Рішення

від 27.08.2024 по справі 922/2186/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2186/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатої В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" (61037, Харківська обл., місто Харків, вулиця Мефодіївська, будинок 11) до Приватного підприємства "СВІТ ЗНАНЬ" ( 61072, м. Харків, пр. Науки, 31-А) про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "СВІТ ЗНАНЬ", в якому просить:

- Стягнути з Приватне Підприємство "СВІТ ЗНАНЬ" ( Код ОКПО 31555441) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" заборгованість в сумі 305854,50 грн. за період з 01.01. 2022 року по 30.04. 2022 року, інфляційні втрати у розмірі 8289, 86 грн. за січень 2022 року по квітень 2022, а також 3% річних у сумі 9190,05 грн. з 01.01.2022 по 30.04.2022;

- Стягнути з Приватне Підприємство "СВІТ ЗНАНЬ" ( Код ОКПО 31555441) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" судові витрати в розмірі 3880,01 грн. та поштові витрати відповідно до доданої платіжної квитанції в розмірі 49 грн. 99 коп.;

- Вартість спожитої теплової енергії, інфляцію, 3% річних, поштові витрати та судовий збір стягнути на р/рахунок НОМЕР_1 в Філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119 юридична адреса Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором про постачання теплової енергії № 1922 від 01.11.2002 щодо оплати поставленої теплової енергії.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.06.2024 позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (вх. № 2186/24) залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду уточнення ціни позову.

26.06.2024 через систему «Електронний суд» представником позивача подано заяву про усунення недоліків позовної заяви за вх. № 16660, в якій уточнює ціну позову.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2186/24. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов. Роз`яснено, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами. Також, роз`яснено сторонам, що відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 28.06.2024 направлена судом на адресу відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження відповідача та була отримана останнім 03.07.2024, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Однак, відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на позов не надав.

В той же час, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

01.11.2002 року між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання теплової енергії № 1922. Відповідно до умов Договору, КП «Харківські теплові мережі» (Енергопостачальна організація) зобов`язалося постачати відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов`язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором, а саме розділом 6 договору.

Відповідно до п.6.2 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт звірки відпуски-отримання теплової енергії та розрахунків за її використання.

Відповідно п.6.3 Договору, споживач сплачує попередню оплату. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням сплачує теплопостачальній організації вартість, зазначеної в додатку 1 до договору кількості теплової енергії з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

Приватне Підприємство «СВІТ ЗНАНЬ» є власником нежитлових приміщень в літ. «А-2» загальною площею 1094, 0 кв. м та нежитлові приміщення в літ. «З-1» загальною площею 26, 0 кв.м за адресою м. Харків, проспект Науки, 31-А .

Вищезазначені нежитлові приміщення розташовані в будівлі з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює КП "Харківські теплові мережі". Система опалення зазначених приміщень є невід`ємною частиною централізованої системи опалення будівлі в цілому.

Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки та об`єкти соціальної сфери позивач здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а постачання гарячої води - цілодобово.

Факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщень підтверджується актами № 173/4544 від 28.09.2022; № 173/30843 від 19.10.2021 про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваного сезону 2021-2022 до будівель в цілому. Копії актів додані до позовної заяви.

Вищезазначені акти на підключення та відключення опалення підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП «Харківські теплові мережі» та балансоутримувача будинку.

Будинок за вищезазначеною адресою обладнаний приладом обліку, тому розрахунок вартості спожитої відповідачем теплової енергії на потреби опалення по об`єкту здійснювався згідно показань приладів обліку, встановленого у будинку. Копії відомостей споживання теплової енергії по ПО додано до матеріалів справи.

Позивач вказує, що відповідачу були направлені рахунки за спожиту теплову енергію, які не було сплачено. У зв`язку з чим, у відповідача за договором (по особовому рахунку 17300-6797) наявна заборгованість в розмірі 305854,50 грн за період з 01.01.2022 по 30.04.2022. Крім того, відповідачу нараховано інфляційні втрати у сумі 8289, 86 грн., а також 3% річних у сумі 9190,05 грн.

Вказане стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Закон України "Про теплопостачання" визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Постачання теплової енергії - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Згідно частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 193 Господарського кодексу України.

В силу статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В розумінні статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ч. 1 та ч. 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності дост.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував та доказів належного виконання своїх зобов`язань зі своєчасної оплати заборгованості за спожиту теплову енергію до матеріалів справи не надав.

Враховуючи викладене та те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та відсутність доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості за спожиту теплову енергію на потреби опалення за Договором про постачання теплової енергії № 1922 від 01.11.2002, яка утворилася за період січень - квітень 2022, на загальну суму 305854,50 грн., суд визнає вимоги позивача про стягнення основної заборгованості належно обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 8289, 86 грн. та 3% річних у розмірі 9190,05 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов`язання.

Позивачем відповідачу нараховані інфляційні втрати в сумі 8289, 86 грн., а також 3% річних у сумі 9190,05 грн.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що вказані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства, умовам договору, нараховані арифметично вірно, з урахуванням чого, позовні вимоги про стягнення 3% річних в сумі 9190,05 грн. та інфляційних втрат в сумі 8289, 86 грн. суд визнає обґрунтованими, доведеним матеріалами справи, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи задоволення позову в повному обсязі, судовий збір покладається на відповідача.

Крім того, позивачем заявлено про покладення на відповідача поштових витрат у розмірі 49,99 грн.

Згідно ч. 2 ст. 128 ГПК України розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем понесені судові витрати в розмірі 49,99 грн. на відправлення копії позовної заяви у паперовому вигляду, про що свідчить чек на суму 49,99 грн., який долучено до матеріалів справи.

А отже, поштові витрати у сумі 49,99 грн. також покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "СВІТ ЗНАНЬ" (61072, м. Харків, пр. Науки, 31-А, код ЄДРПОУ 31555441) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, Харківська обл., місто Харків, вулиця Мефодіївська, будинок 11, код ЄДРПОУ 31557119, р/рахунок НОМЕР_1 в Філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 351823) заборгованість в сумі 305854,50 грн. за період з 01.01.2022 року по 30.04.2022 року, інфляційні втрати у сумі 8289, 86 грн., 3% річних у сумі 9190,05 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 3880,01 грн. та поштові витрати у розмірі 49, 99 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач: Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (61037, Харківська обл., місто Харків, вулиця Мефодіївська, будинок 11, код ЄДРПОУ 31557119).

Відповідач: Приватне підприємство "СВІТ ЗНАНЬ" (61072, м. Харків, пр. Науки, 31-А, код ЄДРПОУ 31555441).

Повне рішення складено "27" серпня 2024 р.

Суддя В.В. Усата

справа № 922/2186/24