Ухвала

від 27.08.2024 по справі 922/1790/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"27" серпня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1790/24

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Пономар Є. А.

розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури, м.Чернігів (адреса: 14000, м.Чернігів, вул.Шевченка, 1), в інтересах держави, в особі: 1. Управління охорони здоров`я Чернігівської обласної державної адміністрації, м.Чернігів (адреса: 14005, м.Чернігів, вул. Івана Мазепи,1-б); 2. Північного офісу Держаудитслужби, м.Київ (адреса: 04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців,18) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (адреса: 03035, м.Київ, вул.Митрополита Василя Липківського,45) до 1. ОСОБА_1 , м. Харків (адреса: АДРЕСА_1 ) 2. Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська обласна лікарня" Чернігівської обласної ради, м.Чернігів (адреса: 14029, м.Чернігів, вул. Волковича, 25) про визнання недійсним договору та стягнення 137500,00 грн за участю представників:

прокурор - Лахтюк Л.В. (посвідчення №072996 від 01.03.2023);

позивача-1 - не з`явився;

позивача-2 - не з`явився;

3-ої особи - не з`явився;

відповідача-1 - Ашурова А.Р. (адвокат, ордер АХ №1200374 від 29.07.2024);

відповідача-2 - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

23.05.2024 року до Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління охорони здоров`я Чернігівської обласної державної адміністрації та Північного офісу Держаудитслужби до Козунь Наталі Анатоліївни та Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська обласна лікарня" Чернігівської обласної ради, в якій просить суд:

- визнати недійсним договір про закупівлю товарів за державні кошти від 14.06.2019 №36-Т, укладений між Комунальним лікувально-профілактичним закладом «Чернігівський протитуберкульозний диспансер» Чернігівської обласної ради та ФОП Козунь Наталею Анатоліївною;

- стягнути з Козунь Наталії Анатоліївни на користь Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради грошові кошти у сумі 137500,00 грн;

- стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради в дохід держави одержані за рішенням суду грошові кошти у сумі 137500,00 грн (з урахуванням заяви про усунення недоліків).

24.05.2024 року з метою встановлення місцезнаходження відповідача-1 відповідно до ч.6 ст.176 ГПК України по справі №922/1790/24 судом було зроблено запит до Департаменту реєстрації Харківської міської ради.

03.06.2024 року від Департаменту реєстрації Харківської міської ради до суду надійшла відповідь (вх.№14295).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.06.2024 року позовну заяву залишено без руху.

24.06.2024 року прокурор надав до суду заяву про усунення недоліків (вх.№16280).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.06.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.07.2024 року.

15.07.2024 року позивач-2 надав до суду письмові пояснення (вх.№17944), в яких зазначено, що у 2020 році проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради за період з 01.01.2016 по 31.12.2019, яка не включала в себе питання правильності укладення та виконання договору про виконання робіт, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради та ФОП Козунь Н.А. (Ш: ІМ- 2019-05-13-001513-е) та укладені супутні додаткові угоди не досліджувались.

У зв`язку з чим, залучення Північного офісу Держаудитслужби як позивача у справах, підставою для подачі позову у яких є результати перевірок, досліджень тощо, проведених органами прокуратури в межах наданих повноважень Законом України «Про прокуратуру» є неможливим, оскільки Північним офісом Держаудитслужби заходи державного фінансового контролю не проводились.

Також, 15.07.2024 року позивач-2 надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника (вх.№17945).

23.07.2024 року відповідач-2 надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника (вх.№18538).

Також, 23.07.2024 року відповідач-2 надав до суду письмові пояснення (вх.№18539), в яких зазначив, що первинні документи щодо закупівлі медичних виробів були знищені внаслідок військової агресії. Також повідомив, що було проведено службове розслідування щодо зазначених закупівель.

Протокольною ухвалою суду від 23.07.2024 року відкладено підготовче засідання на 27.08.2024 року.

Також, ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.07.2024 року залучено до участі у справі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.

26.07.2024 року 3-я особа надала до суду письмові пояснення (вх.№18840), з клопотанням про розгляд справи без участі представника 3-ої особи.

30.07.2024 року представник відповідача-1 надав до суду повідомлення №55516 про надання адвокату доступу до справи (вх.№19088).

31.07.2024 року представник відповідача-1 надав до суду клопотання про долучення доказів (вх.№19190).

05.08.2024 року позивач-2 надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника (вх.№19597).

12.08.2024 року представник відповідача-1 надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№20156), в якому заперечує проти позову у повному обсязі.

19.08.2024 року прокурор надав до суду відповідь на відзив (вх.№20737), в якому позовні вимоги підтримує повністю.

21.08.2024 року представник відповідача-1 надав до суду заперечення на відповідь на відзив (вх.№20978).

Всі надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Прокурор в підготовчому засіданні 27.08.2024 року позовні вимоги підтримував у повному обсязі.

Представник позивача-1 в підготовче засідання 27.08.2024 року не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Позивач-2 в підготовче засідання 27.08.2024 року не з`явився, раніше надавав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представник 3-ої особи в підготовче засідання 27.08.2024 року не з`явився, раніше в письмових поясненнях просив розглядати справу без участі представника.

Представник відповідача-1 в підготовчому засіданні 27.08.2024 року проти позову заперечував, з підстав викладених у відзиві та запереченнях.

Відповідач-2 в підготовче засідання 27.08.2024 року не з`явився, раніше надавав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, зазначає наступне.

Згідно з ст. 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ГПК України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

Суд також зазначає, що складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абз. 3 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (далі - КСУ) від 11.10.2005 № 8-рп/2005 та абз.1 п.п. 2.1 п. 2 мотивувальної частини рішення КСУ від 31.03.2015 № 1-рп/2015).

Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин передбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях, зокрема, у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (рішення КСУ від 05.06.2019 № 3-р(І)/2019).

Принцип правової визначеності вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їхні рішення не викликали сумнівів (п. 61 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumаrescu v. Romania), заява № 28342/95). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (п. 123 рішення ЄСПЛ у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії" (Lupeni Greek Catholic Parish and Others v. Romania), заява № 76943/11).

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

Згідно з ст. 36 Закону "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч. 6 ст. 13 Закону "Про судоустрій і статус суддів").

Так, із відкритого державного реєстру судових рішень вбачається, що 02.08.2023 Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу №918/1043/21, в якій колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вказувала на наявність виключної правової проблеми у застосуванні частини третьої статті 228 ЦК України з урахуванням статей 203, 216 цього Кодексу та статті 208 Господарського кодексу України, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а також на необхідність відступлення від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, щодо застосування односторонньої реституції замість двосторонньої (частина третя статті 216 ЦК України). Також зазначала про необхідність викладення висновку щодо того, хто може звертатися з позовом про визнання правочину недійсним, якщо підставою його недійсності зазначається порушення інтересів держави і суспільства,- органи державної влади, місцевого самоврядування, інші суб`єкти владних повноважень, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, а в разі відсутності такого органу - прокурор, чи таке право мають й інші суб`єкти цивільних правовідносин, якщо, зокрема, обґрунтують наявність порушених прав/інтересів шляхом вчинення правочину, який порушує інтереси держави і суспільства.

Таким чином, вирішення Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21 дозволить всесторонньо та повно розглянути справу № 922/1790/24, з урахуванням єдності практики з означених питань.

Також, судом враховано й те, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, своєю постановою від 10.04.2024 провадження у справі № 922/3456/23 зупинив також до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21. Характер спірних правовідносин у справі №922/3456/23 є подібним до справи яка розглядається судом.

Відповідно до п.7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Враховуючи викладене, оскільки правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 918/1043/21 може мати суттєве значення для правильного вирішення спору у цій справі, з огляду на обставини справи №922/1790/24 та з метою уникнення застосування різних підходів до тлумачення законодавства та врахування висновків Верховного Суду, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого перегляду.

Відповідно до ч.3 ст.177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, коли питання, визначені ч.2 ст.182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Враховуючи закінчення строку підготовчого провадження та зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

На підставі наведеного та керуючись статтями 177, 182, 183, п. 7 ч. 1 ст. 228, статтями 229, 232, 233, 234, 235, 236 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.

2. Провадження по справі зупинити до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Верховного Суду у справі №918/1043/21.

3. Зобов`язати учасників справи повідомити суд про усунення підстав, що зумовили зупинення провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому статтями 254 - 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 28.08.2024

Суддя К.В. Аріт