Ухвала

від 27.08.2024 по справі 910/4478/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про призначення експертизи

та зупинення провадження у справі

м. Київ

27.08.2024Справа № 910/4478/24Господарський суд міста Києва у складі судді Курдель чука І.Д. за участі секретаря судового засідання Бевз А.М. розглянувши у відкритому підготовчому засіданні клопотання позивача про проведення судової будівельно-технічної експертизи у справі 910/4478/24 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Централ Парк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Отато» про витребування майна за участі представників позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2

УСТАНОВИВ

У провадженні Господарського суду міста Києва на стадії підготовчого провадження перебуває справа №910/4478/24 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Централ Парк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Отато» про витребування майна - групи нежитлових приміщень НОМЕР_3 (які після поділу складаються з приміщень №449А та 449Б), які знаходяться на 1-му поверсі будинку АДРЕСА_1 , з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Отато» на користь співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Позивач вважає спірну групу приміщень спільною сумісною власністю співвласників будинку, з огляду на що, заперечує правомірність продажу забудовником спірних приміщень ТОВ «Отато» на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 19.10.2017 та подальше перебування спірних приміщень у власності відповідача.

11.04.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи, мотивоване тим, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, встановлення технічних характеристик спірних приміщень для можливості їх віднесення до категорії допоміжних або нежитлових, необхідні спеціальні знання у будівельно-технічній галузі, що зумовлює необхідність призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи. Позивач вбачає необхідність поставити на вирішення експерта питання щодо технічного та функціонального призначення спірної групи приміщень за періоди проектування будинку, введення його в експлуатацію та станом на момент проведення експертизи.

На вирішення експерта позивач просить суд поставити наступні питання: 1) чи відноситься група приміщень НОМЕР_3, які знаходяться на 1-му поверсі, літер 2А будинку АДРЕСА_1 , загальна площа - 155, 40 кв.м. до допоміжних приміщень житлового будинку станом на день введення в експлуатацію (29.06.2017) об`єкта будівництва: будинку АДРЕСА_1 ? 2) яке функціональне призначення відповідно до ДБН та проектної документації на будинок має група приміщень НОМЕР_3, які знаходяться на 1-му поверсі, літер 2А будинку АДРЕСА_1 , загальна площа - 155, 40 кв.м.? 3) яке функціональне призначення приміщення АДРЕСА_2 , 1-й поверх, літер 2А? 4) Чи наявне у нежитлових приміщеннях №449А та 449Б, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , 1-й поверх, літер 2А, устаткування, яке забезпечує експлуатацію житлового будинку? Доручити проведення судової будівельно-технічної експертизи КНДІСЕ.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач наголошує, що не заперечує щодо призначення та проведення судової будівельно-технічної експертизи, але дане питання залишає на розсуд cуду.

У підготовчому засіданні 20.08.2024 судом надано сторонам можливість обрати експерта або експертну установу за взаємною згодою, а також за необхідності забезпечити його явку у підготовче засідання щоб заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з`ясування та визначення обсягу необхідних документів для проведення судової експертизи. У підготовчому засіданні оголошено перерву до 27.08.2024.

У підготовчому засіданні 27.08.2024 сторони повідомили про відсутність взаємної згоди щодо конкретного експерта або експертну установу, водночас відповідач зазначив, що не заперечує проти доручення експертизи КНІДСЕ, про який вказано позивачем у клопотанні. Між тим, позивач надав перелік з семи експертних установ із зазначенням термінів виконання судової будівельно-технічної експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. 3 ст. 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін.

Згідно з частиною четвертою, пп.3-5 ч.5 ст.13 ГПК кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст.129 Конституції.

У відповідності до приписів ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

У відповідності до з п.п. 1.2.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (далі - Інструкція) основними видами (підвидами) експертизи є, зокрема, будівельно-технічна.

Згідно з п. 5.1. Інструкції основними завданнями будівельно-технічної експертизи є: визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об`єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об`єктів; визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об`єктів та їх елементів; визначення вартості будівельних робіт, пов`язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо; визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об`єктів нерухомого майна.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27.10.1993 (n. 33), та «Ankerl v. Switzerland» від 23.10.1996 р. (n. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

Крім того, принцип змагальності тісно пов`язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, «без якого змагальність як принцип не існує». Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини «Дульський проти України» від 01.06.2006 року (заява № 61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №902/834/20, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 у справі №927/110/18, від 23.12.2021 у справі №5015/45/11 (914/1919/20).

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Так, предметом позову у даній справі є вимоги позивача до відповідача про витребування майна - групи нежитлових приміщень НОМЕР_3 (які після поділу складаються з приміщень №449А та 449Б), які знаходяться на 1-му поверсі будинку АДРЕСА_1 .

В свою чергу, відповідач стверджує, що нежитлові приміщення, що розташовано за адресою: 449 - А, загальною площею 142,5 кв.м., та приміщення 449-Б, загальною площею 12.9 кв.м. мають окремі правовстановлюючі документи на право власності та є окремими об`єктами нерухомого майна. З огляду на зазначене, на даний час, приміщення за НОМЕР_3 - не існує, та не може бути предметом розгляду судової справи.

З урахуванням принципу змагальності сторін, позивач не повинен доводити статус спірних приміщень як допоміжних, а навпаки, передусім відповідач, який є їх останнім набувачем, має довести винятковий статус спірних приміщень як ізольованих приміщень в багатоквартирному будинку, що не належать до житлового фонду та є самостійним об`єктом нерухомого майна, оскільки зі стадії проектування, тобто, з самого початку, вони будувалися з іншим цільовим призначенням - для потреб непромислового характеру (схожий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №598/175/15-ц та постанові КГС ВС від 31.05.2023 у справі №922/1406/21).

У постанові від 11.04.2017 у справі №922/3748/16 ВГСУ дійшов наступних висновків: «Суди дійшли до правильного висновку, що істотним значенням для даного спору є питання, чи є спірні приміщення допоміжними приміщеннями житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 та яке їх функціональне призначення? Обставини, на які посилається позивач та відповідачі, не можуть бути доведені сторонами за допомогою інших засобів доказування, оскільки вирішення питання про ці обставини, їх наявність чи відсутність належить до сфери спеціальних, та належать до кола питань, що вирішуються будівельно-технічною експертизою…Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що зупиняючи провадження у справі у зв`язку із призначенням у справі судової будівельно-технічної експертизи місцевий господарський суд діяв в межах наданих йому повноважень, керуючись нормами вказаної статті, та з метою повного та об`єктивного вирішення даного господарського спору, оскільки порушені відповідачем у клопотанні про призначення експертизи питання пов`язані з предметом позовних вимог у даній справі та потребують спеціальних знань під час їх вирішення.».

У постанові від 23.10.2019 у справі №598/175/15 ВП ВС зазначила, що нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин. Для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять, слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання. Суди не встановили, чи є спірне приміщення нежитловим, бо зі стадії проектування житлового будинку призначалося для торговельних потреб непромислового характеру, чи використовувалося воно як самостійний об`єкт нерухомості, а відтак чи є допоміжним.

У постанові від 08.04.2020 у справі №915/1096/18 КГС ВС критично оцінив мотивування апеляційного суду про належність спірних приміщень до нежитлових з посиланням на дослідницьку частину висновку експертизи, який ґрунтувався лише на порядку та умовах фактичної експлуатації цих приміщень на момент проведення експертизи. З огляду на те, що з наявних у справі первинних документів вбачається приналежність спірних приміщень до допоміжних багатоквартирного будинку їх фактичне самовільне переобладнання іншими особами з метою використання за іншим функціональним призначенням не змінює правового статусу цих приміщень.

Враховуючи практику суду касаційної інстанції, в тому числі і на яку посилається позивач у своєму клопотанні про призначення експертизи, у справах про витребування майна з підстав належності такого майна до спільної сумісної власності ОСББ належить встановити належність спірного майна до допоміжних приміщень житлового будинку, їх функціональне призначення таких приміщень, та наявність у спірних нежитлових приміщеннях устаткування, яке забезпечує експлуатацію житлового будинку тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що з метою повного, всебічного та правильного вирішення даного спору є необхідним встановлення належності/неналежності спірних нежитлових приміщень до допоміжних приміщень житлового будинку станом на день введення в експлуатацію будинку, функціональне призначення таких приміщень, та наявність у спірних нежитлових приміщеннях устаткування, яке забезпечує експлуатацію житлового будинку.

Суд констатує, що для вирішення наведених питань необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини не можливо, а тому по справі слід призначити судову будівельно-технічну експертизу в порядку ст. 99 ГПК України.

Визначаючи коло питань, які мають бути поставлені на вирішення експерта, суд зазначає таке.

За змістом приписів ч. 4, 5 ст. 99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

У п.5.1.1. Інструкції наведено орієнтовний перелік вирішуваних питань будівельно-технічної експертизи, зокрема: чи відповідає розроблена проектно-кошторисна документація вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо)? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?; чи відповідають виконані будівельні роботи проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?; Чи відповідають виконані будівельні роботи (або окремі елементи об`єктів нерухомого майна, конструкції, вироби, матеріали тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?; який перелік та об`єми фактично виконаних будівельних робіт з будівництва (ремонту, реконструкції)?; яка вартість фактично виконаних робіт з будівництва (ремонту, реконструкції) об`єктів?; чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт з будівництва (ремонту, реконструкції) об`єктів обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною або первинною звітною документацією з будівництва?

З огляду на вищенаведені положення Інструкції, заслухавши представників сторін, враховуючи запропоновані запитання, з яких має бути проведена експертиза та обставини, які слід встановити в ході розгляду справи, суд вважає за необхідне на вирішення експерта поставити питання згідно з резолютивною частиною даної ухвали.

Вирішуючи питання щодо експертної установи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Щодо доручення проведення експертизи Київській незалежній судово-експертній установі (КНСЕУ), суд визначив вказану експертну установу з числа запропонованих позивачем експертних установ, з урахуванням найкоротших строків проведення експертизи - до 30 днів.

Враховуючи викладене, з урахуванням ч. 3 ст. 99 ГПК України, Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5, з метою забезпечення дотримання прав та законних інтересів всіх учасників справи, суд вважає за необхідне призначити проведення судової експертизи Київській незалежній судово-експертній установі (КНСЕУ).

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про судову експертизу», витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Частиною 2 статті 125 ГПК України передбачено, що суд може зобов`язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов`язані з відповідною процесуальною дією. Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом в рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду, - сторони в рівних частках.

У випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, що питання про призначення судової експертизи було порушено позивачем, відповідно витрати по оплаті проведення судової будівельно-технічної експертизи покладаються та ОСББ «Централ Парк».

Згідно з приписами ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).

В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Статтею 103 ГПК України визначено, що експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв`язку з характером досліджень, або якщо об`єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи.

У разі якщо суд призначив проведення експертизи експертній установі, керівник такої установи доручає проведення експертизи одному або декільком експертам. Ці експерти надають висновок від свого імені і несуть за нього особисту відповідальність.

У відповідності до ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, призначення судом експертизи.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручити Київській незалежній судово-експертній установі та зупинення провадження по справі до закінчення проведення судової експертизи та/або повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва.

Керуючись ст. ст. 99-101, 228, 229, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ

1.Задовольнити клопотання позивача про призначення судової

будівельно-технічної експертизи.

2.Призначити по справі судово-будівельно-технічну експертизу.

3. Проведення судової експертизи доручити Київській незалежній судово-експертній установі (КНСЕУ) Код ЄДРПОУ37739518 03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 172, оф. 813 (067) 239-82-40

4. На вирішення судово- будівельно-технічної експертизи поставити питання:

1)Чи відноситься група приміщень НОМЕР_3, які знаходяться на 1-му поверсі, літер 2А,

будинку АДРЕСА_1 , загальна площа -

155,40 кв.м, до допоміжних приміщень житлового будинку станом на день введення в експлуатацію (29.06.2017) Об`єкта будівництва: будинку

АДРЕСА_1 ?

2) Яке функціональне призначення відповідно до Державних будівельних норм та

проектної документації на будинок має група приміщень НОМЕР_3, які знаходяться на 1-

му поверсі, літер 2А, будинку АДРЕСА_1 ,

загальна площа - 155,40 кв.м?

3) Яке функціональне призначення приміщення НОМЕР_1 та НОМЕР_2, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , 1-й поверх, літер

2А?

4) Чи наявне у нежитлових приміщеннях

АДРЕСА_2 , 1-й поверх, літер 2А, устаткування, яке забезпечує експлуатацію житлового будинку?

5. Витрати по проведенню експертизи покласти на ПОЗИВАЧА з наступним віднесенням витрат на винну сторону відповідно до вимог ст. 129 ГПК України. Зобов`язати позивача провести оплату експертизи у десятиденний строк з дня виставлення експертною установою відповідного рахунку.

6. Зобов`язати сторін на вимогу експерта (експертів) надати через суд документи та інші матеріали, необхідні для проведення експертизи, сприяти у проведенні експертизи.

7. Попередити експерта (експертів), які будуть проводити експертизу, про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, а також за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків відповідно до статей 384, 385 Кримінального кодексу України.

8. Для проведення експертизи надати у розпорядження судового експерта справу № 910/4478/24.

9. Попередити сторін про відповідальність за ухилення від вчинення дій, покладених на них господарським судом, передбачену ст. 135 ГПК України.

10. На час проведення експертизи провадження у справі № 910/4478/24 зупинити.

11. Ухвалу надіслати сторонам по справі та Київській незалежній судово-експертній установі (КНСЕУ) Код ЄДРПОУ37739518 03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 172, оф. 813

12. Ухвала набрала законної сили 27.08.2024 та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів.

Повне судове рішеня складено 28.08.2024

Суддя Ігор Курдельчук