Рішення

від 28.08.2024 по справі 420/18001/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18001/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язати вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся з позовною заявою до Військової академії (м. Одеса), в якій просить:

- визнати бездіяльність Відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік протиправною;

- зобов`язати Відповідача нарахувати та виплатити позивачу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік. в розмірі місячного грошового забезпечення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що по 22.04.2024 року проходив військову службу в Збройних Силах України у Військовій академії (м. Одеса) та звільнений за станом здоров`я, але матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, що передбачена Постановою КМУ №500 не виплачена. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначили, що підстав передбачених ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-XII), наказом МОУ від 07.06.2018 року №260 (далі наказ 260) та окремим дорученням №183/уд від 16.01.2024 року виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань не встановлено. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Крім того, відповідачем подане клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивач пропустив місячний строк звернення до суду передбачений ст. 233 КЗпП України.

Судом встановлені такі обставини по справі.

Наказом начальника Військової академії (м. Одеса) (по стройовій частині) від 22 квітня 2024 року № 125 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу (додаток 4).

Відповідно до цього наказу ОСОБА_1 виплачені належні при звільненні суми, а саме:

- грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік (30 днів);

- грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2023 рік (30 днів);

- грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2024 рік (12 днів);

- грошову компенсацію за дні додаткової відпустки за 2019-2024 роки, тривалістю 84 дні, як учаснику бойових дій;

- грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік;

- одноразову грошову допомогу при звільненні.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 16.10.2023 року ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2-ої групи, має право на пільги встановлені законодавством для ветеранів війни осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Згідно епікризу з медичної карти № 27515, ОСОБА_1 знаходився в стаціонарному лікуванні з 25.12.2023 року по 22.02.2024 року.

Відповідно до свідоцтва про хворобу №151 від 21.02.2024 року ОСОБА_1 встановлений діагноз та захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини, захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

Зазначені обставини відповідачем не спростовуються.

Спірні правовідносини врегульовуються ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-XII), наказом МОУ від 07.06.2018 року №260 (далі наказ 260) та окремим дорученням №183/уд від 16.01.2024 року.

Частинами 1-4 статті 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

У відповідності до частини другої статті 9 Закону України №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

У відповідності до пункту четвертого розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особа затвердженого наказом МОУ від 07.06.2018 року №260 (далі наказ 260) грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад`юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військово-службовців строкової служби), включає серед іншого - одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби.

У відповідності до розділу XXIV наказу 260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Згідно пункту 7 розділу XXIV наказу 260 розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

У відповідності до пункту 9 розділу XXIV наказу 260 виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.

У відповідності до пункту шостого окремого доручення №183/уд від 16.01.2024 року матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань виплачується військовослужбовцям в розмірі місячного грошового забезпечення, виключно за наявності таких підстав: смерть військовослужбовця, його дружини (чоловіка), дітей та батьків військовослужбовця; поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовця, пов`язаного із захистом Батьківщини, отриманого при виконанні завдань під час воєнного стану; у разі наявності у військовослужбовця інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини; порушення стану здоров`я військовослужбовця, перебування його на лікуванні, реабілітації, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії), а саме: онкологічне захворювання (хірургічне лікування, променева та (або) хіміотерапія); захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит В, С; безперервне перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою, які пов`язані із захистом Батьківщини (більше 30 днів поспіль), внаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів; сім`ям військовослужбовців, які захоплені в полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи заручниками, а також інтернованим в нейтральних державах або визнані безвісно відсутніми.

Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується один раз у 2024 році за однією з вищезазначених підстав внаслідок події, яка настала у 2024 році або у 2023 році, та за умови, що право на отримання зазначеної допомоги не було реалізовано у рік настання події (крім підстав зазначених в абзацах четвертому та дев`ятому цього пункту).

Системний аналіз вищенаведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що умовами виплати військовослужбовцю матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань при звільненні є наявність фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, необхідність подання рапорту та за наявності підстав зазначених у окремому дорученні №183/уд від 16.01.2024 року. Виплата матеріальної допомоги здійснюється на підставі наказу командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Як встановлено судом ОСОБА_1 знаходився в стаціонарному лікуванні з 25.12.2023 року по 22.02.2024 року, тобто більше 30 днів.

Відповідно до свідоцтва про хворобу №151 від 21.02.2024 року ОСОБА_1 встановлений діагноз та захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини, захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби, що відповідає підставі зазначеній у окремому дорученні №183/уд від 16.01.2024 року - безперервне перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою, які пов`язані із захистом Батьківщини (більше 30 днів поспіль).

Рапорт про виплату матеріальної допомоги позивачем поданий 19.04.2024 року, тобто до звільнення зі служби.

Щодо наявності чи відсутності бюджетних асигнувань на виплату матеріальної допомоги, відповідачем не надано суду жодних доказів про їх відсутність, що дає підстави тлумачити про протилежне та на користь позивача.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що у відповідності до ч. 1. ст. 77 КАС України позивачем доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

В той же час, відповідач не надав суду належні та допустимі докази, не виклав правові обґрунтування правомірності не прийняття рішення про виплату матеріальної допомоги.

Суд відхиляє клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропущення строку звернення до суду, оскільки такий строк позивачем не пропущений.

Спеціальними нормами, які регулюють строк звернення до суду у цьому спорі, є норми Кодексу законів про працю України.

Згідно із ст.233 КЗпП України, серед іншого, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Позивача звільнено зі служби 22 квітня 2024 року, з позовом звернувся в суд 08.06.2024 року, предметом спору є невиплата матеріальної допомоги при звільненні, а тому тримісячний строк звернення до суду не пропущений.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Військової академії (м. Одеса) (ЄДРПОУ 24983020) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік.

Зобов`язати Військову академію (м. Одеса) (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.