Рішення

від 19.08.2024 по справі 190/454/24

П'ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 190/454/24

Провадження №2/190/207/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2024 року м.П"ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Кудрявцевої Ю.В.

за участю:

секретаря судового засідання Пронської Т.В.

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Ліненка О.А. ,

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті П`ятихатки Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Ліненко Олександр Анатолійович до ОСОБА_3 , третя особа П`ятихатська державна нотаріальна контора про визначення права на спадщину,-

встановив:

ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Ліненко О.А., звернулася до суду з позовом, в якому просить: встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу з 1978 року до 30.03.2022 року; визнати за ОСОБА_1 право на спадщину за законом першої черги після смерті ОСОБА_5 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як особі що тривалий час опікувалася, матеріально забезпечувала та надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік та хворобу був у безпорадному стані; усунути від права спадкування за законом ОСОБА_3 , як особу що ухилялася від надання допомоги спадкодавцю ОСОБА_5 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , який через похилий вік та хворобу був у безпорадному стані.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 1978 року вона проживала разом з ОСОБА_5 як дружина та чоловік, шлюб не реєстрували, оскільки вважали що не має в цьому потреби. За час проживання однією сім`єю вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, займалися благоустроєм будинку: робили ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту, крім того, всі свята проводили разом в колі рідних та друзів. Дітей ОСОБА_5 , як окремо так і спільних з нею не мав. В 1987 року ОСОБА_5 отримав у спадщину будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та отримав земельну ділянку розміром 4,680 га. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Після його смерті вона звернулася з заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса П`ятихатської державної нотаріальної контори та на підставі якої було відкрито спадкову справу №79/2022. Вона фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 , з яким проживала однією сім`єю як подружжя у незареєстрованому шлюбі, але не оформила своїх спадкових справ. Проте державним нотаріусом їй було роз`яснено, що видати їй свідоцтво про право на спадщину не можливо з тих причин, що у неї як спадкоємця відсутні документи, які підтверджують родинні стосунки з ОСОБА_5 . На даний час відсутність факту постійного проживання із спадкодавцем позбавляє її права отримати у встановленому законом порядку спадщину. Відповідач із спадкодавцем ОСОБА_5 останні 10 років не спілкувався, родинні стосунки не підтримував. З 1978 року ОСОБА_5 систематично хворів, вона постійно турбувалася про нього та доглядала його, а відповідач за час хвороби ОСОБА_5 жодного разу його не провідав, не поцікавився здоров`ям, та будь - якої допомоги йому не надавав. Похованням ОСОБА_5 займалася позивач самостійно. Таким чином позивач вважає, що відповідач має бути усунутий від спадкування.

Ухвалою судді від 26.02.2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та витребувано з П`ятихатської державної нотаріальної контори, копіюспадкової справи №79/2022 від 01.06.2022 року відкритої після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 22.04.2024 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та її представник - адвокат Ліненко О.А. позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, прохають їх задовольнити.

Позивач зазначила, що вона разом з ОСОБА_5 прожили разом сорок п`ять років, вели спільне господарство, разом вирішували побутові питання, зокрема щодо ремонту будинку, паркану, мали спільний сімейний бюджет, тобто перебували в таких стосунках, як чоловік та дружина, кожен виконував свої сімейні обов`язки. Водночас, відповідач жодним чином не допомагав своєму дядькові - ОСОБА_5 , приходив до нього лише коли йому самому щось було потрібно від дядька. Вважає, що відповідача належить усунути від спадкування.

Відповідач та представник відповідача - адвокат Сарма Л.І. в судовому засіданні в задоволенні позову прохають відмовити. Адвокат Сарма Л.І. зазначила, що ОСОБА_5 помер раптово і хоча перебував у похилому віці, не був у безпорадному стані, а ОСОБА_3 не ухилявся від надання допомоги, догляду і піклування. Таким чином усувати ОСОБА_3 від спадкування не має жодних підстав.

Третя особа- П`ятихатська державна нотаріальна контора про розгляд справи повідомлена належним чином, свого представника в судове засідання не направили, направили листа з проханням розглянути справу у відсутність їхнього представника, заперечень проти задоволення позову не має.

Вислухавши сторони та їх представників, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , - ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 . (а.с.6)

З копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 01.06.2022 року вбачається, що після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 заведено спадкову справу №79/2022. (а.с.7,8)

Згідно копії домової книги (а.с.12-13), - ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно копії акту №46 від 14.05.2022 року (а.с.14), - за адресою: АДРЕСА_1 , проживає ОСОБА_1 .

Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №042187, виданого на підставі розпорядження голови П`ятихатської районної державної адміністрації №407-р від 16.09.2002 року, - ОСОБА_5 на праві власності належить земельна ділянка площею 4,680 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 1224581700-01-038-0492, яка розташована на території с.Зоря Кам`янського (П`ятихатського) району Дніпропетровської області. (а.с.15)

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.01.1987 року, - ОСОБА_5 отримав в спадщину після смерті матері ОСОБА_6 будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.16)

Згідно копій довіреностей від 27.02.2003 року та від 12.05.2016 року, - ОСОБА_5 уповноважував ОСОБА_1 на здійснення нею банківських операцій по його рахункам. (а.с.17,18)

Згідно довідки про причину смерті від 30.03.2022 року (а.с.19), - ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; причина смерті - «гостра судинна хвороба кишечнику».

На підтвердження факту спільного проживання позивача зі спадкодавцем, позивачем надані копії фотокарток, з яких вбачається спільна їх присутність на святах (а.с.28,29) а також надано копію виписки по картковому рахунку ГУ з обслуговування клієнтів ПФУ з якої слідує, що 01.04.2022 року ОСОБА_1 було виплачену одноразову допомогу на захоронення (а.с.30) Згідно копії спадкової справи №79/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , - з заявами про прийняття спадщини після смерті співмешканця та дядька до П`ятихатської державної нотаріальної контори звернулися 01.06.2022 року ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 . (а.с.51-63)

З пояснень свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що були надані ними в судовому засіданні слідує, що вони проживали по сусідству з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , яких знали як подружжя (чоловіка та дружину) і лише після смерті ОСОБА_5 дізналися, що прізвище заявниці не ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 . Свідок ОСОБА_7 також пояснив, що він познайомився з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , які проживали однією сім`єю, в 1979 році і з цього часу до дня смерті ОСОБА_5 , вони проживали однією сім`єю як чоловік та дружина; за життя ОСОБА_5 можливо і хворів, але не був «лежачим»; всі побутові справи ОСОБА_5 та ОСОБА_1 робили разом.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що померлий ОСОБА_5 - це її рідний дядько. Тому їй достеменно відомо, що позивач ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_5 однією сім`єю як чоловік та дружина понад двадцять років до самої смерті ОСОБА_5 , вели спільне господарство, все робили разом. У тому випадку, якщо вони самостійно не могли щось зробити, наприклад полагодити дах, вони наймали людей. При цьому відповідач ОСОБА_3 , який є її рідним братом, не допомагав родині дядька - ОСОБА_5 у вирішенні побутових проблем. Сама вона не зверталась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті дядька, оскільки вважає, що його спадкоємцем має бути ОСОБА_1 .

Відповідно до частини другої ст.3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (Рішення Коституційного Суду України від 03 червня 1999 р № 5-рп/99).

Проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

Законодавцем встановлено, що «Сім`я» на відміну від "шлюбу" є проживання осіб, пов`язаних спільним побутом, та у яких є взаємні права та обов 'язки один до одного. При цьому, необхідно звернути увагу, що для існування сім`ї не існує спеціального порядку реєстрації. Пленумом Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №_7 Про судову практику у справах про спадкування судам роз`яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), суду необхідно врахувати правила частини другої ст.3 СК України, про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, які притаманні чоловіку і дружині.

Судом встановлено, що понад п`ять років ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_5 до дня його смерті, як дружина та чоловік без реєстрації шлюбу, були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки, опікувалися один одним, як в звичайній сім`ї, але не звернулися до державного органу реєстрації актів цивільного стану для реєстрації шлюбу, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Ст.8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право кожного на повагу до Приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. При цьому органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмова від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі статтею 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Статтею 1263 ЦК України визначено, що спадкоємцями третьої черги є рідня: дядько та тітка спадкодавця, тобто рідні (повно рідні або неповно рідні) брати та сестри батьків спадкодавця. Племінники не належать до спадкоємців за законом третьої черги, а спадкують за правом представлення, рівно як і діти рідного дядька та тітка спадкодавця, тобто двоюрідні брати та сестри спадкодавця.

Стаття 1258 ЦК України регулює черговість спадкування за законом, зокрема: спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1259 ЦК України, - черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов`язкову частку у спадщині (частина перша статті 1259 ЦК України).

Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані (частина друга статті 1259 ЦК України).

Отже, черговість одержання права на спадкування може бути змінена шляхом договору між спадкоємцями, які прийняли спадщину (частина перша статті 1259 ЦК України), або на підставі рішення суду (частина друга статті 1259 ЦК України).

Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування. Право на пред`явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.

Підставами для задоволення такого позову є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. У зазначеній категорії справ підлягає встановленню судом також факт належності сторін до спадкоємців за законом різних черг.

Зміна черговості спадкування надає право спадкоємцю наступної черги на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу. В іншій частині слід відмовити, оскільки суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог у частині зміни черговості одержання права на спадкування.

Так, на думку суду позивачем не доведено те, що спадкодавець був у безпорадному стані і був неспроможний самостійно забезпечувати свої потреби.

Крім того, ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.

Відповідно до ст. 1224 ЦК України, право вимоги щодо усунення від спадкування належить особі, яка сама є спадкоємцем відповідної черги, або коли її право на спадкування виникає після усунення негідного спадкоємця від спадкування.

Такий висновок ґрунтується на тому, що у разі усунення негідного спадкоємця спадщина має перейти до іншого за чергою спадкоємця.

Згідно абзацу 3 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. Тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Крім цього, суд має з`ясувати, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №752/12158/14-ц,провадження №61-3197св19, від 25 березня 2019 року у справі №766/810/17, провадження №61-37615св18, від 11 лютого2019 року у справі №756/11676/16-ц, провадження № 61-34600св18, від 21 березня 2018 року у справі №337/6000/15-ц,провадження № 61-1302св 18, від 04 липня2018 року у справі № 404/2163/16-ц, провадження № 61-15926св18.

Факт ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади).

При цьому, слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідоме невиконання такою особою встановленого законом обов`язку.

Суд вважає, що позивачем не доведено те, що відповідач умисно ухилявся від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги від спадкоємця, за умови отримання допомоги від своєї співмешканки (позивача по справі) - ОСОБА_1 .

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги щодо усунення відповідача ОСОБА_3 від права на спадкування після смерті рідного дядька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат суд здійснює у відповідності до ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 328, 331, 377, 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1223, 1261, 1268, 1297 ЦК України, ст. 6-13, 76, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд-

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Ліненко Олександр Анатолійович до ОСОБА_3 , третя особа П`ятихатська державна нотаріальна контора про визначення права на спадщину,- задовольнити частково.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу понад п`ять років, а саме з 1978 року до дня смерті останнього.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави недоплачений нею при зверненні до суду з позовом, судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку: НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку: НОМЕР_3 .

Третя особа: П`ятихатська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області (Код ЄДРПОУ:02891173, місцезнаходження: вул.Мамона,буд.132 м.П`ятихатки Кам`янський район Дніпропетровська область, індекс 52100).

Повний текст рішення складено та підписано суддею 28 серпня 2024 року.

Суддя П`ятихатського районного суду

Дніпропетровської області Ю.В.Кудрявцева