Ухвала

від 27.08.2024 по справі 369/14350/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/14350/24

Провадження № 1-кс/369/2626/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2024 м. Київ

Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024111380000867 від 09.08.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2024 року до суду надійшло клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024111380000867 від 09.08.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділенням ВП № 1 Бучанського ГУНП в Київській області за процесуальним керівництвом Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за № 12024111380000867 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України за фактом заволодіння нежитловим приміщенням загальною площею 188,1 кв.м., що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 .

Так, 18.03.2019 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_4 отримав грошові кошти від ОСОБА_5 в сумі 3 631 488 грн. 00 коп., що за курсом Національного банку України на момент укладання договору становило еквівалент 134 400 доларів США та зобов`язаний їх повернути до 18.09.2019 року.

Крім того, 18.03.2019 між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (донькою ОСОБА_4 ) укладено договір іпотеки згідно з яким забезпечується виконання зобов`язань ОСОБА_4 за договором позики, укладеним між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від 18.03.2019 на суму 3 631 488 (три мільйони шістсот тридцять одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень 00 копійок, що за курсом Національного банку України на момент укладення договору становить еквівалент 134 400 (сто тридцять чотири тисячі чотириста) доларів США.

Відповідно до договору іпотеки, предметом іпотеки є нежитлове приміщення загальною площею 188,1 кв.м., що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 , зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 1060678132224, номер запису про право власності: 17005259, що належить ОСОБА_6 на праві власності, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.03.2019.

В подальшому, 08.02.2023, невідома особа шахрайським шляхом, використовуючи підроблений документ, а саме: звіт про оцінку майна де об`єктом оцінки являється нежитлове приміщення, загальною площею 188,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та довідку іпотекодержателя ввела в оману державного реєстратора - приватного нотаріуса ОСОБА_7 , яка здійснила перереєстрацію вище вказаного нежитлового приміщення за ОСОБА_5 .

Звіт про оцінку майна, де об`єктом оцінки являється нежитлове приміщення загальною площею 188,1 кв.м., що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 виконаний ТОВ «Центр оцінки «Партнер», код за ЄДРПОУ 44726785, яке зареєстроване 02.08.2022, сертифікат СОД №520/2022 від 28.10.2022 в особі директора ОСОБА_8 та оцінювача ОСОБА_9 , кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №6908 від 16.05.2009, посвідчення про підвищення кваліфікації МФ0326-ПК від 12.07.2022.

Крім того в звіті вказані відомості про обстеження вище зазначеного об`єкту 20.12.2022 однак згідно отриманих доказів в ході здійснення досудового розслідування встановлено, що вказані відомості є недостовірними, оскільки:

-20.12.2022 нежитлове приміщення загальною площею 188,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , перебувало під охороною ТОВ «Стелс-1», що підтверджується листом ТОВ «Стелс-1» від 16.05.2024;

-ОСОБА_9 20.12.2022 не проводила оцінку майна, а саме нежитлового приміщення загальною площею 188,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; підпис у звіті щодо оцінки зазначеного майна в графі «Експерт-оцінювач ОСОБА_9 » виконаний не нею, що підтверджується відповіддю ОСОБА_9 від 20.05.2024.

Крім того, виготовлений звіт про оцінку майна від 20.12.2022 абсолютно не відповідає вимогам до звітів та висновків про вартість майна, що визначені Національним стандартом №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, зокрема, відсутні фотовізуальні матеріали, опис та аналіз зібраних вихідних даних, аналіз ринку подібного майна, опис об`єктів - аналогів, розрахункова частина, письмова заява оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації тощо.

За таких обставин зазначений звіт не міг бути прийнятий жодною посадовою особою, нотаріусом тощо у зв`язку з його невідповідністю елементарним вимогам Національного стандарту №1.

Встановлено, що в подальшому, 24.07.2023, невідома особа від імені ОСОБА_5 підписує договір про передачу права власності на нерухоме майно та передає нежитлове приміщення до статутного капіталу ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «Паралель» (ЄДРПОУ 45090157).

Також встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покинув територію України 31.03.2022 та до теперішнього часу перебуває за кордоном.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №392103899 встановлено, що право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 зареєстровано за ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «Паралель» (ЄДРПОУ 45090157) 24.07.2023 на підставі договору про передачу права власності на нерухоме майно №4358, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 .

З урахуванням того, що нежитлове приміщення стало предметом вчинення злочину, на підставі ст. 98 КПК України, слідчим 22.08.2024 прийнято рішення про визнання речовим доказом нежитлове приміщення, загальною площею 188,1 кв.м., що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 .

Прокурор зазначив, що у органу досудового розслідування наявні достатні підстави вважати, що у разі не накладення арешту на вище вказане нежитлове приміщення, існує загроза його відчуження, зокрема, з метою уникнення кримінальної відповідальності, що в свою чергу свідчить про наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Документи, які підтверджують право власності на майно, є витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №392103899, відповідно до якого власником нежитлового приміщення являється ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «ПАРАЛЕЛЬ» (ЄДРПОУ 45090157).

Прокурор просив накласти арешт на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , власником якого є ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «ПАРАЛЕЛЬ» (ЄДРПОУ 45090157), шляхом позбавлення його власника права користуватися, розпоряджатися та відчужувати вищезазначене майно.

В судове засідання слідчий та прокурор не з`явилися, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1. ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів на підставі ч.4 ст. 107 КПК України не здійснювалося.

Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання слід задовольнити з наступних підстав.

Стаття 170 КПК України визначає що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

У даному випадку на вищевказані речі, необхідно накласти арешт для запобігання можливості його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Метою арешту є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні, оскільки необхідно встановити чи є вказані речі знаряддям вчинення злочину, а також такі що зберегли на собі сліди вчинення злочину.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаних речових доказів.

У відповідності із ст. 100 КПК України та нормами Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджених Постановою КМУ від 19 листопада 2012 року №1104 - умовою зберігання речових доказів повинно бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вказані речі у відповідності до ст. 98 КПК України визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні та відповідають критеріям, зазначеним у вказаній статті та необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаного речового доказу.

У відповідності до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Стаття 171 КПК України визначає що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню, оскільки існує можливість використання даних речей, як доказів у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024111380000867 від 09.08.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, - задовольнити.

Накласти арешт на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , власником якого є ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «ПАРАЛЕЛЬ» (ЄДРПОУ 45090157), шляхом позбавлення його власника права користуватися, розпоряджатися та відчужувати вищезазначене майно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: ОСОБА_1