Ухвала

від 28.08.2024 по справі 904/3791/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

28.08.2024м. ДніпроСправа № 904/3791/24

за заявою Криворізької центральної окружної прокуратури, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет ЛТД КР», Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Реділенс", м. Київ

про вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позову

Суддя Мілєва І.В.

ВСТАНОВИВ:

Криворізька центральна окружна прокуратура в інтересах держави в особі Криворізької міської ради звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до його пред`явлення, в якій просить суд:

- накласти арешт на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме земельну ділянку кадастровий номер 1211000000:04:407:0022, площею 0,0686 га; будівлю за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Едуарда Фукса, 1Б (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2468209312060) площею 102,4 кв. м та заборонити суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно та державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії;

- заборонити ТОВ «Маркет ЛТД КР» (код ЄДРПОУ 44978271), ТОВ "Ріділенс" (код ЄДРПОУ 19435509) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачі в оренду, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо нерухомого майна, що є предметом позову, а саме земельної ділянки кадастровий номер 1211000000:04:407:0022, площею 0,0686 га; будівлі за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Едуарда Фукса, 1Б (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2468209312060) площею 102,4 кв. м.

Як вбачається з поданої заяви, керівник Криворізької центральної окружної прокуратури має намір звернутись до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до ТОВ «Маркет ЛТД КР», ТОВ "Реділенс" про зобов`язання усунення перешкод у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на них будівель і споруд, скасування права оренди, припинення володіння нерухомим майном та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Едуарда Фукса, 1Б.

В обґрунтування необхідності вжиття заявлених заходів забезпечення заявник зазначає наступне. ТОВ ВБФ «РІКІ,ЛТД» на підставі договору купівлі-продажу №3 від 21.11.1995 вперше зареєстровано право власності на самочинно збудований торгівельний павільйон за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Едуарда Фукса (колишня назва Тухачевського), 1Б. Підставою для проведення реєстраційних дій вказано договір купівлі-продажу №3 від 21.11.1995 між ТОВ ВБФ «Рікі,ЛТД» та ВТО№1. Згідно з копією договору купівлі-продажу №3 від 21.11.1995, який долучено до електронної реєстраційної справи 2224043012110, за ВТО №1 зареєстровано торгівельний павільйон площею 32,5 кв.м на підставі рішення виконкому Криворізької міської ради народних депутатів №540 від 08.12.1993. При цьому відповідно до рішення виконкому Криворізької міської ради народних депутатів №540 від 08.12.1993 воно стосується загальних питань порядку реєстрації права власності на нерухоме майно Криворізьким БТІ та не містить ніяких відомостей про передачу у власність або введення в експлуатацію вказаного торгівельного павільйону, а тому не є правовстановлюючим документом. Вказане рішення виконкому має загальний організаційно-інформативний зміст і не є правовстановлюючим документом, на підставі якого виникає право власності на нерухоме майно у розумінні Закону України «Про власність», Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», тощо. У вказаному рішенні немає додатків та відсутні посилання на передачу/виникнення у ВТО №1 права власності на торгівельний павільйон за адресою: м. Кривий Ріг, вул. вул. Едуарда Фукса (колишня назва Тухачевського), 1Б. Так, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023042080000094 від 23.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, проведено огляд Інтернет ресурсів щодо наявності нерухомого майна та встановлено, що станом на лютий 2020 року, липень 2019 року, серпень 2012 року та липень 2015 року на спірній земельній ділянці нерухоме майно відсутнє, що підтверджується протоколом огляду веб-сторінки в мережі Інтернет (сервісу Google Maps та Google Earth) від 29.03.2024. Також Національний центр управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агентства України листом від 04.06.2024 №1855-4-04.01.02-2024 надало зйомки спірної земельної ділянки за вказаною адресою. Згідно з наданою космічною зйомкою станом на 19.08.2003, 05.07.2019, 29.04.2020 спірна земельна ділянка є вільною від забудови. І тільки на зйомці станом на 04.10.2021 наявні будівлі на спірній земельній ділянці. Отже, право власності на спірний торговий павільйон ніколи не виникало, оскільки рішення виконкому Криворізької міської ради народних депутатів №540 від 08.12.1993 не містить відомостей про зазначений об`єкт нерухомого майна. Крім цього, не підтверджено реєстрацію права власності на торговий павільйон за ВТО №1, оскільки відсутня реєстраційна справа у КП «Криворізьке РБТІ» ДОР та оригінал реєстраційної книги. Таким чином, на момент укладання договору купівлі-продажу №3 від 21.11.1995, укладеного між ВТО №1 та ТОВ ВБФ «Рікі,ЛТД», нерухомого майна не існувало. В подальшому рішенням Криворізької міської ради №391 від 31.03.2021 без проведення земельних торгів, у порушення ст. 134, 135 ЗК України затверджено проект землеустрою щодо відведення у користування ТОВ ВБФ «Рікі,ЛТД» земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:407:0022, площею 0,0132 га для розміщення існуючої будівлі торгівельного павільйону площею 32,5 кв.м. Після чого 09.04.2021 між Криворізькою міською радою та ТОВ ВБФ «Рікі,ЛТД» укладено договір оренди земельної ділянки №2021193 від 09.04.2021, згідно з яким ТОВ ВБФ «Рікі,ЛТД» передано в оренду земельну ділянку 1211000000:04:407:0022 площею 0,0132 га під розміщення існуючої будівлі торгівельного павільйону площею 32,5 кв.м за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Едуарда Фукса, 1Б. Таким чином, ТОВ ВБФ «Рікі,ЛТД» передано земельну ділянку вільну від забудови без проведення земельних торгів в порушення ст. 134 ЗК України. Не зважаючи на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:04:407:0022, площею 0,0132 га відводилася під розміщення нежитлової будівлі площею 32,5 кв.м, а не будівництва, ТОВ ВБФ «Рікі,ЛТД» 14.08.2021 розпочало нове будівництво нежитлової будівлі на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети. В результаті чого 22.09.2021 було введено в експлуатацію магазин продовольчих та непродовольчих товарів площею 102,4 кв.м. В подальшому 28.09.2021 за ТОВ ВБФ «Рікі,ЛТД» (на даний час ТОВ «Реділенс») було зареєстровано право власності на магазин продовольчих та непродовольчих товарів літ. "А" площею 102,4 кв.м (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2468209312060) на підставі Витягу з Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ, серія та номер: ДП101210914633, технічного паспорту, серія та номер: TI01:7424-3781-1486-8567 від 07.09.2021, документу щодо присвоєння поштової адреси, серія та номер: AR01:6250-7954-1943-6952. Таким чином, ТОВ ВБФ «Рікі,ЛТД» (на даний час ТОВ «Реділенс») здійснило самочинне будівництво магазину продовольчих та непродовольчих товарів площею 102,4 кв.м на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети. 10.11.2021 розірвано договір оренди земельної ділянки №2021193 від 09.04.2021, про що укладено угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки (від 09.04.2021) №42021046 від 10.11.2021. Після реєстрації права власності на вказане нерухоме майно Криворізькою міською радою рішенням №1036 від 14.12.2021 ТОВ ВБФ «Рікі,ЛТД» надано у користування земельну ділянку більшої площі, а саме земельну ділянку 1211000000:04:407:0022 площею 0,0686 га, для розміщення вказаного магазину. При цьому нова площа земельної ділянки (0,0686 га) у 5 разів перевищує первинну площу земельної ділянки (0,0132 га). На підставі вказаного рішення між Криворізькою міською радою та ТОВ ВБФ «Рікі,ЛТД» (на даний час ТОВ «Реділенс») було укладено договір оренди земельної ділянки №2021678 від 22.12.2021, згідно з яким ТОВ ВБФ «Рікі,ЛТД» було надано у користування земельну ділянку 1211000000:04:407:0022, площею 0,0686 га для розміщення магазину продовольчих та непродовольчих товарів літ. А площею 102,4 кв. м за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Едуарда Фукса, 1Б. В подальшому на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.03.2024 ТОВ ВБФ «Рікі,ЛТД» продало ТОВ «Маркет ЛТД КР» магазин продовольчих та непродовольчих товарів площею 102,4 кв. м за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Едуарда Фукса, 1Б. Враховуючи недобросовісну поведінку відповідачів спрямовану на зміну площі, конфігурації нерухомого майна, а також адреси нерухомого майна та земельної ділянки, зміну власника нерухомого майна, існують об`єктивні причини вважати, що відповідачі продовжать вчиняти дії спрямовані на унеможливлення виконання рішення суду у майбутньому. У зв`язку з чим прокурор вважає за необхідне накласти арешт на нерухоме майно з метою унеможливлення відчуження майна та зміну його площі, конфігурації та адреси. Однією із позовних вимог прокурора є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою 1211000000:04:407:0022, площею 0,0686 га та її повернення міській раді, тому заборона державним кадастровим реєстраторам проводити дії спрямовані на зміну площі та конфігурації земельної ділянки унеможливить проведення вказаних дій та забезпечить існування предмету спору до набрання законної сили рішенням суду.

Господарський суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, всебічно та повно дослідивши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на наступне.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Вказане узгоджується із позицією Верховного суду України, яка наведена у постанові від 24.05.2017 у справі № 6-640цс17, та яка зводиться до того, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

З огляду на закріплені в наведених положеннях принципи з урахуванням практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування (рішення від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України", від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії", від 17.07.2008 у справі "Каіч та інші проти Хорватії") вбачається, що Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

При цьому, позивач має право на превентивний захист судом свого права у випадку, коли ще немає порушення, однак є підстави передбачити можливість такого порушення. Однією з форм такого превентивного судового захисту, по суті, і є заходи забезпечення ефективності судового рішення.

Суд зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвідношення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що, зрештою, дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Відповідно до ч.1,5,6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволення вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Правова позиція Верховного Суду в питаннях забезпечення позову зводиться до того, що господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не повинен надавати оцінку доказам в обґрунтування вимог чи заперечень проти позову, робити висновки про існування або відсутність підстав для задоволення позову. В першу чергу суд повинен оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надаються, зокрема, заявником. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.08.2020 по справі № 904/2357/20.

Враховуючи характер спору, суд вважає, що наведений спосіб забезпечення позову (заборона відповідачам та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачі в оренду, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо нерухомого майна, що є предметом позову, а саме земельної ділянки та будівлі ) відповідає критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності.

Суд вбачає наявність зв`язку між зазначеним заходом забезпечення позову і вказаним заявником предметом спору, співмірність заходу із вказаними позивними вимогами.

Вжиття наведеного заходу забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначеного заходу забезпечення позову може унеможливити виконання рішення господарського суду в разі прийняття його на користь позивача.

В той же час, господарський суд не вбачає підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом позову (земельну ділянку та будівлю) та заборони суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно та державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії, оскільки заявлена прокурором вимога про заборону відповідачам та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачі в оренду, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо нерухомого майна, що є предметом позову, фактично включає в себе правові наслідки накладення арешту на спірне нерухоме майно.

За приписами ч. 6, 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Керуючись ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради про забезпечення позову задовольнити частково.

Заборонити ТОВ «Маркет ЛТД КР» (код ЄДРПОУ 44978271), ТОВ "Ріділенс" (код ЄДРПОУ 19435509) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження,у тому числі шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачі в оренду, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо нерухомого майна, що є предметом позову, а саме земельної ділянки кадастровий номер 1211000000:04:407:0022, площею 0,0686 га; будівлі за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Едуарда Фукса, 1Б (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2468209312060) площею 102,4 кв. м.

Ухвала з урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження має статус виконавчого документа.

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання 28.08.2024.

Ухвала як виконавчий документ підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" та може бути пред`явлена до виконання - до 29.08.2027.

Стягувач: Криворізька міська рада (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, ідентифікаційний код 33874388).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркет ЛТД КР» (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Святогеоргіївська, буд. 19, прим. 122, ідентифікаційний код 44978271).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріділенс" (03127, м. Київ, пр. Голосіївський, буд. 89, ідентифікаційний код 19435509).

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.В. Мілєва