Рішення

від 28.08.2024 по справі 279/4374/24

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 279/4374/24

провадження №2/279/1629/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2024 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Коваленко В.П.

секретаря Лепесевицької В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №279/4374/24 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю " ФК " Окленд" про стягнення безпідставно отриманих коштів за виконавчим написом нотаріуса , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

В обгрунтування позову зазначив, що рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18.07.2023, справа № 279/3692/23 виконавчий напис №11048, вчинений 15.03.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю"ФінансоваКомпанія "Окленд" заборгованості за кредитним договором №001-05513-010213 від 01.02.2013 року за період з 26.09.2019 року по 27.01.2021 року в загальній сумі 16329 (шістнадцять тисяч триста двадцять дев`ять) гривень 25 копійок визнано таким, що не підлягає виконанню

Однак із доходів ОСОБА_1 було утримано 16329,25 грн.

З огляду на викладене просить стягнути на свою користь з Товариства з обмеженою відповідальністю " ФК " Окленд" безпідставно стягнуті кошти в сумі 16329,25 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше і, з урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно ст.. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1,5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 05.03.2021 року приватним нотаріусом Київського міськогонотаріального округуХара Н.С. вчинено виконавчий напис №11048 про стягнення з нього як з боржника за кредитним договором, укладеного з ПАТ "Дельта Банк", на користь стягувача правонаступником якого є ТОВ "ФК"Окленд" заборгованість в сумі 16329,25 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецьким В.П. від 20.04.2021 року було відкрито виконавче провадження №65214257 на підставі виконавчого напису №11048 від 15.03.2021 року.

В рамках виконавчого провадження №65214257 з примусового виконання виконавчого напису №11048 виданого 05.03.2021 на користь ТОВ "ФК"Окленд" стягнуто заборгованість в розмірі 16329,25 грн.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18.07.2023, справа № 279/3692/23 виконавчий напис №11048, вчинений 15.03.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю"ФінансоваКомпанія "Окленд" заборгованості за кредитним договором №001-05513-010213 від 01.02.2013 року за період з 26.09.2019 року по 27.01.2021 року в загальній сумі 16329 (шістнадцять тисяч триста двадцять дев`ять) гривень 25 копійок визнано таким, що не підлягає виконанню.

Дане судове рішення не оскаржувалось, набрало законної сили .

Правовою підставою зазначеної позовної вимоги вказано положення статті 1212 ЦК України.

Так, згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналіз статті 1212 ЦК України і цього інституту цивільного законодавства вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання), - це відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов:

а) набуття або збереження майна;

б) набуття або збереження за рахунок іншої особи;

в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

За змістом цієї статті безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, в разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень частини першоїстатті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно потерпілому.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість зробити висновок про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно неможе вважатисянабутим чизбереженим бездостатніх правовихпідстав,якщо цевідбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення учасниками відповідних правовідносин у майбутньому породження певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, прямо передбачених частиною другоюстатті 11 ЦК України.

Частиною 2ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Загальна умова ч.1ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК України, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Вказана правова позиція сформульована Верховним Судом у постановівід 29.03.2022у справі № 296/3518/19 (провадження № 61-20356св21).

Тобто, норми статті 1212 ЦК України застосовуються до позадоговірних зобов`язань.

Вказана правова позиція сформульована Верховним Судом у постановах: від 10 вересня 2018 року у справі № 638/11807/15-ц (провадження № 61-1215св17), від 12 вересня 2018 року у справі № 154/948/16 (провадження № 61-4497ск18), від 12 грудня 2018 року у справі № 205/3330/14-ц (провадження № 61-1133св18), від 24 березня 2021 року у справі № 369/8126/17 (провадження № 61-5137св19).

Таким чином, суд приходить до висновку, що грошові кошти з позивача на користь відповідача стягувались на підставі виконавчого напису нотаріуса, тобто на законних підставах.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 надав суду звіт про здійснені відрахування та виплати (а.с.16) , згідно якого станом на лютий 2022 року з нього відраховані кошти в сумі 17289, 90.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вказаного позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263, 265 ЦПК України, ст.ст. 11, 1212 ЦК України , суд

У Х В А Л И В :

В позові ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю " ФК " Окленд" про стягнення безпідставно отриманих коштів за виконавчим написом нотаріуса , відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.П. Коваленко