Ухвала

від 26.08.2024 по справі 947/17927/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/17927/24

Провадження № 1-кс/947/11045/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2024 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №7202416110000002 від 23.01.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.204 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, Одеською обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво по кримінальному провадженню №7202416110000002 від 23.01.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.204 КК України

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється детективами Територіального управління БЕБ в Одеській області.

В ході проведення досудового розслідування, співробітниками Управління стратегічних розслідувань в Одеській області ДСР НП України отримано інформацію, про групу осіб, які на території м.Одеси організували схему незаконного придбання з метою збуту, зберігання з цією метою та збут незаконно виготовлених тютюнових виробів, а саме: тютюну для кальяну, промислових замінників тютюну, рідин, що використаються в електронних сигаретах, тощо.

Збут вказаних незаконно виготовлених тютюнових виробів здійснюється через мережу магазинів «Hookah Shop», розташованих на території м.Одеси та області.

Так, встановлено, що у протиправній діяльності використовується нежитлове приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 .

У ході обшуку, проведеного 15.08.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлені та вилучені документи, перелік яких зазначено у клопотанні прокурора.

Вилучене майно на підставі постанови детектива від 16.08.2024 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні оскільки відповідно до ч.1 ст.98 КПК України зазначені речі є предметами,що булиоб`єктом кримінальнопротиправних дійта містять відомості, які будуть використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального провадження.

Процесуальний керівник звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.

Прокурор надав заяву в якій клопотання підтримав, просив задовольнити, розглянути у його відсутність.

Представник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 повідомлений про дату та час розгляду клопотання, на електронну адресу суду направив заяву про розгляд клопотання у його відсутності, просив відмовити у накладенні арешту на вилучені під час обшуку мобільні телефони.

Згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до вказаних обставин, слідчий суддя прийшов до висновку про можливість розгляду клопотання за відсутності власника майна та його представника.

Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст.170КПКУкраїни - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження №7202416110000002 від 23.01.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.204 КК України за фактом незаконного придбання з метою збуту, зберігання з цією метою та збут незаконно виготовлених тютюнових виробів, а саме: тютюну для кальяну, промислових замінників тютюну, рідин, що використаються в електронних сигаретах, тощо.

В рамках вказаного кримінального провадження детективами Підрозділу Територіального управління БЕБ в Одеській області встановлено інформацію щодо осіб та місць незаконного зберігання та збуту контрафактних підакцизних товарів.

Оскільки вилучені документи імовірно є знаряддям злочину передбаченого ч.3 ст.204 КК України на підставі постанови детектива їх було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №7202416110000002 від 23.01.2024 року.

Зв`язок даного майна із вчиненням злочину, передбаченого ч.3 ст.204 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.

Крім того, з протоколу допиту свідка ОСОБА_6 вбачається, останній обізнаний про мережу кальянів та тютюну у м.Одесі та Чорноморську, де він неодноразово купував тютюн без марок акцизного податку.

Слідчий суддя на підставі викладеного та долучених до клопотання матеріалів, прийшов до висновку, що вилучене під час обшуку майно може містити у собі інформацію щодо вчинення кримінальних правопорушень в рамках кримінального провадження, зокрема, вилучені документи імовірно є знаряддям кримінального правопорушення та в подальшому можуть бути використані в якості речових доказів в рамках кримінального провадження.

Крім того, наразі наявна інформація про незаконну реалізацію відшуканих під час обшуку за іншими адресами тютюнових виробів, що призводить до втрати речових доказів в рамках кримінального провадження, а тому є необхідність у їх арешті з метою забезпечення їх збереження.

Отже, слідчим суддею на підставі долучених до клопотання матеріалів встановлено, що вилучене під час обшуку майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки може містити в собі відомості щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень в рамках кримінального провадження та може бути предметом вчинення кримінальних правопорушень.

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою збереження речових доказів, які можуть мати суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.204 КК України та містити у собі відомості щодо обставин їх вчинення.

Отже, оскільки вилучене майно визнано речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливої зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. TheUnitedKingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавленої особи пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності особи, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлена особа в порядку ст. 174 КПК України має процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, а тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №7202416110000002 від 23.01.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.204 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно вилучене в ході проведення обшуку 15.08.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

-Товаротранспортні накладні в кількості 23 арк.;

-Виписку з єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань на 4 арк.;

-Сертифікати відповідності на 5 арк.;

-Копії пакету документів «Фасування хімічної продукції технічні умови ТУ У 82.9-2045210236-001:2024 на 31 арк.;

-Зошит з чорновими записами на 81 арк.;

-Товаротнаспортні накладні в кількості 16 арк. (виявлених в складському приміщенні).

шляхом заборони будь-кому користуватися та розпоряджатися ними до скасування арешту у порядку встановленому КПК України.

Виконання ухвали покласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1