Постанова

від 28.08.2024 по справі 711/3104/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1407/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №711/3104/24 Категорія: 302000000 Казидуб О.Г. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіГончар Н.І., Сіренко Ю.В.

розглянув упорядку письмовогопровадження апеляційну скаргу представника відповідача адвоката Шимановського А.В. на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 27.06.2024 (повний текст складено 05.07.2024, суддя в суді першої інстанції Казидуб О.Г.) у цивільній справі за позовом Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

в с т а н о в и в :

у квітні 2024 року Черкаська міська рада звернулась до суду з указаним позовом, яким просила стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по договору про справляння плати за користування частиною прибудинкової території в сумі 24277 грн. 39 коп. та судові витрати за подання позовної заяви, указуючи про неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань щодо справляння плати за землю за угодою від 15.09.2021, укладеною між сторонами, стосовно користування відповідачем частиною прибудинкової території за адресою АДРЕСА_1 , яка є комунальною власністю Черкаської міської ради.

Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 27.06.2024 позовні вимоги задоволено. Суд вказав, що відповідач використовувала прибудинкову територію, яка є комунальною власністю територіальної громади м. Черкаси та неналежно виконувала договірні зобов`язання, внаслідок чого міський бюджет недоотримав кошти, заявлені до стягнення у справі.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник відповідача адвокат Шимановський А.В. подав 26.07.2024 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду скасувати та відхилити позовні вимоги. В обґрунтування вказано на те, що угода від 15.09.2021, укладена між сторонами справи, є нікчемною, адже суперечить приписам ст. ст. 287, 288 ПК України стосовно того, що власник нежитлового приміщення за земельну ділянку, на якій воно знаходиться, сплачує податок. Підставою для нарахування орендної плати є договір оренди землі, який за обставин цієї справи не укладався.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач проти аргументів скаржника заперечив та просив рішення суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи про те, що за ст. 6 ЦК України сторони вільні при укладенні між собою договорів, прямо не передбачених законодавством, а ПК України не забороняє органам місцевого самоврядування укладати угоди із землекористувачами стосовно оплатного користування земельними ділянками, як визначено ст. 206 ЗК України.

За правилами ч.1ст.369 ЦПК Україниапеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення заборгованості за договором у розмірі 24277 грн. 39 коп.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

При розгляді справи встановлено, що 15.09.2021 між позивачем Черкаською міською радою (Землевласник) та відповідачем ОСОБА_1 (Землекористувач) укладено Угоду про справляння плати за користування частиною прибудинкової території.

Відповідно до п. 1.1. Угоди об`єктом Угоди є частина прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , яку використовує Землекористувач, маючи у власності нежитлове приміщення за вказаною адресою з реєстраційним номером 1465356071101 (номер запису про право власності: 24455538).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2. Угоди вона укладається до 01.10.2024, Угода набуває чинності з дати її реєстрації в книзі реєстрації угод про справляння плати за користування частиною прибудинкової території.

Відповідно до п. 3.1. Угоди за користування частиною прибудинкової території Землекористувач сплачує плату у грошовій формі у розмірі визначеному згідно рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 21.06.2005 № 793 «Про справляння плати за користування частиною прибудинкової території» та рішення Черкаської міської ради від 24.12.2020 № 2-48 «Про бюджет Черкаської міської територіальної громади на 2021 рік (23576000000)».

Відповідно до п. 3.2. Угоди Землекористувач, що використовує земельну ділянку з порушенням вимог ст. 206 ЗК України, чим завдає збитків Землевласнику, зобов`язується відшкодувати кошти в розмірі 15977 грн. 51 коп. до 10 числа місяця, наступного за звітним, за період з 18.01.2018 (з дати набуття права власності на нежитлове приміщення) по 30.09.2021.

Відповідно до п. 3.4. Угоди з 01.10.2021 щомісячна плата за користування частиною прибудинкової території складає 359,72 грн. та вноситься Землекористувачем до 10 числа місяця наступного за звітним на балансовий рахунок.

Відповідно до п. 3.5. Угоди в разі проведення щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі, внесення інших змін на підставі вимог діючого законодавства, а також, в разі будь-яких змін Черкаською міською радою розмірів плати та нормативної грошової оцінки, що діють в м. Черкаси, розмір грошової оцінки земельної ділянки та розмір щорічної плати змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цієї угоди. В інших випадках у встановленому порядку вносяться зміни до цієї угоди.

На час вирішення спору у справі судом зазначена угода від 15.09.2021 є чинною та недійсною у судовому порядку не визнавалася.

Позивачем надано Розрахунок плати за користування частиною прибудинкової території ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з якого вбачається, що з 01.01.2022, у зв`язку зі щорічною індексацією грошової оцінки землі (коефіцієнт індексації 1,1) розмір щомісячного платежу становив 395,69 грн.(359,72х1,1=395,69), х 01.01.2023 року, в зв`язку зі щорічною індексацією грошової оцінки землі (коефіцієнт індексації 1,15) розмір щомісячного платежу становив 455,05 грн. (395,69 х 1,15+455,05).

Відповідачем не спростовано даного розрахунку.

23.05.2023 Черкаською міською радою прийнято рішення № 41-155 «Про надання ОСББ «Гагаріна-35» земельної ділянки в постійне користування по АДРЕСА_2 .

Пунктом 3 рішення Черкаської міської ради надано Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Гагаріна-35» у постійне користування земельну ділянку площею 0,5119 га (кадастровий номер 7110136400:01:005:0101) по АДРЕСА_2 під багатоквартирний житловий будинок та прибудинкову територію за рахунок земель Черкаської міської ради.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 370748225 від 21.03.2024, 14.06.2023 державним реєстратором зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим №7110136400:01:005:0101, площею 0,5119 га.

Тобто з 14.06.2023 дія Угоди про справляння плати за користування частиною прибудинкової території від 15.09.2021 була припинена, адже відповідну земельну ділянку передано в постійне користування зазначеному ОСББ.

Згідно Розрахунку заборгованості ОСОБА_1 по платі за земельну ділянку по АДРЕСА_1 , згідно Угоди про справляння плати за користування частиною прибудинкової території від 15.09.2021 № 1256, наданого позивачем, відповідачу відповідно до п. 3.2. Угоди нараховано 15977 грн. 51 коп. та відповідно до п. 3.4. Угоди за період з 01.10.2021 по 13.06.2023 включно - 8299 грн. 88 коп., а всього 24277 грн. 39 коп.

Відповідачем не спростовано даного розрахунку та заперечень стосовно нього в апеляційній скарзі не наведено.

Правовідносини, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, мають таке правове регулювання.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частинами 1-3 статті 6 ЦК України встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно положень ст.ст.525,526ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно дост. 530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ч. 1 ст.610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 п. 14.1ст. 14 Податкового кодексу України).

Оскільки відповідач ОСОБА_1 не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому, не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, належною формою здійснення плати за землю для неї, як землекористувача, є орендна плата (підпункт 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Положеннями ч. 1 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 16 ЗУ «Про оренду землі» визначено, що договір оренди земельної ділянки із земель комунальної власності укладається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 3 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Статтею 14 ПКУ визначено, що плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

За змістом вказаних приписів законодавства, як вірно зауважив суд першої інстанції, виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права, що за обставин цієї справи не мало місця.

Однак сторони міська рада, як власник землі, та відповідач, як землекористувач, в силу того, що являється власником нерухомості, розташованої на земельній ділянці комунальної власності, уклали угоду про справляння плати за землю, якою передбачили зобов`язання відповідача здійснювати систематичну оплату за використання відповідної земельної ділянки.

У зв`язку з тим, що такий договірний обов`язок відповідачем належним чином виконано не було, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку у цій справі про необхідність стягнення із зобов`язаної особи суми заборгованості, розрахованої у порядку, встановленому угодою сторін.

Заперечень щодо відповідних нарахувань та їх порядку скаржником не надано.

Відтак, висновки суду першої інстанції у даній справі про обґрунтованість позовних вимог є вірними та такими, що підтверджуються матеріалами справи.

Апеляційний судвідхиляє доводискаржника усправі проте,що угодавід 15.09.2021,укладена міжсторонами,є нікчемною,так яксуперечить приписамст.ст.287,288ПК Українистосовно того,що власникнежитлового приміщенняза земельнуділянку,на якійвоно знаходиться,сплачує податок,та проте,що підставоюдля нарахуванняорендної платиє договіроренди землі,який неукладався,адже справлянняземельного податкуможливе длявласника землі,котрим відповідачне являється (підпункт 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Оскільки договір оренди землі між сторонами не укладався, вони правомірно досягли згоди щодо укладення іншого договору угоди про справляння плати за землю, який правопорядку в країні не суперечить та укладення якого відповідає засадам свободи договору, передбаченим ст. 6 ЦК України.

Також апеляційний суд відхиляє доводи апелянта щодо нікчемності укладеного між сторонами правочину, виходячи з наступного.

Правочин правомірна, вольова дія суб`єкта правовідносин, що спрямована на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Цивілістичне розуміння правочину побудоване на презумпції його правомірності (ст. 204 Цивільного кодексу України, далі ЦК), що є проявом засад цивільного законодавства, які ґрунтуються на справедливості, добросовісності та розумності (п. 6 ст. 3 ЦК).Так, правочин єправомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

При цьому, апелянт не наводить норму права, якою прямо встановлено нікчемність вищевказаної угоди, а лише наводить свої міркування з приводу того, чому на його думку вона має бути кваліфікована як нікчемна.

Інші доводи позивача стосуються з`ясування обставин, вже встановлених судом першої інстанції, та переоцінки вже оцінених ним доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 27.06.2024 у даній справі слід залишити без змін, а подану апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі положень ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п ос та но ви в :

апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 27.06.2024 у цивільній справі за позовом Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді залишити за скаржником.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 28.08. 2024.

Суддя-доповідач

Судді