Рішення

від 28.08.2024 по справі 640/18079/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2024 року справа №640/18079/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом Автокооперативу «Вербний» по експлуатації відкритих автостоянок до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Автокооператив «Вербний» по експлуатації відкритих автостоянок (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві (місце знаходження: 04116 м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; код в ЄДРПОУ: 43141267) щодо несписання безнадійного податкового боргу Автокооперативу «Вербний» по експлуатації відкритих стоянок (місце знаходження: 04212, місто Київ, ВУЛИЦЯ БОГАТИРСЬКА, будинок 2; код в ЄДРПОУ: 21514298) по орендній платі з юридичних осіб в сумі 3 031 099,23 грн (три мільйони тридцять одна тисяча дев`ятсот дев`яносто грн. двадцять три коп.);

-зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві (місце знаходження: 04116 м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; Код в ЄДРПОУ: 43141267) прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу Автокооперативу «Вербний» по експлуатації відкритих стоянок (місце знаходження: 04212, місто Київ, ВУЛИЦЯ БОГАТИРСЬКА, будинок 2; код в ЄДРПОУ: 21514298) по орендній платі з юридичних осіб в сумі 3 031 099,23 грн (три мільйони тридцять одна тисяча дев`ятсот дев`яносто грн. двадцять три коп.)

В якості підстави позову зазначено про протиправну бездіяльність відповідача щодо несписання безнадійного податкового боргу Автокооперативу «Вербний» по експлуатації відкритих стоянок по орендній платі з юридичних осіб.

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 суддею Шевченко А.В. прийнято справу до свого провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №640/18079/22 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 р. адміністративну справу №640/18079/22 прийнято до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розгляд справи ухвалено здійснювати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

07.05.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач повідомляє суд, що не погоджується з позовними вимогами. Так, обставини справи та норми законодавства свідчать про передчасність звернення позивача до суду з даними вимогами, оскільки судом не встановлено обставин порушення діями/бездіяльністю відповідача інтересів позивача з огляду на те, що невчинення дій за зверненням позивача не є протиправною бездіяльністю. Звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу передбачається лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин), як це встановлено нормами Порядку №220. В інших випадках, передбачених пунктом 101.2 статті 101 ПК України, пунктом 6 розділу III Порядку №220, розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків та відповідно до пп.20.1.29 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України вчинення таких дій є правом контролюючого органу. Разом з тим, зобов`язуючи ГУ ДПС у м. Києві списати податковий борг відбудеться втручання в дискреційні повноваження податкового органу. Враховуючи вищенаведене, контролюючий орган вважає, що невчинення дій відносно звернення відповідача не є протиправною бездіяльністю та відповідно до підпункту 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 ПК України вчинення таких дій є правом контролюючого органу.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

У червні 2020 року Головне управління ДПС у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Автокооперативу «Вербний» по експлуатації відкритих стоянок про стягнення коштів з рахунків у банку на суму податкового боргу.

Позов ГУ ДПС у м. Києві було обґрунтовано тим, що з інтегрованої картки платника податків, інформації про податковий борг вбачається, що за А-К "Вербний" обліковується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 24,71 грн., з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 3 170 772,23 грн., в тому числі пеня 525023,03 грн. Зазначена сума податкового боргу виникла на підставі самостійно нарахованих, проте не сплачених сум грошових зобов`язань згідно податкових декларацій №1700075849 від 14.06.2017, №1700039029 від 16.02.2017, №1700066099 від 27.04.2017, №21843 від 12.02.2018, №9024616345 від 18.02.2019, №9108269135 від 15.05.2020 та на підставі нарахованих контролюючим органом, проте не сплачених сум грошового зобов`язання згідно податкових повідомлень-рішень №0001791203 від 21.02.2017, №0973841212 від 26.12.2018, №0973871212 від 26.12.2018.

Однак, станом на момент звернення ГУ ДПС у м. Києві з даним позовом до суду про стягнення заборгованості за податковими деклараціями №1700075849 від 14.06.2017 року, №1700039029 від 16.02.2017 року, №1700066099 від 27.04.2017 року та податковим повідомленням-рішенням №0001791203 від 21.02.2017 року, 1095-денний строк давності сплинув, що потягнуло за собою визнання Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові від 31.01.2022 року у справі №640/13236/20 такого боргу безнадійним та відмовлено у його стягненні, в тому числі й пені та штрафних санкцій, нарахованих на такий податковий борг.

Таким чином, сума податкового боргу А-К «Вербний», у тому числі пеня та штрафні санкції, що виникла за податковими деклараціями №1700075849 від 14.06.2017 року, №1700039029 від 16.02.2017 року, №1700066099 від 27.04.2017 року та податковим повідомленням-рішенням №0001791203 від 21.02.2017 року є сумою безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню.

На адвокатський запит адвоката представника позивача за №12/09-22/2 від 12.09.2022 року, листом від 19.09.2022 року №54689/6/26-15-04-03-07 ГУ ДПС у м. Києві було надано інформацію про загальний розмір, структуру та підставу виникнення податкового боргу А-К «Вербний», а саме: станом на 15.09.2022 року, по А-К «Вербний» обліковується податковий борг у загальному розмірі 3 193 430,78 грн., в тому числі:

- по податку на додану вартість в розмірі 195,45 грн.;

- по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 3 192 084,91 грн.;

- по адміністративних штрафах та інших санкціях 1 150,42 грн.;

Податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 3 192 084,91 грн., виник 12.06.2017 року та складається із наступних нарахувань:

1. Зобов`язання самостійно визначені платником податків згідно податкових розрахунків земельного податку в розмірі 332 090,52 грн., а саме:

1.1. від 14.06.2017 року №1700075849 в розмірі 42 314,37 грн.;

1.2. від 16.02.2017 року №1700039029 в розмірі 6 347,16 грн.;

1.3. від 27.04.2017 року №1700066099 в розмірі 5 622,97 грн.;

1.4. від 12.02.2018 року №21843 в розмірі 59 850,58 грн.;

1.5. від 18.02.2019 року №9024616345 в розмірі 11 970,16 грн.;

1.6. від 15.02.2021 року №9026124195 в розмірі 59 850,58 грн.,;

1.7. від 21.01.2022 року №9005079204 в розмірі 38 404,10 грн.

2. Штрафні санкції нараховані за результатом контрольно-перевірочної роботи згідно податкових повідомлень-рішень в розмірі 2 164 105,45 грн., а саме:

2.1. від 21.02.2017 року №0001791203 (форма «Р») в розмірі 2 107 881,93 грн.;

2.2. від 26.12.2018 року №0973841212 (форма «Ш») в розмірі 17 030,01 грн.;

2.3. від 05.08.2020 року №0719490410 (форма «Ш») в розмірі 17 406,00 грн.;

2.4. від 02.04.2021 року №245570417 (форма «Ш») в розмірі 10 000,00 грн.;

2.5. від 01.11.2021 року №788000417 (форма «ПС») в розмірі 5 537.51 грн.;

2.6. від 10.12.2021 року №911910417 (форма «ПС») в розмірі 1 250.00 грн.;

2.7. від 17.12.2021 року №933800417 (форма «ПС») в розмірі 5 000.00 грн.

3. Нарахована та не сплачена пеня у сумі 695 888,54 грн., за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань, визначених у податкових деклараціях по орендній платі з юридичних осіб, та податкових повідомленнях-рішеннях.

Вважаючи, що заборгованість по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 3 031 099.23 грн., у розумінні пункту 101.2 статті 101 ПК України є безнадійним податковим боргом, стосовно якого минув строк давності у зв`язку з чим підлягає списанню, однак Відповідачем протиправно в порушення вимог ПК України та Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 №220, допущено бездіяльність, яка полягає у нездійсненні заходів щодо списання такого безнадійного податкового боргу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, з урахуванням дії норми закону у часі, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.153 пунктом 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума саме узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 101.1 статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. У відповідності до пункту 101.4 статті 101 Податкового кодексу України органи стягнення відкликають розрахункові документи, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаних відповідно до нього Кодексу.

Відповідно до підпункту 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України під терміном "безнадійний" розуміється податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України визначений строк давності у 1095 календарних днів, а пунктом 102.4 цієї статті передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

При цьому строк для стягнення податкового боргу починає свій перебіг з дня виникнення податкового боргу, в той час як строк для визначення грошового зобов`язання контролюючим органом відлічується з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом.

Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577 (далі - Порядок №577).

Порядок №577 розроблений відповідно до статті 101 глави 9 розділу Податкового кодексу України, визначає механізм списання безнадійного податкового боргу.

Згідно із пунктом 3.1 Порядку №577 визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - IC) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Пунктом 3.2 Порядку №577 передбачено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів.

В свою чергу пунктами 4.2 Порядку №577 передбачено, що за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів. В інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.

Відповідно до пунктів 4.4 - 4.5 розділу 4 Порядку №577 структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до IC не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Аналізуючи наведені положення, суд приходить до висновку, що податковий борг, який протягом 1095 календарних днів з дня його виникнення не був стягнутий податковим органом, визнається безнадійним та підлягає списанню органами державної податкової служби самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу, або за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу.

При цьому, Верховний Суд у постанові №300/2353/19 від 09.03.2021 відзначив, що звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо таких податковий борг виник внаслідок не переробної сили (форс-мажорних обставин), як це встановлено нормою пункту 4.1 Порядку №577. В інших випадках, передбачених пунктом 101.2 статті 101 ПК України, пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку №577, розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

Як уже було зазначено вище, судовим рішенням, яке набрало законної сили встановлено обставину спливу 1095-денного строку давності за податковими зобов`язаннями нарахованими згідно податкового повідомлення-рішення №0001791203 від 21.02.2017 року у тому числі пеня та штрафні санкції нараховані на такий податковий борг.

Вказана обставина є преюдиціальною при вирішенні даної справи по суті та доказуванню не підлягає.

При цьому, податковими повідомленнями-рішеннями, а саме: від 21.02.2017 року №0001791203 (форма «Р») в розмірі 2 107 881,93 грн.; від 26.12.2018 року №0973841212 (форма «Ш») в розмірі 17 030,01 грн.; від 05.08.2020 року №0719490410 (форма «Ш») в розмірі 17 406,00 грн.; від 02.04.2021 року №245570417 (форма «Ш») в розмірі 10 000,00 грн.; від 01.11.2021 року №788000417 (форма «ПС») в розмірі 5 537,51 грн.; від 10.12.2021 року №911910417 (форма «ПС») в розмірі 1 250,00 грн.; від 17.12.2021 року №933800417 (форма «ПС») в розмірі 5 000,00 грн., на загальну суму 56 223,52 грн. штрафні санкції нараховані А-К «Вербний» на безнадійний борг згідно податкового повідомлення-рішення №0001791203 від 21.02.2017 року, що дає підстави вважати безнадійним податковим боргом також суму 56 223,52 грн.

Слідовно, пеня у сумі 695 888,54 грн., яка нарахована на безнадійний податковий борг А-К «Вербний» також повинна бути списана.

В свою чергу, сплив 1095-денний строк давності і за вимогами про сплату податкових зобов`язань самостійно визначених А-К «Вербний» згідно податкових розрахунків земельного податку в розмірі 171 105.24 грн., а саме: від 14.06.2017 року №1700075849 в розмірі 42 314,37 грн.; від 16.02.2017 року №1700039029 в розмірі 6 347,16 грн.; від 27.04.2017 року №1700066099 в розмірі 5 622,97 грн.; від 12.02.2018 №21843 в розмірі 59 850,58 грн.; від 18.02.2019 №9024616345 в розмірі 11 970,16 грн.

Відтак, загальний розмір податкового боргу А-К «Вербний», що підлягає списанню в результаті спливу 1095-денного строку давності складає 3 031 099,23 грн., розраховується наступним чином:

- 171 105,24 грн. (безнадійний податковий борг за вимогами про сплату податкових зобов`язань самостійно визначених А-К «Вербний» згідно податкових розрахунків земельного податку в розмірі 171 105.24 грн., а саме: від 14.06.2017 року №1700075849 в розмірі 42 314,37 грн.; від 16.02.2017 року №1700039029 в розмірі 6 347,16 грн.; від 27.04.2017 року №1700066099 в розмірі 5 622,97 грн.; від 12.02.2018 №21843 в розмірі 59 850,58 грн.; від 18.02.2019 №9024616345 в розмірі 11 970,16 грн.);

- 2 107 881,93 грн. (безнадійний податковий борг за податковим повідомленням-рішеннями від 21.02.2017 №0001791203 (форма «Р»);

- 56 223,52 грн. (безнадійний податковий борг за штрафними санкціями згідно податкових повідомлень-рішень, а саме: від 21.02.2017 року №0001791203 (форма «Р») в розмірі 2 107 881,93 грн.; від 26.12.2018 року №0973841212 (форма «Ш») в розмірі 17 030,01 грн.; від 05.08.2020 року №0719490410 (форма «Ш») в розмірі 17 406,00 грн.; від 02.04.2021 року №245570417 (форма «Ш») в розмірі 10 000,00 грн.; від 01.11.2021 року №788000417 (форма «ПС») в розмірі 5 537,51 грн.; від 10.12.2021 року №911910417 (форма «ПС») в розмірі 1 250,00 грн.; від 17.12.2021 року №933800417 (форма «ПС») в розмірі 5 000,00 грн.,);

- 695 888,54 грн. (пеня нарахована на заборгованість, яка є безнадійним податковим боргом);

Таким чином, врахувавши обставини, встановлені судовим рішенням, ухваленими у адміністративній справі №640/13236/20 щодо терміну виникнення у позивача податкового боргу, підтвердженням характеру податкового боргу як безнадійного за ознакою збігу строку давності, протягом якого цей борг може бути стягнутий з позивача, суд дійшов висновку, що податковий борг А-К «Вербний» у сумі 3 031 099.23 грн. є безнадійним та підлягає списанню, а бездіяльність відповідача щодо несписання цього боргу є протиправною.

Аналогічний висновок щодо застосування пункту 101.5 статті 101 ПК України у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 09 липня 2009 року у справі №0240/2269/18-а.

Суд акцентує увагу, що факт наявності у позивача безнадійного боргу, який підлягає списанню, податковим органом не заперечується.

Відповідач заперечує проти вимог позову лише в частині обраного позивачем способу захисту, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи Nє(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Здійснюючи судочинство, Європейський суд з прав людини неодноразово аналізував межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17 грудня 2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.

Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб?єкта владних повноважень.

Разом з тим, у рішенні Європейського суду з прав людини від 02 червня 2006 року у справі «Волохи проти України» при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є «передбачуваною», якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. «. надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок ї здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання».

Отже, як вбачається з наведених судових рішень, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб?єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з у рахуванням принципу верховенства права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об еднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року).

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Оскільки борг А-К «Вербний» в сумі 3 031 099,23 грн є безнадійним, відмова відповідача у списанні податкового боргу та продовження його обліку в інформаційних систем органів доходів і зборів за позивачем є протиправною та можливості прийняття відповідачем альтернативного рішення законодавством не встановлено, то зобов`язання відповідача списати такий безнадійний борг, на переконання суду, є ефективним способом захисту в межах спірних правовідносин, який виключає подальше звернення позивача до суду за захистом порушених прав.

Аналогічний висновок у подібних відносинах викладено у постанові Верховного Суду від 31 травня 2022 року по справі №520/1039/2020.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведених обставин у сукупності, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір на суму 2684,00 грн.

Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2481,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Автокооперативу «Вербний» по експлуатації відкритих автостоянокдо Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити;

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві (місце знаходження: 04116 м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; код в ЄДРПОУ: 43141267) щодо несписання безнадійного податкового боргу Автокооперативу «Вербний» по експлуатації відкритих стоянок (місце знаходження: 04212, місто Київ, ВУЛИЦЯ БОГАТИРСЬКА, будинок 2; код в ЄДРПОУ: 21514298) по орендній платі з юридичних осіб в сумі 3 031099,23 грн (три мільйони тридцять одна тисяча дев`ятсот дев`яносто грн. двадцять три коп.);

Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві (місце знаходження: 04116 м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; Код в ЄДРПОУ: 43141267) прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу Автокооперативу «Вербний» по експлуатації відкритих стоянок (місце знаходження: 04212, місто Київ, ВУЛИЦЯ БОГАТИРСЬКА, будинок 2; код в ЄДРПОУ: 21514298) по орендній платі з юридичних осіб в сумі 3 031099,23 грн (три мільйони тридцять одна тисяча дев`ятсот дев`яносто грн. двадцять три коп.)

Стягнути на користь Автокооперативу «Вербний» по експлуатації відкритих стоянок (місце знаходження: 04212, місто Київ, ВУЛИЦЯ БОГАТИРСЬКА, будинок 2; код в ЄДРПОУ: 21514298) за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління ДПС у м. Києві (місце знаходження: 04116 м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; Код в ЄДРПОУ: 43141267) витрати по сплаті судового збору у розмірі у розмірі 2481,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.