Рішення

від 15.08.2024 по справі 907/390/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

15 серпня 2024 р. м. Ужгород Справа №907/390/24

За позовом Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Одеса Одеської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютрис", м. Ужгород Закарпатської області

про стягнення 136 000 грн штрафу та 136 000 грн пені,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

Секретар судового засідання - Шикітка О.В.

представники:

Позивача - не з`явився

Відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ

Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України, м. Одеса Одеської області заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютрис", м. Ужгород Закарпатської області про стягнення 136 000 грн штрафу та 136 000 грн пені.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 02.05.2024 відкрито провадження у справі №907/390/24 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.06.2024. Явка уповноважених представників сторін у підготовче засідання визнана на власний розсуд. Встановлено відповідачу строк на подання суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання - суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачеві строк на надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04.06.2024 закрито підготовче провадження у справі №907/390/24 та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 15.08.2024. Явка уповноважених представників учасників процесу в судове засідання визнана судом на власний розсуд.

Поданою через підсистему "Електронний суд" заявою б/н від 08.08.2024 (вх. №02.3.1-02/6162/24 від 08.08.2024) представник позивача просить розглянути справу за її відсутності; заявлені позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач, будучи своєчасно і належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи по суті, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив.

Надіслана на офіційну юридичну адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРЮОФОПтаГФ, поштова кореспонденція (ухвали суду від 02.05.2024 та від 04.06.2024) повернута на адресу господарського суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

У даному контексті суд зазначає, що за змістом ч. 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, одним із судових рішень є ухвала.

Відтак, у розумінні вищевказаних положень процесуального законодавства, ухвала суду є судовим рішенням, а тому, відповідно до пп. 17.1. п. 17 Перехідних положень ГПК України та ч. 10 ст. 242 ГПК України, надсилається у паперовій формі відповідачеві.

Частиною 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення, зокрема, є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17, від 26.11.2019 у справі №910/568/19, від 16.07.2020 у справі №904/4673/19, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.12.2022 у справі №910/1730/22).

Водночас направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку - суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20).

Разом з тим, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Водночас суд у даному контексті також враховує практику Європейського суду з прав людини, якою визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 встановлено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Згідно із правовим висновком Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.04.2023 у справі №904/272/22, Держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.

Ухвалою суду від 04.06.2024 явка учасників справи в судове засідання 15.08.2024 судом була визнана на власний розсуд, відтак, виходячи із засад змагальності та диспозитивності у господарському судочинстві, передбачених статтями 13, 14 ГПК України, учасники справи на власний розсуд скористалися наданим їм частиною 1 статті 42 ГПК України процесуальним правом на участь в судовому засіданні під час розгляду даної справи по суті.

Згідно з приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення в даній справі прийнято судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН СПОРУ

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

В обґрунтування заявлених позовних вимог у даній справі позивач покликається на те, що адміністративною колегією Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі №11-02/2022 прийнято рішення №65/57-р/к від 10.10.2023 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким зокрема, визнано, що відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Ютрис" - вчинено порушення, передбачені п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що кваліфікуються як антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів) за наступними ідентифікаторами закупівлі: UA-2021-04-20-002763-с; UA-2020-10-09-004834-а.

Позивач стверджує, що за допущені відповідачем порушення на останнього накладено штраф у сукупному розмірі 136 000 грн, який ТОВ "Ютрис", всупереч приписам ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у двомісячний строк із дня отримання копії рішення №65/57-р/к від 10.10.2023 не сплатило. Зазначене, у свою чергу, зумовило підстави для нарахування позивачем у порядку ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" пені за прострочення сплати штрафу та, в подальшому, - звернення останнього до суду з позовом про примусове стягнення наведених грошових сум із відповідача.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України, на виклик суду упродовж розгляду справи жодного разу не з`явився. Із заявами та клопотаннями до суду не звертався.

Враховуючи, що про розгляд справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали суду були надіслані на його офіційну юридичну адресу, зазначену у витязі з ЄДРЮОФОПтаГФ), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення із приводу предмета спору, а також докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

10.10.2023 адміністративною колегією Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі №11-02/2022 прийнято рішення за №65/57-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", пунктами 1 та 4 резолютивної частини якого визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ютрис" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Профістрой Дизайн ЛТД" вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), проведених Військовою частиною НОМЕР_1 на закупівлю:

- ДК 021:2015:44810000-1: Фарби (ідентифікатор закупівлі: UA-2021-04-20-002763-с);

- ДК 021:2015:44810000-1: Фарби (ідентифікатор закупівлі: UA-2020-10-09-004834-а).

За кожне з визнаних порушень пунктами 2 та 5 рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/57-р/к від 10.10.2023 на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ютрис" накладено штраф у розмірі 68 000 грн, який у сукупному за два виявлені порушення складає суму 136 000 грн.

Копія рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/57-р/к від 10.10.2023 у справі №11-02/2022 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" була надіслана позивачем разом із супровідним листом за вих. №65-02/2236 від 11.10.2023 на юридичну адресу відповідача.

Водночас вищевказаним листом відповідача повідомлено про необхідність сплати штрафу за допущені ним порушення законодавства про захист економічної конкуренції у двомісячний строк із дня отримання рішення органу Антимонопольного комітету України про його накладення.

Відповідачем вищевказаний лист із долученою до нього копією рішення позивача отримано 14.10.2023, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600052649894, засвідченою підписом уповноваженої особи ТОВ "Ютрис" у графі "Розписка про одержання".

Несплата відповідачем у двомісячний строк із дня отримання рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/57-р/к від 10.10.2023 штрафу в розмірі 136 000 грн зумовила підстави для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення грошових коштів в означеній сумі у примусовому порядку. Крім того, на підставі частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 232 470 грн за період із 15.12.2023 по 15.04.2024 включно.

Водночас з огляду на обмеження максимального розміру нарахованої пені розміром штрафу (ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції") позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 136 000 грн штрафу та 136 000 пені, які відповідно до ч. 7, 9 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" просить зарахувати в дохід Державного бюджету України.

ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

За приписами ч. 1, 6 ст. 40 Господарського кодексу України, державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського кодексу України, законодавство, що регулює відносини, які виникають у зв`язку з недобросовісною конкуренцією, обмеженням та попередженням монополізму у господарській діяльності, складається з цього Кодексу, закону про Антимонопольний комітет України, інших законодавчих актів.

Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.

За змістом п. 1 ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції

Відповідно до п. 1, 2 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: - розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; - приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

За приписами ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ст. 51 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Статтею 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено суб`єкти відповідальності, види порушень та розмір штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які накладаються органами Антимонопольного комітету України.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Згідно із абз. 1 ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Приписами ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (тут, і надалі - в редакції, чинній на момент прийняття рішення адміністративною колегією) встановлено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Системний аналіз вищевказаних правових норм дозволяє дійти висновку про те, що у спірних правовідносинах позивач наділений правом приймати рішення про визнання вчинення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем у двомісячний строк із дня отримання відповідного рішення; при цьому, протягом п`яти днів із дня сплати штрафу відповідач зобов`язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують вказану сплату; рішення позивача є обов`язковим для виконання.

За матеріалами справи судом встановлено, що рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/57-р/к від 10.10.2023 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" отримане відповідачем 14.10.2023, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600052649894, засвідченою підписом уповноваженої особи ТОВ "Ютрис" у графі "Розписка про одержання".

Водночас рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання (ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Як вбачається із матеріалів справи, у визначений законодавцем двомісячний строк, тобто до 14.12.2023, відповідач не скористався своїм правом оскаржити рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/57-р/к від 10.10.2023, як і не сплатив у вказаний строк накладений позивачем штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції в загальній сумі 136 000 грн. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 136 000 грн є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем у встановленому порядку не спростованими, а відтак, позов у цій частині підлягає задоволенню.

Водночас із посиланням на приписи ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за прострочення строку сплати штрафу в розмірі 136 000 грн за період із 15.12.2023 по 15.04.2024 включно.

За змістом абз. 1 ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", визначено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Нарахування та стягнення пені, передбаченої ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" має обов`язковий характер та не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв`язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій. Таку ж правову позицію викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.02.2018 у справі №914/607/17.

Як вбачається із розрахунку позивача, останнім здійснено обчислення суми пені наступним чином: 136 000 грн х 1,5% х 123 = 232 470 000 грн, де 136 000 грн - сума штрафу, накладеного на відповідача рішенням №65/57-р/к від 10.10.2023; 1,5% - відсоток від суми штрафу, визначений абз. 1 ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції"; 123 - кількість днів прострочення сплати штрафу.

Поряд із цим, позивачем враховано обмеження, встановлені ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за якими розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, та визначено розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, в розмірі 136 000 грн за період із 15.12.2023 по 15.04.2024 включно.

Приписами ч. 7, 9 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" визначено, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, суд дійшов висновку, що пеня в сумі 136 000 грн обчислена вірно та підлягає стягненню з відповідача повністю.

Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись відповідними процесуальними правами і надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 136 000 грн штрафу та 136 000 грн пені є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими. Позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 3264 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютрис", вул. Фединця Олександра, будинок 23, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 40434404) в дохід загального фонду Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100, символ банку 106, "Адміністративні штрафи та інші санкції") 136 000 грн (Сто тридцять шість тисяч гривень) штрафу та 136 000 грн (Сто тридцять шість тисяч гривень) пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютрис", вул. Фединця Олександра, будинок 23, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 40434404) на користь Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул. Канатна, будинок 83, м. Одеса, Одеська область, 65012 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 20992104) суму 3264 грн (Три тисячі двісті шістдесят чотири гривні) на відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

4. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 28.08.2024.

Суддя Л.І. Пригара