Рішення

від 27.08.2024 по справі 140/6887/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року ЛуцькСправа № 140/6887/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулась із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі ГУ ПФУ у Закарпатській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 24.06.2024 №907630188731 (позовна вимога 1); зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити переведення та виплату пенсії по віку відповідно до пунктів 10, 12 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ з дати звернення 17.06.2024, з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Управлінням соціальної та ветеранської політики Володимирської райдержадміністрації Волинської області від 11.06.2024 №№ 693/06/2-24 та 695/06/2-24 (позовна вимога 2).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду Україні Волинській області, як отримувач пенсії по віку відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.

17.06.2024 позивач звернулась до територіального управління ПФУ за місцем проживання із заявою про переведення на пенсію по віку згідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ. При цьому, позивачем до заяви про перехід на пенсію по Закону України «Про державну службу» надано дві довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Управлінням соціальної та ветеранської політики Володимирської райдержадміністрації Волинської області від 11.06.2024 №№ 693/06/2-24 та 695/06/2-24.

Згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій за принципом екстериторіальності документи були направлені на розгляд до Головного управління ПФУ в Закарпатській області, яким і було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 24.06.2024 №907630188731 в зв`язку з тим, що позивачу призначалась раніше пенсія як державному службовцю по Закону України від 16.12.1993 №3723 «Про державну службу», а за нормами Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VII перерахунки пенсій державним службовцям не передбачено.

Позивач вважає вказане рішення протиправним, оскільки досяг пенсійного віку, має необхідний стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій державних службовців відповідно до Закону України «Про державну службу», тобто має право на призначення пенсії за віком відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі наведеного, позивач просить задовольнити її позовні вимоги.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав. В обґрунтування своєї позиції вказав, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області і отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування». В період з 30.09.2010 по 01.05.2020 позивачці була призначена пенсія по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» з відповідним окладом держслужбовця.

Отже, ОСОБА_1 відмовлено в переведенні перерахунку пенсії згідно Закону України «Про державну службу» №889 з врахуванням довідки №693 від 11.06.2024. про складові заробітної плати станом на травень 2024 р. виданої управлінням соціальної та ветеранської політики Володимирської районної державної адміністрації, оскільки ОСОБА_1 була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про державну службу» з 30.09.2010.

Таким чином, Головне управління наголошує, що вперше пенсія за віком згідно Закону України «Про державну службу» була призначена позивачці в 2010 році, а тому відсутні підстави вважати, що в межах спірних правовідносин йдеться про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу», вперше.

За встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивачки за віком, відповідно Закону №889, оскільки законодавство не регламентує а ні право особи на такий перерахунок, а ні порядок і умови його здійснення. Окрім того, Головне управління зауважує, що довідка №693 від 11.06.2024, на підставі якої позивач просить здійснити перерахунок її пенсії, була видана за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям».

Крім того, відповідач просить суд врахувати, що ОСОБА_1 при первинному зверненні за призначенням пенсії в 2010 році вже подавала відповідні довідки за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України, а тому не може повторно скористатися правом на перерахунок пенсії.

Аналізуючи вище наведені правові норми та зважаючи на викладені обставини в їх сукупності відповідач вважає, що немає підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача, а тому відсутні правові підстави визнати рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області №905290152047 від 30.01.2024 в частині відмови у перерахунку пенсії протиправним та скасувати.

Представник відповідача зазначила, що згідно записів трудової книжки позивачка була звільнена з посади заступника начальника управління 30.09.2010 року, а довідка яка подана для перерахунку пенсії за травень 2024 рік, видана неправомірно, оскільки вона ніколи не отримувала даного посадового окладу та надбавок, що містяться в довідці. З огляду на встановлені вище обставини ГУ ПФУ в Закарпатській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, законами і підзаконними нормативно-правовими актами.

З урахування викладених обставин, просить у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

08.08.2024 Головне управлінням Пенсійного фонду у Волинській області подало до суду відзив на позовну заяву у якому позовні вимоги не визнав. В обґрунтування своєї позиції вказав, що пунктом 2 Порядку встановлено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723 мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу»:

- мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;

-займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №822/524/18. Отже, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889) зберігають право на при значення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723 лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889, та мають передбачені вік та страховий стаж.

До заяви про перерахунок пенсії позивачем подано довідки від 11.06.2024 №№693/06/2-24 та 695/06/2-24, видані Управлінням соціальної та ветеранської політики Володимирської райдержадміністрації Волинської області про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та №20 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посаду державної служби державного службовця.

Тобто, позивач звернулася до відповідача за перерахунком пенсії (а не за її призначенням), проте, на час виникнення спірних правовідносин не прийнято і не діють нормативно-правові акти, що регламентують умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям, отже, вимоги позивача є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Проте суд зазначає, що з ухвали про відкриття провадження від 16.07.2024 вбачається, що судом Головне управління Пенсійного фонду у Волинській області не залучено до справи як співвідповідача, тому даний відзив на позовну заяву судом до уваги не взято.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України у Волинській області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003.

17.06.2024 позивач звернулась до територіального управління ПФУ за місцем проживання із заявою про переведення на пенсію по віку згідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ. При цьому, позивачем до заяви про перехід на пенсію по Закону України «Про державну службу» надано дві довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Управлінням соціальної та ветеранської політики Володимирської райдержадміністрації Волинської області від 11.06.2024 №№693/06/2-24 та 695/06/2-24.

Згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій за принципом екстериторіальності документи були направлені на розгляд до Головного управління ПФУ в Закарпатській області, яким і було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 24.06.2024 №907630188731, так як відповідно до пункту 4-7 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону в автоматичному режимі, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення із встановленням розміру пенсії, одержуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява.

Відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-III від 10.12.2015 та постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» проведення перерахунку пенсії особам, яким призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» не передбачено.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону, як наслідок просить зобов`язати відповідача вчинити певні дії.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 9, частини першої статті 10 вказаного Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV передбачений порядок переведення з одного виду пенсії, передбаченої цим Законом, на інший. Зокрема, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом №3723-XIІ.

01.05.2016 набрав чинності Закон №889-VIII, пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого визнано такими, що втратили чинність: Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Так згідно з пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

За приписами частини першої статті 37 Закону №3723-XIІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стаж державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як - 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18).

Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, та мають передбачені вік та страховий стаж.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №591/6970/16-а.

За своєю суттю спірні правовідносини у цій справі стосуються переведення позивача на пенсію державного службовця за умов, визначених у Законі №889-VIII. На момент звернення із відповідною заявою ОСОБА_1 отримувала пенсію за віком за нормами Закону №1058-IV.

Суд відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховує також висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №580/3805/22 (де спір стосується переведення позивачки з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ), які полягають у такому.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Перерахунок пенсії за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії у зв`язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством. Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, а наявність правових підстав для переведення позивачки на пенсію відповідно до Закону №3723-ХІІпов`язана виключно з дотриманням вимог, визначених пунктами 10 та 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII.

Як вказав Верховний Суд (пункти 29, 30), ані розділ ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ, ані стаття 37 Закону №3723-XII не містять обмеження щодо неможливості призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XIIособам, яким до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VІІІ) призначалась пенсія відповідно до Закону №3723-XII. Верховний Суд вважає безпідставним висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у позивачки права на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII з підстави, що за вказаним законом їй вже призначалась пенсія.

Верховний Суд у наведеній справі виснував, що для правильного вирішення спору необхідно встановити, чи займала позивачка станом на 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VІІІ) посаду державної служби та який стаж державної служби вона мала станом на зазначену дату, оскільки норми розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ пов`язують збереження в особи права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №3723-XII з наявністю в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже те, що позивач раніше отримувала пенсію відповідно до Закону №3723-XII, не позбавляє її права перейти з пенсії за віком, яку вона отримує наразі за Законом №1058-IV, на пенсію в межах дії Закону №889-VIII, адже за наявності в особи права на пенсію за різними законами або на різні види пенсії в межах одного закону, законодавець не забороняє після призначення пенсії перейти з одного виду пенсії на інший або звернутись із заявою про переведення пенсії за іншим законом. Одержавши заяву позивача про переведення на пенсію за іншим законом, відповідач міг виходити лише з оцінки об`єктивних обставин, тобто відповідного права особи, яке вона має, або ж відсутності такого права (наприклад за відсутності необхідного стажу роботи на посадах державної служби станом на відповідний момент часу).

У спірному рішенні не зазначається про те, що позивач не має достатнього страхового або спеціального стажу роботи/служби, що б унеможливлювало вирішення цього питання.

За правилами, визначеними статтею 26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Як видно з матеріалів пенсійної справи, у позивача наявний страховий стаж (понад 36 років), стаж державної служби (понад 20 років станом на 01.05.2016), вона досягла пенсійного віку (має 68 років).

Таким чином, у ГУ ПФУ в Закарпатській області не було фактичних та правових підстав для відмови у переведенні на інший вид пенсії позивача, у якої наявні умови для реалізації права на одержання пенсії державних службовців (згідно із пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII та відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ).

Суд при вирішенні спору також враховує, що відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (зі змінами; далі Порядок №22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Тобто, позивачу було відмовлено у переведенні на пенсію за іншим законом рішенням від 24.06.2024 №907630188731, яке було прийняте ГУ ПФУ в Закарпатській області відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку №22-1, за принципом екстериторіальності.

Отже, зважаючи на те, що вказаним рішенням ГУ ПФУ в Закарпатській області від 24.06.2024 №907630188731 позивачу безпідставно відмовлено в переведенні на інший вид пенсії, тому на підставі наданих суду статтею 245 КАС України повноважень позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного рішення належить задовольнити.

Відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є суб`єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області від 24.06.2024 №907630188731 з огляду на наявність у ОСОБА_1 умов для реалізації права на одержання пенсії державного службовця згідно із пунктом 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII та відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, то дії зобов`язального характеру щодо переведення позивача на пенсію державного службовця за віком з 17.06.2024 (з часу звернення з відповідною заявою) має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності - ГУ ПФУ в Закарпатській області.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити переведення та виплату пенсії по віку відповідно до пунктів 10, 12 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Управлінням соціальної та ветеранської політики Володимирської райдержадміністрації Волинської області від 11.06.2024 №№ 693/06/2-24 та 695/06/2-24, суд зазначає наступне.

Обов`язок нарахувати та виплатити позивачу пенсію за наявності законних підстав покладається на відповідача.

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17 грудня 2004 року у справі Педерсен і Бодсгор проти Данії зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 02 червня 2006 року у справі Волохи проти України (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є передбачуваною, якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. …надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання.

Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, позивач просить зобов`язати ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити виплату пенсії по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, при цьому, саме переведення на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII відповідачем не здійснено, тому підстави для виплати даної пенсії відсутні.

Суд дійшов висновку, що питання про виплату пенсії по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, з дати звернення 17.06.2024, з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Управлінням соціальної та ветеранської політики Володимирської райдержадміністрації Волинської області від 11.06.2024 №№ 693/06/2-24 та 695/06/2-24, без переведення на даний вид пенсії є передчасним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211,20 грн сплаченого за подання позову немайнового характеру квитанцією від 03.07.2024. Суд звертає увагу, що сума судового збору підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі, оскільки, часткове задоволення позову стосується лише способу захисту порушеного права обраного судом.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 24 червня 2024 року №907630188731 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію по віку відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3732-XII та розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити переведення ОСОБА_1 з 17 червня 2024 року на пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3732-XII та розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063).

Суддя В.В. Дмитрук