Ухвала

від 28.08.2024 по справі 916/3705/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"28" серпня 2024 р.м. Одеса № 916/3705/24Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.

розглянувши матеріали за вх.№3783/24

за позовом: Головного управління ДПС в Одеській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

до відповідачів: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю Юг-Вантаж-Транс

2.Товариства з обмеженою відповідальністю Клен-Т

про визнання недійсними договорів

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС в Одеській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - Головне управління ДПС в Одеській області) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Юг-Вантаж-Транс, Товариства з обмеженою відповідальністю Клен-Т в якому просить Господарський суд Одеської області:

- визнати недійсним договір комісії, на виконання якого ТОВ «КЛЕНТ-Т» на адресу ТОВ «ЮГ-ВАНТАЖ-ТРАНС» були складені податкові накладні № 279 від 24.12.2021, № 57 від 21.01.2022.

- визнати недійсним договір про надання послуг (послуг з оформлення ВМД та транспортних послуг) на виконання якого ТОВ «КЛЕНТ-Т» на адресу ТОВ «ЮГ-ВАНТАЖ-ТРАНС» були складені податкові накладні № 278 від 24.12.2021, № 56 від 21.01.2022.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст.6 Закону України „Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить: з 1 січня 2024 року 3028 грн.

У частині третій ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду відповідної позовної заяви, із двома вимогами немайнового характеру та із врахуванням при цьому понижуючого коефіцієнту 0,8, становить 4844,80 грн.

Позивачем до позову додано платіжну інструкцію № 2749 від 08.08.2024 про сплату судового збору у розмірі 4844, 80 грн.

Проте згідно довідки ГСОО судовий збір у розмірі у розмірі 4844,80 грн від Головного управління ДПС в Одеській області, сплачений згідно з платіжного дорученням № 2749 від 08.08.2024 був зарахований на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в Головному управлінні державної казначейської служби України в Одеській області.

Натомість вказана квитанція вже обліковується в матеріалах позовного провадження № 916/3352/24, які ухвалою суду від 19.08.2024 були повернуті позивачу.

Поряд з цим, господарський суд на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України враховує правовий висновок викладений у Постанові ВС від 12.10.2023 у справі № 160/554/23 стосовно питання повторного використання платіжного документа при повторному поданні позовної заяви за умови повернення без розгляду попередньо поданої позовної заяви. У постанові від 13 лютого 2019 року у справі №1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час ухвалення оскаржуваних у цій справі судових рішень стаття 6 Закону України «Про судовий збір» передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Тому, позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була залишена без розгляду. Таким чином, у цьому випадку позивач також має право повернути сплачений ним судовий збір відповідно до квитанції від 30 грудня 2022 року №1029119552. Однак така квитанція не може бути врахована як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі у цій справі, так як судовий збір за нею сплачений та зарахований при поданні іншого позову.

Отже, з наведеного випливає, що додана квитанція № 2749 від 08.08.2024 не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання цього позову.

Положеннями ч. 2 ст. 164 ГПК України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частинами 1, 2 ст. 80 ГПК України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно ч.4 ст.164 ГПК України, до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

При цьому суд звертає увагу, що клопотання про витребування доказів має бути подано з дотриманням приписів ст.81 ГПК України.

Водночас, в матеріалах позовної заяви відсутні копії договору комісії, та договору про надання послуг, що є предметом спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Частиною 5 ст.164 ГПК України встановлено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Судом встановлено, що позовна заява Головного управління ДПС в Одеській області підписана представником ОСОБА_1 .

На підтвердження повноважень ОСОБА_1 щодо підписання даного позову до позовної заяви додано довіреність у порядку передоручення від 11.12.2023, згідно з якою ОСОБА_2 , на підставі Витягу з ЄДР від 18.07.22 р., щодо ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ЄДРПОУ 44069166), уповноважив, в порядку передоручення, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) представляти інтереси ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.

Відповідно до частини 3 статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Підпунктом 11 пункту 16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України, передбачено, що представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Питання самопредствництва не закріплені в нормах Конституції України, але ці питання регламентовані положеннями відповідних кодексів.

Відповідно до ч. 4 ст. 56 ГПК України Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

В силу вимог ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас у позові позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру про визнання недійсними договорів, а відтак, дана справа не має ознак малозначної справи у відповідності до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України та не визнавалася малозначною судом у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 12 ГПК України.

Отже, представництво інтересів сторін у цій справі має бути здійснено або адвокатом або в порядку самопредставництва відповідно до положень ч. 3 ст. 56 ГПК України.

У постанові ВС від 24.11.2022 у справі № 920/750/16, колегія суддів зробила висновок про те, що для підтвердження повноважень самопредставництва юридична особа має надати статут, положення чи трудовий договір (контракт), у яких чітко визначене право цієї особи діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження. У вказаному висновку колегія суддів звертається до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, який було викладено у постанові від 02.07.2020 у справі № 9901/39/20. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду також відмічає, що згаданий правовий висновок пізніше знову був підтриманий Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.09.2022 у справі № 990/117/22 і наразі є актуальним.

Проте, до позову не надано доказів того, що ОСОБА_1 є адвокатом або має повноваження на представництво інтересів Головного управління ДПС в Одеській області в порядку самопредставництва - статут, положення чи трудовий договір (контракт).

Таким чином, у суду наявні сумніви у достовірності, достатності та належності доказів стосовно повноважень ОСОБА_1 , якою підписано позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області у справі № 916/3705/24, яка згідно предмету спору за не є малозначною та не визнавалася судом малозначною.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, господарський суд вважає, що позов Головного управління ДПС в Одеській області належить залишити без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, господарський суд повідомляє позивача, що способом усунення недоліків позовної заяви є подання до канцелярії суду заяви про усунення недоліків, з урахуванням виявлених недоліків.

Керуючись ст. 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області залишити без руху.

2. Встановити Головному управлінню ДПС в Одеській області строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали суду шляхом:

- сплати судового збору у розмірі 4 844, 80 грн та надання до суду відповідних документів про оплату;

- надання до суду копії оспорюваних правочинів;

- надання доказів, що підтверджують повноваження ОСОБА_1 на представництво інтересів Головного управління ДПС в Одеській області в порядку самопредставництва, або доказів того, що ОСОБА_1 є адвокатом.

3. Повідомити Головне управління ДПС в Одеській області, що згідно з вимогами ч. 4 ст. 174 ГПК України у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua

Ухвала набирає законної сили 28.08.2024р. та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Г. Деркач