Рішення

від 09.08.2024 по справі 641/432/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 641/432/22

н/п 2/953/470/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2024 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Муратової С.О.,

за участю секретаря - Драгана О.А.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Палагіної Ю.В.,

представник відповідача - адвоката Барчук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНТ», треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бідонько Людмила Леонідівна, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

встановив:

До Комінтернівського районного суду м. Харкова 26.01.2022 надійшла вказана позовна заява про визнання права власності в порядку спадкування за законом (т.1 а.с. 2-5).

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07.02.2022 цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бідонько Л.Л., ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом передано за підсудністю до Київського районного суду м. Харкова (т.1 а.с. 24).

Вказана цивільна справа надійшла до Київського районного суду м. Харкова 24.01.2023 (т.1 а.с. 29) та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2023 визначена до розгляду судді Київського районного суду м. Харкова Муратовій С.О. (т.1 а.с. 33).

Позивач просить визнати за нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на наступне майно:

- частку в праві власності на гараж, який знаходиться в ГБК «Автомобіліст-2» за адресою: АДРЕСА_1 ;

- частку в праві власності на гараж, який знаходиться в ГБК «Автомобіліст-2» за адресою: АДРЕСА_2 ;

- частку в праві власності на чотирьохкімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа квартири 147,5 кв. м, житлова площа 94,4 кв. м;

- частку в праві власності на нежитлові будівлі: літ. «В-2» площею 425,8 кв. м, літ «Г-1» площею 119,2 кв. м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 , загальна площа 645 кв. м;

- частку в праві власності на частку статутного фонду в розмірі 100%, що в грошовому еквіваленті становить 95618,00 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНТ», ідентифікаційний номер юридичної особи 30361068 (т.1 а.с. 2-5).

На обґрунтування позовних вимог позивач, посилаючись на ст. ст. 1269, 1270, 1296, 1298 ЦК України, зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_6 , після його смерті залишилась спадщина. У встановлений законодавством строк шість місяців з дати смерті батька вона звернулася до нотаріальної контори, а саме, до приватного нотаріуса ХМНО Бідонько Л.Л. та подала заяву про прийняття спадщини, про що нотаріус їй видав витяг № 60899330 про реєстрацію спадкової справи за номером 66101944. Крім неї, заяви про прийняття спадщини подали і відповідачі ОСОБА_2 ,, дружина померлого, а також ОСОБА_3 , донька померлого та ОСОБА_2 . Мати померлого, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є бабусею позивачки, а також спадкоємицею першої черги після смерті її батька, відмовилася від своєї частки на її користь. Заява про відмову від спадщини на її користь знаходиться в спадковій справі. Інші особи, які б подали заяви про прийняття спадщини, відсутні.

Також в спадковій заяві міститься заява ОСОБА_4 , відповідно до якої останній повідомив, що між ним та ОСОБА_6 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , було уклало договір позики в простій письмовій формі на суму що еквівалентна 150000 доларів США. Цією заявою останній повідомив про свою претензію кредитора.

Спадщина складається зокрема, з наступного майна:

- гараж, який знаходиться в ГБК «Автомобіліст-2» за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на вказаний гараж належить померлому ОСОБА_6 , згідно договору дарування, посвідченого Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою 11.06.2009 за р. № 3-1388;

- гараж, який знаходиться в ГБК «Автомобіліст-2» за адресою: АДРЕСА_2 . Право власності на вказаний гараж належить померлому ОСОБА_6 , згідно свідоцтва про право на спадщину, посвідченого Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою 10.06.2009 за р. № 3-1370 та договору про поділ нерухомого майна, посвідченого Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою 10.06.2009 за р. № 3-1372;

- квартира чотирьохкімнатна, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа квартири 147,5 кв. м, житлова площа 94,4 кв. м, яка належить на праві власності померлому ОСОБА_6 наступним чином: 82/100 часток в праві власності на квартиру належать на підставі договору дарування р. № 4-7086 від 09.06.1995, посвідченого 8-ю ХДНК, 18/100 часток в праві власності на квартиру належать на підставі дублікату договору дарування р. № 4-7084 від 09.06.1995, посвідченого 8-ю ХДНК, дублікат видано 20.06.2011 ХОДНА за р. № 1-220;

- частка в праві власності на нежитлові будівлі: літ. «В-2» площею 425,8 кв. м, літ «Г-1» площею 119,2 кв. м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 , загальна площа 645 кв. м, які належать на праві власності померлому ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 29.12.2010 приватним нотаріусом ХМНО Погрібною С.В. за реєстровим № 2308;

- частка статутного фонду в розмірі 100%, що в грошовому еквіваленті становить 95618,00 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНТ», ідентифікаційний номер юридичної особи 30361068.

Після спливу шести місяців з дати смерті спадкодавця вона звернулася до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бідонько Л.Л. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Приватний нотаріус ХМНО Бідонько Л.Л, надала їй постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 26.11.2021, в якій нотаріус вказала, що не може вчинити нотаріальну дію по видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказане майно у зв`язку з тим, що нею ОСОБА_1 , не надано документи, що підтверджують право власності та державну реєстрацію прав померлого, ОСОБА_6 , на вказане нерухоме майно. Відповідачі їй правовстановлюючі документи не надають. А отже, отримати свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно у нотаріуса вона не має можливості, тому змушена з питанням визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом звернутися до суду (т.1 а.с. 2-5).

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 31.01.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою; розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, із призначенням в підготовче судове засідання (т. 1 а.с. 34).

Одночасно з позовною завою та 28.03.2023 позивачем та її представником подані клопотання про витребування доказів (т.1 а.с. 6-7, 8-9, 59).

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 29.05.2023 клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бідонько Л.Л. задоволено. Витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бідонько Л.Л., номер свідоцтва НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 : належним чином завірену копію спадкової справи №66101944 (номер у нотаріуса 5/2020), яка заведена нотаріусом 13.07.2020 після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Палагіної Ю.В. про витребування доказів у Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задоволено, витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ: 14360570, юридична адреса: вул. Грушевського, 1д, м. Київ, 01001, Україна, адреса для користування: вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпро, 49094, Україна) письмові відомості стосовно наявності банківських рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , із зазначенням залишків грошових коштів на рахунках, станом на 05.07.2020 (станом на час відкриття спадщини); витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ: 14360570, юридична адреса: вул. Грушевського, 1д, м. Київ, 01001, Україна, адреса для користування: вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпро, 49094, Україна) звіт про рух грошових коштів по рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , за період з 05.07.2020 по 29.05.2023; витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ: 14360570, юридична адреса: вул. Грушевського, 1д, м. Київ, 01001, Україна, адреса для користування: вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпро, 49094, Україна) письмові відомості про договори банківського вкладу, укладених ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , із зазначенням залишків грошових коштів на рахунках, станом на 05.07.2020;

в задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів у ОСОБА_4 відмовлено (т. 1 а.с. 114, 115-116).

16.08.2023 до Київського районного суду м. Харкова від приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бідонько Л.Л. надійшла належним чином завірена копія спадкової справи 5/2020, заведеної після ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с. 145-245).

25.08.2023 до Київського районного суду м. Харкова надійшла запитувана інформація з АТ КБ «ПриватБанк» (т.1 а.с. 142-143).

В підготовчому судовому засіданні 26.10.2023 представник позивача ОСОБА_7 адвокат Палагіна Ю.В. подала заяву про збільшення позовних вимог (т. 2 а.с. 1-4).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26.10.2023 в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Палагіної Ю.В. про прийняття в провадження заяви про збільшення позовних вимог від 24.10.2023 відмовлено; заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Палагіної Ю.В. про збільшення позовних вимог від 24.10.2023 повернуто заявнику (т. 2 а.с. 32-34).

Вказана ухвала Київського районного суду м. Харкова від 26.10.2023 набрала чинності.

27.11.2023 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Палагіної Ю.В. про залучення співвідповідача ТОВ «ГРАНТ» (т.2 а.с. 39-40).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29.11.2023 клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Палагіної Ю.В. про залучення співвідповідача задоволено; залучено в якості співвідповідача ТОВ «ГРАНТ» до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 адвоката Палагіної Ю.В. про залучення співвідповідача по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бідонько Л.Л., ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом (т. 2 а.с. 45-46).

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 06.03.2024 закрито підготовче провадження по цивільній справі за вказаною позовною заявою та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 63-64).

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 08.07.2024 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 ) до участі у цивільній справі за вказаним позовом (т.2 а.с. 95, 96-97).

В ході судового розгляду позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Палагіна Ю.В. підтримали позовну заяву. В дане судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, розгляд справи завершено у її відсутність за згодою та участю її представника адвоката Палагіної Ю.В.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Барчук А.В. просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «ГРАНТ», відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання права власності на частку у праві власності на частку статутного фонду ТОВ «ГРАНТ», в іншій частині ухвалити рішення на підставі наявних матеріалів, також надала письмову промову у судових дебатах (т.2 а.с. 122-125). Зазначила, зокрема, що:

1) позивачем заявлено вимоги до неналежного відповідача - ТОВ «ГРАНТ». Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17.04.2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) вказала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується вже під час розгляду справи. Таким чином, на стадії заявлення позивачем клопотання залучення співвідповідача ТОВ «ГРАНТ» судом не повинно було вирішуватися питання щодо його належності чи неналежності. Так. відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Під час надання пояснень та відповідей на запитання інших учасників справи сторона позивача так і не змогла пояснити, які саме заявлені позовні вимоги заявлені саме до ТОВ «ГРАНТ». Відповідачем є особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. У матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують, що позивач хоча б зверталася до ТОВ «ГРАНТ» з приводу предмету спору, відсутні будь-які відповіді, відмови, листування тощо. Не повідомлено таких обставин суду і під час надання пояснень стороною позивача. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Не містить позовна заява і нормативного обґрунтування, у зв`язку із чим позивач вважає, що ТОВ «ГРАНТ» має відповідати за пред`явленим позовом. Саме лише посилання на те, що до предмету спору (спадщини) входять корпоративні права, є недостатнім для того, щоб вважати зобов`язаною у правовідносинах спадкування юридичну особу. Згідно із ч. 1 ст. 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», що набрав чинності 17.06.2018, у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства. Отже, Законом встановлено імперативне правило щодо відсутності необхідності згоди учасників товариства на перехід частки до спадкоємця, а статутом товариства не може бути передбачено інше. При цьому способом реалізації такого права після 02.11.2019 є звернення до органу державної реєстрації із нотаріально посвідченою заявою про вступ і завіреною копією свідоцтва про спадщину (так звана самореєстрація вступу до товариства). Анні решта учасників товариства, ані саме товариство вплинути на цей процес ніяк не може. При цьому, позивачем проігноровано, що спадкоємцем успадковується не право про участь, а право про частку у статутному капіталі, а набуття такого права не пов`язане з будь-яким рішенням Товариства, зборів учасників Товариства про прийняття такого спадкоємця до складу учасників товариства чи про відмову у прийнятті. Так, з 02.11.2019 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» законодавцем було змінено, а саме, спрощено процедуру реєстрації вступу до товариства, зокрема у випадку спадкування частки у статутному капіталі товариства, і така зміна відбулася без внесення змін до ст. 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», що є підставою для висновку, що цією статтею з моменту набуття нею чинності було передбачене саме право на вступ спадкоємця учасника, якому (спадкоємцю) перейшло право на частку, до ТОВ і таке право на вступ до товариства (за умови відповідного волевиявлення) не залежить від згоди інших учасників товариства. Таким чином, ТОВ «ГРАНТ» с особою, яка не має відповідати за пред`явленим позовом.

Предмет заявленого позову не свідчить про наявність спору щодо корпоративних прав у юридичній особі, адже всі підстави виникнення такого спору є юридичними фактами сімейного та спадкового права. Належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача. Яким чином, за рахунок Товариства можна задовольнити позовні вимоги позивача, незрозуміло. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.09.2021 в справі № 335/5136/19 (провадження № 61-18942св20) зазначено, що: пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду заявлених вимог щодо належного відповідача справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті вимог щодо належного відповідача;

2) невстановлення обставин, що мають значення для розгляду справи.

Отримання у спадщину корпоративних прав не пов`язане з корпоративними відносинами або їх реалізацією, а навпаки - потребують встановлення сімейно-правових зав`язків.

Відповідно до витягу з ЄДР станом на 29.07.2024 (який надала сторона позивача) аркуш 6 (Дані про хронологію реєстраційних дій) 15.10.2009 проведена державна реєстраційна дія «Державна реєстрація змін до установчих документів. Інші зміни. Зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників або зміна відомостей про засновників юридичної особи». Саме після цих змін померлий став власником 100 % статутного капіталу Товариства. З цього, можна зробити висновок, що до 15.10.2009 померлий не був власником 100 % статутного капіталу.

Матеріали справи не містять жодних доказів, на підставі яких суд міг би встановити, яким чином відбулося збільшення частки померлого у статутному капіталі Товариства, чи тягне таке збільшення перетворення об`єкта права особистої приватної власності на об`єкт права спільної сумісної власності подружжя, чи навпаки, що потребує відповідного обґрунтування у рішенні суду. Матеріали справи взагалі не містять жодних доказів, на підставі чого (купівля-продаж, дарування, обмін, переуступка, вихід/вхід) померлому належить відповідна частка, і яка саме частка входить до спадщини.

Для правильного розгляду справи по суті це має суттєве значення, адже частина спадкового майна є об`єктом особистої приватної власності померлого, а частина - об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Вирішення заявленого позову передбачає визначення судом розміру часток спадкоємців у спадковому майні.

Між іншим, частка в статутному капіталі товариства, яка придбана (набута) за рахунок спільних коштів подружжя, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Право з частки належить тому з подружжя, хто став учасником такого товариства. Подружжя розпоряджається майном, що перебуває в його спільній сумісній власності, зокрема часткою в статутному капіталі товариства, за взаємною згодою, наявність якої презюмується;

3) недоведеність обставин, що входять до предмету спору.

Так, на підтвердження позовних вимог в частині визнання права на «частку у праві власності на частку статутного капіталу» позивачем надано ЛИШЕ витяг з Єдиного державного реєстру, який є відкритим, тобто такий витяг може отримати і суд, і нотаріус, і будь-яка інша особа. За матеріалами спадкової справи видно, що нотаріусу не достатньо було відомостей із відкритих джерел для оформлення спадкових прав.

Тобто, позивач вважає, що нотаріусу витягу було недостатньо, а суду самого лише витягу має бути достатньо для встановлення чи відхилення тих чи інших фактів. Якщо ж позивач вважає, що одного лише витягу з ЄДР було достатньо для оформлення спадкових прав, а нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії, така відмова нотаріуса мала бути оскаржена у порядку, передбаченому статтею 50 Закону України «Про нотаріат». Так, нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії. Доказів оскарження постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії в частині видачі свідоцтва про право на спадщину на корпоративні права матеріали справи не містять.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання протягом розгляду справи не з`явилася, повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки в судове засідання не повідомила, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавала.

Відповідач ТОВ «ГРАНТ» в судове засідання протягом розгляду справи не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки в судове засідання не повідомив, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавав.

Третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бідонько Л.Л. в судове засідання не з`явилася, повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду справи, направила заяву про розгляд справи за її відсутності при вирішенні даної справи покладається на розсуд суду (т.1 а.с. 57, 126).

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання протягом розгляду справи не з`явився, повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки в судове засідання не повідомив, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавав.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду справи, 23.07.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_5 , згідно якої, вона повідомляє, зокрема, що позивачка по справі ОСОБА_1 є її онукою. Після смерті її сина ОСОБА_6 вона, її онучки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також дружина її сина ОСОБА_2 звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини. При цьому вона відмовилася від прийняття спадщини своєї частки у спадщині на користь своєї онуки ОСОБА_1 . Проте останній не вдалося оформити спадкові права з причин відсутності у неї оригіналів правовстановлюючих документів. Це слугувало підставою для звернення ОСОБА_8 до суду із даним позовом. Просить провести розгляд справи № 641/432/22 за її відсутності (т.2 а.с. 98).

Суд не має відомостей про причини неявки відповідачів ОСОБА_3 , ТОВ «Грант», третьої особи ОСОБА_4 , які повідомлялися про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, і від яких не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за його відсутності відповідно, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних, та що відповідає передбаченим статтею 2 ЦПК України завданням та основним засадам цивільного судочинства.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18.)

У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, тому вирішив спір по суті за відсутності відповідачів, третіх осіб, які не з`явилися до суду та не повідомили причини своєї неявки.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, прийшов до наступного.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Вимоги ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим ЦПК України випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об`єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України в цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, згідно якого кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (т.1 а.с. 148).

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_6 залишилася спадщина, що складається з наступного майнавмежах позовних вимог, що розглядалися судом в даній цивільній справі, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (інформаційна довідка 389547860 сформована станом на 04.08.2024):

- гараж, який знаходиться в ГБК «Автомобіліст-2» за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_6 на праві приватної власності на підставі договору дарування, посвідченого Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою 11.06.2009 за р. № 3-1388;

- гараж, який знаходиться в ГБК «Автомобіліст-2» за адресою: АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_6 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою 10.06.2009 за р. № 3-1370 та договору про поділ нерухомого майна, посвідченого Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою 10.06.2009 за р. № 3-1372;

- нежитлові будівлі: літ. «В-2» площею 425,8 кв. м, літ «Г-1» площею 119,2 кв. м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 , загальна площа 645 кв. м, які належать на праві власності ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 29.12.2010 приватним нотаріусом ХМНО Погрібною С.В. за реєстровим № 2308;

- квартира чотирьохкімнатна, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 147,5 кв. м, житловою площею 94,4 кв. м, яка належить на праві власності ОСОБА_6 : 82/100 часток в праві власності на підставі договору дарування, посвідченого 8 ХДНК 09.06.1995 за р. № 4-7086, 18/100 часток на підставі дублікату договору дарування, посвідченого 8 ХДНК 09.06.1995 за р. № 4-7084 від, дублікат видано 20.06.2011 ХОДНА за р. № 1-220 (т.1 а.с. 15-17, т.2 а.с. 112-113).

Крім того, судом встановлено, що після смерті ОСОБА_6 залишилася спадщина, що складається з частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНТ», ідентифікаційний код юридичної особи 30361068, яка належала ОСОБА_6 у розмірі 100% (ста відсотків),

Розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду): 95618,00 грн.,

Перелік засновників (учасників) юридичної особи: ОСОБА_6 , громадянство: Україна, місцезнаходження: АДРЕСА_7 , розмір частки засновника 95618,00 гр.,

Дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: дата державної реєстрації 08.04.1999, дата запису 29.09.2005, номер запису: 14801200000015395,

Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо:

ОСОБА_2 , 20.07.2012 (згідно Статуту) - керівник

ОСОБА_2 (Повноваження: Вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (згідно Статуту) представник,

Дані про хронологію реєстраційних дій:

Державна реєстрація включення відомостей про юридичну особу, 29.09.2005 00:00:00, 14801200000015395, ОСОБА_10 , Виконавчий комітет Харківської міської ради

Виправлення помилок, 18.06.2008 12:02:17, 14807770001015395, ОСОБА_11 , Виконавчий комітет Харківської міської ради

Внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу, 17.09.2009 10:14:23, 14801440002015395, ОСОБА_12 , виконавчий комітет Харківської міської ради

Підтвердження відомостей про юридичну особу, 18.09.2009 12:26:00, 14801060003015395, Зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою., ОСОБА_13 , Виконавчий комітет Харківської міської ради

Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, 15.10.2009 12:44:17, 14801050004015395, Інші зміни. Зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи., ОСОБА_14 , Виконавчий комітет Харківської міської ради

Підтвердження відомостей про юридичну особу, 20.10.2011 12:55:56, 14801060005015395, Зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою., ОСОБА_15 , Виконавчий комітет Харківської міської ради

Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 25.07.2012 11:47:32, 14801070006015395, Зміна видів економічної діяльності юридичної особи. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо. Зміни видів діяльності., ОСОБА_15 , Виконавчий комітет Харківської міської ради, що підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 29.07.2024 (т.1 а.с. 18-20, т.2 а.с. 102-107).

13.07.2020 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бідонько Л.Л. заведено спадкову справу № 5/2020 на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 (т.1 а.с. 145, 146-245).

Судом встановлено з матеріалів спадкової справи № 5/2020 на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , пояснень учасників справи та наданих ними доказів в ході судового розгляду, що спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 є його:

- мати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

- дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 07.12.1990 між ОСОБА_6 та ОСОБА_16 , виданим 07.12.1990 Московським відділом записів акту цивільного стану м. Харкова (т.1 а.с. 156),

- донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , виданим 22.07.1988 райвідділом ЗАЦС м. Вовчанськ Харківської області (т. 1 а.с. 190),

- донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 , виданим 02.04.1991 відділом ЗАЦС м Харкова, свідоцтвом про шлюб 29.09.2012 між ОСОБА_17 та ОСОБА_18 серіі НОМЕР_8 , виданим 29.09.2012 Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції (т.1 а.с. 156).

В матеріалах спадкової справи № 5/2020 на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 містяться заяви до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бідонько Л.Л. про прийняття спадщини :

- дружини ОСОБА_2 , вхідний 13.07.2020 індекс 443/02-14 (т.1 а.с. 147),

- доньки ОСОБА_3 , вхідний 13.07.2020 індекс 444/01-14 (т.1 а.с. 153),

- доньки ОСОБА_1 , вхідний 20.11.2020 індекс 768/02-14 (т.1 а.с. 187).

Крім того, в матеріалах спадкової справи № 5/2020 на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 міститься заява від 18.12.2020 до органів нотаріату та/або компетентним органам матері ОСОБА_6 - ОСОБА_5 , якою вона повідомляє, що від спадщини після смерті сина вона відмовляться на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки померлого (т.1 а.с. 192). Вказана заява від 18.12.2020 посвідчена 18.12.2020 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Борисенко В.С. за реєстровим № 776, вхідний приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бідонько Л.Л. 23.12.2020 індекс № 827/02-14 , заяву зареєстровано в книзі обліку та реєстрації спадкових спав за № 35, спадкова справа № 5/2020, про що також повідомлено ОСОБА_5 листом від 23.12.2020 вих. № 309/02-14 (т.1 а.с. 192, 194).

12.10.2021 у книзі обліку і реєстрації спадкових справ приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бідонько Л.Л. за № 58 зареєстровано заяву від 12.10.2021 від ОСОБА_1 (т.1 а.с. 235-236).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 12.10.2021 приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бідонько Л.Л, місцезнаходження: АДРЕСА_5 , розглянула заяву, яка була зареєстрована у книзі обліку і реєстрації спадкових справ приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бідонько Л.Л. за № 58 від 12.10.2021 від ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_8 , на видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , що постійно проживав та був зареєстрований на день смерті за адресою: АДРЕСА_3 , на:

- квартиру АДРЕСА_9 (дев`яносто шість);

- гараж № НОМЕР_10 (дев`яносто), що розташований АДРЕСА_10 А (вісімдесят три тире літ. «А»), ГБК «Автомобіліст-2»;

- гараж № НОМЕР_11 (дев`яносто один), що розташований АДРЕСА_10 (вісімдесят три тире літ. «А»), ГБК «Автомобіліст-2».

Спадщину ОСОБА_1 прийняла за законом, за заявою, яку вона подала до ОСОБА_19 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу 20.11.2020 за № 21, згідно встановленого законом шестимісячного терміну.

Згідно тексту цієї постанови, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бідонько Л.Л. вважає, що вказана нотаріальна дія не може бути вчинена, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не надано документи, що підтверджують право власності та державну реєстрацію прав померлого, ОСОБА_6 , на вказане нерухоме майно, у зв`язку з чим відмовлено ОСОБА_1 в видачі Свідоцтв про право на спадщину за законом, так як не надано документів, що підтверджують право власності (т.1 а.с. 237).

26.11.2021 у книзі обліку і реєстрації спадкових справ приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бідонько Л.Л. за № 72 зареєстровано заяву від 26.11.2021 від ОСОБА_1 (т.1 а.с. 240-241).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 26.11.2021 приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бідонько Л.Л, місцезнаходження: АДРЕСА_5 , розглянула заяву, яка була зареєстрована у книзі обліку і реєстрації спадкових справ приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бідонько Л.Л. за № 72 від 26.11.2021 від ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_8 , на видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , що постійно проживав та був зареєстрований на день смерті за адресою: АДРЕСА_3 , на:

- квартиру АДРЕСА_9 (дев`яносто шість);

- гараж № НОМЕР_10 (дев`яносто), що розташований АДРЕСА_10 А (вісімдесят три тире літ. «А»), ГБК «Автомобіліст-2»;

- гараж № НОМЕР_11 (дев`яносто один), що розташований АДРЕСА_10 (вісімдесят три тире літ. «А»), ГБК «Автомобіліст-2»;

- нежитлові будівлі : літ. "В-2" площею 425,8 кв. м, літ. "Г-" площею 119.2 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_11 ;

- частку у статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГРАНТ», яка належала ОСОБА_6 у розмірі 100 % (сто відсотків).

Спадщину ОСОБА_1 прийняла за законом, за заявою, яку вона подала до ОСОБА_19 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу 20.11.2020 за № 21, згідно встановленого законом шестимісячного терміну.

Згідно тексту цієї постанови, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бідонько Л.Л. вважає, що вказана нотаріальна дія не може бути вчинена, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не надано документи, що підтверджують право власності та державну реєстрацію прав померлого, ОСОБА_6 , на вказане нерухоме майно, у зв`язку з чим відмовлено ОСОБА_1 в видачі Свідоцтв про право на спадщину за законом, так як не надано документів, що підтверджують право власності (т.1 а.с. 242).

Згідно із частиною першою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частин першої та другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно із статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту визнання його недійсним неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із частиною першою статті 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 686/20282/21 зазначено, що за наслідком виникнення чи визнання права на спадщину з`являється право на участь в управлінні та діяльності господарського товариства, що є ознакою набуття корпоративних прав спадкоємцями, при тому, що таке набуття не пов`язане з будь-яким рішенням зборів учасників про прийняття такого спадкоємця до складу учасників товариства.

Згідно висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 22.05.2024 у справі № 638/17158/17 провадження № 61-2037св21, згідно з ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 372/504/17-ц.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Вирішуючи спори між подружжям про поділ майна, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто (стаття 57 СК). У разі виникнення спору з цього приводу, має доводитися не факт належності майна до спільної власності, а обставини, які виключають виникнення спільної сумісної власності на спірне майно.

Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції спільності майна подружжя, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом (частина перша статті 13 Закону України «Про господарські товариства»). Аналогічна норма передбачена частиною другою статті 115 ЦК України.

Товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом (частина перша статті 12 Закону України «Про господарські товариства»). Аналогічна норма передбачена частиною першою статті 115 ЦК України.

У разі внесення одним із подружжя як вкладу у статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю коштів, які є спільною сумісною власністю, вказане товариство стає їх власником. Натомість особа, яка внесла вклад у статутний капітал товариства набуває право на частку учасника цього товариства.

Інший з подружжя, який був співвласником коштів, внесених у статутний капітал товариства з метою захисту свого права при поділі їх спільного сумісного майна набуває право вимагати виплати вартості частки члена подружжя у статутному капіталі. Водночас як учасник товариства, який вносить спільне сумісне майно у статутний капітал цього товариства, так інші його учасники мають розуміти наслідки у випадку ухвалення рішення про виплату вартості частки члена подружжя у статутному капіталі.

… інший з подружжя може вимагати виплати вартості частки члена подружжя у статутному капіталі, визначеної на дату пред`явлення позовних вимог.

Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 760/20948/16-ц, провадження № 14-70цс22, у якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 03 червня 2015 року у справі № 6-38цс15.

Вказаний відступ полягає у тому, що один з подружжя при поділі спільного сумісного майна може претендувати на виплату частки у статутному капіталі, що є відмінним від виплати половини вартості внеску засновника у статутний капітал цього товариства (постанова Верховного Суду від 22.05.2024 у справі № 638/17158/17 провадження № 61-2037св21).

У постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 911/2780/20 Верховний Суд зазначив, що.. Згідно зі ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Статтею 369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 65 Сімейного кодексу України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Зазначені норми закону встановлюють презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один з подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 235/9895/15-ц, від 05.04.2018 у справі №404/1515/16-ц, а також Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №372/504/17 (провадження № 14-325цс18).

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Частинами 1 - 3 ст. 96 ЦК України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

У частині 1 ст. 3 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» зазначено, що товариство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями всім належним йому майном.

Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 115 ЦК України господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29.06.2021 у справі №916/2813/18 зазначила, що право власності на майно, передане учасниками господарського товариства як вклад, належить товариству, а не його учасникам (засновникам). Тому майно господарського товариства належить йому на праві власності і не може належати на праві власності іншим особам. Зокрема, таке майно не може належати на праві спільної власності учаснику (засновнику) товариства та його подружжю (колишньому подружжю).

Таким чином, з моменту внесення грошових коштів чи іншого майна як вкладу таке майно належить на праві власності самому товариству, і воно втрачає ознаки об`єкта права спільної сумісної власності подружжя.

Тобто в разі передання подружжям свого майна як вкладу, для участі одного з них у товаристві, зазначене майно стає власністю такого товариства, а подружжя набуває право на частку в статутному капіталі такого товариства (постанова Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 911/2780/20).

У постанові Верховного Суду від 19.04.2024 у справі № 621/2677/21 провадження № 61-6634св23 Верховний Суд зазначив, зокрема, що …Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачка не надала доказів звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та письмової відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, підстави для вирішення питання про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування відсутні.

…Згідно із частиною першою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (частина перша статті 1297 ЦК України).

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1298 ЦК України).

Відмовивши у позові суд апеляційної інстанції зазначив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому чинним на момент такої нотаріальної дії законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину та можливості подальшого оформлення своїх спадкових прав у порядку, передбаченому законом, вимоги про визнання права на спадщину в судовому порядку задоволенню не підлягають у зв`язку з відсутністю порушених прав спадкоємців, щодо захисту яких вони звернулися до суду. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за захистом своїх спадкових прав за правилами позовного провадження.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що у матеріалах справи немає відомостей про відмову нотаріусом у вчиненні відповідної нотаріальної дії.

Встановивши обставини справи та оцінивши докази у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що звернення до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно за наявності умов для оформлення спадкових прав нотаріусом і відсутності відмови останнього у вчиненні відповідної нотаріальної дії, зокрема, щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, є передчасним, що є підставою відмови в позові.

Верховний Суд зауважує, що право особи на оскарження судового рішення є однією із складових права на справедливий суд, що гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Конституцією України. Водночас згідно з цивільним процесуальним законом оскарження судового рішення в суді касаційної інстанції вимагає від заявника належного обґрунтування касаційної скарги.

Верховний Суд зазначає, що зверненню до суду з указаним позовом мало передувати вирішення питання про видачу позивачці свідоцтва про право на спадщину. У матеріалах справи немає відомостей про відмову нотаріуса у видачі позивачці свідоцтва про право на спадщину.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що позивачка не надала суду доказів того, що нотаріус відмовив їй у видачі цього свідоцтва, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки такий є передчасним .

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 січня 2019 року у справі № 2-390/2006, від 21 лютого 2021 року в справі № 392/1213/17, від 12 січня 2023 року у справі № 299/2447/21 (постанова Верховного Суду від 19.04.2024 у справі № 621/2677/21 провадження № 61-6634св23).

Таким чином, судом достовірно вище встановлено, що спадкодавець ОСОБА_6 заповіту на випадок своєї смерті не складав, отже, спадкоємцями першої черги за законом після його смерті є: його дружина ОСОБА_2 , та доньки ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які у встановлений законом строк звернулися до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бідонько Л.Л. із заявами про прийняття спадщини. Інший спадкоємець першої черги за законом мати спадкодавця ОСОБА_6 ОСОБА_5 відмовилися в установленому порядку від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 .

Причиною звернення позивачки до суду з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування є неможливість оформити своє право на спадщину в нотаріальному порядку, з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно, у зв`язку з чим приватним нотаріусом винесено дві постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, зокрема, постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 26.11.2021 приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бідонько Л.Л. розглянула заяву, яка була зареєстрована у книзі обліку і реєстрації спадкових справ приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бідонько Л.Л. за № 72 від 26.11.2021 від ОСОБА_1 на видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 на:

- квартиру АДРЕСА_9 (дев`яносто шість);

- гараж № НОМЕР_10 (дев`яносто), що розташований АДРЕСА_10 А (вісімдесят три тире літ. «А»), ГБК «Автомобіліст-2»;

- гараж № НОМЕР_11 (дев`яносто один), що розташований АДРЕСА_10 (вісімдесят три тире літ. «А»), ГБК «Автомобіліст-2»;

- нежитлові будівлі : літ. "В-2" площею 425,8 кв. м, літ. "Г-" площею 119.2 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_11 ;

- частку у статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГРАНТ», яка належала ОСОБА_6 у розмірі 100 % (сто відсотків), та цією постановою нотаріусом відмовлено ОСОБА_1 в видачі Свідоцтв про право на спадщину за законом, так як не надано документів, що підтверджують право власності (т.1 а.с. 242).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав до визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на наступне майно:

-1/2 (одну другу) частку гаражу № НОМЕР_10 (дев`яносто), що розташований АДРЕСА_10 (вісімдесят три тире літ. «А»), ГБК «Автомобіліст-2»;

- 1/2 (одну другу) частку гаражу № 91 (дев`яносто один), що розташований АДРЕСА_10 (вісімдесят три тире літ. «А»), ГБК «Автомобіліст-2»;

- 1/4 (одну четверту) частку квартири АДРЕСА_9 (дев`яносто шість);

- 1/2 (одну другу) частку нежитлових будівель : літ. "В-2" площею 425,8 кв. м, літ. "Г-" площею 119.2 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_11 ;

- 1/2 (одну другу) частку у статутному фонді ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГРАНТ», код ЄДРПОУ 30361068.

Виходячи з наведеного, доводи представника відповідача ОСОБА_2 щодо відсутності підстав до задоволення позовних вимог, що викладені вище, суд вважає правом на захист, такі доводи не спростовують висновків суду про задоволення позовних вимог.

Розрахунок часток відповідно здійснено судом, виходячи із кількості спадкоємців за законом першої черги після померлого ОСОБА_20 , який перебував з 07.12.1990 у шлюбі із ОСОБА_2 , факту відмови одного із спадкоємців від прийняття спадщини на користь позивачки, та підстав набуття спадкодавцем права власності відповідно на спадкове майно, а також керуючись положеннями законодавства, в тому числі щодо визнання права власності на частку у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 3, 4, 12, 13, 81, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНТ», треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бідонько Людмила Леонідівна, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на наступне майно:

-1/2 (одну другу) частку гаражу № НОМЕР_10 (дев`яносто), що розташований АДРЕСА_10 вісімдесят три тире літ. «А»), ГБК «Автомобіліст-2»;

- 1/2 (одну другу) частку гаражу № 91 (дев`яносто один), що розташований АДРЕСА_10 (вісімдесят три тире літ. «А»), ГБК «Автомобіліст-2»;

- 1/4 (одну четверту) частку квартири АДРЕСА_9 (дев`яносто шість);

- 1/2 (одну другу) частку нежитлових будівель : літ. "В-2" площею 425,8 кв. м, літ. "Г-" площею 119.2 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_11 ;

- 1/2 (одну другу) частку у статутному фонді ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГРАНТ», код ЄДРПОУ 30361068.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_9 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_8 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_12 , адреса: АДРЕСА_7 ).

Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_13 , адреса: АДРЕСА_12 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНТ» (код ЄДРПОУ: 30361068, адреса: 61023, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 96, кв. 70).

Третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бідонько Людмила Леонідівна ( адреса: АДРЕСА_5 ).

Третя особа: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_14 , адреса: АДРЕСА_13 ).

Третя особа: ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_6 ).

Суддя С.О. Муратова