Рішення

від 26.08.2024 по справі 320/16457/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2024 року №320/16457/24

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Білоноженко М.А.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )доУправління охорони Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (03142, м. Київ, вул. Максима Залізняка, 3, код ЄДРПОУ 41455226)провизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління охорони Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Управління охорони Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, право на яку виникло у ОСОБА_2 до дня його смерті;

- стягнути з Управління охорони Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України на користь ОСОБА_1 кошти невиплаченої матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, право на яку виникло у ОСОБА_2 до дня його смерті, у розмірі місячного грошового забезпечення останнього.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідно до розділу п.2 глави 5 розділу IV «Інструкції про грошове забезпечення та компенсаційні виплати військовослужбовцям Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України», затвердженої Наказ Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України 13.03.2018 №151, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2018 за №404/31856 (надалі - Інструкція №151) у разі загибелі (смерті) військовослужбовця грошове забезпечення нараховується повністю за той місяць, в якому він загинув (помер), нараховане грошове забезпечення виплачується членам сім`ї, а у разі їх відсутності - спадкоємцям військовослужбовця, членам сім`ї, а у разі їх відсутності - спадкоємцям виплачуються одноразові додаткові види грошового забезпечення та здійснюються виплати компенсаційного характеру, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим.

Позивач є батьком військовослужбовця ОСОБА_2 , який помер, і відповідно до вказаної норми має право на отримання грошового забезпечення загиблого сина за наявності для цього підстав.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання.

Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.

Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

На день розгляду справи по суті відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), щодо надання відзиву на позовну заяву (відзив), інших заяв по суті справи чи клопотань до суду не надходило.

Таким чином, керуючись положеннями ч.6 ст.162 КАС України, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, зазначає наступне.

ОСОБА_2 з 03.04.2007 року на підставі наказу начальника ДЗ Держспецзв?язку від 26.03.2014 №28-ос проходив службу в Державній службі спеціального зв?язку та захисту інформації України.

Під час проходження служби та в період дії на території України воєнного стану, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 помер внаслідок захворювання, пов?язаного з проходженням ним військової служби, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 30.03.2023.

ОСОБА_1 , як батько померлого військовослужбовця, усно звернувся до Фінансово-економічного департаменту Держспецзв?язку із відповідною заявою про виплату щомісячних та одноразових видів грошового забезпечення, право на які виникли у ОСОБА_2 до дня його смерті.

В частині виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових за 2023 позивачу було відмовлено у зв?язку з тим, що її виплата здійснюється лише у разі набуття військовослужбовцем права на виплату, яке виникає лише після написання ним рапорту на виплату.

22 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Державної служби спеціального зв?язку та захисту інформації з листом, в якому оспорив позицію Фінансово-економічного департаменту та просив здійснити виплату членам сім?ї померлого сина матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік.

Листом від 01.06.2023 №67/08-311 Управління охорони Держспецзв?язку повідомило, що полковник ОСОБА_2 не набув права на отримання такої допомоги відповідно до Інструкції №151, тому відсутні правові підстави для її виплати спадкоємцям.

Вважаючи протиправною таку відмову відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).

Згідно з частиною другою статті 1-2 Закону №2011-XІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Частинами 2-4 статті 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Абзацом 4 частини 6 статті 9 даного Закону визначено, що грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.

Пунктом 3 Постанови КМ України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) визначено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Розділом IV Інструкції №151 регламентовано виплата грошового забезпечення в разі захоплення в полон чи заручниками, смерті (загибелі) військовослужбовців або якщо вони визнані безвісно відсутніми чи оголошені померлими.

Згідно з підрозділом 5 розділу IV Інструкції №151 у разі загибелі (смерті) військовослужбовця грошове забезпечення нараховується повністю за той місяць, в якому він загинув (помер). Грошове забезпечення військовослужбовця, визнаного судом безвісно відсутнім або оголошеного померлим, виплачується після надходження до Адміністрації чи підрозділу Держспецзв`язку відповідного рішення суду, в якому буде встановлено день, коли військовослужбовця визнано безвісно відсутнім або оголошено померлим, до цього дня включно. Нараховане грошове забезпечення виплачується членам сім`ї, а у разі їх відсутності - спадкоємцям військовослужбовця.

Як вбачається із пункту 2 підрозділом 5 розділу IV Інструкції №151 членам сім`ї, а у разі їх відсутності - спадкоємцям виплачуються одноразові додаткові види грошового забезпечення та здійснюються виплати компенсаційного характеру, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим.

Із листа відповідача №67/08-311 від 01.06.2023 вбачається, що на момент смерті ОСОБА_2 йому не було нараховано матеріальна допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, оскільки останній не звертався з відповідним рапортом до начальника підрозділу Держспецзв`язку.

Згідно з підрозділом 12 розділу ІІІ Інструкції №151 Військовослужбовцям один раз на календарний рік може надаватись матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення на день видання наказу про її виплату.

Граничний розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань на відповідний рік встановлюється наказом Адміністрації в межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення.

Для отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань військовослужбовець подає мотивований рапорт, в якому зазначається її розмір, на ім`я начальника підрозділу Держспецзв`язку, а начальник підрозділу Держспецзв`язку та військовослужбовець, який проходить службу в Адміністрації (з клопотанням начальника структурного підрозділу Адміністрації), - на ім`я Голови Держспецзв`язку (начальники підрозділів урядового фельд`єгерського зв`язку Держспецзв`язку - на ім`я начальника Головного управління урядового фельд`єгерського зв`язку Держспецзв`язку).

Зазначений рапорт попередньо погоджується з фінансовим підрозділом.

Виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснюється на підставі наказу по особовому складу, в якому зазначається її розмір.

Особам, які проходили військову службу (службу на посадах осіб рядового і начальницького складу) в Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, правоохоронних та інших державних органах, прийнятим на військову службу за контрактом до Держспецзв`язку, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у році їх прийняття виплачується тільки в разі підтвердження факту невиплати такої матеріальної допомоги у цьому році за попереднім місцем військової служби (служби).

У даному випадку у померлого військовослужбовця не виникло право на отримання матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, оскліьки останній з відповідним рапортом не звертався, як це передбачено Інструкції №151.

Слід зазначити, що відповідачем не заперечується право батька військовослужбовця на отримання належного, але невиплаченого на день смерті грошового забезпечення. Однак, заперечується можливість виплати матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за вказаних фактичних обставин, на підставі Інструкції №151.

За таких умов, права на отримання грошового забезпечення після смерті сина відповідно до Інструкції №151 позивач не має.

Зважаючи на вищевказане в задоволені позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління охорони Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (03142, м. Київ, вул. Максима Залізняка, 3, код ЄДРПОУ 41455226) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Білоноженко М.А.