Ухвала

від 29.12.2023 по справі 760/22668/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2/760/4455/23

Справа № 760/22668/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позову без розгляду

29 грудня 2023 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі судді Зуєвич Л.Л., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Національного інституту раку /далі - Інститут/ (код ЄДРПОУ: 02011976; адреса: 03022, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 33/43) про визнання незаконним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

26.08.2021 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 26.08.2021, за підписом представника позивача - адвоката Войчук В.А. (діє на підставі ордеру), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ № 32 від 27.05.2021 Інституту, яким за неналежне виконання розпорядження в.о. директора Інституту від 18.05.2021 № 160 заступнику директора з лікувально-координаційної роботи Інституту ОСОБА_1 оголошено догану.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2021 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 03.09.2021 вказаний позов прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).

16.05.2023 до суду надійшла заява позивача ( ОСОБА_1 ) в якій він просить суд залишити його позов без розгляду.

Відповідна заява підписана особисто ОСОБА_1 . Відомостей та обставин, які б свідчили про недостовірність такого підпису позивача на вказаній заяві та, відповідно, сумніву у достовірності волевиявлення позивача, наразі у суду немає.

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді справи та застосовані ним норми права

Дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати до суду заяви та клопотання.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (принцип диспозитивності цивільного судочинства). Відповідна правова позиція викладена у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.07.2020 у справі № 585/2152/19 (провадження № 61-4450св20) та від 11.04.2019 у справі № 712/13263/17 (провадження № 61-29936св18).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Суд вважає, що оскільки сам позивач наразі не підтримує свій позов, то з огляду на принцип диспозитивності суд не може продовжити розгляд справи.

Розглянувши заяву позивача, вивчивши матеріали справи, та враховуючи, що по справі відкрито провадження, суд вважає за можливе позовну заяву залишити без розгляду.

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19.07.2022 у справі № 388/1029/20 (провадження № 61-5083св22):

«За змістом статті 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це його диспозитивне право, передбачене нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Закріплене за позивачем право на подання такої заяви є абсолютним. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд.

Суд зобов`язаний залишити подану заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням.

Таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 10 квітня 2020 року у справі № 548/2531/18 (провадження № 61-2228св20), від 29 червня 2021 року у справі № 505/3083/13-ц (провадження № 61-4773св19), від 04 квітня 2022 року у справі № 441/1609/19 (провадження № 61-20050св21)».

Враховуючи, що звернення позивача з заявою про залишення позову без розгляду, що є диспозитивним правом позивача, здійснено після відкриття провадження у справі, проте до початку розгляду справи по суті, суд вважає, що в такому разі залишення позову без розгляду не суперечить закону і не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін та держави.

При цьому, суд роз`яснює, що ч. 2 ст. 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Згідно з п. 16 ч. 1 ст. 353 ЦПК України ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 13, 49, 257, 259-261, 352-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Національного інституту раку про визнання незаконним та скасування наказу, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Суддя Л. Л. Зуєвич