Ухвала

від 28.08.2024 по справі 320/39093/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

28 серпня 2024 року м. Київ № 320/39093/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київського відділу державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) про зобов`язання внести зміни в актовий запис про смерть,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київського відділу державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), в якому позивач просить суд:

-зобов`язати Київський відділ державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) внести зміни до актового запису №4542 від 12.03.2014 про смерть невпізнаної особи, зазначивши правильні анкетні дані померлого: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Київ, Україна, який помер у віці 53 роки.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №320/39093/24 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Пунктами 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суд приходить до висновку про те, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства з огляду на таке.

Завданням адміністративного судочинства є вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

У той же час, згідно з частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Таким чином, вирішуючи питання про юрисдикцію спору необхідно з`ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть (зміст) права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

Суд зазначає про те, що відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 №2398-VI (далі - Закон №2398-VI).

Відповідно до частин 1-4 статті 9 Закону №2398-VI державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану. Актовий запис цивільного стану складається у двох примірниках. Інформація про персональні дані фізичної особи, що містяться в актовому записі цивільного стану, є конфіденційною і не підлягає розголошенню.

Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації.

Згідно з частинами 1 - 4 статті 22 Закону №2398-VI внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Згідно статті 24 Закону №2398-VI актовий запис цивільного стану анулюється на підставі: 1) рішення суду; 2) висновку відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану у випадках, передбачених законом. Анулювання актового запису цивільного стану проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його зберігання.

Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5 затверджені Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (далі - Правила №96/5).

Відповідно до пункту 1.1 Правил №96/5 внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у випадках, передбачених чинним законодавством.

У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Згідно п. 1.4 Правил №96/5 анулювання актового запису цивільного стану проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його складання на підставі рішення суду, а у випадках, передбачених статтею 39 Сімейного кодексу України,- висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва або консульської установи України.

Розгляд питання про анулювання поновленого або повторно складеного актового запису цивільного стану проводиться за заявою заінтересованої особи або з ініціативи відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем виявлення поновленого або повторно складеного актового запису.

Поновлені чи повторно складені актові записи цивільного стану в разі виявлення первинних записів анулюються на підставі рішення суду або висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - відділ державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації) (за місцезнаходженням поновленого або повторно складеного запису).

Відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку (п. 1.15 Правил №96/5).

Як вбачається з позову, позивачка, зокрема, просить внести зміни в актовий запис про смерть.

Верховним Судом в постанові від 29.11.2022 у справі № 280/956/22 зазначено, що об`єктом розгляду у цій справі є не питання щодо дотримання суб`єктом владних повноважень процедури розгляду звернення позивача про внесення змін до актового запису й оцінка правомірності дій з відмови у задоволенні цього звернення, а зобов`язання відповідача внести зміни до цього запису, що свідчить про приватноправовий характер спору між сторонами.

Аналогічна правова позиція щодо віднесення відповідної категорії справ до розгляду в порядку цивільного судочинства викладена в постанові Верховного Суду від 19.03.2024 у справі №201/5017/22.

Фактично позивачка має намір вирішити питання про внесення змін в запис про смерть, отже спір у цій справі не має ознак публічно-правового та його належить розглядати за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Наведений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У справах про оскарження відмови внести зміни до актового запису цивільного стану, анулювання актового запису, суд за правилами адміністративного судочинства перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення.

Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану. Це означає, що адміністративний суд не може замість органу реєстрації актів цивільного стану або замість загального суду вирішувати питання щодо фактичного встановлення юридичних фактів.

Разом з тим, у цій справі вимоги позивача пов`язані з необхідністю самостійного і безпосереднього встановлення адміністративним судом обставин помилковості вчинення відповідачем актового запису про смерть. Разом з тим, зазначене не є завданням адміністративного суду, так як належить до компетенції суду цивільного. Такий висновок узгоджений з правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 14 квітня 2021 року у справі №760/24695/19.

Зважаючи на це, позовні вимоги позивачки не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Зважаючи на характер спірних правовідносин, розгляд заявлених позивачем позовних вимог належить до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Київського відділу державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) про зобов`язання внести зміни в актовий запис про смерть.

Роз`яснити позивачу, що даний спір віднесено до загальної юрисдикції місцевого суду та він повинен вирішуватись в порядку цивільного судочинства.

Попередити позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Суддя Парненко В.С.