Рішення

від 20.08.2024 по справі 914/1220/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2024 Справа № 914/1220/24

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Хороз І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «МОТОР СІЧ», місто Запоріжжя, Запорізька область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАУШ», місто Львів

про стягнення заборгованості у сумі 791 860,34 грн.

За участі представників сторін:

від позивача: Фофанов Я.Л. - адвокат (за довіреністю №29 від 15.02.2024; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЗП №001492 від 29.11.2017), присутній в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку «ВКЗ»;

від відповідача: не з`явився.

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «МОТОР СІЧ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАУШ» про стягнення заборгованості за договором №0481/21-К (УГЭ) від 23.12.2020 у сумі 791 860,34 грн.

Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах ухвалах суду та відображено протоколах судових засідань.

Ухвалою від 08.07.2024 суд постановив закрити підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 20.08.2024 об 11:30 год. Вказаною ухвалою, суд, враховуючи усне клопотання представника позивача, постановив провести судове засідання, призначене на 20.08.2024 об 11:30 год., в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку «ВКЗ».

Представник позивача в судове засідання 20.08.2024 для розгляду справи по суті в режимі відеоконференції з`явився, позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просив задовольнити повністю.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання 20.08.2024 для розгляду справи по суті не забезпечив. Відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи станом на час проведення судового засідання до суду не надходили.

Ухвала суду від 08.07.2024 про закриття підготовчого провадження у справі надсилалась відповідачу на адресу вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: 79058, місто Львів, проспект В`ячеслава Чорновола, будинок 63.

02.08.2024 на адресу суду повернувся поштовий конверт (штрихкодовий ідентифікатор 06 009 4023 99 39) з рекомендованим відправленням відповідачу ухвали суду від 08.07.2024 про закриття підготовчого провадження у справі за адресою: 79058, місто Львів, проспект В`ячеслава Чорновола, будинок 63, з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є: «за закінченням терміну зберігання».

Також, ухвала суду від 08.07.2024 про закриття підготовчого провадження у справі надсилалась відповідачу на його електронну адресу вказану у позовній заяві, а саме: mirex2021@ukr.net.

Відповідно до частини 1, частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Слід зазначити, що Господарським судом Львівської області було вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про хід розгляду справи, шляхом направлення копії ухвал засобами поштового зв`язку на адресу вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: 79058, місто Львів, проспект В`ячеслава Чорновола, будинок 63.

В матеріалах справи наявні поштові конверти з рекомендованими відправленнями відповідачу ухвали суду від 14.05.2024 про відкриття провадження у справі, ухвали суду від 03.06.2024 про відкладення підготовчого засідання на 24.06.2024; ухвали суду від 27.06.2024 про призначення підготовчого засідання на 08.07.2024; ухвали суду від 08.07.2024 про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.08.2024. Всі наведені вище поштові конверти з рекомендованими поштовими відправленнями відповідачеві ухвал у справі №914/1220/24 були повернені підприємством поштового зв`язку із зазначенням того, що причиною повернення є: «За закінченням терміну зберігання».

забезпечує відкритий безоплатний та цілодобовий доступ на офіційному веб-порталі судової влади України до внесених до такого реєстру судових рішень.

Слід врахувати, що відповідач зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання та в розумні інтервали часу - вживати заходів, щоб дізнатись про стан розгляду справи.

Таким чином, відсутність будь-яких заяв або клопотань у даній справі зі сторони відповідача з урахуванням направлення судом на адресу відповідача ухвал у справі, свідчить про його незацікавленість у її своєчасному розгляді.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.12.2018 р. у справі №921/6/18 та від 23.04.2018 р. у справі №916/3188/16.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07.07.1989).

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника не забезпечив, відзиву не подав.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, а також враховуючи, що явка представника відповідача в засідання обов`язковою не визнавалась, суд не вважає відсутність представника відповідача у судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті в даному судовому засіданні.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Відзив у встановлений судом строк відповідачем не подано.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 20.08.2024 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція сторін.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23.12.2020 між сторонами було укладено договір №0481/21-К (УГЭ) постачання природного газу, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2021 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей природній газ, на умовах цього договору.

Позивач, поставив відповідачеві у період з січня по травень 2021 року природний газ на загальну суму 433 778,39 грн.

Однак, відповідач порушив свої зобов`язання, оплату вартості за переданий газ не здійснював, внаслідок чого станом на момент подання позовної заяви, за розрахунками позивача, у відповідача існує заборгованість у розмірі 791 860,34 грн зі сплати основного боргу, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.

Обставини встановлені судом.

23.12.2020 між Публічним акціонерним товариством «МОТОР СІЧ», в особі директора з будівництва та розвитку ОСОБА_1 , який діє на підставі довіреності від 16.03.2020 №81 (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Твінс сервіс ЛТД», в особі директора Гомзи Віктора Анатолійовича, який діє на підставі Статуту (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - споживач) було укладено договір №0481/21-К (УГЭ) постачання природного газу (надалі - договір).

Надалі, 21.12.2021 найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Твінс сервіс ЛТД» змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «КРАУШ». Також було змінено місцезнаходження з адреси: 69068, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Офіцерська, будинок 32 на: 79058, Львівська область, місто Львів, проспект Чорновола В, будинок 63.

Згідно з п. 1.1. та п. 1.2. договору постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2021 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору. Сторони дійшли згоди, що терміни та визначення в цьому договорі вживаються у значеннях, наведених в Законі «Про ринок природного газу», Кодексі газотранспортної системи, Кодексі газорозподільчих систем, Правилах постачання природного газу та інших підзаконних нормативно-правових актах, та будь-які відносини сторін, не врегульовані цим договором, вирішуються відповідно до зазначених нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 2.2. договору плановий обсяг (річний) постачання газу з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року (включно) становить до 360,000 тис, куб. м (триста шістдесят тисяч кубічних метрів), у тому числі по місяцях (тисяч кубічних метрів):

- січень - 30,000; лютий - 30,000; березень - 30,000; І квартал - 90,000;

- квітень - 30,000; травень - 30,000; червень - 30,000; ІІ квартал - 90,000;

- липень - 30,000; серпень - 30,000; вересень - 30,000; ІІІ квартал - 90,000;

- жовтень - 30,000; листопад - 30,000; грудень - 30,000; ІV квартал - 90,000.

Згідно з п.п. 2.3-2.4. договору за розрахункову одиницю газу приймається один кубічний метр (кубічний метр), приведений до стандартних умов: температура (t) = 20 градусів Цельсія, тиск газу (Р) = 760 мм ртутного стовпчика (101,325 кПа). Фізико-хімічні показники газу, який передається постачальником споживачу, повинні відповідати вимогам, встановленим Кодексом газотранспортної системи, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року N 2493.

Відповідно до п. 3.1. договору обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між постачальником та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу). Право власності на газ переходить від постачальника до споживача в момент підписання актів приймання-передачі газу, зазначених в пункті 3.5 договору. Постачання газу здійснюється за умовою відсутності заборгованості у споживача за минулі періоди перед постачальником (або оплати відповідно до графіка погашення заборгованості) та оплати поточних платежів.

Згідно з п. 3.2.2. договору споживач зобов`язується оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

Відповідно до п. 3.3. договору споживач до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає постачальнику належним чином оформлену заявку (по факсу, e-mail, кур`єром) на планові обсяги використання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. У разі невиконання та/або несвоєчасного виконання споживачем умов п.5.1. цього договору постачальник має право не здійснювати поставку газу споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості.

Згідно з п. 3.4. договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачу у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Пунктом 3.5. договору сторони погодили, що визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку:

3.5.1. За підсумками розрахункового періоду споживач 01 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, згідно даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу).

3.5.2. На підставі отриманих від споживача даних постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника.

3.5.3. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

3.5.4. У випадку невиконання та/або несвоєчасного виконання споживачем умов п.3.5.1. цього договору та у разі відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних комерційного вузла обліку природного газу, що встановлений на ГРП №1 постачальника. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг- спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника.

3.5.5. У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акта приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 20 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг- спожитого газу встановлюється відповідно до даних розрахованих постачальником.

Відповідно до п. 4.1. та п. 4.2. договору ціна за 1000 кубічний метр газу встановлюється для кожного місяця окремо шляхом підписання додаткових угод до договору. Ціна договору може змінюватись за погодженням сторін шляхом підписання додаткових угод до договору та на суму фактичних витрат постачальника, пов`язаних з фізичним переміщенням природного газу, за встановленими тарифами.

Згідно з п. 4.3. договору загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості на природний газ, послуг транспортування мережами постачальника, розподілу природного газу (потужність).

Відповідно до п. 5.1. договору оплата за природний газ проводиться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок постачальника. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Датою оплати споживачем природного газу є дата надходження грошових коштів на рахунок постачальника.

Згідно з п. 5.3. договору в платіжних дорученнях споживач повинен обов`язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у споживача за цим договором постачальник має право зарахувати кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

Кошти, які надійшли від споживача, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.

На виконання умов договору №0481/21-К (УГЭ) від 23.12.2020, позивач у період з січня 2021 року по травень 2021 року (включно) поставив відповідачу природний газ в об`ємі 91,44496 тисяч кубічних метрів на загальну суму 791 860,34 грн, проте, відповідач вартість отриманого природного газу не сплатив.

Відповідно до акта приймання передачі газу №400/газ від 31.01.2021 відповідач у січні 2021 отримав природний газ в обсязі 18,36746 тисяч кубічних метрів. Загальна вартість отриманого відповідачем газу в січні 2021 становила 145 762,55 грн. За поставлений у січні газ позивач виставив відповідачу рахунок № 65д від 31.02.2021 на загальну суму 145 762,55 грн.

Відповідно до акта приймання передачі газу №400/газ від 28.02.2021 відповідач у лютому 2021 отримав природний газ в обсязі 13,50850 тисяч кубічних метрів. Загальна вартість отриманого відповідачем газу у лютому 2021 становила 121 819,64 грн. За поставлений у лютому газ позивач виставив відповідачу рахунок № 135д від 28.02.2021 на загальну суму 121 819,64 грн.

Відповідно до акта приймання передачі газу №400/газ від 31.03.2021 відповідач у березні 2021 отримав природний газ в обсязі 18,98111 тисяч кубічних метрів. Загальна вартість отриманого відповідачем газу в березні 2021 становила 151 633,18 грн. За поставлений у березні газ позивач виставив відповідачу рахунок № 209д від 31.03.2021 на загальну суму 151 633,18 грн.

Відповідно до акта приймання передачі газу №400/газ від 30.04.2021 відповідач у квітні 2021 отримав природний газ в обсязі 18,09338 тисяч кубічних метрів. Загальна вартість отриманого відповідачем газу в квітні 2021 становила 148 125,49 грн. За поставлений у квітні газ позивач виставив відповідачу рахунок № 283д від 30.04.2021 на загальну суму 148 125,49 грн.

Відповідно до акта приймання передачі газу №400/газ від 31.05.2021 відповідач у травні 2021 отримав природний газ в обсязі 22,49451 тисяч кубічних метрів. Загальна вартість отриманого відповідачем газу в травні 2021 становила 224 519,48 грн. За поставлений у травні газ позивач виставив відповідачу рахунок № 354д від 31.05.2021 на загальну суму 224 519,48 грн.

Позивач виконав в повному обсязі взяті на себе зобов`язання, відповідно до договору, у строк та порядок передбачений договором, належним чином та в повному обсязі.

Таким чином у відповідача виник борг за отриманий природній газ за спірний період на загальну суму 791 860,34 грн.

Позивач, з метою досудового врегулювання даного спору звертався до відповідача з претензією №1766/СПЗ від 26.01.2024, в якій просив у місячний строк з дня її отримання, сплатити заборгованість за природний газ (основний борг) в сумі 791 860,34 грн на розрахунковий рахунок зазначений у даній претензії. Однак, відповідач залишив дану претензію без відповіді та задоволення.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 791 860,34 грн основного боргу за отриманий природний газ за договором №0481/21-К (УГЭ) від 23.12.2020 (згідно актів приймання-передачі природного газу за період з січня по травень 2021 включно).

Висновки суду.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами положень статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір №0481/21-К(УГЭ) постачання природного газу від 23.12.2020.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як вбачається з акта приймання передачі газу №400/газ за травень 2021, такий не містить підпису та відтиску печатки відповідача, крім того у ньому зазначено про відмову від підпису.

Пунктом 3.5.5. договору сторони погодили, що у випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акта приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 20 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг- спожитого газу встановлюється відповідно до даних розрахованих постачальником.

Згідно зі статтями 628, 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи не містять письмової обґрунтованої відмови відповідача від підписання акта приймання передачі газу №400/газ від 31.05.2021, відповідачем даний факт не спростовано, відтак враховуючи умови пункту 3.5.5. договору, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг отриманого газу встановлюється відповідно до даних розрахованих постачальником.

Факт виконання позивачем своїх зобов`язань по договору №0481/21-К(УГЭ) від 23.12.2020 підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу за період з січня по травень 2021 включно на загальну суму 791 860,34 грн, які підписані сторонами без претензій та зауважень.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У пункті 5.1 договору передбачено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Датою оплати споживачем природного газу є дата надходження грошових коштів на рахунок постачальника.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач порушив свої зобов`язання, оплату за отриманий природний газ по договору №0481/21-К (УГЭ) постачання природного газу від 23.12.2020, згідно долучених до матеріалів справи актів приймання-передачі природного газу за період з січня по травень 2021 включно не провів, відтак, як і станом на момент подання позовної заяви, так і станом на дату прийняття рішення (30.08.2024) у відповідача існує заборгованість зі сплати основного боргу за отриманий природний газ згідно договору №0481/21-К(УГЭ) від 23.12.2020 на загальну суму 791 860,34 грн.

Позивач, з метою досудового врегулювання даного спору звертався до відповідача з претензією №1766/СПЗ від 26.01.2024, в якій просив у місячний строк з дня її отримання, сплатити заборгованість за природний газ (основний борг) в сумі 791 860,34 грн на розрахунковий рахунок зазначений у даній претензії.

Факт надсилання вказаної претензії на адресу відповідача підтверджується наявним в матеріалах справи описом вкладення до експрес листа від 30.01.2024 (штрихкодовий ідентифікатор №0505153206079), списком згрупованих відправлень форми 103А (штрихкодовий ідентифікатор №0505153206079), фіскальним чеком №4000769605 від 30.01.2024.

Однак, відповідач залишив дану претензію без відповіді та задоволення.

Відповідач наявності заборгованості зі сплати основного боргу в сумі 791 860,34 грн не спростовував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що дослідженні в ході судового розгляду, відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив, власного контррозрахунку не надав.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 791 860,34 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 11 877,91 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №737257 від 25.03.2024.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позову немайнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позову майнового характеру, встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», з 1 січня 2024 року для працездатних осіб встановлено прожитковий мінімум на рівні 3 028,00 грн.

Враховуючи вищевказане, позивач при зверненні до суду з позовом в загальному порядку мав би сплатити 11 877,91 грн судового збору.

Водночас позовна заява Публічного акціонерного товариства «МОТОР СІЧ» подана до Господарського суду Львівської області через підсистему «Електронний суд» 10.05.2024 (документ сформований в системі 10.05.2024).

Так, згідно із Законом № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до Закону України «Про судовий збір» було включено частину третю статті 4 та визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт «б» підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).

Враховуючи вищенаведене, позивач мав би сплатити судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8% для пониження ставки розміру судового збору, тобто 9 502,33 грн (11877,91 х 0,8 %), переплата становить 2 375,58 грн.

Згідно з положеннями пункту 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, 2 375,58 грн судового збору підлягатимуть поверненню позивачу з підстави внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом за умови подання позивачем до суду відповідного клопотання про повернення судового збору.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 9 502,33 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, частиною 9 статті 165, статтями 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАУШ» (79058, місто Львів, проспект В`ячеслава Чорновола, будинок 63; ідентифікаційний код юридичної особи 32937394) на користь Публічного акціонерного товариства «МОТОР СІЧ» (69068, Запорізька область, місто Запоріжжя, проспект Моторобудівників, будинок 15; ідентифікаційний код юридичної особи 14307794) 791 860,34 грн основного боргу та 9 502,33 грн судового збору.

3. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені статтями 256,257 Господарського процесуального кодексу України

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повний текст рішення

складено 28.08.2024

Суддя Сухович Ю.О.