив, що заяви про застосування позовної давності, які подані представником третьої особи та представником відповідача в порушення вимог ЦПК України.

Представник відповідача ОСОБА_7 адвокат Бабенко О.А. в судовому засіданні заперечила проти позову, вважає розрахунки викладені в позовній заяві необґрунтованими, прохала застосувати позовну давність.

Представник третьої особи в судовому засіданні пояснив, що договір суборенди укладено у відповідності до вимог закону, право суборенди земельної ділянки зареєстровано в реєстрі речових прав у 2019 році. Прохав застосувати позовну давність до вимог позивача.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази, суд дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову за наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 липня 2019 року між ОСОБА_4 (орендодавцем) та ОСОБА_11 (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222382000:05:001:0005, загальною площею 10,8228 га, яка розташована на території Почино-Софіївської сільської ради, відомості щодо якого зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 16 жовтня 2019 року (номер запису про інше речове право: 33771503), строком на 49 років починаючи з дати його державної реєстрації (т. 1 а. с. 23-28).

Відповідно до п. 2.2. Договору ОСОБА_11 зобов`язався щороку, у період з 01 січня по 31 грудня сплачувати позивачеві орендну плату в грошовій формі в розмірі 3 % від грошової оцінки земельної ділянки, яка станом на дату укладання договору становила 474 378,05 грн., що становить14 231,34 грн. зазначена сума корегується відповідно до коефіцієнту індексації вартості землі, та, з відрахуванням податків і зборів, становить 11 669,58 грн., що відображено у відповідному розрахунку по орендній платі, який є невід`ємною частиною Договору оренди землі № б/н від 15 липня 2019 року.

Згідно абз. 5, 6 розділу 3 «Інші умови» договору оренди сторонами визначено; що в разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до іншої(-их) особи(-іб) договір оренди земельної ділянки зберігає чинність для нового(-их) власника(-ів). Право на орендовану земельну ділянку в разі смерті фізичної особи - Орендаря, засудження або обмеження її цивільної дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку.

Земельну ділянку, яка є предметом вищезазначеного договору оренди, ОСОБА_11 було передано в суборенду Селянському (фермерському) господарству "Славутич" (код ЄДРПОУ 30093691) на умовах укладеного між ними 02 грудня лютого 2019 року відповідного договору, який зареєстрований в реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 05 грудня 2019 року (номер запису: 34569407). Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право користування земельною ділянкою за Селянським (фермерським) господарством "Славутич" на правах суборенди зберігається до 02 грудня 2027 року (т. 1 а. с. 29-33).

20 лютого 2023 року позивачем на адресу реєстрації місця проживання ОСОБА_11 ( АДРЕСА_1 ) надіслано вимогу про погашення заборгованості з орендної плати урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних, однак відправлення повернулось із відміткою працівника поштового зв`язку "за закінченням встановленого терміну зберігання" (т. 1 а. с. 34-38).

ОСОБА_11 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (т. 1 а. с. 117).

Спадкоємцями першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_11 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його діти - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також онук - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який є спадкоємцем за правом представлення у відповідності до ст. 1266 ЦК України (т. 1 а. с. 108-144). Оскільки ОСОБА_8 та ОСОБА_10 є малолітніми особами в їх інтересах виступають законні представники - батьки останніх ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

08 березня 2023 року позивач звернулася до Дніпровської районної нотаріальної контори Дніпропетровської області із претензією кредитора спадкодавця (т. 1 а. с. 158-168).

Відповідно до повідомлення державного нотаріуса після смерті ОСОБА_11 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , була заведена спадкова справа № 5/2023 та вищезазначена претензія була зареєстрована в журналі реєстрації вхідних документів за № 130/02-14 і доведена до відома спадкоємців (т. 1 а. с. 42-43).

Відповідно достатті 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ізстаттею 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 2Закону України«Про орендуземлі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюютьсяЗемельним кодексом України,Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 вказаної редакціїЗакону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно достатті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями статей 21, 22 Закону України «Про оренду землі»орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до частини першоїстатті 32Закону України«Про орендуземлі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗаконута умовами договору, а також на підставах, визначенихЗК Українита іншими законами України.

Відповідно до пункту «д» частини першоїстатті 141 ЗК Українипідставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Судом встановлено, що у порушення умов вказаного договору, орендарем не виплачувалася орендна плата за 2019-2023 роки, що свідчить про систематичну несплату орендної плати, визначеної договором.

Згідно зістаттею 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, оскільки згідно зістаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки, оскільки істотно порушуються умови спірного договору, а саме систематично не сплачується орендна плата.

Зазначений висновок повністю узгоджується з правовою позицією Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду висловленою у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17.

Оскільки представником відповідача було подано заяву про застосування позовної давності, суд вирішуючи вказане питання виходить з наступного.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Відповідно достатті 257 ЦК Українизагальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Зазначений трирічний строк діє після порушення суб`єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина першастатті 261 ЦК України).

За частиною четвертоюстатті 267 ЦК Українисплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Позовні вимоги ОСОБА_4 стосуються заборгованості, що утворилася у період з 2019 року по 2023 рік. Водночас ОСОБА_4 , із вказаними вимогами звернулася до суду 08.07.2023 року.

Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким було доповнено Цивільний кодекс України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, строки, визначені у тому числі статтями 257 та 258 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 карантин було встановлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 № 1236 «з метою запобігання поширенню на України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-, з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021 р. на території країни діяв карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом» та наступними постановами КМУ з цього ж питання. В подальшому Кабінет Міністрів України постановою № 1336 від 15.12.2021 продовжив дію адаптивного карантину на території України до 31 березня 2022 року продовжено внесення змін до постанови № 1236 від 9 грудня 2020 р., постановою від 09.12.2020 №1236 продовжено дію до 30.04.2023 року. Постановою від 27.04.2023 № 383 продовжено дію до 30.06.2023 року. Отже Карантин в Україні безперервно встановлено з 12.03.2020 до 30.06.2023 року.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята статті 261 ЦК України). В випадку перебіг позовної давності обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Отже, до вимог ОСОБА_4 , строк позовної давності до яких не сплив на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, тобто станом на березень 2020 року, не можуть бути застосовані наслідки пропуску строку позовної давності.

Отже, суд вважає обґрунтованою заборгованість з орендної плати, яка підлягає стягненню з відповідачів в розмірі 46 678,32 грн. за 2019-2022 р. р. та 11 669,58 грн. за 2023 рік, виходячи з розміру орендної плати встановленої в Додатку № 1 до договору оренди в розмірі 11669,58 грн. щорічно з відрахованим прибутковим податком (т . 1 а. с. 27).

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з розрахунку наданого позивачем, а також з обставин того, що розмір щорічної орендної плати становить 11 669,58 грн., інфляційні втрати становлять 18 997,24 грн. та 3 % річних - 3 313,82 грн.

Таким чином заборгованість з орендної плати за 2019-2022 рік становить 68 989,38 грн., а також борг з орендної плати за 2023 рік становить 11 669,58 грн., який слід стягнути з відповідачів, а тому позов суд задовольняє частково.

Відповідно до ч. 1ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Оскільки відмова від позову є виключним правом позивача і не порушує права інших учасників справи, наслідки щодо відмови від позову позивачу відомі, суд вважає можливим прийняти відмову позивача від позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 206 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Враховуючи заяву позивача, суд вважає можливим прийняти відмову від позову щодо позовних вимог до ОСОБА_9 , який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_10 , оскільки вона не суперечить вимогам закону і не порушує права інших осіб. При вказаних обставинах маються всі підстави для прийняття відмови від позову та закриття провадження по справі в частині позовних вимог до ОСОБА_9 .

У відповідностідо п.1ч.3ст.133ЦПК України до витрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать,зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно п.3ч.2ст.141ЦПК Українивитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки відповідачем здійснено витрати пов`язані із наданням професійної правничої допомоги розмірі 16000 грн., враховуючи часткове задоволення позовних вимог, у зв`язку із чим вказані судові витрати в розмірі 4500 грн. підлягають стягненню з відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , в інтересах якого діє законний представник - ОСОБА_7 на користь позивача.

У відповідностідо ч.1ст.141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог позивача, із відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , в інтересах якого діє законний представник - ОСОБА_7 на користь позивача підлягає стягненню сплачений при подачі позову судовий збір в розмірі 1 610,40 грн.

Статтею 266 ЦПК України визначено, що суд, ухвалюючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Отже,виходячи зобставин справи,з кожногоз відповідачівпідлягають стягненнюборг спадкодавця за договором оренди, заборгованість з орендної плати за 2023 рік, витрати на професійну правничу допомогу та витрати понесені на сплату судового збору в рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.

Договір оренди земельної ділянки площею 10,8228 га (кадастровий номер 1222382000:05:001:0005), без номеру від 15 липня 2019 року, зареєстрований 16 жовтня 2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право: 33771503), укладений між ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_11 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (в інтересах якого діє законний представник - ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_5 ), як спадкоємців ОСОБА_11 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ):

-борг спадкодавця за договором оренди № б/н від 15 липня 2019 року земельної ділянки площею 10,8228 га (кадастровий номер 1222382000:05:001:0005) з урахуванням 3 % річних та інфляційних втрат у розмірі по 17 247,35 грн. (сімнадцять тисяч двісті сорок сім гривень 35 копійок), з кожного спадкоємця ;

-заборгованість з орендної плати за 2023 рік за договором оренди № б/н від 15 липня 2019 року земельної ділянки площею 10,8228 га (кадастровий номер 1222382000:05:001:0005) в розмірі по 2 917,40 грн. (дві тисячі дев`ятсот сімнадцять гривень 40 копійок), з кожного спадкоємця;

-витрати на професійну правничу допомогу в розмірі по 1 500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень 00 коп.), з кожного спадкоємця;

-витрати понесені на сплату судового збору в розмірі по 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень 80 коп.), з кожного спадкоємця.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Закрити провадженняу справів частиніпозовних вимогзаявлених до ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (вінтересах якогодіє законнийпредставник - ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_6 ).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15 серпня 2024 року.

Суддя Т.А.Ковальчук