Рішення

від 28.08.2024 по справі 320/2208/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2024 року № 320/2208/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВ «ЮДЖИН» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «ЮДЖИН» з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.12.2022 №361820410, яким збільшено податкове зобов`язання по платі податку за нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за березень 2022 року у розмірі 137 386,73грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним не було допущено порушень в частині нарахування зобов`язання з оплати податку за нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за березень 2022 року, оскільки існують прямі норми Податкового кодексу України (далі - ПК України), що звільняють від оплати за вказаний період. Також позивач звертає увагу, що станом на дату подання позовної заяви діють норми постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 та наказу Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309, що дає чіткі підстави для звільнення від сплати податку. За наведених обставин позивач вважає, що оскаржуване рішення контролюючого органу є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, що ТОВ «ЮДЖИН» на праві власності належить: будівля паркингу за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 53-55, а саме: групи приміщень: №№ 14, 15, 16, 18, 2, 20, 20а, 20б, 20в, 20г, 20д, 21, 21а, 21б, 21в, 21г, 4, 5,8-13.

Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в уточнюючій податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості ТОВ «ЮДЖИН» за 2022 рік, за результатами якої 29.08.2022 складено акт №21062/Ж5/26-15-04-10-03/31303824 (далі по тексту Акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що ТОВ «ЮДЖИН» подано звітну податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №9044093564 від 22.03.2022, згідно якої задекларовано податкове зобов`язання на 2022 рік в сумі 1 648 640,50 грн за об`єкт нежитлової нерухомості із застосуванням ставки податку 1% та уточнюючу податкову декларацію №9143971746 від 29.07.2022 на зменшення річних податкових зобов`язань у розмірі 1 511 253,77грн.

За даними камеральної перевірки сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2022 рік становить:

річна сума: 1 648 640,50грн. (25363,70х6500,00х1%=1 648 640,50);

квартальна суму: 412 160,17грн. (1 648 640,50:4=412 160,17);

місячна сума: 137 386,73грн. (412 160,17:3=137 386,73).

Камеральною перевіркою встановлено, що позивачем зменшено суму грошового зобов`язання за І квартал 2022 року на суму податку на нерухоме майно у розмірі 137 386,73грн.. а тому вона була збільшена контролюючим органом.

На підставі Акту перевірки відповідачем 21.09.2022 прийнято податкове повідомлення рішення №229340410, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 137 386,73грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 34 346,68грн.

За результатами адміністративного оскарження рішенням Державної податкової служби України від 30.11.2022 №15696/6/99-00-06-03-02-06 податкове повідомлення рішення від 21.09.2022 скасовано в частині застосованих штрафних санкцій у розмірі 34 346,68грн.

Відповідачем на підставі Акту перевірки та рішення ДПС України від 30.11.2022 №15696/6/99-00-06-03-02-06 прийнято 08.12.2022 податкове повідомлення рішення №361820410, яким позивачу збільшено податкове зобов`язання по платі податку за нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за березень 2022 року у розмірі 137 386,73грн.

Позивач, вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підпунктом 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що об`єкти житлової нерухомості - будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об`єкти житлової нерухомості, дачні та садові будинки.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п.266.2.1 п.266.2 ст. 266 ПК України).

Перелік платників податку, об`єкт оподаткування, база оподаткування, пільги із сплати податку, ставка податку, податковий період, порядок обчислення суми податку, порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об`єкта оподаткування податком, порядок сплати податку, строки сплати податку регулюються статтею 266 ПК України.

Згідно з підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктом 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України визначено, що платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (п.п. «б» п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Верховною Радою України 24 березня 2022 року прийнятий Закон України №2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», яким пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України був доповнений, зокрема, підпунктом 69.22 такого змісту: «…тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. При цьому платники податку - юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період. Для платників податку - фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов`язання за період з 1 січня по 1 березня 2022 року.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України…».

Пунктом 3 цього Закону Кабінету Міністрів України доручено невідкладно забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Аналіз підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України дозволяє зробити висновок про те, що не підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані:

- на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або

- на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерацією.

При цьому, буквальне тлумачення цієї норми дозволяє зробити висновок про те, що для застосування вказаної пільги тривалість ведення бойових дій на відповідній території не має правового значення, про що свідчить зазначене у дужках дієслово у минулому часі «велися».

Суд приймає до уваги те, що на момент подання позивачем уточнюючої річної декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік (29.07.2022) був відсутній визначений Кабінетом Міністрів України перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, проте вказані обставини, на переконання суду, не можуть бути перешкодою для реалізації платником податків свого права, закріпленого в Податковому кодексі України.

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні визначеного Кабінетом Міністрів України переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, що стала наслідком бездіяльності Уряду, не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян чи юридичних осіб, які наділені такими правами.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincovd and Pine v. The Czech Republic), Ґаші проти Хорватії (Gashiv. Croatia), Трго проти Хорватії (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу належного урядування, згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки саме держава не виконала свій обов`язок запровадити внутрішню процедуру та визначити перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, що сприяло б юридичній визначеності у спірних правовідносинах, суд вважає, що негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

У той же час суд звертає увагу на те, що факт ведення з 24 лютого 2022 року на території міста Києва та Київської області бойових дій є загальновідомим.

Даний факт підтверджують офіційні заяви Президента України ОСОБА_1 (https://www.president.gov.ua/news/zvernennya-prezidenta-do-ukrayinciv-naprikinci-pershogo-dnya-73149; ІНФОРМАЦІЯ_1 Віталія Кличка (https://kyivcity.gov.ua/news/vitaliy_klichko_stolitsya_vstupila_v_fazu_oboroni/), заступниці міністра оборони ОСОБА_2 (https://www.facebook.com/ganna.maliar/posts/2124154511076913) тощо.

Відповідно до частини третьої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Загальновідомість вказаних обставин, у свою чергу, надавала позивачу право на застосування податкової пільги, передбаченої підпунктом 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, незалежно від того, визначений Кабінетом Міністрів України відповідний перелік територій чи ні.

При цьому суд зазначає, що у подальшому, 06 грудня 2022 року, Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», в пункті 1 якої встановлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 прийнято наказ №309, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Згідно цього Переліку з 24 лютого 2022 року по 30 квітня 2022 року вся територія міста Києва визнається територією, на якій велися бойові дії.

Отже, вказаний Перелік також підтверджує правомірність позиції позивача про те, що на території міста Києва велися бойові дії, що як наслідок звільняє позивача від обов`язку по нарахуванню та сплаті до бюджету податку на нерухоме майно, розташоване на такій території, та надає право на коригування податкових зобов`язань шляхом подання уточнюючої звітності.

При цьому суд звертає увагу на те, що факт ведення на території міста Києва бойових дій з 24.02.2022 є загальновідомим, а іншого Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, окрім того, який був затверджено Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України було прийнято наказом від 22.12.2022 №309, ані Кабінет Міністрів України, ані будь-який інший орган державної виконавчої влади не приймав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем у порушення підпункту 69.22 пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та за відсутності правових підстав, збільшено позивачу податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за березень 2022 року.

Отже, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення рішення від 08.12.2022 №361820410 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 2481,00грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 23.12.2022 №23, зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2481,00грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 08.12.2022 №361820410, яким ТОВ «ЮДЖИН» збільшено податкове зобов`язання по платі податку за нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за березень 2022 року у розмірі 137 386,73грн.

Стягнути на користь ТОВ «ЮДЖИН» судові витрати в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.