ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 40/395 05.10.10
За позовом Першого за ступника прокурора міста Сев астополя в інтересах держав и в особі
Севастопольсь кої міської ради
до 1.Севастопол ьської міської державної адм іністрації
2. Товариства з об меженою відповідальністю “С евпарктранссервіс”
про визнання до говору від 10.03.10 недійсним
Суддя: Пукшин Л.Г.
Представники:
від прокуратури: Карпе нко Н.М. - за посвідченням.
від позивача: Чи ркова О.М. - за довіреністю № 03-15/1993 від 14.05.10.
від відповідача-1: не з' явився.
від відповідача-2: не з' явився.
В судовому засіданні 05.10.10, в п орядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, бул о оголошено вступну та резол ютивну частини рішення.
Обставини справи:
Перший заступник проку рора міста Севастополя зверн увся до Господарського суду м. Києва з позовом в інтересах держави в особі Севастополь ської міської ради до Севаст опольської міської державно ї адміністрації та Товариств а з обмеженою відповідальніс тю “Севпарктранссервіс” про визнання договору від 10.03.2010р. п ро співпрацю у галузі облашт ування місць паркування, укл аденого між Севастопольсько ю міською державною адмініст рацією та ТОВ “Севпарктранс сервіс” удаваною угодою, як т аких що приховує договір оре нди земельної ділянки, визна ння договору від 10.03.2010р. про спі впрацю облаштування місць па ркування недійсним та зобов' язання ТОВ “Севпарктранссер віс” повернути Севастопольс ькій міській раді зайняті зе мельні ділянки, визначені у д одатку № 1 договору від 10.03.2010 про співпрацю у галузі облаштув ання місць паркування, уклад еного між Севастопольською м іською державною адміністра цією та ТОВ “Севпарктранссе рвіс”.
В обґрунтування позовних в имог, прокуратура зазначає, щ о за результатами проведеної перевірки, встановлено, що 10.03. 2010 року між Севастопольською міською державною адміністр ацією та товариством з обмеж еною відповідальністю “Сев парктранссервіс” укладено д оговір про співпрацю у галуз і облаштування місць паркува ння. За доводами органу проку ратури вказаний договір є уд аваним правочином, який вчин ено сторонами для приховання іншого правочину а саме дого вору оренди земельної ділянк и, тому до нього повинні засто совуватись вимоги Земельног о кодексу України та Закону У країни „Про оренду землі”. Вр аховуючи викладене, прокурат ура вважає, що Севастопольсь ка міська державна адміністр ація відповідно до вимог ст. 9 ЗК України, ст.ст. 319, 373 ЦК Україн и, не має права розпоряджатис я та надавати в оренду земель ні ділянки територіальної гр омади міста.
Ухвалою суду від 11.08.10 порушен о провадження у справі № 40/395 за вказаним позовом та признач ено справу до розгляду у судо вому засіданні на 14.09.10
У судове засідання, признач ене на 14.09.10, з' явилися предста вник органу прокуратури, поз ивача та відповідача-2.
У судовому засідання предс тавник органу прокуратури по дав заяву про зміну підстав п озову та уточнення позовних вимог, згідно якої просить су д визнати недійсним договір 10.03.2010 про співпрацю у галузі обл аштування місць паркування, укладеного між Севастопольс ькою міською державною адмін істрацією та ТОВ “Севпарктр анссервіс”, яка прийнята суд ом.
Крім того представник орга ну прокуратури підтримав зая ву про забезпечення позову ш ляхом заборони ТОВ “Севпаркт ранссервіс” здійснювати екс плуатацію місць для паркуван ня транспортних засобів у м. С евастополі, визначених у дод атку № 1 до договору від 10.03.2010 про співпрацю у галузі облаштув ання місць паркування, уклад еного між Севастопольською м іською державною адміністра цією та ТОВ “Севпарктранссе рвіс”.
Заслухавши пояснення стор ін суд встановив, що ст. 66 ГПК Ук раїни передбачено, що господ арський суд за заявою сторон и, прокурора чи його заступни ка, який подав позов, або з сво єї ініціативи має право вжит и заходів до забезпечення по зову. Забезпечення позову до пускається в будь-якій стаді ї провадження у справі, якщо н евжиття таких заходів може у труднити чи зробити неможлив им виконання рішення господа рського суду.
За вимогами ст. 66 ГПК України , обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з яки ми пов' язано вирішення пита ння про забезпечення позову. До предмета доказування вхо дять: факти про наявність у бо ржника-відповідача майна (зо крема, грошових коштів); ймові рність припущення, що майно (з окрема, грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред' явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися на моме нт виконання рішення.
У відповідності до листа Ви щого господарського суду, ві д 12.12.2006, № 01-8/2776 “Про деякі питання п рактики забезпечення позову ”, а також враховуючи роз'ясне ння Вищого арбітражного суду , від 23.08.1994, № 02-5/611 “Про деякі питанн я практики застосування захо дів до забезпечення позову” заявник повинен обґрунтуват и причини звернення із заяво ю про забезпечення позову; з ц ією метою та з урахуванням за гальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'яз ковим є подання доказів наяв ності фактичних обставин, з я кими пов'язується застосуван ня певного заходу до забезпе чення позову.
За змістом ст. 32 ГПК України, наявність чи відсутність обс тавин, на яких ґрунтуються ви моги і заперечення сторін, а т акож інші обставини, які мают ь значення для правильного в ирішення господарського спо ру встановлюється на підстав і доказів - фактичних даних , які встановлюються такими з асобами: письмовими і речови ми доказами, висновками судо вих експертів; поясненнями п редставників сторін та інших осіб, які беруть участь в судо вому засіданні.
При цьому, докази у відповід ності зі ст. 34 ГПК України, пови нні відповідати, вимогам нал ежності та допустимості.
В силу ст. 36 ГПК України, пись мові докази подаються в ориг іналі або в належним чином за віреній копії.
Між тим, як вбачається із за яви органу прокуратури про з абезпечення позову, остання не містить взагалі обґрунтов аних доводів чи припущень що до реальних, існуючих обстав ин, які вказують на ймовірну с кладність або неможливість в иконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить будь- якого документального обґру нтування, наявності фактични х обставин, які свідчать про з агрозу невиконання чи утрудн ення виконання можливого ріш ення суду про задоволення по зову.
Таким чином, заявляючи про н еобхідність вжиття заходів д о забезпечення позову, заявн ик не навів обставин, з якими з аконодавство пов' язує необ хідність для їх вжиття та не п ідтвердив їх письмовими та н алежними доказами, а отже, суд дійшов висновку, що у задовол енні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Представник позивача у суд овому засіданні подав суду п исьмові пояснення по суті за явлених вимог, що залучені до матеріалів справи.
Відповідач-2 через загальни й відділ діловодства суду по дав відзив на позовну заяву, в ідповідно до якого проти зад оволення позовних вимог запе речує в повному обсязі.
Крім того, представник відп овідача-2 заявив клопотання п ро витребування доказів у ві дповідача-1.
За результатами розгляду к лопотання суд відмовив у йог о задоволенні.
Представником позивача у с удовому засіданні усно заявл ено клопотання про відкладен ня слухання у справі у зв' яз ку з наданням письмових пояс нень по суті спору.
Враховуючи зазначене клоп отання, неявку представника відповідача-1 у судове засіда ння та невиконання ним вимог ухвал суду, керуючись ст. 77, 86 ГП К України суд відклав розгля д справи на 23.09.10.
В судове засідання 23.09.10 предс тавники прокуратури, позивач а та відповідача-2 з' явились , відповідач-1 через загальний відділ діловодства подав за яву про визнання позову та кл опотання про розгляд справи без участі представника відп овідача-1.
Представник відповідача-2 п одав клопотання про зупиненн я провадження у справі до наб рання законної сили остаточн им судовим рішенням в адміні стративній справі № 2а-2495/10/2770.
За результатами розгляду к лопотання суд відмовив у йог о задоволенні.
Крім того представник відп овідача-2 подав відзив на уточ нену позовну заяву, в якому за значає, що відповідач-1 уклада ючи спірний договір діяв в ме жах повноважень, оскільки ді юче законодавство відносить організацію благоустрою нас елених пунктів не до компете нції місцевих рад, зокрема Се вастопольської міської ради , а до компетенції їх виконавч их органів. Крім того, відпові дач посилається на норми ст. 20 Закону України „Про місцеві державні адміністрації”, ві дповідно до яких місцева дер жавна адміністрація забезпе чує організацію обслуговува ння населення підприємствам и, установами та організація ми житлово-комунального госп одарства, зв' язку, телебаче ння, радіомовлення, торгівлі та громадського харчування, побутового і транспортного обслуговування незалежно ві д форм власності. Враховуючи викладене, просить у задовол енні позовних вимог відмовит и.
В судовому засіданні 23.09.10 кер уючись ст. 77 ГПК України суд ог олосив перерву до 05.10.10.
В судове засідання 05.10.10 з' яв ились представники прокурат ури та позивача. Представник позивача надав додаткові по яснення, відповідно до яких з азначає, що доводи відповіда ча-2 про те, що спірний договір є укладеним відповідачем-1 ві дповідно до вимог ст. 30 Закону України „Про місцеве самовр ядування в Україні” та ст. 20 За кону України „Про місцеві де ржавні адміністрації” є безп ідставними, виходячи з насту пного. Спірний договір було у кладено на підставі пункту 2 р озпорядження Севастопольсь кої міської державної адміні страції від 13.11.09 № 872-р „Про призн ачення уповноваженої особи з виконання функцій організац ії паркування транспортних з асобів у місті Севастополі”. Відповідно до п.2 розпоряджен ня відповідача-2 тимчасово пр изначено уповноваженою особ ою з виконання функцій орган ізації паркування транспорт них засобів у місті Севастоп олі. Проте, на думку позивача, статтею 30 Закону України „Про місцеве самоврядування в Ук раїні” не передбачено повнов ажень виконавчих органів міс цевих рад на укладення догов орів з суб' єктами підприємн ицької діяльності, предметом яких є надання (передача) повн оважень органу виконавчої вл ади щодо виконання обов' язк ів такого органу, встановлен их законом.
Судом заслухані пояснення представників сторін, дослі джені надані суду докази та м атеріали. В результаті дослі дження наданих суду доказів та матеріалів, суд встанов ив:
13.11.2009 року Севастопольською м іською державною адміністра цією відповідно до норм Зако нів України «Про дорожній ру х»та «Про місцеві державні а дміністрації», з метою забез печення чистоти та наведення порядку у місцях масового па ркування транспортних засоб ів, зменшення забруднення на вколишнього природного сере довища, забезпечення безпеки руху транспортних засобів т а раціонального використанн я проїзної частини вулиць м. С евастополя, прийняте розпоря дження № 872-р «Про призначення уповноваженої особи з викон ання функції організації пар кування транспортних засобі в у м. Севастополі».
Пунктом 2 вказаного розпоря дження ТОВ «Севпарктранссер віс» тимчасово, у порядку екс перименту, призначено уповно важеною особою з виконання ф ункцій організації паркуван ня транспортних засобів у м. С евастополі.
На виконання зазначеного р озпорядження 10.03.2010 року між Сев астопольською міською держа вною адміністрацією (сторона -1) та ТОВ «Севпарктранссервіс » (сторона-2) укладено Договір про співпрацю у галузі облаш тування місць паркування.
Відповідно до п.1.1 договору в ід 10.03.10 керуючись законодавств ом України, сторона-1 залучає с торону-2 для організації експ луатації фіксованих місць дл я паркування автотранспортн их засобів за адресою відпов ідно до додатку 1 до цього дого вору.
Згідно з п.1.2 договору від 10.03.10 сторона-1 у порядку встановле ному нормативними документа ми, що зазначені в п.1.1 даного до говору, здійснює організацій ну взаємодію зі стороною-2 для організації платного паркув ання автомобільного транспо рту у м. Севастополь.
Сторона-2 своєчасно і в повн ому обсязі перераховує до мі сцевого бюджету м. Севастопо ль податки та кошти за послуг и з надання місць для паркува ння автотранспортних засобі в, для чого звертається до под аткових органів за довідкою про рахунок для надходження податків та коштів (п.2.2.6 догово ру).
Пунктом 4.2 договору передба чено, що строк дії цього догов ору розпочинається з моменту його підписання і діє до груд ня 2013 року.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у засіданні всіх обставин сп рави в їх сукупності, та врахо вуючи, що кожна сторона повин на довести ті обставини, на як і вона посилається як на підс таву своїх вимог і заперечен ь, суд вважає, що позовні вимог и про визнання недійсним дог овору від 10.03.2010 про співпрацю у галузі облаштування місць па ркування підлягають задовол енню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розг ляду протесту прокуратури м. Севастополя від 30.07.10 № 08-157 на п.2 р озпорядження Севастопольсь кої міської державної адміні страції від 13.11.09 № 872-р «Про призн ачення уповноваженої особи з виконання функції організац ії паркування транспортних з асобів у м. Севастополі» було видано розпорядження Севаст опольської міської державно ї адміністрації від 05.08.10 № 1678-р „П ро результати розгляду проте сту прокуратури м. Севастопо ля від 30 липня 2010 року № 08-157”, яким протест задоволено.
Отже, оскільки розпоряджен ня Севастопольської міської державної адміністрації, на підставі якого було укладен о спірний договір скасовано у зв' язку з перевищенням по вноважень відповідачем-1, що о станнім визнається, то і дого вір, який був укладений на під ставі зазначеного акту є нед ійсним з моменту його укладе ння.
Відповідно до ст. 236 ЦК Україн и, нікчемний правочин або пра вочин, визнаний судом недійс ним, є недійсним з моменту йог о вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язк и передбачалися лише на майб утнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
Відповідно до п. п. 3.2 Роз'ясне ння ВГСУ від 12.03.99 р. № 02-5/111 «Про дея кі питання практики вирішенн я спорів, пов'язаних з визнанн ям угод недійсними», за загал ьним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладення (части на перша статті 59 Цивільного к одексу).
Згідно з п.8.ч.1 ст. 10 та п.1 ч. ст. 13 З акону України „Про благоустр ій населених пунктів” майдан чики для паркування є об' єк тами благоустрою і повинні в ідповідати нормам, норматива м, стандартам у сфері благоус трою; до повноважень сільськ их, селищних і міських рад у сф ері благоустрою населених пу нктів, зокрема, належить залу чення на договірних засадах коштів і матеріально-технічн их ресурсів юридичних та фіз ичних осіб для здійснення за ходів з благоустрою населени х пунктів.
Відповідно до п.п.2, 7, 8 Правил п аркування транспортних засо бів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.09 № 1342, розміщення майданч иків для паркування за окрем ими адресами здійснюється у встановленому порядку орган ами місцевого самоврядуванн я за погодженням з Державтоі нспекцією МВС згідно з місце вими правилами забудови; до к омпетенції міських рад відне сено залучення на договірних засадах коштів і матеріальн о-технічних ресурсів юридичн их та фізичних осіб для здійс нення заходів з благоустрою населених пунктів. Суб' єкта ми господарювання у сфері ор ганізації паркування є балан соутримувачі майданчиків дл я паркування транспортних за собів державної та комунальн ої форми власності, які визна чаються відповідно до Закону України „Про благоустрій на селених пунктів”.
Відповідно до ст. 15 Закону Ук раїни „Про благоустрій насел ених пунктів” органи державн ої влади та органи місцевого самоврядування в межах повн оважень визначають на конкур сних засадах відповідно до з акону балансоутримувачів об 'єктів благоустрою державної та комунальної форм власнос ті..
Згідно з ч.2 ст. 24 Закону Украї ни „Про благоустрій населени х пунктів” органи державної влади та органи місцевого са моврядування можуть передав ати об'єкти благоустрою на ба ланс підприємствам, установа м, організаціям відповідно д о частини першої статті 15 цьог о Закону. Балансоутримувач о б'єкта благоустрою з метою на лежного його утримання та зд ійснення своєчасного ремонт у може залучати для цього на у мовах договору інші підприєм ства, установи, організації.
Таким чином, визначення бал ансоутримувачів безпосеред ньо майданчиків для паркуван ня у межах м. Севастополя має з дійснюватись виключно Севас топольською міською радою на конкурентних засадах.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду Укр аїни № 3 від 28 квітня 1978 року "Про судову практику в справах пр о визнання угод недійсними" у года може бути визнана недій сною лише з підстав і за наслі дками, передбаченими законом . Тому в кожній справі про визн ання угоди недійсною суд пов инен встановити наявність ти х обставин, з якими закон пов'я зує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
Відповідно до статті 215 Циві льного кодексу України підст авою недійсності правочину є недодержання в момент вчине ння правочину стороною (стор онами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п' ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 203 цього Код ексу передбачено, що зміст пр авочину не може суперечити ц ьому Кодексу, іншим актам цив ільного законодавства, а так ож моральним засадам суспіль ства. Особа, яка вчиняє правоч ин, повинна мати необхідний о бсяг цивільної дієздатності Волевиявлення учасника прав очину має бути вільним і відп овідати його внутрішній волі . Правочин має бути спрямован ий на реальне настання право вих наслідків, що обумовлені ним.
Статтею 207 Господарського к одексу України встановлено, що господарське зобов'язання , що не відповідає вимогам зак ону, або вчинено з метою, яка з авідомо суперечить інтереса м держави і суспільства, або у кладено учасниками господар ських відносин з порушенням хоча б одним з них господарсь кої компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, аб о відповідного органу держав ної влади визнано судом неді йсним повністю або в частині .
Як встановлено судом та заз началось вище, укладений між відповідачами договір про с півпрацю у галузі облаштуван ня місць паркування суперечи ть ст. 10, 13, 15 Закону України „Про благоустрій населених пункт ів”, та нормам Правил паркува ння транспортних засобів, за тверджених Постановою Кабін ету Міністрів України від 03.12.09 № 1342.
За таких обставин, позов про визнання Договору про співп рацю у галузі облаштування м ісць паркування від 10.03.2010 недій сним обґрунтований та підляг ає задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають зн ачення ля справи. Обставини с прави, які відповідно до зако нодавства повинні бути підтв ерджені певними засобами док азування, не можуть підтверд жуватися іншими засобами док азування (ст. 34 ГПК України).
Твердження відповідача, що викладені у відзиві на позов , спростовані доказами, що ная вні у матеріалах справи.
Згідно ст. 49 ГПК України судо ві витрати, пов' язані з розг лядом справи, зокрема витрат и на оплату інформаційно-тех нічного забезпечення судово го процесу та державного мит а, підлягають стягненню з від повідачів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК Ук раїни, Господарський суд міс та Києва,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повн істю.
2. Визнати недійсним договір від 10.03.2010 про співпрацю у галуз і облаштування місць паркува ння, укладений між Севастопо льською міською державною ад міністрацією та товариством з обмеженою відповідальніст ю „Севпарктранссервіс”.
3. Стягнути з Севастопольськ ої міської державної адмініс трації (99011 м. Севастополь, вул. Л еніна, 2, код ЄДРПОУ 00992266) з будь-як ого рахунку виявленого держа вним виконавцем в процесі ви конання судового рішення, на користь державного бюджету України 42 (сорок дві) грн. 50 коп. д ержавного мита та 118 (сто вісім надцять) грн.00 коп. витрат на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу.
4. Стягнути з товариства з об меженою відповідальністю „С евпарктранссервіс” (99053 м. Сева стополь, вул. Шостака, 7, код ЄДР ПОУ 36801176) з будь-якого рахунку ви явленого державним виконавц ем в процесі виконання судов ого рішення, на користь держа вного бюджету України 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн.00 ко п. витрат на інформаційно-тех нічне забезпечення судового процесу.
5. Накази видати у відповідн ості до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення десяти денного строку з дня підписа ння рішення, оформленого від повідно до ст. 84 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни
Суддя Пукш ин Л.Г.
дата підписання рішення 11.10.2 010р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2010 |
Оприлюднено | 11.11.2010 |
Номер документу | 12124786 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Пукшин Л.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні