Ухвала

від 21.08.2024 по справі 752/9745/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/9745/24

Провадження №: 2/752/4966/24

У Х В А Л А

про передачу справи до іншого суду

21 серпня 2024 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючої судді Митрофанової А.О., за участю секретаря Костюк В.О., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому засіданні у залі суду клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Естейт Альянс» про передачу справи за підсудністю за позовом

ОСОБА_3

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбімаркет»,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг»,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Естейт Альянс»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору

ОСОБА_4

про визнання недійсними договорів, витребування майна, визнання недійсним свідоцтва про право власності, усунення перешкод у праві користування нежитловим приміщенням

В С Т А Н О В И В :

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_3 (далі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбімаркет» (далі - відповідач 1), адреса: 03127, місто Київ, проспект Голосіївський, будинок 132, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» (далі - відповідач 2), адреса: 01054, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 35, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Естейт Альянс» (далі - відповідач 3), адреса: 03110, місто Київ, проспект Валерія Лобановського, будинок 39а, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 (далі - третя особа), адрес: АДРЕСА_2 , в якій позивач просить:

- визнати недійсним договір уступки права вимоги від 03 серпня 2015 року, укладений публічним акціонерним товариством «Дочірній банк сбербанк росії» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» за договором іпотеки від 21 липня 2006 року на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3;

- визнати недійсним договір уступки права вимоги, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансовою компанією «Центр факторингових послуг» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбімаркет» за договором іпотеки від 21 липня 2006 року на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3;

- визнати недійсним договір уступки права вимоги, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбімаркет» та товариством з обмеженою відповідальністю «Ріал Естейт Альянс» на частину набутих прав вимоги за кредитним договором № 09-0706/ФО від 20 липня 2006 року та договором іпотеки від 21 липня 20206 року на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 ;

- витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Естейт Альянс» нерухомо майно - нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 ;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 ;

- усунути перешкоди у здійсненні права користування ОСОБА_5 нежитловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом визнання товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Естейт Альянс» таким, що втратило право користування даним приміщенням.

В обгрунтування позовних вимог позивач послалась на те, що 07 листопада 2008 року між нею та ОСОБА_4 був укладений договір б/н «Про приєднання до ТОВ «МЕДИКАЛ КЛАБ» та реорганізації існуючої структури бізнесу у формі реєстрації групи компаній, які входитимуть у новостворену структуру», відповідно до умов якого у тому числі ОСОБА_4 підтвердив факт внесення у якості свого вкладу у спільну діяльність приміщення, загальною площею 868 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ; земельну ділянку, що орендувалася для обслуговування вищевказаного приміщення; майно та обладнання, які знаходились у приміщенні по АДРЕСА_3 та, які були частиною структури ТОВ «МЕДИКАЛ КЛАБ» як цілісного майнового комплексу та належали ОСОБА_4 на праві приватної власності.

Тобто, як стверджує позивач, вказане приміщення після укладення договору про спільну діяльність, стало об`єктом спільної власності її та ОСОБА_4 .

Позивач у своєму позові вказує на те, що на початку 2022 року їй стало відомо, що рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/3638/15-г ТОВ «МЕДИКАЛ КЛАБ» визнано банкрутом та ліквідовано, а майно, що було об`єктом спільної сумісної власності (спільне майно), в тому числі і приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , у 2018 році перейшло у власність ТОВ «Ріал Естейт Альнс».

Також позивач дізналась, що на момент укладення договору про спільну діяльність, 07 листопада 2008 року у ОСОБА_4 вже були наявні кредитні зобов`язання перед ЗАО «Банк НРБ» Україна, які були забезпечені 21 липня 2006 року договором іпотеки на приміщення, що стало об`єктом спільної власності.

Предмет іпотеки було зареєстровано в БТІ м. Києва, запис № д2э115 та 170з та передано ОСОБА_4 , а останнім в оренду ТОВ «МЕДИКАЛ КЛАБ» до 30 червня 2007 року.

Правонаступником ЗАО «НРБ» став ПАТ «Сбербанк Росії», який у 2015 році передав свої права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки фінансовій компанії.

03 серпня 2015 року, як вказує позивач, ПАТ «Дочірній Банк Сбербанк Росії» відступило свої права вимоги до ОСОБА_4 за вказаним вище кредитним договором та договором іпотеки спочатку ТОВ «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг», яке в цей же день, відступило права вимоги на користь ТОВ «Фінансова компанія «Арбімаркет», яке відступило всі права вимоги за договором іпотеки на користь ТОВ «Ріал Естейт Альянс», яке в майбктньому, а саме наприкінці 2018 року, звернуло стягнення на предмет іпотеки та оформило право власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_3 .

Позивач, вважаючи, що її права на приміщення площею 868 кв.м, яке було 07 листопада 2008 року передано для ведення спільної діяльності та, яке з цього часу набуло статусу спільного майна, порушені, остання звернулась до суду з цим позовом.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 27 травня 2024 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснити її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Представником відповідача 3 24 червня 2024 року через систему «Електронний суд» подано клопотання про передачу справи за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва, мотивуючи це тим, що оскільки всі позовні вимоги стосуються нерухомого майна, яке знаходиться на території Шевченківського району міста Києва, для визначення підсудності підлягають норми законодавства щодо виключної підсудності.

В підготовчому засіданні 21 серпня 2024 року представник відповідача 3 підтримав подане ним клопотання про передачу справи за підсудністю та просив його задовольнити.

Представник позивача заперечувала проти задоволення цього клопотання та просила у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що позовна заява подана відповідно до вимог чинного процесуального законодавства за загальними правилами підсудності. Представника відповідачів 1,2 в підготовче засідання не з`явились, хоча і повідомлялись належним чином про дату, час та місце його проведення.

Розглянувши клопотання представника відповідача 3, заслухавши пояснення представника відповідача 3, з`ясувавши думку представника позивача, повно і всебічно дослідивши матеріали справи, які мають значення для вирішення клопотання по суті, суд виходить з такого.

Так, згідно приписів статті 28 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) позови, що виникають із кредитних правовідносин, пред`являються до суду за загальними правилами підсудності.

Частиною першою статті 30 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Тобто, правила статті 30 ЦПК України про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо).

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 41, 42 постанови від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» надав судам роз`яснення, де зазначив, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

У пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» також зазначено, що правила статті 114 ЦПК України про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо).

Виходячи з аналізу вищезазначеного, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Як вбачається з позовної заяви, позивач ставить питання про визнання недійсними договорів уступки прав вимоги за договором іпотеки на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , про витребування цього нерухомого майна у відповідача 3, а також про визнання недійсним свідоцтва про право власності на вказане приміщення, обгрунтовуючи такі вимоги тим, що вона є співвласником приміщення за адресою: АДРЕСА_3 на підставі договору про спільну діяльність, укладеного між нею та ОСОБА_4 07 листопада 2008 року.

Наведене в сукупності дозволяє дійти висонвку, що в даному випадку підлягають застосуванню саме правила виключної підсудності, оскільки фактично предметом спору є порушення, на думку позивача, її права власності на предмет іпотеки (приміщення за адресою: АДРЕСА_3 ).

Доводи позивача суд відхиляє, оскільки спір пов`язаний з правом позивача на нерухоме майно, а тому правила загальної підсудності в даному випадку не можуть бути застосовані.

Враховуючи, що виключна підсудність має імперативний характер, порушення правил якої, відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України є безумовною підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, а необхідність дотримання правил підсудності також узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практикою Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку, що розгляд даної справи належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Шевченківського районного суду міста Києва.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;

Наведене в сукупності свідчить про наявність правових підстав для передачі матеріалів даної цивільної справи на розгляд Шевченківському районному суду міста Києва - за підсудністю.

Керуючись статтями 27, 30, 31, 197, 258-260, 268, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Естейт Альянс» про передачу справи за підсудністю - задовольнити.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбімаркет», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Естейт Альянс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів, витребування майна, визнання недійсним свідоцтва про право власності, усунення перешкод у праві користування нежитловим приміщенням (цивільна справа № 752/9745/24), передати на розгляд Шевченківському районному суду міста Києва - за підсудністю.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 261 Цивільного процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду за правилами, встановленими статтями 353-355 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя А.О. Митрофанова

Повний текст виготовлений 28 серпня 2024 року