Рішення

від 22.08.2024 по справі 260/1487/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 серпня 2024 рокум. Ужгород№ 260/1487/24 10:30 год

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Гриб А.В.,

за участю сторін:

позивач: ОСОБА_1 - представник Шпуганич Василь Петрович,

відповідача: Головне управління ДПС у Закарпатській області - представник Тегза Антоніна Василівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 22 серпня 2024 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 27 серпня 2024 року.

14 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Закарпатській області, якою просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Закарпатській області: від 08.01.2024 p. № 00000901-2410-0702-UA21040150000092428 яким позивачу ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , визначено податкове зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами власниками об`єктів нежитлової нерухомості за звітній період 2020 р. на суму 15650.84 грн; від 08.01.2024 p. № 00000899-2410-0702- НОМЕР_2 яким позивачу ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , визначено податкове зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами власниками об`єктів нежитлової нерухомості за звітній період 2021 р. на суму 1084.50 грн; від 08.01.2024 p. № 00000900-2410-0702- НОМЕР_2 яким позивачу ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , визначено податкове зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами власниками об`єктів нежитлової нерухомості за звітній період 2020 р. на суму 13428.98 грн; від 07.03.2023 р. № 0026539-2410-0702 яким позивачу, позивачу ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 визначено податкове зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2022 рік в сумі 50 404.25 грн; від 12.12.2023 р. № 0490956-2410-0702- НОМЕР_2 яким позивачу, ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 визначено податкове зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами власниками об`єктів нежитлової нерухомості за звітній період 2020 р. на суму 6985.95 грн; від 12.12.2023 p. № 0490954-2410-0702- НОМЕР_2 яким позивачу, позивачу ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 визначено податкове зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами власниками об`єктів нежитлової нерухомості за звітній період 2021 р. на суму 968.16 грн.; від 12.12.2023 p. № 0490951-2410-0702- НОМЕР_2 яким позивачу, позивачу ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 визначено податкове зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами власниками об`єктів нежитлової нерухомості за звітній період 2022 р. на суму 26221.0 грн.; від 25.01.2023 р. № 0002596-2410-0702 яким позивачу ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , визначено податкове зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2021 рік в сумі 46 527.00 грн.; від 07.03.2023 р. № 0026537-2410-0702 яким позивачу, ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 визначено податкове зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2022 рік в сумі 58743.75 грн; від 12.12.2023 р. № 0490958-2410-0702- НОМЕР_3 за звітній період 2020 р. на суму 3764.86 грн; від 12.12.2023 р. № 0490953-2410-0702- НОМЕР_3 за звітній період 2021 р. на суму 26088.00 грн; від 12.12.2023 р. № 0490952-2410-0702- НОМЕР_2 за звітній період 2022 р. на суму 14131.00 грн.

18 березня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

1. Позиції сторін.

Позивач свої позовні вимоги аргументував тим, що порівнюючи податкові повідомлення-рішення які відкликані та сформовані заново вбачається що вони сформовані щодо будівля, деревообробний цех за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 806.8 м.кв а також нерухомого майна в АДРЕСА_1 , загальною площею 1807.50 м.кв. Звертають увагу суду та відповідача що на нерухоме майно в АДРЕСА_1 , загальною площею 1807.50 м.кв. відповідач нарахував податок двічі, проте одне повідомлення рішення від 14.09.2021 р. № 1060159-2405-0702 та від 25.01.2023 р. № 0002595-2410-0702 відкликав інше залишив. Такий підхід відповідача не ґрунтується на нормах чинного законодавства та свідчить про його некомпетентність чи упередженість. Норми податкового законодавства не покладають на платника податку обов`язок отримати від Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві» експертний висновок щодо правильності класифікації наявних у власності особи об`єктів нерухомості за державним класифікатором ДК 018:2000, проте такі дії платника могли б спростити процес податкового адміністрування податку на нерухомість. Позивач протягом 2020 та 2021 pp. задекларував доходи від здійснення підприємницької діяльності про що обізнаний і відповідач. Разом з тим відповідач у листі помилково зазначає що види здійснення підприємницької діяльності не відповідають цільовому призначенню нежитлових приміщень. Такі висновки відповідача є хибними так як у декларації зазначався лише основний вид діяльності а доходи від підприємницької діяльності декларувалися за видами діяльності. Враховуючи, що нерухоме майно на підставі якого позивачу визначено до сплати податок є нежитловим та використовується у підприємницькій діяльності позивача з яких сплачуються податки і збори в оренду, чи позичку не передано, то й відсутні підстави для нарахування податку. Саме ці обставини законодавець визначив як умову для отримання пільги.

04 квітня 2024 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять у задоволенні позову відмовити, оскільки фізична особа, яка є власником об`єкта промисловості, має право на застосування податкової пільги, передбаченої нормами підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, за умови використання нею такого об`єкта за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду). Об`єкти нежитлової нерухомості «будівлі промисловості та склади» за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1550,90 кв.м, «будівля, деревообробний цех», за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 806,8 кв.м, «майновий комплекс», за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 434,8 кв.м., «чотирьохрядний корівник», за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1 807,50 кв.м не підпадають під дію підпунктів «е», «є», «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, а отже, підлягають оподаткуванню на загальних підставах. Наведене у своїй сукупності свідчить, що оскаржувані податкові- повідомлення рішення контролюючого органу є такими, що винесені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені ПК України.

Під час розгляду справи по суті уповноважений представник позивача позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечила та просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснює підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_2 . Основний вид економічної діяльності: 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, (а.с. 113-114).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 з 28 серпня 2015 року є власником будівлі, деревообробний цех за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 806,8 кв.м., (а.с. 30).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 з 02 грудня 2015 року є власником майнового комплексу загальною площею 434,80 км.м, а саме побутовий будинок під літ. Г площею 246,70 кв.м., рік побудови 1985, кормоцех під літ.Д площею 188,10 кв.м., рік побудови 1985, приміщення трансформатора під літ.Е, (а.с. 31).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 з 12 травня 2017 року є власником чотирьохрядного корівника позначеного на плані літ.Б, загальною площею 1 807,50 кв.м, (а.с. 32).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 12 травня 2017 року ОСОБА_1 є власником деревообробного цеху, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці, загальною площею 0,4155 га, кадастровий номер 2122785301:00:102:0010. Згідно правовстановлюючого документа цей деревообробний цех позначений на плані літ.А, має загальну площу 1 550,90 кв.м., (а.с. 33-34).

04 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДПС у Закарпатській області із заявою про проведення звірки даних по обєктах нерухомості, які перебувають у його власності на підставі пп. 266.7.3 п.266.7 ст. 266 ПК України, оскільки має право на користування пільгою. До заяви надано свідоцтво на право власності СТВ322041 від 02 грудня 2015 року та витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, (а.с. 19-20).

30 січня 2024 року Головне управління ДПС у Закарпатській області листом № 961/6/07-16-24-02-06 повідомило ОСОБА_1 , що в ході розгляду листа, враховуючи відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що він був/є власником наступних об`єктів нерухомого майна:

- об`єкт нежитлової нерухомості - «чотирьохрядний корівник», за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1807,50 кв.м. (право власності зареєстровано - 12.05.2017, реєстраційний номер - 1244971621227);

- об`єкт нежитлової нерухомості - «деревообробний цех», за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1550,9 кв.м. (право власності зареєстровано - 12.05.2017, реєстраційний номер - 389988221227);

- об`єкт житлової нерухомості - «будинок», за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 104,1 кв.м. (право власності зареєстровано - 26.06.2007, реєстраційний номер - 18229999);

- об`єкт нежитлової нерухомості - «будівля, деревооборобний цех», за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 806,8 кв.м. (право власності зареєстровано - 26.06.2007, реєстраційний номер - 711484921227);

- об`єкт нежитлової нерухомості - «майновий комплекс», за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 434,8 кв.м. (право власності зареєстровано - 26.06.2007, реєстраційний номер - 711484921227).

У зв`язку з наведеним, відповідно до п.п.266.7.3. п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями, податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за звітні періоди 2020 - 2022 роки вважаються відкликаними (скасованими).

Разом з тим, сформовано нові податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за звітні періоди 2020 2022 роки, а саме:

1) щодо об`єкту нежитлової нерухомості - «чотирьохрядннй корівник», за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1 807,50 кв.м:

- від 08.01.2024 №0000901-2410-0702-UA21040150000092428 за звітній період 2020 рік на суму 15650,84 грн;

- від 08.01.2024 №0000899-2410-0702-UA21040150000092428 за звітній період 2021 рік на суму 1084,50 гривень.

2) щодо об`єкту нежитлової нерухомості - «деревообробний цех», за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1 550,90 кв.м:

- від 08.01.2024 №0000900-2410-0702-UA21040150000092428 за звітній період 2020 рік на суму 13428,98 грн;

3) щодо об`єкту нежитлової нерухомості - «будівля, деревообробний цех», за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 806,8 кв.м:

- від 12.12.2023 №0490956-2410-0702-UA21040150000092428 за звітній період 2020 рік на суму 6 985,95 грн;

- від 12.12.2023 №0490954-2410-0702-UA21040150000092428 за звітній період 2021 рік на суму 968,16 грн.;

від 12.12.2023 №0490951-2410-0702-UA21040150000092428 за звітній період 2022 рік на суму 26 221,0 гривень.

Крім того встановлено, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності перебуває об`єкт нерухомого майна - «майновий комплекс», за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 434,8 кв.м. (право власності зареєстровано - 26.06.2007, реєстраційний номер - 711484921227).

У зв`язку з наведеним, на підставі п. 266.7 ст. 266 ПКУ, враховуючи відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо вищезазначеного об`єкта нерухомого майна проведено нарахування податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за звітні періоди 2020 - 2022 роки, згідно наступних податкових повідомлень-рішень:

- від 12.12.2023 №0490958-2410-0702- НОМЕР_2 за звітній період 2020 рік на суму 3 764,86 грн;

- від 12.12.2023 №0490953-2410-0702- НОМЕР_2 за звітній період 2021 рік на суму 26 088,00 грн;

- від 12.12.2023 №0490952-2410-0702- НОМЕР_2 за звітній період 2022 рік на суму 14 131,00 гривень.

В ході розгляду листа встановлено, що згідно інформаційно-комунікаційних систем ДПС України, зареєстровані як суб`єкт господарювання - фізична особа-підприємець та з 01.04.2013 по теперішній час перебуваєте на спрощеній системі оподаткування, платник єдиного податку 2 групи, 20 відсотків.

Згідно реєстраційних даних з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань обраними видами діяльності згідно КВЕД є 47.99 - «Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами»; 01.45 - «Розведення овець і кіз»; 28.49- «Виробництво інших верстатів»; 38.11- «Збирання безпечних відходів»; 49.41- «Вантажний автомобільний транспорт»; 01.41- «Розведення великої рогатої худоби молочних порід»; 46.49- «Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення»; і 6.10 - «Лісопильне та стругальне виробництво.

Крім цього зазначаю, що відповідно до поданих Податкових декларацій платника єдиного податку фізичної особи-підприємця, Ви декларували обсяги отриманих доходів за звітній період 2020 рік за кодом згідно КВЕД 46.49 - «Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту», за звітні періоди 2021 - 2022 роки за кодом згідно з КВЕД 47.99 - «Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами».

Таким чином, за звітні періоди 2020 - 2022 роки вищенаведені об`єкти нерухомого майна не відповідають критеріям, визначеним п. п. «ж» п п 266^ п. 266.2 ст. 266 ПКУ, (а.с. 22-28).

Не погодившись із такими діями відповідача позивач звернувся до суду.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Статтею 67 Конституції України регламентовано, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом, що регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (далі ПК України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з підпунктом 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Звільнення від сплати податку та збору - це одна із форм надання податкової пільги (підпункт «г» пункту 30.9 статті30 ПК України).

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 ПК України податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 статті 30 ПК України).

Пільга, встановлена підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.

Вказаною нормою встановлено, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарств» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Виходячи із буквального тлумачення цієї норми, з урахуванням значення слова «призначення» як «мета використання чого-небуть», «відповідати меті», можна зробити висновок, що будівлі і споруди, про які йдеться в цій нормі, повинні відповідати меті, способу та критеріям використання у сільськогосподарській діяльності. Вимоги, що будівлі і споруди повинні використовуватися (експлуатуватися) у сільськогосподарській діяльності.

Сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції. переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією (стаття 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001- 2004 років» від 18 січня 2001 року № 2238-ІІІ (далі - Закон № 2238)).

Крім того, виробники сільськогосподарської продукції - сільськогосподарські товаровиробники, фізичні особи (у тому числі домогосподарства, фізичні особи, що здійснюють діяльність, пов`язану з веденням особистого селянського господарства, самозайняті особи у сфері сільського господарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю (статті 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» від 23 вересня 2008 року № 575-УІ).

Законом № 2238 визначено, що продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) - продукція, що виробляється в сільському господарстві та відповідає кодам 01.11-01.42 та 05.00.1-05.00.42 Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97.

Отже, фізичні особи, які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою КВЕД з урахуванням Державного класифікатора продукції та послуг, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, володіють та використовують будівлі, споруди, що призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, відносяться до сільськогосподарських товаровиробників, з метою визначення об`єкта оподаткування згідно підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу.

Так, позивач стверджує, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 з 28 серпня 2015 року є власником будівлі, деревообробний цех за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 806,8 кв.м., (а.с. 30).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 з 02 грудня 2015 року є власником майнового комплексу загальною площею 434,80 км.м, а саме побутовий будинок під літ. Г площею 246,70 кв.м., рік побудови 1985, кормоцех під літ.Д площею 188,10 кв.м., рік побудови 1985, приміщення трансформатора під літ.Е, (а.с. 31).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 з 12 травня 2017 року є власником чотирьохрядного корівника позначеного на плані літ.Б, загальною площею 1 807,50 кв.м, (а.с. 32).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 12 травня 2017 року ОСОБА_1 є власником деревообробного цеху, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці, загальною площею 0,4155 га, кадастровий номер 2122785301:00:102:0010. Згідно правовстановлюючого документа цей деревообробний цех позначений на плані літ.А, має загальну площу 1 550,90 кв.м., (а.с. 33-34).

У вказаних витягах не зазначено коду класифікації будівель відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000.

Відповідно до пункту 63.3 статті 63 ПК України платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Відповідно до пунктів 8.1 та 8.4 розділу 8 Порядку обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (зі змінами та доповненнями, далі - Порядок № 1588) платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.

Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об`єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Водночас, відповідно до інформаційно комунікаційної системи ДПС України, зокрема реєстраційних даних платника податків, фізична особа підприємець ОСОБА_1 повідомлення № 20-ОПП подав 08 листопада 2023 року, (а.с. 60).

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000р. №507 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (далі - ДК 018-2000).

Згідно з ДК 018-2000 до групи «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства» (1271) належать будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розподільники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та ін.

Тип об`єктів нерухомості визначається в залежності від його коду за Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000.

Документом підтверджуючим приналежність об`єктів нерухомості до певного класу будівель за Класифікатором є експертний висновок, виданий органом, уповноваженим на ведення Класифікатора.

Суд встановив, що позивачем експертний висновок, щодо приналежності об`єктів нерухомості до певного класу будівель, до податкового органу не надавався.

Висновок експерта за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи від 27 травня 2024 року №Е-21/24 суд оцінює критично, оскільки такий не існував на момент прийняття оскаржуваних рішень, а відповідачем не заперечується приналежність та факт класифікації будівель. Саме відсутність доказів про те, що власник будівлі є сільськогосподарським виробником і слугувало підставою для нарахування контролюючим органом податку на нерухомість.

Позивач не надав суду доказів того, що об`єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у його власності використовуються ним особисто (як фізичними особами сільськогосподарськими товаровиробниками) безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Не надано суду і доказів того, що під час спірного періоду вказані будівлі позивачем здавалися в оренду, в лізинг, чи інше користування жодними фізичним та юридичними особам, а судом не здобуто.

Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які свідчили б про те, що позивач є товаровиробником або реально використовує ці нежитлові будівлі у своїй підприємницькій діяльності, оскільки наданий договір про надання послуг № 12/2020, договір № 1 відповідального зберігання майна та договір №1 від 29 квітня 2024 року не стосуються спірного періоду

Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не відноситься до категорії сільськогосподарського товаровиробника.

З наданих позивачем податкових декларацій платника єдиного податку фізичної особипідприємця, що містяться в матеріалах справи, вбачається, що видом підприємницької діяльності, яку здійснював позивач у 2020 2021 звітних роках, та від здійснення якої отримував дохід, є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту (у 2020-2021 році), інші види роздрібної торгівлі поза магазинами (у 2022 році), (а.с. 73-79). До того ж у 2022 році дохід позивача від такої діяльності становив 0 грн.

21 червня 2024 року у судовому засідання ОСОБА_1 пояснив суду, що у 2022 році подаючи декларацію побачив, що є надмірно сплачена сума з оренди та подав 19 квітня 2022 року уточнюючу декларацію за 2021 рік.

Згідно з реєстраційними даними відповідно до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ОСОБА_1 у 2020 2022 роках є КВЕД 47.99 «Iншi види роздрiбної торгiвлi поза магазинами» (а.с. 85).

Отже, з наведеного слідує, що застосування підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України можливе лише у разі, якщо власниками об`єктів є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення сільськогосподарської продукції будь-якого виду).

Суд зазначає, що пільга, встановлена підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.

Доводи представника позивача щодо необхідності дослідити питання опублікування рішень про встановлення ставки податків є безпідставними, з огляду на наступне.

Предметом оскарження у цій справі є податкові повідомлення-рішення відповідача, прийняті ним на виконання своїх функцій шляхом реалізації повноважень, передбачених підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України щодо визначення грошових зобов`язань.

Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Конституції України.

З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Рішення сільських рад, якими керувався відповідач є нормативно-правовими актами, приписи яких зокрема змінюють для позивача права та обов`язки, є способом реалізації владних управлінських функцій радою як суб`єктом владних повноважень. Такі рішення не скасовані в судовому або іншому порядку, внаслідок чого є обов`язковими як для позивача, так і для відповідача у справі.

Встановлення місцевих податків і зборів входить до компетенції органів місцевого самоврядування, податковий же орган, яким є відповідач у справі, наділений повноваженнями по застосуванню в межах своєї компетенції вже прийнятих нормативно-правових актів, в тому числі рішень органів місцевого самоврядування, норми яких є чинними на час їх застосування та обов`язковими.

Згідно з частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами частини другоїстатті 77 КАС Українипередбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України та зважаючи на доводи адміністративного позову, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та у задоволенні яких слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, у відповідності до статті 139 КАС України, не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяТ.В.Скраль