Ухвала

від 21.08.2024 по справі 953/5893/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/5893/24 (1-кс/953/5323/24) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/818/883/24 Суддя доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2024 рокуколегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу представника власника майна адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 19 липня 2024 року, якою задоволено клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023220000000207 від 15.08.2023 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою частково задоволено клопотання прокурора про арешт майна.

Згідно оскаржуваної ухвали накладено арешт на майно, яке було виявлено та вилучено під час проведення огляду 17.07.2024 року у період часу з 11:50 по 18:00 год Установки комплексної підготовки газу Моспанівського газо-конденсатного родовища неподалік с. Моспанове, Чугуївського району Харківської області, де веде свою господарську діяльність філія газопромислового управління «Шебелінкагазвидобування» АТ «Укргазвидобування» на земельних ділянках з кадастровими номерами 6321784500:02:000:0467 площею 3,6934га, що на праві користування належить АТ Укргазвидобування, сервітут про право будівництва та розміщення об`єктів нафто газовидобування- облаштування Моспанівського ГКР; 6321784500:02:000:0466 площею 3,6758га, що перебуває в оренді селянського фермерського господарства «Дельта» сільськогосподарського призначення; 6321784500:02:000:0465 площею 3.6307 га землі сільськогосподарського призначення та перебуває у користуванні на підставі договору у АТ «Укргазвидобування», а саме: доповнення до технологічного режиму роботи свердловин ГПУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на І квартал 2024 року від 14.03.2024 на 1 арк; доповнення до технологічного режиму роботи свердловин ГПУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на І квартал 2024 року від 28.02.2024 на 1 арк; доповнення до технологічного режиму роботи свердловин ГПУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на І квартал 2024 року від 19.01.2024 на 1 арк; доповнення до технологічного режиму роботи свердловин ГПУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на І квартал 2024 року від08.01.2024 на 1 арк; доповнення до технологічного режиму роботи свердловин ГПУ «Шебелінкагадвидобування» на І квартал 2024 року від 11.01.2024 на 1 арк; доповнення до технологічного режиму роботи свердловин ГПУ «Шебелінкагадвидобування» на ІІ квартал 2024 року від 03.06.2024 на 1 арк; доповнення до технологічного режиму роботи свердловин ГПУ «Шебелінкагадвидобування» на ІІ квартал 2024 року від 11.04.2024 на 1 арк; технологічна схема інгібіторного господарства (2 черга будівництва) облаштування Моспанівського ГКР на 1 арк формату А1; технологічна схема (2 черга будівництва) облаштування Моспанівського ГКР на 1 арк формату А1; добовий рапорт ГПУ «Шебелінкагазвидобування» УКПГ Моспанівськаого ГКР (робота свердловин) від 17.07.2024 на 1 арк; добовий рапорт ГПУ «Шебелінкагазвидобування» УКПГ Моспанівськаого ГКР (робота свердловин) від 01.07.2024 на 1 арк; добовий рапорт ГПУ «Шебелінкагазвидобування» УКПГ Моспанівськаого ГКР (робота свердловин) від 16.07.2024 на 1 арк; добовий рапорт ГПУ «Шебелінкагазвидобування» УКПГ Моспанівськаого ГКР (робота свердловин) від 15.07.2024 на 1 арк; - добовий рапорт ГПУ «Шебелінкагазвидобування» УКПГ Моспанівськаого ГКР (робота свердловин) від14.07.2024 на 1 арк; добовий рапорт ГПУ «Шебелінкагазвидобування» УКПГ Моспанівськаого ГКР (робота свердловин) від 13.07.2024 на 1 арк; добовий рапорт ГПУ «Шебелінкагазвидобування» УКПГ Моспанівськаого ГКР (робота свердловин) від 12.07.2024 на 1 арк; добовий рапорт ГПУ «Шебелінкагазвидобування» УКПГ Моспанівськаого ГКР (робота свердловин) від 11.07.2024 на 1 арк; добовий рапорт ГПУ «Шебелінкагазвидобування» УКПГ Моспанівськаого ГКР (робота свердловин) від 10.07.2024 на 1 арк; добовий рапорт ГПУ «Шебелінкагазвидобування» УКПГ Моспанівськаого ГКР (робота свердловин) від 09.07.2024 на 1 арк; добовий рапорт ГПУ «Шебелінкагазвидобування» УКПГ Моспанівськаого ГКР (робота свердловин) від 08.07.2024 на 1 арк; добовий рапорт ГПУ «Шебелінкагазвидобування» УКПГ Моспанівськаого ГКР (робота свердловин) від 07.07.2024 на 1 арк; добовий рапорт ГПУ «Шебелінкагазвидобування» УКПГ Моспанівськаого ГКР (робота свердловин) від 06.07.2024 на 1 арк; добовий рапорт ГПУ «Шебелінкагазвидобування» УКПГ Моспанівськаого ГКР (робота свердловин) від 05.07.2024 на 1 арк; добовий рапорт ГПУ «Шебелінкагазвидобування» УКПГ Моспанівськаого ГКР (робота свердловин) від 04.07.2024 на 1 арк; добовий рапорт ГПУ «Шебелінкагазвидобування» УКПГ Моспанівськаого ГКР (робота свердловин) від 03.07.2024 на 1 арк; добовий рапорт ГПУ «Шебелінкагазвидобування» УКПГ Моспанівськаого ГКР (робота свердловин) від 02.07.2024 на 1 арк; графік чергувань працівників Моспанівського ГКР на липень 2024 на 1 арк; розрахункові норми витрат газу на вироничо-технологічні потреби Моспанівського ГКР на 1 арк; журнал розбивки газу, конденсату та СПВ по свердловинам УКПГ Моспанівського ГКР на 48 арк; журнал обліку видобутку газу на УКПГ Моспанівського ГКР на 50 арк; журнал обліку видобутку конденсату УКПГ Моспанівського ГКР на 102 арк; журнал контрольних замірів свердловин УКПГ Моспанівського ГКР на 44 арк; журнал обліку газонебезпечних робіт, які проводяться без наряда-допуска УКПГ Моспанівського ГКР на 56 арк; журнал первинного обліку виробничо-технологічних витрат природного газу УКПГ Моспанівського ГКР на 50 арк., яке належить УКПГ Моспанівського ГКР філії ГПУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » АТ «Украгазвидобування» ( адреса АДРЕСА_1 , контактний телефон НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_2 ) - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.Визначено місцем зберігання вилучених мобільних телефонів - камеру схову СУ ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків вул. Весніна 14 2-й під`їзд.

Також ухвалою визначено, що після проведення експертних та інших необхідних слідчих (розшукових) дій оригінали вилученого майна повернути на відповідальне зберігання представнику власника ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також попереджено ОСОБА_7 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України (незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт) про необхідність збереження арештованого майна.

На зазначену ухвалу слідчого судді представник власника майна адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна від 18.07.2024 року у цьому кримінальному провадженні, обґрунтовуючи це тим, що слідчим суддею було неправильно застосовано підстави для арешту майна. Вважала, що в клопотання відсутнє мотивування за якими критеріями вилучене майно підпадає під речі, які могли бути вилучені під час огляду та на які може бути накладено арешт в рамках кримінального провадження. Посилалася на невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, однобічність, неповноту, необ1єктивність і формальність судового розгляду, висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 , яка підтримала свою апеляційну скаргу та просила її задовольнити, а також пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів провадження вбачається, що відділом з розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 42023220000000207 від 15.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 240 КК України.

18.07.2024 року прокурор звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Харкова з клопотанням про накладення арешту на майно.

В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що до СУ ГУНП в Харківській області надійшли матеріали за фактом незаконного видобутку корисних копалин загальнодержавного значення на території Чугуївського району Харківської області загально небезпечним способом, що спричинило тяжкі наслідки. Вказував, що вилучені в ході огляду предмети є доказами кримінального правопорушення, а також необхідні для проведення ряду судових експертиз. Сторона обвинувачення зазначала також, що повернення вилученого майна може негативно вплинути на з`ясування істини по кримінальному провадженню, оскільки повернення предметів унеможливить проведення експертних досліджень та інших досліджень, що будуть проводитись у рамках кримінального провадження. Вказував, що метою накладення арешту на вилучене майно є недопущення їх знищення та забезпечення збереження доказів, повного та об`єктивного досудового розслідування.

Постановляючи ухвалу про задоволення клопотання прокурора, слідчий суддя суду першої інстанції враховуючи фактичні обставини цього провадження та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, дійшов висновку, що після проведення необхідних слідчих (розшукових) дій та експертних досліджень з арештованим майном, оригінали вказаних документів слід передати на відповідальне зберігання власнику, що буде найменш обтяжливим та співмірним заходом забезпечення кримінального провадження. Встановив, що саме такий спосіб та місце зберігання майн є ефективним, оскільки буде сприяти дієвості кримінального провадження та відповідає завданням досудового розслідування.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Жушман проти України» № 13223/05 від 28.05.2009 р. зазначається «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Згідно положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі " Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).

Колегія суддів зазначає, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно доч.11ст.170КПК України,заборона абообмеження користування,розпорядження майномможуть бутизастосовані лишеу разі,коли існуютьобставини,які підтверджують,що їхнезастосування призведедо приховування,пошкодження,псування,зникнення,втрати,знищення,використання,перетворення,пересування,передачі майна.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як зазначено в ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно вимог ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна в порядку п.1 ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.

Відомості клопотання про арешт майна свідчать про відповідність вилученого майна, на яке слідчим суддею накладено арешт, ознакам речового доказу і обставини провадження стануть предметом перевірки під час досудового розслідування, в тому числі, для проведення експертних досліджень. Тому, не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки існує ризик того, що у разі не накладення арешту існує можливість відчуження, зіпсування, до закінчення досудового розслідування.

На переконання колегії суддів, вимоги клопотання, на цій стадії досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, що чітко узгоджується з нормами ст. 170 КПК України.

З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості пошкодження, псування, знищення, відчуження майна в цьому кримінальному провадженні, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав щодо арешту майна, яке належить АТ «Укргазвидобування» враховуючи можливість використання його як доказу у цьому кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Отже, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає лише, чи може майно бути предметом або доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, або воно набуте злочинним шляхом чи є доходом від вчиненого злочину та чи містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Майно, на яке спрямоване кримінальне правопорушення підлягає арешту незалежно від того, хто є його власником, де знаходиться і незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування запобіжного заходу, а саме: запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховування) на певне майно, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Поряд з цим, з матеріалів судового провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 02 липня 2024 року надано дозвіл на проведення огляду, із залученням спеціалістів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Північно-Східного иміжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Державної екологічної інспекції у Харківській області, Державної служи геології та надр України, земельних ділянок з кадастровими номерами, в тому числі, 6321784500:02:000:0467; 6321784500:02:000:0466; 6321784500:02:000:0465, споруд (гаражі, інші будівлі чи приміщення побутового , службового, господарського, виробничого та іншого призначення, тощо), які розташовані на вказаних земельних ділянках на яких здійснює свою господарську діяльність філія ГПУ «Шебелінкагазвидобування» АТ «Укргазвидобування», з метою відібрання проб необхідних для проведення досліджень, встановлення наявності порушень діючого законодавства в сфері господарської діяльності, огляду та вилучення техніки, за допомогою якою відбувається видобуток корисних копалин, вилучення документації щодо відпуску віглеводнів, журналів обліку видобутої сировини та іншої документації.

Наявність такої ухвали обумовлює законність проведення огляду за місце розташування зазначених земельних ділянок та законність вилучення виявленого під час огляду майна.

Поряд з цим, з відомостей протоколу огляду вбачається, що огляд проводився за участю в.о. начальника служби з видобутку нафти газу та конденсату ГПУ «Шебелінкагазвидобування» АТ «Укргазвидобування» ОСОБА_8 , провідного фахівця відділу забезпечення безпеки філії ГПУ «Шебелінкагазвидобування» ОСОБА_9 головного фазівця відділу забезпечення безпеки філії ГПУ «Шебелінкагазвидобування» ОСОБА_10 , старого майстра служби з видобутку нафти газу та конденсату ГПУ «Шебелінкагазвидобування» АТ «Укргазвидобування» ОСОБА_11 , які беззаперечно підписали цей протокол, а ОСОБА_8 отримав його копію.

Крім цього, відповідно до відомостей постанови слідчого про визнання речовими доказами від 18.липня.2024 року (арк. 26), вбачається, що майно, яке було вилучене під час огляду за адресою визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.

Крім того, належить взяти до уваги те, що сторона захисту не надала будь-яких фактичних відомостей про те, що документи, на які накладено арешт є такими, без яких підприємство не може продовжувати здійснення своєї діяльності.

Решта доводів, на які посилається в апеляційній скарзі представник власника майна адвокат ОСОБА_7 також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони не спростовують правильність висновків зазначених в ній, а ґрунтуються лише на суб`єктивних оціночних судженнях, тобто без врахування об`єктивних відомостей.

Слідчий суддя на цій стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя суду першої інстанції, накладаючи арешт на вищевказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати необґрунтованими.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна без обмеження права користування власником майна не надано та колегією суддів не встановлено.

Крім цього, істотних порушень нормКПК України, що можуть стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено.

Колегія суддів також враховує, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, а його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.

У подальшому, за наявністю певних процесуальних підстав та фактичних обставин, що можуть бути встановлені під час досудового розслідування, власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту, згідно положень ст. 174 КПК України.

За таких обставин, оскаржувана ухвала слідчого судді, відповідно до вимогст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 98, 170, 171, 172, 376, 392, 395, 404, 405, 407 ч.3 п.1, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргупредставника власникамайна -адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного судум.Харкова від21серпня 2024року- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий -

Судді :