Рішення

від 14.08.2024 по справі 945/858/24

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 945/858/24

Провадження №2/472/249/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" серпня 2024 р. селище Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Кучерявенко С.С.,

за участю секретаря Чорної О.В.,

представника позивача Миронець К.С. ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Москаленко І.А. ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду селища Веселинове Миколаївської області матеріали цивільної справи за позовом Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Відділ освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, про стягнення шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Від Миколаївського районного суду до Веселинівського районного суду Миколаївської області за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Відділ освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради Миколаївського району , про стягнення шкоди.

Позовні вимоги обґрунтували тим, що рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24.07.2023 року по справі № 945/2443/21 задоволено позов ОСОБА_4 , визнано незаконним та скасовано наказ директора Катеринівської загальноосвітньої школи ІІІ ступенів Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 17.11.2021 року № 78 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_4 », стягнуто на користь позивача 26494,41 грн. середнього заробітку за час відсторонення.

Таким чином, був доведеним встановлений судом факт відсторонення від роботи ОСОБА_4 директором Катеринівської загальноосвітньої школи І-IIІ ступенів Степівської сільської ради Миколаївського району ОСОБА_2 з порушенням вимог трудового законодавства.

Порушення, яке зумовило виплату працівнику коштів, допущено з вини ОСОБА_2 , якою 17.11.2021 виданий незаконний наказ № 78 про відсторонення від роботи ОСОБА_4 .

Відповідно до інформації Степівської сільської ради та платіжних інструкцій судове рішення у справі № 945/2443/21 про стягнення на користь ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу виконано.

Таким чином, з коштів місцевого бюджету сплачено кошти на користь ОСОБА_4 у розмірі середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Миколаївською окружною прокуратурою, керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді було скеровано запит на адресу Степівської сільської ради, звернувши увагу керівництва органу освіти щодо вирішення питання про матеріальну відповідальність службової особи, винної в незаконному відстороненні працівника.

При цьому, органом місцевого самоврядування дотепер жодних заходів реагування не вжито. Вказаним органом місцевого самоврядування не вжито заходів до стягнення з відповідача суми сплаченого відшкодування (бюджетних коштів) та не подано відповідної позовної заяви до суду (з урахуванням однорічного строку позовної давності у справах зазначеної категорії), що в свою чергу вказує на неналежний захист з її боку порушених інтересів держави.

Невжиття заходів до стягнення з відповідача 26494,41 грн в умовах гострого дефіциту бюджетних коштів негативно впливає на забезпечення належної роботи начального закладу.

З огляду на викладене, у прокурора наявні підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді. Звернення прокурора до суду з цим позовом спрямоване на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання про відшкодування безпідставно витрачених бюджетних коштів. Будь-якого іншого способу захисту порушеного права держави чинним законодавством не встановлено.

Ухвалою суду від 19.06.2024 року відкрито провадження по цивільній справі та призначено справу до підготовчого судового засідання.

23.07.2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача Миронець К.С. позовні вимоги підтримала в тому ж обсязі та з тих же підстав, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, суду показала, що відсторонюючи ОСОБА_4 , діяла не з власної ініціативи, а виконувала накази Міністерства освіти України, Міністерства охорони Здоров`я України, Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та інші листи та рекомендації. Зазначила, що не є розпорядником коштів і тому відділ освіти виплатив ОСОБА_4 кошти у розмірі середнього заробітку за час вимушеного прогулу, які були стягнуті за рішенням суду. Повернути ці кошти вона не може, бо має невелику заробітну плату та має на утриманні батька. Відсторонення ОСОБА_4 це був вимушений крок, інакше їй, як керівнику, загрожувала відповідальність, передбачена ст. 44-3 КУпАП.

Представник третої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області Москаленко І.А. суду показала, що виплачуючи ОСОБА_4 кошти у розмірі середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 26494,41 грн, вона виконала таким чином рішення Миколаївського районного суду від 24.07.2023 року. Враховуючи всі листи, рекомендації Міністерства освіти України, Департаменту освіти, вини директора Катеринівської ЗОШ ОСОБА_2 вона не вбачає.

Суд, заслухавши представника позивача Миронець К.С. , відповідача ОСОБА_2 , представника третьої особи Москаленко І.А. , дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та доведених обставин, приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, наказом директора Катеринівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Степівської сільської ради № 78 від 17.11.2021 року» Про відсторонення від роботи ОСОБА_4 », відсторонено ОСОБА_4 , вчителя інформатики за сумісництвом , з 17.11.2021 року на час відсутності щеплення від COVID-19 або медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19 без збереження заробітної плати.

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24.07.2023 справі № 945/2443/21 задоволено позов ОСОБА_4 , визнано незаконним та скасовано наказ директора Катеринівської загальноосвітньої школу ІІІ ступенів Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 17.11.2021 № 78 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_4 », стягнуто на користь позивача 26494,41 грн середнього заробітку за час відсторонення.

Указане судове рішення набрало законної сили 24.08.2023.

Відповідно до рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24.07.2023 у справі № 945/2443/21, а саме в абз. 5, 6 на с. 11: «суд доходить до висновку, що підстав для відсторонення позивача у розумінні статті 46 КЗпП України немає, позаяк така підстава як: не вакцинація особи від хвороби COVID-19, яка до того ж не є обов?язковою не передбачена чинним законодавством. Виходячи із наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо незаконності наказу № 78 від 17.11.2021 року про відсторонення його від роботи».

Таким чином, є доведеним встановлений судом факт відсторонення від роботи ОСОБА_4 директором Катеринівської загальноосвітньої школи І-IIІ ступенів Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області ОСОБА_2 з порушенням вимог трудового законодавства.

Порушення, яке зумовило виплату працівнику коштів допущено з вини директора Катеринівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області ОСОБА_2 , якою 17.11.2021 виданий незаконний наказ № 78 про відсторонення від роботи ОСОБА_4 .

Відповідно до інформації Степівської сільської ради та платіжних інструкцій від 28.11.2023 № 1899, від 28.11.2023 № 1898, від 28.11.2023 № 1897, від 28.11.2023 № 1900, з коштів місцевого бюджету сплачено кошти на користь ОСОБА_4 у розмірі середнього заробітку за час вимушеного прогулу на виконання судового рішення.

Миколаївською окружною прокуратурою, керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді було скеровано запит на адресу Степівської сільської ради, звернувши увагу керівництва органу освіти щодо вирішення питання про матеріальну відповідальність службової особи, винної в незаконному відстороненні працівника.

При цьому, органом місцевого самоврядування дотепер жодних заходів реагування не вжито, зокрема не вжито заходів до стягнення з відповідача суми сплаченого відшкодування (бюджетних коштів) та не подано відповідної позовної заяви до суду (з урахуванням однорічного строку позовної давності у справах зазначеної категорії), що в свою чергу вказує на неналежний захист з її боку порушених інтересів держави.

Невжиття заходів до стягнення з відповідача 26494,41 грн в умовах гострого дефіциту бюджетних коштів негативно впливає на забезпечення належної роботи начального закладу.

При цьому, відповідно до п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 04.03.2004 № 1-4/2004 освіта визнається однією з пріоритетних сфер соціально-економічного, духовного та культурного розвитку суспільства.

Захист прав здобувачів освіти є загальнодержавним пріоритетом для країни, а забезпечення здійснення освітнього процесу та реалізація державної освітньої політики неможлива без належного фінансування закладів освіти.

Інтереси держави у даному випадку полягають у захисті прав дітей на отримання освіти у навчальному закладі зі створеними відповідними умовами для їх функціонування і розвитку, забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання та праці.

Надаючи правову оцінку встановленим у судовому засіданні фактичним обставинам справи, суд керується такими нормами права.

Згідно частин 4, 5 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Згідно із частиною 1 статті 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Статтею 132 КЗпП України передбачено, що за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Згідно зі статтею 237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення здійснено з порушенням закону.

У судовому засіданні встановлено, що у зв`язку з поновленням ОСОБА_4 на роботі за рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24.07.2023 справі № 945/2443/21 і сплатою Степівською сільською радою Миколаївського району на його користь 26 494, 41 грн за час вимушеного прогулу, Степівській сільській раді завдано матеріальної шкоди з вини відповідача.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» судам роз`яснено, що застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі пункту 8 статті 134 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівникові часу вимушеного прогулу, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення здійснено з порушенням закону.

Право зворотної вимоги виникає лише після того, як відбулася виплата.

Факт повної виплати незаконно звільненому працівнику грошових сум, присуджених судовим рішенням у зв`язку з поновленням на роботі та вимушеним прогулом, підтверджується платіжними інструкціями від 28.11.2023 № 1899, від 28.11.2023 № 1898, від 28.11.2023 № 1897, від 28.11.2023 № 1900

Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги Миколаївської окружної прокуратури до відповідача про стягнення матеріальної шкоди є підставними, грунтуються на вимогах чинного законодавства, що регулює питання матеріальної відповідальністі керівника підприємства, установи, організації за шкоду, заподіяну з їх вини підприємству, установі, організації.

У відповідності до частини 4 статті 136 КЗпП України стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.

Оскільки Степівська сільська рада Миколаївського району є самостійною юридичною особою зі своїм кошторисом і бюджетом, заходів щодо стягнення завданої шкоди не вживали, і не повідомили прокурора про те, що будуть самостійно вживати заходів щодо звернення до суду з відповідним позовом до ОСОБА_2 , що свідчить про їх бездіяльність, то у прокурора виникли правові підстави, передбачені положеннями статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру» для представництва інтересів держави в суді.

Визначаючи розмір матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 , суд враховує положення статті 137 КЗпП України.

Відповідно до положень вищевказаної норми, суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди, враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обстановку, за якої шкоду було заподіяно. Коли шкода стала наслідком не лише винної поведінки працівника, але й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір покриття повинен бути відповідно зменшений. Суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної працівником, залежно від його майнового стану, за винятком випадків, коли шкода заподіяна злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою.

Передбачена частиною 2 статті 137 КЗпП України можливість зменшення розміру шкоди, що підлягає покриттю, стосується всіх видів відповідальності.

Норма частини 2 статті 137 КЗпП України містить в собі обмеження в її застосуванні лише щодо випадків, коли шкоди завдана злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою.

Такої обставини судом не встановлено.

При цьому суд враховує вимоги статті 70 Закону України, згідно якої розмір відрахувань із заробітної плати боржника становить від 20 до 50 відсотків.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 веде догляд за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що до дисциплінарної відповідальності на посаді директора Катеринівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст Степівської сільської ради не притягувалася. Службові розслідування стосовно ОСОБА_2 під час роботи на посаді директора Катеринівської загальноосвітньої школи І-ІІІ не проводилися.

Суд враховує і ступінь вини ОСОБА_2 у видачі наказу про відсторонення позивача ОСОБА_4 від посади на той час та вимоги органів влади про вакцинацію осіб від хвороби COVІD-19.

За таких обставин суд доходить висновку, що стягнення з відповідача 26 494,41 грн поставить її у вкрай скрутне матеріальне становище, що межує з бідністю - соціальним положенням, що характеризується відсутністю необхідних матеріальних засобів для того, щоб проводити повноцінне (відповідно до норм прийнятих суспільством) життя: наприклад, неможливість прогодувати свою родину, дати освіту дітям чи забезпечити сім`ю якісним медичним обслуговуванням тощо, і таким рішенням суду буде грубо порушений принципи розумності, справедливості судового рішення, а також буде порушений принцип забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами у даній справі, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються, і дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, а також інші вище перелічені обставини, що спричинили дії відповідача щодо вчинення протиправної бездіяльності, суд вважає, що позов Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Степівської сільської ради Миколаїського району слід задовольнити частково, а саме в межах 8 831, 41 грн, що становить 1/3 частину від розміру заявлених позовних вимог.

Такий розмір шкоди, що підлягає стягненню з відповідача, на думку суду, відповідає таким загальним засадам цивільного законодавства, які установлені частиною 1 статті 3 ЦК України, як розумність та справедливість; цивільно процесуального законодавства, які установлені статтями 2, 11 ЦПК, такі як верховенство права і пропорційність при здійсненні провадження у справі; а також застосування принципу співмірності при вирішенні трудових спорів.

За таких обставин суд зменшує розмір покриття шкоди, і при цьому, на думку суду, не порушено вимоги ст. 137 КЗпП України.

Крім того, відповідно до статті 141 ЦПК України, підлягають до задоволення вимоги Миколаївської окружної прокуратури про відшкодування відповідачем понесених ним судових витрат по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог - 807,47 грн судового збору, що становить 1/3 частини від 2 422,40 гривень.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 77, 81, 83, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Відділ освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, про стягнення шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОККП: НОМЕР_1 , на користь відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, завдану внаслідок незаконного відсторонення ОСОБА_4 шкоду в сумі 8 831 (вісім тисяч вісімсот тридцять одна) гривня 47 (сорок сім) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОККП: НОМЕР_1 , на користь Миколаївської обласної прокуратури (р/р НОМЕР_2 , ЄДРПОУ 02910048 Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) сплачений судовий збір за подачу позову в розмірі 807 (вісімсот сім) гривень 47 (сорок сім) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 23 серпня 2024 року.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської областіС. С. Кучерявенко