Рішення

від 22.08.2024 по справі 260/3197/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 серпня 2024 року м. Ужгород№ 260/3197/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Дору Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Гесня А.О.

за участю:

представника позивача Литвина С.Й.

представника відповідача Бернюги А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС АВТОСЕРВІС» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

19 вересня 2023 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ДС Автосервіс" (далі - позивач) до Львівської митниці (далі - відповідач), яким просить суд: "1. Скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2023/100116/2 від 07.03.2023; 2. Зобов`язати Львівську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби розмитнити спірну вартість товарів за першим методом (за ціною договору), а саме за ціною договору та повернути різницю сплаченої митної вартості товару на суму 52458,48 грн.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 травня 2024 року вказану позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року вирішено перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду адміністративної справи № 260/3197/24 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року вирішено провести судове засідання 22 серпня 2024 року о 09:00 год.. в режимі відеоконференції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товару за митною декларацією, який ввозився на митну територію України, було визначено його митну вартість за основним методом ціною договору (контракту). На підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару було надано митному органу документи, які підтверджують митну вартість товару та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товару. Представник вказує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач проти задоволення даного позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що відповідач діяв правомірно та відсутні підстави для скасування рішення про коригування митної вартості товарів. Зазначає, що митному органу були подані неповні відомості щодо умов поставки, що вказує на обґрунтованість сумнівів митного органу у достовірності як заявлених складових митної вартості так і безпосередньо ціни, що фактично сплачена чи підлягає сплаті на таких договірних умовах. Просить у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі з підстав наведених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог, просила у задоволенні таких відмовити в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позов.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши представників сторін, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що до митного оформлення було подано митну декларацію 24UA209230006496U0. На підставі даної митної декларації декларанту було виставлено вимогу про надання додаткових документів.

Позивачем було долучено перелік додаткових документів, які додавалися до такої вимоги, а саме:

-Рахунок-фактура (інвойс) № JL-230826 від 04/08/2023 на поставлені товари

-Зовнішньо-економічний контракт № DS20230720 від 20/07/2023 з виробником- постачальником

-Документи на підтвердження вартості транспортних витрат (рахунок, довідки, договори про організацію вантожних перевезень, про надання послуг з організації перевезень вантажів)

-Експортна декларація 310120230516896084 від 31/08/2023 країни експортера (Китай)

-Бухгалтерська документація (прибуткові/видаткові накладні, виписка по розрахунках з іноземним партнером)

-Специфікація № JL-230826 від 04/08/2023 виробника-експортера

-Прайс-лист виробника-експортера

-Звіт про незалежну експерту оцінку № 24-01-224 від 23/012024 щодо вартості аналогічних поставлених товарів

-INTERNET посилання на сайти з пропозиціями аналогічних товарів на внутрішньому ринку

-Лист імпортера щодо призначення імпортованих товарів до бюджетного сегменту легкових автомобілів

-Заявка імпортера ВН-0009124 від 01.08.2023 з деталізацією асортименту та кількості товарів

-Копія митної декларації № UA 209140.2022.069310 16.07.2022 (в т. ч. інвойсі банківський валютний переказ)

- 260/5094/22 від 10.08.2023 рішення Закарпатського Окружного Адміністративного Суду про скасування рішення про коригування митної вартості № 209000/2022/000167/2 від 25.08.2022, винесеного митним органом щодо аналогічних товарів

- 260/5094/22 провадження А/857/17349/23 від 14.12.2023 рішення 8-го Апеляційного Адміністративного Суду в м .Львові про підтвердження скасування рішення про коригування митної вартості № 209000/2022/000167/2 від 25.08.2022, винесеного митним органом щодо аналогічних товарів

Спираючись на всі подані додаткові документи митний орган видав карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209230/2024/000169 від 24.01.2024 року.

24.01.2024 року митним брокером ОСОБА_1 , який діє від імені товариства, було подано ще одну митну декларацію № 24UА209230007389U0 для розмитнення спірної вартості товару. В графі 43 митної декларації декларантом було вказано першим метод визначення митної вартості товару, проте митний орган знову скоригував митну вартість товару і товар був розмитнений по шостому (резервному) методу. Разом із повторною митною декларацією до митного оформлення подавалися документи, які зазначені в графі 44 цієї МД. Львівська митниця знову видала карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митним органом було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2024/100174/3 від 29.03.2024? в якому зазначався перелік недоліків через які спірна партія товару не могла бути розмитнена за вказаним у митній декларації методом, саме за першим методом (за ціною договору).

У графі 33 вищевказаного рішення "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено, що під час розгляду документів було встановлено: "Відповідно до п.1 ч. 4 cт. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути вимита і наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар: - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю за було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності: поставка товару здійснюється відповідно до Зовнішньоекономічну договору купівлі-продажу від 20.07.2023№ DS20230720, такий Договір укладено між YUHUAN JINLI AUTO PARTS CO.,LTD та TOB "ДС-АВТОСЕРВІС", декларантом у гр.2 ЕМД від 22.01.2024 № 24UA209230006496U0 "заявлено недостовірні відомості про відправника товару YUHUAN JINLI AUTO PARTS CO.,LTD, оскільки в транспортних (перевізних) документах, зокрема коносаменті від 04.09.2023 № QN23080316A та товарно-транспортній накладній (CMR) від 11.01.2024 № 412440 відправником товару вказано RUIAN OUCHAO AUTO SPARE PARTS CO.,LTD, що може свідчити про поставку товарів через посередників, а не безпосередньо від виробника, як зазначено в графі 44 ЕМД від 22.01.2024 № 24UA209230006496U0 (код документу 4104).

Разом з тим, згідно з пунктом 3.4 договору, оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування вартості товару на умовах передоплати на основі попередніх інвойсів або після отримання товару протягом 360 днів. - згідно п. 5.2 зовнішньоекономічного контракту від 20.07.2023 № DS20230720

Партія продукції надходить згідно з індивідуальними заявками по справжньому Контракту, такий документ не надано до митного оформлення; Відповідно до пунктів 4,6 частини другої статті 53 Кодексу документами, які підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів та транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Враховуючи те, що конкретно умови оплати не визначені жодним документом, у митного органу відсутня можливість здійснити контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, з огляду на те, що на момент митного оформлення оплата за оцінювані товари вже могла бути здійснена.

Відповідно до пункту 5 частини десятої статті 58 Кодексу при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

До транспортних (перевізних) документів згідно з наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі-Наказ № 599) можуть належати, зокрема: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунку-фактури. Транспортно-експедиторські послуги здійснювались на підставі договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 17.08.2016 № 1/2016, який до митного оформлення не надано. Для підтвердження витрат на транспортування оцінюваних товарів декларантом надано договір про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиторське обслуговування від 26.12.2023 № ФЦ/255/П, заявку на транспортування та експедирування контейнерів від 21.01.2024 № 4, рахунки-фактури від 25.10.2023 № LS-4515694 та від 12.01.2024 № LS- 4534462, довідку про транспортні витрати від 22.01.2024 № 412440, розрахунок вартості транспортних послуг від 22.01.2024 № 200. Заявка на транспортування та експедирування контейнерів від 21.01.2024 № 4 не може бути взята до уваги, оскільки погоджена та підписана сторонами значно пізніше дати завантаження (04.09.2023) товарів на борт судна згідно з коносаментом від 04.09.2023 № QN23080316A.

Також слід відмітити, що з урахуванням маршруту транспортування товарів (NINGBO - Gdansk-п/п "Чоп - Захонь") при умовах поставки FOB NINGBO послуги з розвантаження, перевантаження та обробки товарів повинні були здійснюватися в порту Gdansk. Однак, відомості про вартість витрат таких послуг, які є складовими митної вартості, не включені у графу 21 декларації митної вартості, митної декларації. Експортна декларація країни відправлення 310120230516896084 - не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній дати експорту, у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними; (в розділі «Номер коносаменту») зазначено відомості про коносамент, який до митного оформлення не надано.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням про коригування митної вартості позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання його протиправним та скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами на час виникнення спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 частини 1 Митного кодексу України (далі по тексту МК України), законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Як передбачено статтею 49 частиною 1 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із статтею 52 частинами 1, 2 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до статті 53 частин 1, 3 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно із статтею 257 частиною 1 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно із статтею 55 частиною 1 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Вимогами статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 52 частиною 2 пунктом 2 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Верховний Суд у постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Проте обґрунтованих сумнівів зазначено не було. Окрім цього, Верховний Суд у цій справі звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Верховний Суд у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 809/1838/15, вказавши що приписи чинного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Рішення митного органу про коригування митної вартості товару має бути чітким та зрозумілим, деталізовано описувати виявлені недоліки в документах або роз`яснювати чому ненадання платником податків певних документів унеможливлює визначення митної вартості за основним методом, а також містити посилання на конкретні факти, які є підставою для коригування митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 04 листопада 2021 року у справі № 120/2634/19-а звернув увагу на необхідність зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Таким чином, вказана норма передбачає, що самої констатації суб`єктом владних повноважень наявних у нього сумнівів щодо вартості товарів недостатньо для прийняття рішення про коригування такої вартості, вказаний сумнів повинен бути обґрунтований з покликанням на інформацію, яка стала підставою його виникнення.

Рішення про коригування митної вартості також повинне містити обґрунтування обраного методу визначення митної вартості товару та підстави для відступлення від методу, застосованого платником податків.

За правилами статті 58 частини 1 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

В силу вимог частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до статті 58 частин 4, 5 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Статтею 58 частиною 9 МК України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

В даному рішенні зазначається, що Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Як вбачається із матеріалів справи, скориставшись таким своїм правом декларант надіслав до Львівської митниці супровідний лист із додатковими документами, що підтверджується матеріалами справи.

Суд відхиляє твердження Львівської митниці що позивачем заявлено недостовірні відомості про відправника товару з огляду на транспортні (перевізні) документи, зокрема коносамента від 04.09.2023 № QN23080316A та товарнотранспортної накладної (CMR) від 11.01.2024 № 412440, оскільки відправником товару вказано RUIAN OUCHAO AUTO SPARE PARTS CO.,LTD.

Як встановлено судом та зазначено представником позивача у судовому засіданні, що відповідно до коносамента QN23080316A, розмитнення відбувалось по чотирьом товарам, які відповідно поставились з чотирьох різних заводів, а саме: помпи (назва заводу - RUIAN OUCHAO AUTO SPARE PARTS.CO.LTD); ланци (назва заводу - Zhenjiang Zhuji Zhongma Chain Factory); сальники (назва заводу -XINGTAI CITY DEDE IMPORT AND E XPORT TRADING CO.LTD); шарові (назва заводу YUHUAN JINLI AUTO PARTS CO.LTD).

Згідно з даними інвойс JL-0230826 від 4 серпня 2024 року, назва заводу YUHUAN JINLI AUTO PARTS CO.LTD, який і являється прямим постачальником товару.

Отже, при розмитненні товару було вказано один з вищеперерахованих заводів, проте наведене не свідчить про поставку товарів через посередників. Відтак, товар поставлявся від виробника, що і підтверджується інвойсом та печаткою заводу на ньому. Інвойс, засвідчений підписом та скріплений печаткою, є допустимим засобом доказування митної вартості, допоки орган доходів і зборів не доведе, що такий інвойс отримано з порушенням закону. Окрім цього, надана до митного оформлення позивачем рахунок-фактура повністю підтверджує митну вартість товару.

Щодо тверджень відповідача про відсутність платіжних документів про оплату транспортно експедиційних послуг, суд вказує, що відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 20.07.2023 № DS20230720, п.3.4. Оплату за поставлений товар Покупець здійснює шляхом перерахування вартості товару на умовах передоплати на основі попередніх інвойсів або після отримання товару протягом 360 днів. Оскільки строк оплати ще не настав, банківський платіжний документ не був поданий до митного оформлення.

Варто зауважити, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД №24UA209230007389U0 фактурна вартість оцінюваного транспортного засобу відповідає тій, що зазначена в інвойсі від 04.08.2023 № JL-230826. Отже, заявлена декларантом за першим методом митна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару, при цьому товарно-супровідні документи не містять відомостей, що відповідно до визначених сторонами контракту умов позивач має нести інші витрати.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 11.06.2019 року у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 року у справі №380/6459/20.

Суд вважає доводи щодо не надання до митного оформлення документів безпідставними, оскільки позивачем дотримано вимоги чинного законодавства щодо надання документів, а відтак, митним органом неправомірно проведено коригування на підставі резервного методу без оцінки додатково наданих документів позивачем.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що Львівська митниця, як суб`єкт владних повноважень не надала суду достатні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються її заперечення, тому, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку про те, що відповідачем неправомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.

Враховуючи вищевказане, суд приходить висновку, що оскаржувані картка відмови та рішення про коригування митної вартості є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 частини 2 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості та картка відмови не відповідають критеріям, встановленим статтею 2 частини 2 КАС України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС АВТОСЕРВІС» (88018, Закарпатська область, м.Ужгород, пл.Кирила і Мефодія, буд.1, к.50, код ЄДРПОУ 22088461) до Львівської митниці (79000, Львівська область, вул.Тадеуша Костюшка, буд.1, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Т. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) про корегування митної вартості товарів №UA209000/2024/100174/3 від 29.03.2024 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/000169 від 24.01.2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 22 серпня 2024 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 27 серпня 2024 року.

СуддяЮ.Ю.Дору